Влітку 2023 року лунали побоювання, що Україна зіткнеться з дефіцитом овочів та фруктів власного виробництва внаслідок окупації частини територій та руйнівного впливу на сільське господарство Каховської трагедії. The Page з’ясовує, чи вдалося виробникам з інших регіонів компенсувати втрати і як пропозиція місцевих овочів вплинула на ціни.
Втрати виробництва овочів в Україні через велику війну
Олександр Соколов, генеральний директор компанії Pro-Consulting, нагадує, що у 2022 році Україна втратила близько 40% промислового овочівництва в Херсонській, Запорізькій, Миколаївській та частково Одеській областях.
Вас можуть зацікавити готові звіти по ринках від Pro-Consulting:
Будь-який звіт по ринку буде актуалізований за вашим запитом. Типова структура дослідження ринку – за цим посиланням.
«Окуповані регіони, за різними оцінками, давали щонайменше третину всього комерційного врожаю цибулі ріпчастої та суттєву частку врожаю моркви. Власне окупація і стала однією із головних причин рекордно високих цін на цю продукцію навесні 2023 року», — зазначає Євген Кузін, аналітик плодоовочевого ринку в проєкті EastFruit.
За словами Кузіна, основний удар окупація завдала по сегменту сезонних овочів, які присутні на українському ринку з весни по осінь. Мова йде про помідори, огірки, баклажани, перець тощо.
«Зараз український ринок тепличних овочів практично повністю орієнтується на імпорт, адже цієї зими з місцевих тепличних комбінатів працює лише декілька. Причина цього – не тільки в окупації, а і в зростанні цін на енергоресурси та загальному негативному економічному фоні в країні», — додає Кузін.
Крім втрати обсягу виробництва велика війна призвела до загострення проблем з тривалим зберіганням врожаю. Адже, як зауважує Олександр Соколов, станом на 2021 рік нестача потужностей для зберігання овочів оцінювалась в 40%, а через окупацію та знищення наявних сховищ у 2023 році досягла 60%.
«Постійні проблеми з енергопостачанням восени 2022-го — зимою 2023 років мали великий вплив на умови зберігання врожаю, призводячи до його псування та збитків компаній. За рахунок імпорту втрати вдалося компенсувати лише частково. Така ситуація додатково підсилила вплив сезонності, викликаючи нестачу товарів та підвищення цін на овочі та фрукти», — підсумовує Олександр Соколов.
Як переформатувалося овочівництво у 2023 році
Через втрати 2022 року в Україні було б варто очікувати значного падіння виробництва, виникнення дефіциту та утримання високих цін на овочі. Проте, Олександр Соколов зазначає, що вже на початку 2023 року можна було відмітити збільшення посівних площ під овочеві культури в центральному та західному регіонах. Тобто, в результаті переміщення аграріїв з півдня та переходу на нові культури локальних операторів обсяги частково відновились.
«У 2023 році збільшення виробництва овочів спостерігалось у Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Львівській та Черкаській областях, — каже Соколов. — Полтавщина, Сумщина Дніпропетровщина та Харківщина також нарощували обсяги, проте не в таких масштабах. У результаті перерозподіл посівних площ під овочі дозволив компенсувати втрату територій через окупацію та наслідки Каховської трагедії».
На думку аналітика Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максима Гопки, 2023 рік продемонстрував, наскільки фермери та підприємства готові долучитися до овочевого виробництва. Бо суттєве зростання цін через окупацію традиційних для овочівництва регіонів дало поштовх виробникам з інших областей розвивати овочевий напрямок.
«Бажання вирощувати було у багатьох, адже високі ціни та обмежена пропозиція підштовхувала фермерів ризикнути та перейти на інші культури. Майже всі регіони підхопили ініціативу. Якщо у 2023 році пробували та експериментували, то у 2024 році підходи до вирощування овочів будуть більш серйозними та зваженими, важливішими ставатимуть питання розвитку інфраструктури й збереження вирощеної продукції», — підсумовує Максим Гопка.
За спостереженнями Соколова, головними трендами сезону стало вирощування цибулі та моркви. Завдяки цьому роздрібні ціни на ці овочі наразі є меншими, ніж у січні 2023 року. Тобто, цибуля зараз коштує близько 17 грн/кг, тоді як торік ціна вже сягала 45 грн/кг, а морква — близько 15 грн/кг (рік тому — близько 32 грн/кг).
«За весну-літо 2023 року площі під овочами на фоні рекордних цін розширилися в багатьох відносно безпечних північних та західних регіонах України. Водночас кількість споживачів на українському ринку за 2023 рік суттєво не змінилася. В результаті, по деяких категоріях уже спостерігаються високі ризики перевиробництва. Наприклад, по цибулі ріпчастій гуртова ціна стабільна практично з листопада», — наголошує Євген Кузін.
Тобто, станом на зараз на думку співрозмовника The Page питання вже полягає не в заміщенні пропозиції з окупованих областей, а в тому, наскільки задоволені цінами та ходом сезону виробники, які увійшли на зовсім новий для себе ринок.
Проте, протилежна тенденція проявилася на ринку картоплі, від вирощування якої багато виробників відмовилися на користь інших культур. До цього додалися не самі сприятливі погодні умови і в результаті ми маємо недовиробництво і рекордні ціни на картоплю для цього періоду. Уточнимо, в кінці січня 2024 року картопля в супермаркетах коштує близько 24 грн/кг, тоді як рік тому — менше ніж 10 грн. Тож цікаво, як теперішня кон’юнктура вплине на плани фермерів на наступний сезон.
Як від великої війни в Україні постраждало виробництво фруктів та ягід
Олександр Соколов нагадує, що у 2021 році до повномасштабної війни в Україні за обсягами виробництва фруктових та ягідних культур (крім баштанних та винограду) провідні позиції займали Вінницька, Чернівецька, Хмельницька, Дніпропетровська та Львівська області.
У 2022 році врожай фруктів та ягід в Україні зменшився на 11% та становив близько 1995 тис. т. Звісно, велика війна вплинула на показники галузі та асортимент в магазинах. Зокрема, зникла мелітопольська черешня та херсонські кавуни, що призвело до суттєвого зростання цін на них.
«У Дніпропетровській, Миколаївській, Харківській, Запорізькій та Донецькій областях у 2022 році зменшилась частка виробництва фруктів та ягід через окупацію територій, знищення садів, у тому числі — одного з найбільших розсадників у Бахмуті, а також через ускладнення з купівлею та доставкою добрив, — розповідає Олександр Соколов. — Тоді як Полтавська, Чернігівська та Сумська області наростили обсяг врожаю та збільшили свою частку у виробництві».
Співрозмовник The Page додає, що зараз на тлі зменшення площі садів, збільшується частка інтенсивних насаджень і садів під крапельним зрошенням, за рахунок чого досягається баланс виробництва.
Джерело: THE PAGE