В Україні використовується п'ять основних видів крохмалю: кукурудзяний, картопляний, рисовий, пшеничний, маніоковий. Однак виробляється тільки два: картопляний і кукурудзяний.
Лідером в кількості можливих шляхів використання хімічних властивостей крохмалю та інших продуктів переробки кукурудзи, пшениці і картоплі є харчова промисловість. Тут широко задіяні глютен, безпосередньо крохмаль і кукурудзяна олія. Вони стали незамінними складовими в технології виробництва ковбас, соусів, джемів, напоїв та сухих сніданків, а також хлібобулочних і кондитерських виробів. Разом «їстівні» продукти займають майже 40% всього споживчого крохмального ринку. Як правило, їх виробники закуповують готову сировину, уникаючи процесу виготовлення крохмалю на власних підприємствах.
Сполучною ланкою крохмаль виступає і в паперово-целюлозної промисловості. Тут він цінується за низьку ціну і високу ступінь доступності ресурсу (з кожним врожаєм). Крохмаль відповідає за якість готового паперу, розм'якшуючи волокна, утримуючи наповнювачі, робить її листи міцними. Частка цієї галузі займає 14%.
Не можуть обійтися без продукції з крохмалю фармацевтика, текстильна і косметична галузь. У медицині це сировина служить не тільки при виготовленні препаратів зовнішнього застосування (мазі, присипки, хірургічні пристосування), але і для таблеток, порошків, які надають лікам форму і консистенцію.
Застосування крохмалю в текстильній промисловості забезпечує щільність переплетення нитки і рівномірність відтінку. Її споживання на ринку налічує частку в 9%.
Косметичні засоби за допомогою крохмалопродукції захищені від розшаровування компонентів з різною щільністю (масла, вода і т.д.).
Висівки та відходи виробництва крохмалопродукції користуються попитом за кордоном, саме тому стратегія такого підприємства може бути спрямована в такий спосіб: основний продукт - для внутрішнього споживача, а відходи - на експорт. В інших країнах їх популярність обумовлена використанням висівок і залишків при виробництві кормових добавок та пелет, де виробництво більш розвинене.
При цьому варто врахувати, що країни ЄС цілком забезпечують себе кукурудзяним і пшеничним глютеном, проте в імпорті можуть бути зацікавлені Єгипет, Туреччина та інші країни Азії.
Кожна з країн має свої особливості в пріоритетних напрямках використання крохмалю та інших продуктів переробки продукції рослинництва. Наприклад, для згаданого вище Близького Сходу, крохмаль використовується в якості складових для будматеріалів. А в Скандинавських країнах основний обсяг сировини витрачається на випуск косметичних засобів.
Свою роль в динаміці споживання крохмалю в харчовій промисловості зіграла і тенденція останніх років, а саме антіглютеновая кампанія. За кордоном вона продовжує активно набирати обертів, в нашій же країні вона поки дає про себе знати в якості рекомендацій педіатрів щодо годування малюків у вигляді безглютенових каш. Так чи інакше відмітка на упаковці «без глютену» надає трендовість продукту, що стоїть на будь-який з полиць. Цілком можливо, що протягом найближчих років ми будемо спостерігати зниження частки харчової промисловості на ринку крохмалопродукції в Україні.
Компанія Pro-Consulting підготувала для Вас короткий перелік готових проектів на дану тему. Ознайомитися з проектами можна за посиланнями: