Корисний продукт: бізнес-план підприємства по виробництву індичого м'яса

В Україні показник споживання індичатини становить 1,5% від загального обсягу споживання м'яса птиці - близько 0,2-0,3 кг на душу населення. В Ізраїлі цей показник значно вищий і становить 12 кг на душу населення, в Польщі - 6 кг.

У 70-80 роках XX століття в Україні було створено цілу мережу промислових і племінних господарств, що спеціалізувалися на виробництві індичого м'яса. До них належали:

• 4 птахофабрики по відгодівлі індичат на м'ясо;
• 5 птахофабрик, які, крім откормкі індичат на м'ясо, володіли батьківськими стадами;
• 1 племзавод;
• 1 племрепродуктор.

Виробництво м'яса індиків в Україні становило 9,0-11,0 тис. тонн щорічно. В кінці 90-х років економічна криза стала причиною зниження обсягів виробництва. У 2002-2003 роках запустилися окремі птахівницькі господарства і ферми, галузь почала поступово відроджуватися. У 2016 році поголів'я індиків склало 1825 тис. голів, що на 13,7% нижче кількості поголів'я в 2015 році

Рисунок. Динаміка чисельності загального поголів'я індиків в Україні в господарствах всіх категорій в 1991-2015 рр., Тис. Голів
 

Джерело даних: Державна служба статистики

Індиче м'ясо становить 60% від загального обсягу ринку м'яса, попит на нього весь час збільшується і оцінюється кількістю приблизно в 90-100 тис. тонн при внутрішньому обсязі виробництві близько 20-22 тис. Тонн. У Чернівецькій області розташовані виробничі потужності багатьох підприємств-виробників індичого м'яса. Найбільшим попитом м'ясо індички користується в Дніпропетровській, Харківській і Київській областях. 

Для України характерні наступні напрямки розвитку виробництва індичатини:
• присадибне;
• фермерське;
• промислове;
• племінне.

Ринок індичого м'яса в нашій країні далекий від насичення. Це пов'язано з високою вартістю його виробництва в порівнянні з курятиною. Попит на м'ясо індички зростає щорічно на 20-30%, а рентабельність бізнесу оцінюється в 20-25%.

Для організації рентабельного виробництва м'яса індички в Україні та зменшення залежності галузі від племінної імпортної продукції, необхідно розширити мережі товарних і племінних підприємств нашої країни в регіональному розрізі.

У найближчому майбутньому очікується зростання попиту на індичку з боку м'ясопереробних заводів. Збільшення чисельності поголів'я індички призведе до становлення комбікормової промисловості, що в подальшому зумовить розвиток рослинництва, і зменшить вивезення за кордон фуражного зерна.

Створюючи підприємство з виробництва індичого м'яса, необхідно враховувати технологію виробництва даного виду продукції, яка включає наступні стадії:

1. Доставка добових індичат.
2. Підлогове утримання індичат від 1 до 5 тижнів з подальшим перенесенням в пташники вирощування.
3. Посадка птиці з розрахунку 4,4 гол. / М2 (50% - самці; 50% - самки).
4. Забій птиці.
5. Первинна обробка сирого м'яса.
6. Зберігання тушею індички або її окремих частин в морозильних камерах до упаковки і транспортування продукції.

Дисконтований термін окупності проекту становить 67 місяців або 5,58 років. Рентабельність продажів підприємства становить 26,5%, тобто кожен євро доходу буде приносити 0,265 євро чистого прибутку.

Рисунок. Дисконтований період окупності