Стійкість українського бізнесу під час повномасштабного вторгнення
Дослідження виконано компанією Pro-Consulting на замовлення Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана в рамках науково-дослідного проєкту молодих учених «Переміщений бізнес у ревіталізації регіональних екосистем» (2023 – 2025)
Дата проведення дослідження:
Червень 2024 – серпень 2024 рр.
Географічне охоплення:
Підконтрольні території України: рівномірний розподіл між прифронтовими областями (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська) та іншими областями (Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київ, Київська, Кіровоградська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська)
Період дослідження:
2023-2024 рр.
Контекст дослідження
Результати опитування продемонстрували, що повномасштабне вторгнення росії мало значний негативний вплив на український бізнес. Найбільше постраждали підприємства, розташовані в областях, які безпосередньо постраждали від наслідків активних бойових дій. Лише 14,1% респондентів зазначили, що їх бізнес не зазнав суттєвих змін. Існує прямий взаємозв’язок між відсотком підприємств, що постраждали, та інтенсивністю бойових дій в регіоні: прифронтові області зазнали найбільших втрат.
Методологія та джерела:
Опитування проводилось методом CATI, і тривало з 12 червня по 9 серпня 2024 року.
Загалом, вибірка становить 631 підприємство, що є репрезентативним для сукупності з понад 1,7 мільйонів активних підприємств та фізичних осіб-підприємців в Україні з похибкою 4% та дизайн ефектом 13.2. Серед респондентів - власники та керівники підприємств різних розмірів – мікропідприємства (зокрема, фізичні особи-підприємці), малі та середні бізнеси
Анкета складалась з 20 закритих та відкритих питань; інтерв’ю тривало у середньому 15-25 хвилин.
Понад 50% опитаних підприємств розташовані в прифронтових областях, до яких ми віднесли Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Миколаївську, Одеську, Сумську, Харківську та Херсонську.
Серед галузей, в яких працюють респонденти, переважають послуги (понад 40%), оптова і роздрібна торгівля (майже 18%) і виробництво (понад 7%). Варто відзначити, що близько 66% опитаних представляли мікропідприємства, ще 25% – малі підприємства.
Також в опитування були враховані віковий та гендерний аспекти для перевірки окремих гіпотез. Жінки є власницями або керівницями на 41,7% опитаних підприємствах, тоді як чоловіки становили 52% керівників.
89% керівників були старшими за 36 років.
Результати:
Посилення мобілізаційних процесів є найбільшим фактором впливу на бізнес у всіх областях , з середнім показником 3,66. Це вказує на те, що посилена мобілізація значно впливає на роботу підприємств незалежно від регіону.
Високі витрати на енергоносії та проблеми зі збутом продукції/послуг також є значними факторами, з середніми показниками 3,42 та 3,24 відповідно. Особливо це стосується прифронтових областей, де витрати на енергоносії мають більший вплив.
Брак кваліфікованої робочої сили та скорочення попиту на продукцію/послуги також важливі, з середніми значеннями близько 3,26-3,28. Ці фактори мають однаковий рівень впливу в обох типах областей.
Законодавчі бар'єри залишаються суттєвим фактором з середнім показником 2,98, причому цей вплив є дещо вищим у прифронтових областях (3,06).
Недостатня інфраструктура та втрата постачальників є більш релевантними для прифронтових областей (на 7 і 9 відсотків відповідно), що пояснюється ускладненою ситуацією з інфраструктурою та логістикою в цих областей.
Відсутність доступу до фінансування має більший вплив на підприємства в інших областях, ніж у прифронтових. Проте різниця є несуттєвою - близько 2%.
Культурні відмінності та проблеми з експортом продукції/послуг мають низький середній показник, що вказує на їх невеликий вплив на бізнес, незалежно від області.
Основними викликами для бізнесу є посилена мобілізація, високі витрати на енергоносії, проблеми зі збутом, брак робочої сили та законодавчі бар'єри, причому прифронтові області стикаються з додатковими труднощами, пов'язаними з інфраструктурою та постачальниками.
Ключові запити для налагодження роботи бізнесу зосереджені на збереженні персоналу, розширенні ринків збуту та оновленні обладнання, причому ці потреби більше виражені у середніх підприємствах. Хоча загальні тенденції для всіх категорій підприємств схожі, є й певні відмінності. Так, наприклад, великі підприємства частіше зазначають потребу в нових приміщеннях, транспортуванні продукції та сировині, що пов'язано з більшими масштабами їхньої діяльності.
Окрім зазначених у даних дослідження потреб, підприємства також висловили запит на кваліфікованих фахівців, які мають спеціальні знання та навички. Мобілізація та міграція суттєво знизили забезпеченість підприємств такими спеціалістами. Крім того, бізнес неодноразово звертав увагу на необхідність спрощення законодавчої бази, зокрема податкової системи, що б зменшило адміністративний тиск і сприяло розвитку підприємництва. Особливо гостро підприємці відчувають потребу в припиненні війни. Це основний запит, який виходить за межі економічних питань. Стосовно економічних аспектів, то компанії активно висловлювали зацікавленість у фінансовій підтримці та податкових пільгах. Інші запити, висловлені підприємствами, мають більш індивідуальний характер і не є поширеними серед усіх опитаних.
З іншими досягненнями проєкту «Переміщений бізнес у ревіталізації регіональних екосистем» можна ознайомитись за посиланням
Презентація на основі звіту доступна за посиланням
