Росія все ж таки вийшла з «зернової угоди» поставив світову продовольчу безпеку під загрозу. Однак таке рішення не було неочикуванним для України, тому ще до припинення дії «зернової угоди» країна почала розвивати дунайські порти для експорту зерна. Як альтернативний маршрут для експорту українського збіжжя може забезпечити продовольчу безпеку у світі, читайте у матеріалі.
17 липня 2023 року Росія заявила про вихід із зернової угоди тим самим поставив світову продовольчу безпеку під загрозу. Як висловився посол України в Туреччині Василь Боднар, Росія, вийшовши з угоди, заявила про те, що вона не гарантує безпеку.
«Це означає, що вони будуть обстрілювати порти, інфраструктуру і, можливо, кораблі. У цьому й ризик», - вважає дипломат.
В результаті так і сталось, адже вночі 19 липня РФ атакувала зернові термінали та портову інфраструктуру в портах «Одеса» та «Чорноморськ». Внаслідок атаки пошкоджена зернова інфраструктура міжнародних та українських трейдерів та перевізників Kernel, Viterra, CMA CGM Group та знищено 60 тисяч тонн зерна.
Вас можуть зацікавити готові звіти по ринках від Pro-Consulting:
Будь-який звіт по ринку буде актуалізований за вашим запитом. Типова структура дослідження ринку – за цим посиланням.
Після обстрілу президент України Володимир Зеленський дав доручення військовим посилити захист людей і портової інфраструктури, а Міністерству закордонних справ – активізувати контакти з партнерами для збільшення тиску на державу-терориста та задля продовження нормального експорту українського зерна.
«Російські терористи абсолютно свідомо цілили в інфраструктуру «зернової угоди», і кожна російська ракета – це удар не лише по Україні, а й по всіх у світі, хто прагне нормального й безпечного життя», - заявив Зеленський.
Чому саме Чорноморський коридор важливий для експорту
Через повномасштабну війну Україна втратила можливість вивозити збіжжя через порти. До великої війни через українські порти за кордон вивозилось до 90% зерна. Якщо використовувати тільки автотранспорт та залізницю для експорту зерна, аграрії будуть нести збитки, так як логістика дорога, а в сусідніх європейських країнах немає належної інфраструктури, щоб перевалювати своє та українське збіжжя.
Тому шляхом перемовин був створений Чорноморський коридор для безпечного транспортування зерна з України до країн, які його потребують. Нагадаємо, що «зернову угоду» підписали рік тому, але Київ та Москва між собою не підписували документи. Україна та Росія уклали договори з ООН та Туреччиною, тому, коли РФ заявила про припинення угоди, країна-агресорка розірвала свої домовленості з генеральним секретарем ООН Антоніу Гуттерешем та президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом.
За рік роботи Чорноморської угоди Україна експортувала понад 33 млн тонн зернових на суму понад $20 млрд. За цей час Росія неодноразово погрожувала вийти з угоди, але це сталось через рік. При цьому російська сторона періодично саботувала проведення інспекцій суден у територіальних водах Туреччини, чим блокувала роботу «зернового коридору». Через такі дії утворювались черги з суден, а аграрії несли збитки.
Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов на днях заявив, що у тому форматі, як працював коридор з початку травня, — така угода Україні не потрібна.
«Ми витратили лише більше мільярда доларів на демереджі. Якщо розділити на 32 млн тонн, що ми експортували, то це 30 $/т, які заплатили власникам кораблів, що стояли у черзі», - каже він.
Генеральний директор HarvEast Holding Дмитро Скорняков вважає, що головне завдання для України зараз – отримати підтримку «зернової угоди» з боку Туреччини. Для заходу та виходу суден із українських портів можна було б використовувати турецький військовий супровід. Однак Туреччина ще не підтвердила наміри захищати судна, котрі виходять з українських портів. Як повідомляє видання Bloomberg з посиланням на свої джерела, що це був би дуже ризикований крок для Туреччини, і вона навряд чи візьме участь у цьому.
«Країна не поставила б під загрозу свої кораблі, щоб допомогти суднам з України, натомість вона зосереджена на перезапуску угоди за участю Росії», - пише видання.
Водночас народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук заявив, що деякі міжнародні компанії готові перевозити українську агропродукцію навіть за умови припинення дії «зернової угоди».
«Уряд України заклав у бюджет 20 млрд грн для страхування суден, які будуть готові ризикувати й заходити під завантаження, якщо угода не працюватиме. Деякі такі приватні компанії вже є», - сказав він.
Таким чином після заяв з боку Кремля про вихід з угоди, Україна запевнила, що компанії-власниці кораблів готові й надалі використовувати Чорноморський коридор для постачання зерна, якщо на це будуть згодні Україна й Туреччина.
Також президент України Володимир Зеленський надіслав офіційні листи президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану і генсеку ООН Антоніу Гутеррішу з пропозицією продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або створити аналог цієї угоди, який буде діяти у тристоронньому форматі. На даному етапі подібних рішень немає, тому Україна з партнерами розглядають альтернативу Чорноморській угоді.
Альтернативні шляхи для експорту продовольства
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що партнери України шукатимуть альтернативні шляхи експорту її продовольства. За його словами, морський шлях був найбільш ефективним. Сенс зернової ініціативи полягав у тому, щоб гарантувати безпеку, надійність і передбачуваність вивезення продовольства з України до країн, які його потребують.
«За відсутності цього ми розглянемо, що ще можна зробити, щоб знайти інші шляхи потрапляння українських продуктів харчування на світовий ринок, включно з вивезенням залізницею та автомобільним транспортом. Але з погляду обсягів дуже важко замінити те, що зараз втрачається. Це результат того, що Росія перетворила продовольство на зброю», – висловився Блінкен.
Водночас 18 липня голова Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Саманта Пауер пообіцяла виділити $250 мільйонів фінансування для допомоги українським фермерам, які страждають через блокування експорту зерна після вторгнення Росії.
Також прем’єр-міністр Ірландії Лео Варадкар заявив, що Євросоюз спробує розширити маршрути наземного експорту українського зерна через «смуги солідарності» або автомобільне та залізничне сполучення через сусідів України з ЄС, а також Молдову. При цьому молдовська залізниця погодила надання знижки у розмірі 27% до існуючих тарифів на транзитні перевезення української агропродукції територією Республіки Молдова у напрямку портів Рені, Джурджулешти та Галац.
В свою чергу Хорватія запропонувала Україні свою залізничну інфраструктуру та порти в Адріатичному морі для транспортування українського зерна альтернативними маршрутами.
Однак в УЗА наголошують на важливості експорту з України морським шляхом, зокрема необхідність роботи «зернового коридору» навіть без участі Росії. Також важливо розвивати Дунайський шлях для експорту за рахунок організації якірної стоянки в румунських територіальних водах для перевалки зерна на великотоннажні судна, яке транспортуватиметься баржами з дунайських портів. Це дозволить знизити вартість логістики та сприятиме розвитку маршруту, незалежного від «зернового коридору».
Як зазначає генеральний директор компанії Pro-Consulting Олександр Соколов у коментарі для Delo.ua, на початку повномасштабної війни експорт морем одразу зупинився і вся надія була на сусідні країни ЄС. Але Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія заборонили імпорт українського зерна та інших товарів. Дозволений залишився лише транзит. Українські вантажівки блокувались на кордонах, відбувались затяжні перевірки.
Тому виробники знайшли інший шлях – порти Дунаю, що мають дуже зручне місцерозташування на кордонах з Румунією та Молдовою. Порівняно з 2021 роком, обсяг експорту через дунайські порти зріс в 4,2 рази, потужності для перевалки вантажів були завантаженні на максимум.
Наразі Україна ставить перед собою завдання розвитку Дунайських портів, що може бути альтернативою «зернового коридору». Одним із шляхів збільшення експорту є використання каналу Суліна, що перебуває під контролем Румунії. Для цього необхідно зробити роботу каналу цілодобовою, відкрити рейдові перевалки в територіальних водах Румунії та, в подальшому, розширювати гирло Бистре - шлях, під контролем України.
Також можливі інші політичні рішення, проте їхня ймовірність та їхній вплив поки залишаються не до кінця зрозумілими, каже Олександр Соколов.
Він додав, що враховуючи тенденцію розвитку портів, котрі розташовані на кордонах України, експорт через порти Дунаю буде зростати. На розмінування Чорного моря після закінчення війни підуть роки, це робить неможливим швидке повернення до звичайної діяльності інших портів.
Для прикладу, експорт соняшниковою олії через порт Рені виріс з 0,28 тис. т в 2021 році до 507,93 тис. т в 2022 році. За 4 місяці 2023 року обсяги експорту соняшникової олії через цей порт становить половину від обсягу попереднього року, що вказує на подальші перспективи розвитку портів Дунаю.
«Маріупольська інвестиційна група» вже будує два склади в Ізмаїлі, загальний об'єм одночасного зберігання яких становитиме 5 тисяч тонн, що збільшить загальні потужності по зберіганню до 9 тисяч тонн. «НІБУЛОН» хоче перетворити Ізмаїльський термінал на повноцінний елеватор з об'ємами для накопичення зерна.
Також «Еліксир Україна», яка придбала Усть-Дунайський морський торговий порт, планує модернізацію та будівництво зернового елеватору на 50 тисяч тонн у «Усть-Дунайську».
В іншому дунайському порті «Ренійський елеватор» планує побудувати 6 металевих силосів для зберігання зерна, кожен з об'ємом 1892 м3. Разом з цим «Кернел» планує до кінця 2023 року збудувати новий перевантажувальний термінал «Девелопмент Рені Термінал», з об'ємом переробки зерна близько 60 тисяч тонн на місяць. Термінал буде здатен приймати 2 тисячі тонн зернових вантажів на добу та одночасно зберігати приблизно 7,7 тисяч тонн.
Ще на початку липня Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков зазначав, що Дунайські порти стали ключовим альтернативним шляхом для експорту українського збіжжя.
«Завдяки надефективній та злагодженій роботі Дунайські порти стали ключовим альтернативним шляхом, вантажопотік зріс до рекордних 3 млн тонн на місяць», - казав він.
За його словами, вперше за часів незалежності в надскладних умовах було проведено днопоглиблення української частини Дунаю, що дозволило значно збільшити пропускну здатність.
Джерело: DELO.UA