Ринок елеваторів України
В умовах збільшення в Україні валового збору зернових культур перед операторами ринку гостро постало питання забезпечення зберігання зібраного врожаю. 700 елеваторів, які працювали в Україні в 2014 році, було вже недостатньо для цих цілей. Лише після скасування в квітні 2014 року норми по сертифікації зерносховищ проблема почала активно вирішуватися і темпи введення в дію нових елеваторів різко збільшилися.
Процес прийняття в експлуатацію нових сховищ має неоднорідний характер. Так, в 2014 році було прийнято 833,1 тис. тонн одночасного зберігання, в 2016 - більш ніж в двічі більше (1881,3 тис. тонн), а в 2016 році - знову спад цього показника (962, 5 тис. тонн) .
Незважаючи на активізацію ринку елеваторів (плюс 10-12 млн тонн зберігання за останні 10 років), він ще має значний потенціал для розвитку, який пояснюється наступними факторами:
• валовий збір зерна і насіння олійних культур забезпечений місцями зберігання лише на 42%;
• 46% зерносховищ є склади підлогового зберігання з низькими рівнями механізації та автоматизації;
• 27% всіх елеваторів управляються 15-ма великими агрохолдингами та торговими компаніями;
• можливість відвантаження зерна в залізничний транспорт мають близько 82% зерносховищ, але її інтенсивність у різних елеваторів відрізняється від 100 до 8 тис. тонн на добу (середня - близько 900 т/добу або 16 ж/д вагонів).
На сьогоднішній день в Україні попит на зерносховища значно перевищує пропозицію. Особливо гостро позначається недолік місць зберігання зерна в сегменті малого і середнього бізнесу, якому необхідно зберегти урожай до продажу великим трейдерам. Найменш забезпеченими регіонами є Донецька, Закарпатська, Івано-Франківська та Львівська області, в яких потреба в сховищах покривається наявними потужностями лише на 30%. Найблагополучніша ситуація відзначається в Одеській, Житомирській, Миколаївській, Полтавській та Херсонській областях.
В основному будівництвом нових елеваторів займаються зростаючі агрохолдинги, зацікавлені в збереженні свого врожаю до моменту продажу його за найбільш вигідними цінами. Сховище - це важлива ланка у виробничому ланцюжку таких підприємств, так як продаж зерна безпосередньо в період збирання дуже невигідна через низькі ціни, а зберігання його на сторонніх площах проблематично через їх нестачу і високу вартість послуг.
Ще однією проблемою вітчизняного ринку зерносховищ є його технологічна відсталість. Сучасним вимогам за технологією зберігання і можливості відвантаження до 5 тис. т на добу відповідають лише 25% елеваторів. Втрати зерна в сховищах підлогового типу досягають 15%, тоді як в сучасних вони не перевищують 1%. Крім того, послуги застарілих елеваторів дорожче на 10% через більшого споживання в технологічному циклі сушіння зерна газу і електроенергії. Все це зменшує доходи вітчизняних агропідприємств. Проблеми створює і застаріле вантажно-розвантажувальне обладнання, яке не дозволяє приймати габаритні вантажні автомобілі і значно збільшує час обслуговування вагонів-зерновозів.
Виходячи з викладеного можна зробити висновок, що ринок елеваторів України ще далекий від насичення. Валовий збір зерна в країні впевнено переступив позначку 60 млн тонн, а значить і попит на нові сховища буде збільшуватися. Ще одним джерелом підвищення ефективності роботи агросектору є модернізація застарілих елеваторів.
Компанія Pro-Consulting підготувала для Вас короткий перелік готових проектів на дану тему. Ознайомитися з проектами можна за посиланнями:
- Аналіз ринку елеваторів України. 2017 рік
- Бізнес-план організації овочесховища на 2000 т
- Бізнес-план організації фруктосховища на 4,4 тис. тонн
- Аналіз ринку складської нерухомості міста Києва. 2016 рік
- Бізнес-план с/г підприємства з вирощування та зберігання зернових культур
- Бізнес-план будівництва елеватора на 53 000 тон для зберігання зернових культур
