Українські готелі заробили 9,3 млрд грн у 2023 році, заклади харчування – 136,3 млрд грн - дані по ринку від Pro-Consulting. FORBES

Кількість готелів і ресторанів в Україні третій рік знижується, однак ті, хто виживає, збільшили виторг на 25–40%, йдеться в дослідженні Pro-Consulting. Як змінюється їхня відвідуваність, кількість бронювань і середній чек?

Через воєнні дії за понад два роки війни загальна кількість готелів в Україні зменшилася на 21,2% – до приблизно 5700, свідчать дані Pro-Consulting.

Вас можуть зацікавити, наприклад, такі готові звіти по ринках від Pro-Consulting: 

• Аналіз ринку HoReCa в Україні
• Аналіз ринку закладів громадського харчування в Україні (HoReCa)
• Аналіз ринку готелів Болгарії та Греції
• Аналіз ринку ХоРеКа в Берліні
• Аналіз споживання бутильованої води у сегменті ХоРеКа

Будь-який звіт по ринку буде актуалізований за вашим запитом. Типова структура дослідження ринку – за цим посиланням. 

Подібний тренд і в ресторанному секторі. Близько 7000 закладів харчування закрились в Україні в 2022 році. У 2023 році їхня кількість зменшилась ще майже на 13% – до близько 26 100 закладів.

Як працював HoReCa-сегмент у період війни? Forbes Ukraine вибрав основні висновки з дослідження

Готельний ринок відновлюється за рахунок зростання цін і внутрішнього туризму

Після падіння виторгу на 51% у 2022 році, незважаючи на блекаути та подальші обстріли, український ринок готелів зріс за виторгом на 25,7%, до 9,3 млрд грн, у 2023 році.

Відновленню ринку сприяло збільшення вартості проживання в готелях у середньому на 30–40%, активізація внутрішнього та бізнес-туризму, приїзд міжнародних делегацій та іноземних журналістів.

Але загальна сума зароблених готельєрами грошей все ж не досягла довоєнного показника: у 2021 році виторг становив 15 млрд грн.

Київ не приваблює туристів, у тренді – Львів

Якщо у постпандемічний 2021 рік середній рівень заповнюваності готелів Києва був 51%, то на перший рік війни він склав лише 20%. 2023-й ситуацію не виправив – готелі залишилися заповненими на 24%. Це стільки ж, як і в Одесі чи Харкові, які значно ближче до лінії фронту.

Із великих міст України гірша ситуація лише у Запоріжжі. Якщо до вторгнення середній рівень заповнюваності готелів там складав 33%, то у 2023-му – лише 13%.

Найпопулярніший серед туристів – Львів. 57% у 2023 році – найвищий показник серед усіх усіх шести проаналізованих міст за три роки збору даних.

Відвідувачі не поспішають до ресторанів і пабів, але ті, хто йде, платять більше

У Київській області, станом на квітень 2024 року, 2262 заклади харчування. Це менше, ніж у Дніпропетровській та Одеській областях, де працюють 2365 і 2506 закладів відповідно.

Лідер у країні із 2728 закладами – Львівська область. Найменше таких бізнесів – у Херсонській і Донецькій областях: 194 і 263 відповідно.

Повернути відвідувачів до закладів з початку війни поки повністю не вдалося. Наприклад, фаст-фуд продемонстрував найменше падіння у 2022-му, але й найнижче зростання у 2023-му: -16,5% і +5% відповідно. Бари і паби втратили 26,4% відвідувачів, а повернули – 14,9%.

Падіння кількості не завадило збільшенню виторгу. У 2023 році у барів і пабів він зріс на 28,6%, до 11,7 млрд грн, порівнюючи із 2022-м. Виторг ресторанів – на 37%, до 38,1 млрд грн, кафе – на 26%, до 45,9 млрд грн, кав’ярень – на 31,5%, до 16,7 млрд грн, закладів фаст-фуду – на 26,5%, до 23,9 млрд грн.

У другому півріччі 2023 року середній чек закладів громадського харчування в Україні збільшився на 18%. У ресторанах він склав 625 грн, у барах – 248 грн, у кафе – 219, кавʼярнях – 98 грн, у фаст-фуд закладах – 175 грн. Основні причини – зростання собівартості і девальвація.

Головні ризики для бізнесу – війна, нестача персоналу і мобілізація

Джерелом найбільших ризиків для ресторанно-готельного бізнесу залишається війна – це зазначили майже 55% респондентів. На другому місці за впливовістю стала нестача персоналу – 9,1%, на третьому – мобілізаційні заходи – 7,1%.

Серед інших деструктивних факторів, що впливають на ринок готельних послуг в Україні:

• перебої з електропостачанням готелів і закладів громадського харчування;
• обмеження ведення бізнесу, пов’язані з встановленням комендантської години;
• зниження відвідуваності закладів чоловіками призовного віку після прийняття закону про мобілізацію;
• зростання цін на харчові продукти та енергетичні ресурси.
• Фактори впливу бізнес війна мобілізація ТЦК електроенергія
• Фактори впливу на бізнес у 2024–2025 роках

На фоні мобілізації кадрового голоду в галузі HoReCa немає

71% опитаних респондентів мали зміни в штаті за останні шість місяців. 13,6% закладів оновили команду на понад 50%.

Найбільша плинність кадрів у Києві і Львові – по 75,6% у кожного з міст. У Запоріжжі й Одесі, наприклад, зміна персоналу відбулася в 34,7% і 19,2% закладів відповідно.

У майже 47% представників галузі харчування відсутнє навчання для персоналу. Приблизно стільки ж – 45% – проводять тренінги, майстер-класи та семінари. Інші проводять лише ввідний інструктаж чи пропонують стажування. Незначна частка респондентів утрималися від відповіді.

Джерело: FORBES