Українці витрачають половину свого бюджету на їжу - коментар Олександра Соколова, генерального директора Pro-Consulting. ФОКУС

Українці витрачають на їжу близько половини доходів. За цим показником Україна помітно відстає від більшості сусідніх держав і наближається до найбідніших країн світу. Однак зміни на краще вже помітні.

У IV кварталі 2017 року структурі споживчих витрат українців витрати на продукти харчування і безалкогольні напої склали в середньому 50% (3089 грн) на одне домогосподарство. Люди проїдають половину сімейного бюджету не тому, що, як колись сказав міністр соцполітики Андрій Рева, багато їдять. Попросту крім продуктів їм мало на що вистачає.

Судячи за даними глобального дослідження компанії Nielsen, середні щомісячні витрати сім'ї з Києва на продукти харчування і товари повсякденного попиту склали близько 3,14 тис. грн (еквівалент 92 євро на момент проведення дослідження), що майже відповідає розрахункам Держстату. Тим часом аналогічні витрати домогосподарств в Мінську досягають 192 євро, у Варшаві - 178 євро, в Вільнюсі - 231 євро, в Москві - 269 євро. Така помітна різниця пояснюється не стільки дешевизною українських харчів, скільки звичкою економити на їжі - українці часто віддають перевагу менш дорогим продуктам.

Як зазначає Сергій Гаспарян, партнер, керівник галузевої практики споживчого сектора KPMG в Україні, найбільшим попитом користуються базові продукти харчування в недорогому і середньому цінових сегментах, тоді як різноманітність продуктового кошика скорочується, населення споживає менше м'яса, сирів, несезонних овочів, соків. За спостереженнями Гаспарян, через високу вартість не особливо популярні продукти преміального рівня, в тому числі і органічні, що знаходяться в тренді в інших країнах.

Тобто половину своїх доходів українці змушені проїдати через бідність, а аж ніяк не схильності до гастрономічних надмірностей. Держстат і соціологи прийшли до такого висновку на основі вибіркового обстеження умов життя домогосподарств. Зокрема, обсяг вибірки Держстату становить 12-13 тис. Сімей. Фокус вирішив перевірити ще раз, чи підтверджує цю тенденцію структура витрат власників банківських карт. Адже банки оперують величезним масивом даних. Станом на квітень 2018 року на руках у українців знаходилося майже 60 млн пластикових карт. З них активних, за якими протягом останніх трьох місяців була здійснена хоча б одна операція, - 34,8 млн. Причому сьогодні з карт не просто знімають готівку в банкоматах, як це було ще кілька років тому, пластиком все активніше розраховуються в торговельній мережі . Так, за даними дослідження, проведеного компанією GfK Ukraine для платіжної системи Visa в 2017 році, найчастіше по безналу оплачують продукти харчування, мобільний зв'язок, ліки, побутову хімію, косметику та парфумерію, а також рахунки в кафе і ресторанах. Як зазначає Дмитро Крепак, в.о. глави регіону СНД і Південно-Східної Європи компанії Visa, при оплаті продуктів харчування - найбільш популярної статті витрат - платіжну карту використовує 78% опитаних.

У IV кварталі 2017 роки українці витрачали на продукти в середньому половину своїх доходів

За інформацією ПриватБанку, який обслуговує майже 20 млн активних карт, в 2018 році в структурі витрат клієнтів найбільша частка (46%) припадає на продуктові магазини і супермаркети. При цьому витрати на одяг, взуття та аксесуари складають 10%, на товари для дому та меблі - 8%, на побутову техніку та комп'ютери - 8%, на ліки і медицину - 8%, ресторани, кафе і розваги - 7%, послуги - 5%, АЗС - 3%. "За даними банку" ПУМБ ", 6 з 10 покупок по карті - це оплата товарів в супермаркетах (63% усієї кількості оплат картами). Це становить близько 40% усіх витрачених на оплату покупок сум", - говорить Дмитро Поліщук, директор департаменту по продуктам роздрібного бізнесу ПУМБ.

Відмінність статистики банків від даних Держстату може пояснюватися тим, що рівень життя клієнтів фінустанов в середньому трохи вище, ніж у людей, що увійшли до вибірки, яку аналізували службовці Держстату. Адже чим багатша домогосподарства, тим менше в структурі їх витрат складають витрати на харчування. З іншого боку, банки мають у своєму розпорядженні більш оперативних даних протягом 2018 рік і, відповідно, можуть раніше вловити поліпшення ситуації.

Індикатор кризи

Частка продуктів харчування в структурі витрат - один з найбільш красномовних показників, який допомагає скласти уявлення про стан економіки і рівень життя в країні. Чим слабше розвинута економіка, тим вище частка витрат на продукти в сімейному бюджеті домогосподарств. Дивлячись на динаміку цього показника, можна чітко простежити, коли країна переживала економічні потрясіння, а коли життя громадян налагоджувалося.

"З 1999 року по кризовий 2008-й частка продуктів харчування в структурі витрат домогосподарств показувала щорічне зниження: з рекордних 64% в 1999-му до найнижчого показника за всю історію незалежності України - 49% в 2008-му, - узагальнює Олександр Соколов, генеральний директор Pro-Consulting. - у наступному періоді цей показник демонстрував як зростання, так і падіння і в середньому становив близько 51% ".

Те, що українцям фактично доводиться працювати за їжу, пояснюється не тільки слабкістю економіки, але і менталітетом. "На інші потреби, на жаль, у значної частини населення просто не вистачає зарплати, чому сприяють як особисті якості людини, що впливають на його професійні досягнення, так і усталені традиції серед роботодавців", - пояснює економіст Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян . До числа не найприємніших особливостей українських роботодавців він відносить недотримання або відсутність норм соціальної корпоративної відповідальності, бажання заощадити, недоплатити або швидко заробити - тобто будь-яким способом зменшити частку оплати праці співробітника в ціні товару або послуги.

Від того, що левову частку своїх доходів громадяни змушені витрачати на їжу, економіка тільки програє. "Високий рівень витрат на продуктовий кошик стримує споживання в інших секторах, що є обмеженням для зростання економіки, - відзначає Сергій Гаспарян. - Сьогодні можна говорити про стагнацію споживчого сектора, який історично в більшій мірі був орієнтований на внутрішній ринок і ринок СНД". Тобто утворюється якийсь порочне коло - людям вистачає тільки на їжу, тому що економіка слабка. А економіка не розвивається через низький попит на що-небудь, крім товарів першої необхідності

Чужі серед своїх

Якщо зіставити частку витрат на їжу в структурі витрат в Україні та інших країнах, ми опинимося якоїсь білою вороною в європейському регіоні і зрівняємося з найбіднішими країнами третього світу. Це підтверджують матеріали Економічного дискусійного клубу (ЕДК), який третій рік поспіль аналізує структуру споживчих витрат в домогосподарствах в Україні та деяких інших державах. Так як дані про ресурси та витрати домогосподарств публікуються органами статистики переважної більшості країн, починаючи з III кварталу року, наступного за звітним, сьогодні коректно можна зіставити тільки результати 2016 року. Тоді 53% всіх споживчих витрат домогосподарств України доводилося на продукти харчування і 47% на непродовольчі товари та послуги.

За словами виконавчого директора ЕДК Олег Пендзин, питома вага продовольства в структурі загальних споживчих витрат в Україні залишається високим в порівнянні як з країнами ЄС, так і з пострадянськими державами. "Середній показник частки витрат на харчування 28 країн Євросоюзу протягом останніх двох десятиліть перебуває в межах 12-13% від рівня загальних сукупних витрат, - продовжує Пендзин. - У 2016 році серед країн ЄС найменше (до 10%) на харчування витрачали домогосподарства Люксембургу, Австрії та Ірландії, найбільше (близько 20%) - Литва, Естонія, Болгарія ". Серед досліджуваних ЕДК країн колишнього СРСР найвищий питома вага витрат на харчування (46%) виявився в Казахстані. У Білорусі цей показник склав 39%, в Росії - 32%.

"Високий рівень витрат на їжу - ознака країни зі слабо розвиненою економікою, - говорить Сергій Гаспарян з KPMG. - Україна близька за цим показником до найбідніших американським, азіатським і африканським країнам". Наприклад, аналогічний українському обсяг витрат на продукти в Єгипті (48%), Ємені (49%), Шрі-Ланці (48%), Пакистані (50%).

Спробуємо зіставити інші статті сімейного бюджету в Україні і ЄС. Частка витрат українців на спиртне і сигарети більш-менш можна порівняти з європейськими країнами. Як зазначає Олександр Соколов, рекордсменом за цим показником в Європі є Румунія, де на тютюн і алкоголь витрачають 7,8% загального обсягу споживчих витрат, а середній показник по Європі становить 2,9%. Для порівняння: за даними Держстату, в структурі споживчих витрат українців у IV кварталі 2017 го на алкоголь довелося 1,5%, на тютюн - 2,5% (сукупно 4%). За підсумками 2016- го на шкідливі звички пішло 3,1% обсягу споживчих витрат.

За інформацією ПриватБанку, в 2018 році в структурі витрат клієнтів найбільша частка (46%) припадає на продуктові магазини і супермаркети

У числі статей, на які українці витрачають помітно менше, ніж європейці, Олег Пендзин називає предмети домашнього вжитку (Україна - 1,8%; ЄС - 5,5%), відпочинок і культуру (Україна - 1,5%; ЄС - 8 , 5%), готелі і ресторани (Україна - 2,4%; ЄС - 8,6%). Тобто українці вважають за краще економити на самореалізації, хобі, розваги, комфорт, облаштуванні гармонійної житлового середовища і т.п.

Порівнюючи структуру витрат в Україні та ЄС, можна знайти моменти, де наша країна виглядає у виграшному світлі. Олег Пендзин звертає увагу, що частка витрат на житло, воду, електроенергію і газ в Україні становить 17,2%, а в ЄС - 24,5%. З транспортом ситуація схожа - у нас на цю статтю витрат припадає 3,9%, а в ЄС - 12,9%. Але якщо врахувати, що комунальні послуги і транспорт в Україні поступово дорожчають, це перевага з часом буде нівельовано.

Світло в кінці тунелю

Тенденції на ринку праці і відновлення з початку 2016- го незначного, але послідовного економічного зростання призвело до того, що в 2016-2018 роках частка продуктів харчування в структурі витрат українців почала поступово знижуватися. "З 2016-му в порівнянні з попереднім роком відбулося помітне скорочення частки витрат на продовольство (на 3,8%), до 53,4%, при одночасному зростанні витрат на житлово-комунальні послуги та енергоносії (на 4,6%), - констатує Олег Пендзин. - Такі зміни не є результатом відчутних позитивних зрушень в добробуті домогосподарств, а викликані тим, що в 2016 році темп зростання цін на ЖКГ в 14 разів перевищив продовольчу інфляцію ". Однак підсумки 2017 го повинні підтвердити продовження позитивного тренда. Як вже говорилося, за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України, яке проводить Держстат, в IV кварталі 2017 року структурі споживчих витрат українців витрати на продукти харчування і безалкогольні напої склали 50,1%.

У банках також бачать позитивні зрушення. "За останні п'ять років намітилася тенденція до зниження частки витрат на продукти харчування, - розповіли Фокусу в ПриватБанку. - При цьому частка витрат на ресторани, кафе і розваги збільшилася в 2,2 рази, на ліки і медицину - в 1,4 рази, на товари для дому та меблі - в 1,4 рази, на одяг, взуття та аксесуари - в 1,2 рази, на послуги - в 5,2 рази ". Втім, подібна статистика може відображати не тільки поліпшення рівня життя громадян, але і формування звички розплачуватися картою не тільки в супермаркетах.

Дані дослідження, проведеного для Visa компанією GfK Ukraine у 2017 році, про який вже говорилося, підтверджують тенденцію. "У порівнянні з попередньою хвилею дослідження, яка проходила влітку 2016 року, респонденти вказали, що стали частіше дозволяти собі такі додаткові витрати, як туризм і відпочинок, спортзал, благодійність, покупка техніки, одягу, квітів і оплата медичних послуг", - розповів Дмитро Крепак.

При цьому в ПриватБанку виявили цікавий факт: за минулі п'ять років значно - в 3,6 раз - знизилася частка витрат власників карток на АЗС. Мабуть, щоб дозволити собі кафе, ресторани та інші радощі життя, багато українців вважали за краще пересісти з особистого авто на міський транспорт і тепер виводять "залізного коня" з стійла тільки в особливих випадках.

У IV кварталі 2017 року структурі споживчих витрат українців витрати на продукти харчування і безалкогольні напої склали 50,1%

На перший погляд, зниження частки продуктів в структурі витрат посприяло підвищення соцстандартів в 2017-2018 роках. Однак цей крок привів не стільки до реального зростання добробуту, скільки до поліпшення офіційної статистики. Адже частина зарплат роботодавцям довелося вивести з тіні. Крім того, дворазове підвищення мінімальної зарплати в 2017-м спровокувало інфляцію, яка частково з'їла зростання доходів.

Можливо, більш вагомим фактором став кадровий голод. Останнім часом українські роботодавці зіткнулися з небувалою досі конкуренцією за робочу силу із зарубіжними країнами і були змушені підвищувати ставки. За спостереженнями кадровиків, на заході України (у Волинській, Закарпатській та Чернівецькій областях), де трудова міграція носить масовий характер, приріст зарплат перевищив київські показники і склав 25%. Деякі підприємства, щоб запобігти відтоку кадрів, збільшували оклади відразу на 50-70%. В основному таке підвищення торкнулося представників робочих спеціальностей, яких за кордоном чекають з розпростертими обіймами. Тому тепер різноробочий нерідко може претендувати на таку ж зарплату, як і початківець юрист або бухгалтер.

Також не можна не відзначити, що в Україні в останні кілька років динамічно розвивається ринок IT, який готовий поглинати все нові і нові трудові резерви. Ментальність роботодавців тут інша - гостра конкуренція за фахівців змушує платити співробітникам високі зарплати. За даними дослідження Асоціації "ІТ України", у 2017 році середній рівень заробітної плати в галузі становив $ 1,8 тис. (Близько 47,3 тис. Грн). Подальше розширення цього стану може сприяти поліпшенню загальної статистики.

Компанія Pro-Consulting підготувала для Вас короткий перелік готових проектів на дану тему. Ознайомитися з проектами можна за посиланнями: