Альтернативний підхід: як розвивається український ринок сонячної енергетики

Останнім часом енергетичний ринок України розвивається в напрямку альтернативних (відновлюваних) джерел енергії з перспективою відмови від вуглеводнів. Каталізаторами такої тенденції стали кілька факторів, а саме:

• постійне зростання цін на традиційні енергоносії;
• невизначена ситуація з поставками газу з РФ;
• вимоги в сфері екології, закладені в Угоду про асоціацію України з Євросоюзом;
• загальносвітові тенденції.

Особливістю українського ринку сонячної енергетики є той факт, що в країні діє досить висока ставка «зеленого» тарифу, від якої вже відмовилися, наприклад, в Німеччині та Італії, де сонячна енергетика на рівних конкурує з іншим видами генерації енергії (вітрової, атомної, теплової ). Україна на даному етапі пропонує економічно вигідний «зелений» тариф, прив'язаний до курсу євро, що приваблює іноземних інвесторів.

Ще однією характеристикою ринку сонячної енергетики в Україні є сезонність - пік обсягів виробництва спостерігається в періоди максимальної сонячної активності з квітня по вересень. Найменше енергії виробляється в листопаді і грудні:

Розвиток сегменту сонячної енергетики в нашій країн пов'язане з рядом проблем, а саме:

1. Втрата частини потужностей через анексії Криму в 2014 році. Зокрема, на території півострова розташований один з найбільших на момент здачі (2011 рік) в експлуатацію сонячний парк Перово загальною потужністю 106 МВт. У Криму функціонують ще 5 сонячних електростанцій: «Владиславівка» (110 МВт), «Охотникове (82,65 МВт)», «Миколаївка» (69,7 МВт), «Митяево» (31,35 МВт), «Джерельне» ( 7,5 МВт, перша фотоелектрична станція в Криму). Будівництво СЕС «Хлібне» (115 МВт) та СЕС «Островська» (45МВт) було припинено на початковому етапі.

2. Зниження «зеленого» тарифу для вже побудованих електростанцій, що може негативно відбитися на довірі інвесторів.

3. Необхідність великих вкладень, а також тривалий термін окупності проектів (6-8 років і більше, в залежності від регіону).

4. Незадовільний стан електричних мереж, що впливає на розвиток як домашнього сегмента ВДЕ (перепади напруги або надлишок енергії), так і промислового.

5. Нестабільність та недосконалість нормативно-правової бази державного регулювання ринку.