Ситуація з цінами на ліки в аптеках України – коментарі генерального директора Pro-Consulting Олександра Соколова.UBR.ua

Усього за перший квартал 2021 року відомство зробило понад 40 перевірок аптек у Києві і областях. Більшість з них працювали з порушеннями, що спричинило накладення 28 штрафів на загальну суму 239 тис. грн.

Для порівняння: за весь минулий рік таких рішень зафіксовано не більше 35, однак і тоді порушники були - в половині аптек виявлені відступи від законодавства.

 Також прочитайте огляд ринку лабораторних і діагностичних послуг в Україні

Де не дотримуються цінової дисципліни

Контролери вже говорять про цілу тенденції до спекулятивних цін на медпрепарати в українських аптеках і повальне недотримання граничних розмірів торговельних надбавок, прописаних у постанові Кабміну.

Під "інтерес" роздрібних мереж потрапили і товари з переліку протиепідемічного призначення, зміна цін на які підлягає декларуванню.

"Найбільша кількість порушень спостерігалися в Полтавській, Львівській та Вінницькій областях. Там проводилися як планові, так і позапланові перевірки за фактом отримання скарг від споживачів. Усього цьогоріч центральним апаратом Держпродспоживслужби отримано 21 звернення від фізосіб з приводу можливих порушень ціноутворення на лікарські засоби" , - розповіли у відомстві.

Ознайомтеся з інструкцією і структурою готового аналізу фармацевтичного і аптечного ринку України (2020 рік)

Переплюнути всіх вдалося аптеці в Київській області, де націнки по деяких позиціях замість належних 10% склали 310%. Назва аптечної мережі та препаратів Держпродспоживслужба поки не афішує.

У той же час в Україні на законодавчому рівні діє державне регулювання націнок на ліки з Національного переліку основних лікарських засобів, куди входять і стабільно затребувані у покупців Аспірин, Ібупрофен, Парацетамол, Лоратадин, Дексаметазон, Метронідазол, Фуросемид, Омепразол і більше 400 інших найменувань препаратів.

Дозволені націнки

Надбавка на вартість препаратів зі списку для продажу в роздробі формується виходячи із закупівельної ціни і варіюється від 10 до 25% (чим дорожче препарат, тим менше повинна бути націнка):

• до 100 грн - 25%;
• від 100 до 500 грн - 20%;
• від 500 до 1000 грн - 15%;
• від 1000 грн - 10%.

Але і тут не без нюансів - ціни на препарати, які в список не потрапили, встановлюються аптечними роздрібними мережами в режимі вільного ціноутворення. І під заходи державного нагляду не потрапляють, повідомили в Держпродспоживслужбі.

"У Національний перелік включені якісні, безпечні та економічно доцільні лікарські засоби для забезпечення надання медичної допомоги. Тобто, ліків звідти повинно бути достатньо для лікування, уникаючи більш дорогих аналогів", - говорить гендиректор компанії Pro-Consulting Олександр Соколов.

На сайті розміщено понад 100 готових аналізів ринків медицини і фармацевтики

Однак за словами юриста БФ "Пацієнти України" Оксани Кашинцевої, у людей не завжди є вибір, і багато в наш час залежить від сумлінності лікаря і провізора. В аптеці людині цілком можуть сказати, що препарат з Нацпереліку закінчився і запропонувати "генерики", яких в аптеках реалізується близько 80% від усього асортименту.

Другий варіант - коли лікар пише відразу торгову назва препарату на звичайному листку, а не діючу речовина латинськими літерами на рецептурному бланку, як було раніше.

У такому випадку людина не буде застрахована від того, що цей лікар діє з мотивів виписати більш якісний препарат і не був заздалегідь мотивованим торговим представником.

"Ми робили цікаве дослідження і з'ясовували, скільки в ціну на ліки було закладено під так зване "просування". І є офіційна відповідь - 50%! Це та надбавка, яку закладає дистриб'ютор у ціну препарату в аптеці на те, щоб заангажувати лікарів і провізорів, і даний медикамент потрапив у поле зору, щоб його рекомендували. Це нечувано! А відповідальності за це у нас немає", - розповіла Кашинцева.

Прочитайте про ринок стоматологічних послуг в Києві

І хоча на всі інші препарати не зі спецпереліку націнка в роздрібній торгівлі зазвичай не перевищує 25% - і тут є лазівки.

"Можуть сказати, що закупили дорожче, або в іншого постачальника, тому ціна на препарат вище. А ось від чого стартують ці 25%? Перевірити це зможе тільки податкова, та й то за документами там може бути не все прозоро. В Україні в принципі немає конкуренції дистриб'юторів, як у ЄС. Є зареєстрований власник посвідчення, який фактично володіє ринком і диктує ціни", - говорить юрист БФ "Пацієнти України".

Аптекарі нарікають на виробників ліків

Як відзначають експерти, ті порушення, які зараз підпадають під закон, носять більше індивідуальний характер і або пов'язані з діяльністю окремих мереж, або залежать від розміру населеного пункту: чим більше в місті немережевих аптек, тим частіше можуть бути ситуації зі наднацінками в них.

Зловживання можуть відбуватися і на тлі панічних настроїв, пов'язаних з пандемією - коли людина хворіє, вона стає більш вразливою і менш пильною.

"Якщо хтось хоче нажитися на продажу хліба, м'яса, молока, ліків, якихось послуг - він буде порушувати закон, порушники є завжди. А аптекарі сьогодні більш толерантні через високу конкуренцію, тому швидше за все це виняток, а не правило. Вони всі знають, що їх можуть перевірити", - коментує нам ситуацію директор Аптечної професійної асоціації України (АПАУ) Володимир Руденко.

Що стосується цін, то за словами Руденка найбільший вплив на них надає виробник препарату, незалежно від того український він чи імпортний. Це єдина ланка в ланцюжку, чиї розцінки жодним чином не регулюються державою, говорить він.

"Ціна може рости в залежності від того, який курс долара, як сформував ціну виробник, від вартості складових і т.д. Навіть банально фарба, якою наносять маркування може впливати, тому що закуповується вона закордоном. Але, як правило, 70% роздрібної ціни - це ціна виробника. Тобто, якщо ціна на лікарський засіб зростає при фіксованих роздрібних націнках в аптеках - це ініціатива виключно виробника", - зауважив глава АПАУ.

Що і коли подорожчає

Паралельно з цим дослідники ринку говорять і про тренд на сезонне зростання вартості препаратів у роздрібній торгівлі. Так, наприклад, влітку помітно підіймаються ціни на діуретики (проти розладів шлунку) і протигельмінтні препарати. Восени - профілактичні ліки, взимку і аж до початку весни - противірусні. Потім - в основному це БАДи та антигістамінні препарати.

Стабільною ціна повинна залишатися тільки на перелік медикаментів, які входять у програму "Доступні ліки".

Загалом, за словами Олександра Соколова з Pro-Consulting, ринок лікарських препаратів, як і інші галузі економіки, однозначно піддасться впливу інфляції і тому вже через 3-6 місяців варто очікувати зростання цін з більшості базових товарних категорій.

 Також прочитайте огляд ринку БАДів в Україні

Джерело: UBR.ua