Обухівський туалетний папір зі слідами РФ – дані по ринку від Pro-Consulting. ЕКОНОМІЧНА ПРАВДА

Держава арештувала українські активи великої австрійської компанії та підозрює її у виведенні коштів до Росії. До чого тут колишній депутат Держдуми та проблемний кредит Укрексімбанку?

Наприкінці 2022 року маловідома австрійська група Pulp Mill Holding GmbH провела пресконференцію в Києві. Щоб розповісти широкому загалу про тиск правоохоронців та блокування роботи одного з найбільших виробників пакувальної продукції в Україні.

Звинувачення австрійців стосувалося дій поліції та Бюро економічної безпеки (БЕБ), які наклали арешти на їхнє майно в Україні, а також «невиправданої» санкційної політики РНБО.

Вас можуть зацікавити готові звіти по ринках від Pro-Consulting:

• Аналіз ринку санітарно-гігієнічної паперової продукції та целюлози в Україні
• Аналіз ринку виробів з паперу (туалетний папір, серветки, паперові рушники) України

Будь-який звіт по ринку буде актуалізований за вашим запитом. Типова структура дослідження ринку – за цим посиланням.

Посол Австрії Арад Бенкьо, який був на заході, висловив занепокоєння «атакою української правоохоронної системи на австрійського інвестора». Дипломат наголосив, що австрійський бізнес навіть в умовах війни продовжує працювати в Україні, сплачує податки та забезпечує сотні робочих місць.

«Посольство просить зробити так, щоб обмежувальні заходи застосовувалися розумно та пропорційно і не призводили до блокування бізнесу, коли звинувачення не підтверджуються», – сказав Бенкьо.

Історія Pulp Mill Holding могла б залишитися ще одним прикладом тиску правоохоронців на міжнародний бізнес, якби не одне «але»: кінцевим бенефіціаром компанії в українських реєстрах значиться колишній депутат Держдуми від пропутінської партії «Единая Россия» Володимир Крупчак.

Крім кількох компаній в Україні, з Крупчаком пов’язують Архангельський целюлозно-паперовий комбінат – велике російське підприємство з виготовлення паперових виробів – і низку провідних платників податків до бюджету агресора.

Попри початок великої війни, від бізнесу в Україні Крупчак не відмовився. Ба більше, він намагається закріпити своє становище на українському ринку за допомогою активів, викуплених за безцінь у державного Укрексімбанку.

Австрійці «на папері»

Група Pulp Mill Holding має напрочуд успішний бізнес в Україні. З 2000 року австрійці встигли наростити власні потужності та посісти одне з провідних місць на ринках паперової продукції.

«У виробництві пакування з гофрованого картону «Палп мілл» посідає провідні позиції серед українських виробників із суттєвим відривом (від конкурентів – ЕП). Аналогічна ситуація – з часткою групи на ринку санітарно-гігієнічних виробів в Україні», – зазначають аналітики компанії Pro-Consulting.

Вони додають, що компанія є найбільшим виробником виробів з гофрокартону в Україні, проте значну частку своєї продукції відправляє на експорт. Частка на внутрішньому ринку країни оцінюється 13-15%.

Серед найбільших українських активів австрійців – Київський картонно-паперовий комбінат (ККПК), відомий багатьом завдяки туалетному паперу «Обухів-65».

Другий актив австрійців – «Палп мілл принт». Він працює на потужностях колишнього лідера поліграфічного ринку «Бліц-інформ» і виготовляє поліграфічну продукцію та паперову упаковку.

За даними YouControl, кінцевим бенефіціаром українських компаній групи є колишній депутат Держдуми РФ Володимир Крупчак. Щоправда, адвокати компаній це заперечують. За їхніми словами, Крупчак продав австрійський бізнес, але внести зміни до українських реєстрів там не можуть через накладені поліцією та БЕБ арешти.

«Восени 2022 року відбулася завершальна стадія угоди з продажу Pulp Mill Holding в Австрії. На даний момент кінцевим бенефіціаром компанії є доктор Хайнс Циннер. Процедура з продажу почалася в січні 2022 року, за понад пів року до запровадження санкцій РНБО», – зазначив ЕП адвокат «Палп мілл принт» Богдан Черковський.

Щоправда, підтвердити те, що процедура продажу Pulp Mill Holding почалася до 24 лютого 2022 року, він не зміг. Адвокат надав ЕП лише повідомлення про намір придбати акції компанії, датоване червнем 2022 року.

Разом з тим, є обґрунтовані підстави вважати, що зміна власника активів австрійської групи разом з її українськими компаніями відбулася лише номінально.

Зокрема, згаданий доктор Циннер, який, за свідченням адвокатів, є кінцевим бенефіціаром українських компаній, – не чужа Крупчаку особа. Щонайменше тому, що Циннер регулярно, починаючи з 1996 року, входив до ради директорів ключового російського активу Крупчака – Архангельського целюлозно-паперового комбінату.

Хоча наразі на сайті російського комбінату відсутня інформація про колишніх топменеджерів, проте згадки Хайнса Циннера збереглися в річних фінансових звітах компанії та в повідомленнях пресслужби.

Адвокати «Палп мілл принт» зазначають, що крім спільних бізнес-інтересів з Крупчаком Циннер співпрацював з іншими компаніями целюлозно-паперової промисловості (не лише російськими).

Циннер, як і Крупчак, володіє Pulp Mill Holding не прямо, а через австрійські приватні фонди. До осені 2022 року володіння холдингом здійснювалося через Zinner Privatstiftung (дослівно – «Приватний фонд Циннера»), бенефіціаром якого був Крупчак.

Наразі Pulp Mill Holding належить іншому фонду – TPCA Paper Industry Holding GmbH, який, схоже, створили напередодні угоди із зміни власності та зареєстрували в тому ж будинку, у якому зареєстрований Pulp Mill Holding.

Усі російські активи Крупчака переписали з Pulp Mill Holding на його колишнього власника – Zinner Privatstiftung.

До березня 2023 року в раді директорів цього фонду був Тімур Соколов. Ця ж людина перебувала в раді директорів архангельського комбінату разом з Циннером щонайменше до 2016 року, про що свідчить звіт підприємства. Соколов продовжує входити до наглядової ради українського ККПК.

«Управління фондом здійснює правління, що складається щонайменше з трьох членів. Правління здійснює керування колегіально. Sokokov Т. не очолював правління і не мав права одноосібно схвалювати чи блокувати ухвалення будь-якого рішення чи самостійно представляти фонд», – підкреслюють адвокати «Палп мілл принт».

Примітно, що керівником Zinner Privatstiftung залишається австрійський юрист Йоханнес Кльоцль-Норберг. Він же є формальним власником компанії AMIC, яка у 2014 році нібито викупила мережу АЗС «Лукойл» у підсанкційного російського олігарха Вагіта Алекперова.

У 2015 році журналісти DW виявили, що цей австрійський юрист дотичний до понад 30 компаній, пов’язаних з РФ, у яких він виконує роль то співзасновника, то менеджера. Імовірно, Кльоцль-Норберг просто надає «послуги» номінального власника чи менеджера російських активів, ховаючи їх від європейських санкцій.

Зрештою, усі операції із зміни структури власності завершилися восени 2022 року після того, як РНБО запровадила санкції проти Крупчака, що виглядає як спроба приховати активи російського бізнесмена від потенційної конфіскації.

Хто такий Крупчак

Володимир Крупчак – російський бізнесмен, колишній депутат Держдуми РФ від пропутінської партії «Единая Россия», полковник російської армії з 2001 року.

У 2000 році він увійшов до наглядової ради ККПК, яким згодом заволодів через Pulp Mill Holding. Тоді ж Крупчак ініціював створення архангельської організації «Единство», яка згодом перетворилася на «Единую Россию».

У 2007 році через конфлікт з Олегом Дерипаскою навколо свого ключового російського активу Крупчак переїхав до України та отримав українське громадянство. У 2020 році він вийшов з громадянства України і, за даними YouControl, наразі має громадянство Кіпру.

За словами його адвокатів, російського громадянства в бізнесмена теж нібито нема. Водночас в указі президента Володимира Зеленського про запровадження санкцій проти Крупчака він значиться як громадянин РФ.

Свого часу проти Крупчака в Росії навіть порушувалися кримінальні справи, зокрема щодо незаконного привласнення акцій архангельського комбінату. У 2017 році, коли він жив в Україні, підприємця нібито намагалися викрасти, однак цій спробі запобігла СБУ.

Попри конфліктне минуле, Крупчак зумів не просто зберегти у своїй власності найбільший паперовий комбінат РФ, а й наростити інвестиції в російську економіку. Про те, що влада та Крупчак «закопали сокиру війни», свідчить красномовне привітання російського диктатора з 80-річчям архангельського комбінату.

Та й з інформаційного простору РФ Крупчак не зник. Час від часу він виступає на заходах від імені архангельського комбінату. Російські ЗМІ влітку 2022 року цитували його як члена ради директорів підприємства. Зараз Крупчака в переліку менеджерів комбінату немає.

Політичну орієнтацію архангельський комбінат теж не змінював. Топменеджмент комбінату, зокрема чинний генеральний директор Дмітрій Зильов, входить до місцевого осередку «Единая Россия».

Після початку великої війни проти України Pulp Mill Holding, яким тоді володів Крупчак, повідомив, що компанія не збирається скорочувати свою діяльність на території країни-агресора.

З українського ринку Крупчак також не виходить. Ба більше, за даними правоохоронців, він міг виводити кошти зі своїх українських заводів в австрійську компанію-власника, а звідти – до Росії.

Український бізнес колишнього російського депутата підозрюють в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Ця справа стосується придбання компанією Крупчака активів збанкрутілого «Бліц-інформу».

Через це у вересні 2022 року на компанії Крупчака наклали арешти. Вони стосуються 169 об’єктів нерухомості на 10 млрд грн. Саме ці арешти, як пояснив адвокат «Палп мілл принт», не дають юристам зафіксувати зміну кінцевого бенефіціара в українських реєстрах.

Санкції РНБО

Зважаючи на доволі неоднозначне минуле та гучні звинувачення, запровадження санкцій проти Крупчака було лише питанням часу. Відповідний указ Зеленський підписав 19 жовтня.

За словами адвокатів «Палп мілл принт», наразі рішення про санкції оскаржується у Верховному Суді, адже вони завдають компанії матеріальних збитків.

«Є низка клієнтів, які бачать арешти, кримінальні провадження та колишнього кінцевого бенефіціара і відмовляються з нами співпрацювати. Тому наразі ми зіткнулися зі спадом виробництва і маємо дуже великі обсяги недоотриманих доходів. Це великі збитки», – скаржиться ЕП адвокат Черковський.

Він вважає, що накладання санкцій проти Крупчака (який, за його словами, вже не є власником «Палп мілл принт» та ККПК) може стати першим кроком на шляху до націоналізації активів, занепаду виробництв та масових скорочень.

Санкції – це справді перший крок до конфіскації активів. Таким чином держава вже відібрала активи в російських олігархів Володимира Євтушенкова, Міхаіла Шелкова, Аркадія Роттенберга, Олега Дерипаски, Євгенія Гінера та інших.

Проте від запровадження санкцій до конфіскації майна минає багато часу. Перш за все, цей час необхідний Міністерству юстиції для збору доказової бази та подання позову про конфіскацію до Вищого антикорупційного суду.

Зважаючи на обсяги роботи, Мін'юст встигає опрацьовувати лише два-три позови на місяць. Передусім там звертаються щодо конфіскації активів у найбільш резонансних справах, пояснює співрозмовник ЕП в Офісі президента (ОП).

За його словами, на початку травня позови проти Крупчака щодо конфіскації його бізнесу не готувалися.

Чи конфіскує держава активи колишнього російського депутата, невідомо, але в нього є шанс уникнути цієї долі.

«Крупчаку потрібно довести, що він не громадянин РФ, і публічно засудити російський режим та війну проти України. Зрештою, санкції – це механізм зміни поведінки особи, проти якої їх застосовують. Якщо ця поведінка зміниться, то обмеження буде зняте», – пояснює співрозмовник в ОП.

Досі Крупчак утримувався від публічного засудження вторгнення Росії на територію України.

Боротьба з держбанком

Поки конфіскація всіх активів Крупчака залишається питанням часу, держава перебуває за пів кроку від конфіскації їх частини.

Мова про потужності колишнього київського підприємства «Бліц-інформ», які російський бізнесмен викупив із застави Укрексімбанку за безцінь. Активи «Бліц-інформу» відіграють вагому роль в українському бізнесі Крупчака.

«За нашими оцінками, близько 80% пакувальної продукції компанії «Палп мілл принт» виготовляються на потужностях колишнього «Бліц-інформу».

До складу підприємства, крім друкарні, входили завод з виробництва картонного пакування та цех з виробництва м’якого пакування, які забезпечують значну частку виробництва групи», – пояснюють аналітики Pro-Consulting.

Джерело: ЕКОНОМІЧНА ПРАВДА