Аналітики компанії Pro-Consulting про прибуткові бобові культури для Агробізнес Сьогодні

Аналіз ринку бобових культур

Спираючись на дані, отримані від провідних аналітиків, спробуємо розібратись, наскільки доцільним є вирощення нуту з урахуванням потреби глобального ринку. 

Коментує Марія Морозова, аналітик компанії Pro-Consulting

Прогнози ринку

Попит на нут і бобові культури в цілому має показники до зростання в усьому світі. Очікується, що до 2020 року посівні площі під ним збільшаться удвічі-тричі.

Нут не вибагливий до ґрунтів. Для його культивування підійдуть чорноземні, сероземні, бурі та каштанові. Ця бобова культура дає сталі високі врожаї в посушливих та спекотних умовах. Завдяки міцній кореневій системі він чудово пристосований для вирощування в умовах недостатнього зволоження. Оптимальна температура для його проростання — 9–12 °C, а для формування вегетативних органів — 17–18 °C. У порівнянні з іншими бобовими, насіння нуту потребує більше вологи для проростання.

Водночас із жаро- і посухостійкістю він має високий рівень морозостійкості.

Попередники не мають значення. Головною умовою у виборі поля є необхідний рівень зволоженості та низьку межу засміченості бур’янами.

Урожайність за нинішніх погодних умов

В Україні середня урожайність нуту становить 13,8 ц/га. Найвища була зафіксована на території Вінницької обл. — 24,9 ц/га. Далі слідує Київська із 21,5 ц/га та Черкаська — 21,3 ц/га.

Південь України є найбільш придатним для вирощення нуту, однак 2/3 посівних площ зосереджені на території центральної України.

Проблеми у вирощуванні культури

Основною прогалиною є відсутність якісного посівного матеріалу. Відтак, серед бобових культур українська селекція може запропонувати добре насіння лише для гороху. Що стосується посівного матеріалу для інших бобових, зокрема і нуту, тут якість значно нижча, ніж в інших країнах.

Придбати посівний матеріал за кордоном не так уже й просто. Так, можна зіштовхнутись із небажанням продавати посівний матеріал. Наявні гравці ринку не зацікавлені в появі нового, досить сильного конкурента, яким може бути Україна. Стати на заваді може і відсутність досвіду технологій вирощування.

Ринок збуту продукції

Нут широко використовують для продовольчих і кормових потреб, переважно у харчовій промисловості, оскільки він має високу поживну цінність. Так, рослина містить 20–25% білка.

Основними споживачами культури є арабські країни. В цьому регіоні на душу населення припадає 35 кг продукту. В Європі та Центральній Азії цей показник може сягати 30 кг на особу. Тому для українських аграріїв ці напрямки є найбільш привабливими.

Зі слів Сергія Бороденка, експерта Департаменту фінансового консалтингу компанії Pro Capital Investment, технологія вирощування нуту складається із наступних етапів:

Підготовка ґрунту. Обробіток землі під нут: одне-два дискування попередника, глибока оранка, осіннє вирівнювання зябу та ранньовесняне коткування.

Сівба. Безпосередньо перед нею протруюють насіння — важливий лікувально-профілактичний захід у системі захисту посівів агрокультур від хвороб і шкідників на початковому етапі росту та розвитку рослин. Нут сіють після ранніх зернових, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогріється до 5–6 °C (залежно від регіону і погодних умов, ці показники можуть бути досягнуті в середині-кінці квітня або на початку травня).

Способи сівби:

• рядковий із міжряддям 15 см (на чистих полях), норма висіву — 500 тис. насінин/га;
• стрічковий із міжряддя 45 см + 15 см (поля середньої забрудненості), норма висіву — 400 тис. насінин/га;
• широкорядний із міжряддям 45, 60 см, норма висіву — 300 тис. насінин/га.

Вибір способу сівби залежить від забур’яненості поля, вологозабезпеченості регіону, наявності необхідної техніки для обробітку ґрунту тощо.

Догляд за сходами. Залежно від рівня забрудненості ґрунтів, боротьба з бур’янами провадиться двома основними способами: внесення гербіцидів (досходове застосування проводять після посіву, але до появи сходів культурних рослин).

Боронування (до- і післясходове).

Зрошення. Якщо посіви нуту розміщені на зрошуваних ділянках, у фазі розвитку «цвітіння» або «цвітіння-початок бобоутворення» можна полити з нормою 250–300 м³/га. Це дозволяє значно збільшити урожай нуту у посушливі періоди, але потребує значних капіталовкладень для організації системи поливу. Таким чином, обирати регіон для сівби нуту слід із помірним рівнем атмосферних опадів, достатнім для забезпеченням необхідного рівня вологості землі.

Збирання врожаю. Можна використати звичайні комбайни для збору зернових культур. Висота зрізу стебла встановлюється, залежно від висоти рослини, заздалегідь 10–13 см. У разі не дотримання оптимального періоду виконання робіт агрономічними строками, жнива варто виконувати в ранні години, аби боби не відлітали. В деяких випадках це може супроводжуватись підвищеним рівнем вологості зерна на виході.

Післязбиральний обробіток і зберігання насіння. Зібрані боби необхідно одразу очистити від вороху та залишків бур’янів, адже за їх наявності відбувається зниження вологості зерна та втрата належного вигляду готової продукції. Після очищення провадиться обов’язкове сушіння зерна до показника вологості у 14%. Зерно бобових у порівнянні з іншими культурами має меншу поверхню випаровування, що знижує його вологовіддачу. Бобові сушать із відлежуванням. Залежно від умов збору вологість зерна може коливатись у розрізі від 19% до 25%. Очищені й висушені боби нуту можна зберігати у мішках (висота штабеля не більш як 2,5 м) або насипом (шар не більше 1,5 м). Таке насіння не втрачає схожості протягом десяти років.

Основні напрями культури нут

Характеризується відносно невеликими бобами, забарвлення світло коричневе. Здебільшого використовується для виробництва борошна. Переважно вирощується у посушливих регіонах. Головними ринками збуту є Індія і Пакистан.

Основні сорти цього виду:

• українська селекція: Олександрит, Пегас тощо.
• іноземна: Юніор, Аметист, Фліппер, Кіабра та ін.

Сорт має великі боби, забарвлення кремово-біле. Плоди реалізуються у цілісному стані, тому велике значення має як технологія обробки під час вегетаційного періоду, так і збору врожаю. Головними ринками збуту є країни Близького Сходу (Туреччина, ОАЕ, Ізраїль).

Основні сорти виду:

• українська селекція: Тріумф, Пам’ять, Бурджак, Розанна тощо.
• іноземна: Іордан (Ізраїль), Бар (Ізраїль), Аскан (Турція), Бланко (Мексика), Оріон (Канада) та ін.

Властивості: тривалість періоду сходи-цвітіння; маса 1000 насінин; продуктивність рослини; кількість бобів на рослині

Вегетаційний період нуту зазвичай становить 80–120 днів, залежно від сорту, технології засіву та природно-кліматичних умов. Переважно нут дозріває досить рівномірно, при цьому плоди не схильні до розтріскування і осипання на відміну від деяких інших бобових культур. Тому збір урожаю може бути здійснено методом прямого комбайнування.

Маса 1000 насінин коливається від 60 до 70 г. За калібром виділяють три основні групи:

• дрібнонасінні сорти (калібр 4+, 5+). Маса 1000 насінин сягає до 200 г. Є найменш затребуваним з точки зору експорту, має низьку популярність і, відповідно, таку ж ціну. Переважно використовується для виробництва борошна або ж годівлі тварин і птахів.
• середньонасінні сорти (калібр 6+, 7+). Вага 1000 насінин — 200–350 грам. Це здебільшого всі сорти виду Desi. Такий різновид досить затребуваний на ринку, однак характеризується відносно низькою вартістю та середньою популярністю. Боби цього виду використовують як в цілому вигляді, так і для виготовлення борошна.
• крупнонасінні сорти (калібр 8+, до 15+). Вага 1000 насінин становить 350–400 г і вище. Переважно представники типу Kabuli. Різновид нуту користується великим попитом і має високу ціну. Використовують цілі плоди, рідше для подальшої переробки.

Аналіз фінансових витрат

Вартість створення господарства з вирощення бобових (нуту) на площі 200 га становить 425–440 тис. євро. З них 35,2% — витрати на технічне оснащення; 26,5% — посівна кампанія; 18,9% — купівля права на оренду землі; 8,1% — поповнення оборотних коштів; 5,1% — витрати на управління; 2,9% — спорудження необхідних об’єктів; 2% — непередбачувані витрати; 0,7% — буріння свердловини; 0,6% — оренда земельної ділянки.

Часові витрати на виконання підготовчих робіт (купівля техніки, права на оренду землі, буріння свердловини, будівництво ангара) сягають 2 місяці. Продажі відповідно до проекту починаються із жовтня першого року діяльності.

Посівні площі — 200.

Прогнозована урожайність зерна — 2 т/га.

Ціна реалізації на внутрішньому ринку — 786,03 євро/т.

Ціна зрідженого (скрапленого) газу — 617,18 євро/т.

Прогнозований річний обсяг зерна нуту становить 400 т із 200 га, що в грошовому еквіваленті сягає 310–320 тис. євро.

Проект, що взято до розгляду, має високі показники діяльності й ефективності. Рентабельність продажів — 52,0%. Відтак, кожен євро прибутку принесе підприємству 0,52 євро чистого доходу.

Дисконтований період окупності проекту сягає 20,3 місяці, при цьому дисконтований період окупності від початку продажів — 20,7 місяців (1 рік 9 місяців). Відповідно до приведених розрахунків окупний період, з урахуванням фактора дисконту, становить менше двох років.

Ціноутворення перш за все залежить від пропозиції і попиту в умовах світового ринку. Сьогодні ціни на нут демонструють знижувальну тенденцію. Основний тиск справляє сезонний фактор, низький попит трейдерів, а також підвищення ввізних мит до Індії, а згодом повна заборона імпорту бобових. Це є значною перешкодою на шляху реалізації експортного потенціалу українського нуту.

Політика Індії призвела до суттєвого зниження цін напередодні нового року і ще більшого падіння у травні нинішнього. Додатково тисне на ціну зменшення попиту. Минулого сезону Індія отримала добрий урожай з нуту — 9,4 млн т, і на 32% перевищив показник попереднього року.

Основними ринками збуту бобової продукції є: Індія (194,1 тис. т), Туреччина (65,3 тис. т), Пакистан (55 тис. т), М’янма (48,7 тис. т), Нідерланди (28,8 тис. т), Сомалі (20,7 тис. т), Малайзія (16 тис. т), Бангладеш (13,3 тис. т), Кенія (12,5 тис. т), Єгипет (8,5 тис. т) та Ємен (7,6 тис. т). Географія товарного експорту досить різноманітна. Окрім традиційних каналів збуту в країни Близького сходу, Азії та Африки, відчувається зростальний попит на ринку ЄС.

Провідну роль з вирощення культури посідає Південна Азія, на її частку припадає понад 75% світового виробництва. Індія — найбільший виробник, споживач та імпортер зернобобових у світі. У цій країні збирають два врожаї на рік. Перший, що має назву хариф, припадає на час сівби та збір бобових і охоплює період з травня до середини жовтня; другий — раби — з середини жовтня до середини квітня.

В період із 1978 до 2017 роки виробництво нуту збільшилось на 96% (з 4,8 до 9,4 млн т). Відповідно до звіту Міжнародної ради із зерна, щорічно Індія імпортує близько 5 млн т зернобобових культур, що становить близько 32% світової торгівлі зернобобовими. За підсумками 2017–2018 МР імпорт гороху в Індію становив 40% світового обороту цією культурою. Не менш значні показники за іншими культурами, частка закупівель сочевиці у світовій торгівлі сягає 24%, нуту — 36%.

Серед інших потужних країн-виробників нуту значиться Пакистан, Туреччина, Мексика, Канада та Австралія.

у 2017–2018 МР світова торгівля бобових культур зросла на 5% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року і становить 17 млн т. Зростання показника відбулось за рахунок збільшених імпортних обсягів країн Далекого Сходу і Африки, що, своєю чергою, відбулось за рахунок приросту населення і поліпшення економічних умов деяких країн.

Канада, як і раніше, демонструє високий показник реалізації експортного потенціалу з бобових культур. Торік постачання на зовнішні ринки зросли ще на 3% і сягнули майже 6 млн т. Цьому сприяли високий попит з боку Китаю, Бангладешу, частково Індії.

У червні 2018 Індія приєдналась до решти великих гравців на ринку у торговельній війні із США. Вона офіційно попередила, що з 21 червня підвищить імпортні мита на 29 товарів з Америки, аби покрити свої втрати від попередньо введених США ввізних мит на сталь та алюміній. Нут серед цих товарів.

Індійські фермери саме зараз проводять посів зернобобових культур під врожай у 2018 році. Посівна площа може сягати близько 14 млн га до 14,2 в 2017 р. Метеорологічне бюро Індії повідомляє про дефіцит опадів. Важливо зазначити, що наявність оптимального рівня мусонних дощів протягом липня та серпня є ключовою ознакою для майбутніх прогнозів щодо потенційної урожайності зернобобових культур. Подальший стан посівів безпосередньо залежить від температурних показників і дощів, адже в Індії досить сутужно з ірригаційними системами. Оптимальні терміни посіву тривають до вересня, тож сівба ярих зернобобових культур добігає кінця.

Очікують, що майбутній урожай ярих і озимих зернобобових культур може становити 24 млн т. Крім цього, уряд країни прогнозує новий рекордний обсяг виробництва всіх сільськогосподарських культур в 2018–2019 маркетинговому році, який сягне 284,83 млн т проти 279,51 млн т попереднього року. До того ж на тлі збільшення власного врожаю у 2018–2019 сезоні (квітень-березень) Індія скоротить імпорт зернобобових культур на 80% до 1,2 млн т. Цей обсяг буде мінімальним з 2000–2001 МР. Такі прогнози озвучив віце-президент Індійської зернобобової асоціації.

Торік фермери Канади зазнали значних збитків від введення Індією імпортного мита на бобові. В серпневому звіті Agriculture and Agri-Food Canada Міністерство сільського господарства Канади збільшило оцінку площі сівби на сезон 2018–2019 років до 185 тис. га, що на 174% більше, ніж у попередньому сезоні. За сприятливих кліматичних умов урожай нуту в Канаді в 2018–2019 МР досягне супер рекордного обсягу в 335 тис. т, (+ 264% до значення у попередньому 2017–2018 сезоні). В зв’язку з цим у поточного сезону експерти Міністерства сільського господарства Канади очікують зростання експорту канадського нуту до нового історичного максимуму в 135 тис. т, що на 13% перевищує показник попереднього року.

Протилежна ситуація в Австралії. За даними Метеорологічного бюро, посуха на східному узбережжі посилиться як раз у період дозрівання зернових культур і початку збирання урожаю. Очікування щодо нуту стоїть на позначці 310 тис. т, що на 73% менше минулорічного значення. Поряд із цим фахівці передбачають масштабний забій худоби через скорочення кормової бази і дефіциту води.

За оцінками Української Асоціації бобових, у 2017–2018 сезоні українські виробники зібрали 55 тис. т нуту, що майже вдвічі більше, ніж торік. Додатково у 2017–2018 МР було вирощено близько 30 тис. т нуту. Отже, поточний сезон буде вкрай складним для виробників і трейдерів. Обмежувальні заходи Індії спровокували зниження світових цін на зернобобові культури. До того ж відбулося накопичення перехідних залишків в основних країнах експортерах.

Відмічу, 29 серпня Міністерство торгівлі і промисловості Індії прийняло рішення тимчасово скасувати заборону від 02 липня 2018 року, щодо імпорту гороху, термін дії до 30 вересня 2018 року. Однак 30 серпня 2018 року обмеження поновили, термін дії — 30 вересня 2018 р. У той же час імпортне мито на ввезення гороху в Індію збережеться на рівні 50%, для нуту — 60%.