Існуючий енергетичний комплекс України проектувався і будувався ще в минулому столітті для країни з абсолютно іншою структурою економіки, стандартами енергоспоживання і забезпечення ресурсами. На сьогоднішній день його стан характеризується технічної відсталістю, зношеністю основних фондів, дефіцитом коштів на ремонт обладнання і недостатньою диверсифікацією джерел енергії. Модель, до якої необхідно привести вітчизняний енергокомплекс, позначена в Енергетичній стратегії України до 2035 року, прийнятої урядом країни.
Реалізація цілей, визначених стратегією, дозволить перетворити вітчизняний паливно-енергетичний комплекс з проблемної галузі економіки в локомотив її розвитку. Ключовими орієнтирами стратегії є:
Один із шляхів підвищення енергетичної безпеки держави - залучення населення до генерації електроенергії з відновлюваних джерел, таких як сонце, вітер, біомаса, поточна вода. Для цього в листопаді 2012 року в законодавство України були внесені положення про зелений тариф. Ними передбачені виплати домогосподарствам і приватним підприємствам за надлишки електроенергії, подані в загальну мережу.
Зокрема, для домогосподарств, які генерують енергію за допомогою сонячних електростанцій до 30 кВт, передбачені наступні виплати за 1 кВт / год (без ПДВ):
Якщо в домогосподарстві встановлена вітроелектростанція до 30кВт, то держава буде купувати у нього електрику за такою ціною за 1 кВт / год (без ПДВ):
Актуальність добування енергії з альтернативних джерел і диверсифікації джерел надходження палива різко підвищилася для України в світлі подій останніх років. Загострення відносин з Росією призвело до припинення закупівлі у неї природного газу та переорієнтації на європейський напрям постачання цим ресурсом. З метою раціонального використання енергії був розроблений Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року, який передбачає ряд заходів щодо мінімізації втрат енергії при експлуатації житлових і виробничих будівель. Зокрема, передбачається залучення інвестицій в:
Крім того, заплановані: