| Дата підготовки: | Жовтень 2024 року |
| Кількість сторінок: | 92, Arial, 1 інтервал, 10 кегль |
| Графіків і діаграм: | 11 |
| Таблиць: | 51 |
| Спосіб оплати: | передоплата |
| Спосіб отримання: | електронною поштою або кур'єром в електронному або в друкованому вигляді |
| Мова звіту: | українська, російська, англійська |




Аналітиками Pro-Consulting було проведено дослідження ринку когенерації текстильних відходів в Україні, окреслено сировинний потенціал та економічні можливості їхнього застосування, а також визначено основні технології когенерації енергії та тепла на основі цього виду відходів.
Так, піроліз – це процес хімічного розкладання органічних (вуглецевих) матеріалів шляхом застосування значного тепла (400-800 градусів Цельсія). Цей процес відбувається за повної або часткової відсутності кисню, і, таким чином, відрізняється від звичайного процесу горіння, яке може відбуватися лише за наявності достатньої його кількості. У ході піролізу можна отримати ряд корисних для хімічної промисловості та енергетики продуктів, зокрема тверді, рідкі та газоподібні продукти.
Газифікація є хімічним процесом, який широко використовується для переробки біомаси та є важливим способом термічного перетворення складних органічних відходів для отримання високоцінних хімічних продуктів. Будь-яка сировина на основі вуглецю – будь-який органічний матеріал – може бути перетворена шляхом газифікації в газоподібне паливо, яке називається синтетичним газом, за високих температур і в умовах контрольованого газового середовища, в якому присутні кисень та водяна пара. Синтез-газ складається в основному з водню та монооксиду вуглецю і може використовуватися безпосередньо як паливо або промислова сировина для подальшої обробки.
Спалювання текстильних відходів з метою утилізації тепла від їхнього горіння є найпростішим способом переробки досліджуваної сировини на паливо серед проаналізованих технологій, адже для цього методу достатньо існуючої інфраструктури для спалення традиційних видів пального, як-от дров та вугілля. Водночас, цей спосіб переробки має невелику енергоефективність, якщо спалюються лише текстильні відходи. Натомість, спільне спалювання твердих побутових відходів (ТПВ) зі значною теплотворною здатністю за допомогою промислових процесів може замінити значну частину кількості викопного палива в економіці країни.
Сміття зазвичай містить висококалорійні горючі (багаті енергією) фракції, такі як пластик, папір, текстиль та деревина. Такі відходи, які можуть бути використані для відновлення енергії, зазвичай називають паливом, отриманим із сміття (RDF). На додаток до цього, з поняття RDF також можна виділити такий його підвид як SRF. SRF – це паливо з відходів, виробництво якого передбачає інтенсивне сортування, сушку та використання шредерів SRF для формування частинок постійного розміру, що забезпечує виготовлення якіснішого палива.
Глосарій
Види текстильних відходів за класифікаціями
1. Огляд технологій, в яких текстильні відходи можуть бути використані як паливо
1.1. Опис та порівняння основних технологій використання
1.1.1. Піроліз
1.1.2. Газифікація
1.1.3. Спалювання з утилізацією тепла
1.1.4. Перетворення в RDF та SRF (Refuse Derived Fuel, Solid Refuse Fuel)
1.2. Огляд використання текстильних відходів для когенерації тепло- та електроенергії в Україні та світі
1.2.1. Застосування текстильних відходів в когенераційних установках
1.2.2. Переваги використання текстильних відходів у порівнянні з іншими відходами (висновок з розділу 4)
1.2.3. Обсяги виходу твердих, рідких та газоподібних паливних продуктів внаслідок термічної обробки текстильних відходів досліджуваними технологіями
1.2.4. Аналіз перспективних для виходу ринків твердого, рідкого та газоподібного палива
2. Огляд необхідного обладнання для використання текстильних відходів як палива
2.1. Аналіз основних типів обладнання для генерації тепло- та електроенергії
2.1.1. Види когенераційних установок, в яких допустиме спалювання текстильних відходів
2.1.2. Котли для спалювання відходів
2.1.3. Системи фільтрації викидів: оглядове визначення систем, що можуть використовуватись
2.2. Спеціалізоване обладнання для обробки текстильних відходів
2.2.1. Огляд існуючих технологій для перетворення в RDF (SRF)
2.2.2. Установки для попередньої підготовки текстилю, що використовується у виготовленні пелетів RDF: шредери, дробарки, преси
2.3. Технічні характеристики обладнання, наявного на ринку
2.3.1. Тепло- та електро-генеруючі потужності котлів для побутових споживачів (до 50кВт)
2.3.2. Тепло- та електро-генеруючі потужності котлів для промислових споживачів (більш ніж 50 кВт)
2.3.3. Технічні характеристики супутнього обладнання
2.3.4. Витрати на обслуговування обладнання
3. Огляд вітчизняної дозвільної документації та нормативно-правових вимог
3.1. Державні регулювання
3.1.1. Дозволи на будівництво та експлуатацію когенераційних установок
3.1.2. Норми екологічного контролю
3.2. Процес отримання дозволів: етапи та тривалість отримання дозвільної документації, взаємодія з регуляторними органами
4. Порівняння з іншими типами палива: калорійність та зольність
4.1. Калорійність текстильних відходів
4.1.1. Порівняння з вугіллям, біомасою, природним газом
4.1.2. Ефективність спалювання текстильних відходів
4.2. Зольність та зола як побічний продукт
4.2.1. Склад та кількість золи після спалювання
4.2.2. Порівняння з іншими типами палива
4.3. Екологічні характеристики: рівень викидів CO2 та інших елементів при спалюванні текстильних відходів у порівнянні з традиційними видами палива (за наявними подібними лабораторними дослідженнями)
5. Собівартість одного кіловата в порівнянні з іншими видами палива
5.1. Обсяг інвестицій (можлива вартість на основі аналізу цін на подібне обладнання та проекти без детальних запитів з технічним завданням)
5.1.1. Вартість купівлі та монтажу котлів для промислового споживача
5.1.2. Операційні витрати та окупність когенераційної установки
5.2. Розрахунок собівартості енергії
5.2.1. Витрати на виробництво 1 кВт/год з текстильних відходів
5.2.2. Порівняння з природним газом, вугіллям та іншими видами палива
5.3. Фактори, що впливають на собівартість
5.3.1. Вартість сировини
5.3.2. Ефективність обладнання
5.4. Довгострокова економічна ефективність: сценарії зниження витрат за рахунок масштабування проекту
6. Приклади державної підтримки (Європа, США, Україна)
6.1. Державні субсидії та гранти: програми підтримки, фінансування та гранти проектів з когенерації тепло- та електроенергії з використанням текстильних відходів
6.2. Податкові пільги
6.2.1. Податкові знижки для проектів в області відновлюваної енергетики
6.2.1.2. Європа
6.2.1.3. США
6.2.2. Існуючі стимули для інвесторів та підприємців
6.2.3. Державна підтримка проектів з когенерації текстильних відходів в Україні
6.2.3.1. Державні субсидії та гранти
6.2.3.2. Податкові пільги та знижки
6.2.3.3. Інші стимули
6.3. Підтримка на місцевому рівні в Україні, Європі та США (за наявності)
6.3.1. Програми підтримки проектів з когенерації муніципалітетами та місцевими адміністраціями
6.3.2. Співпраця з місцевими органами влади
7. Приклади існуючих кейсів
7.1. Хорватія
7.2. Данія
7.3. Нідерланди
7.4. Іспанія
7.5. Індія
7.6. Україна
7.7. Тенденції та тренди у сфері когенерації з використанням текстильних відходів
8. Висновки
Таблиця 1. Види текстильних відходів згідно з видами текстилю та текстильних виробів у структурі УКТЗЕД/Гармонізованої Системи
Таблиця 2. SWOT-аналіз методу піролізу текстильних відходів
Таблиця 3. SWOT-аналіз методу газифікації текстильних відходів
Таблиця 4. SWOT-аналіз методу спалювання текстильних відходів з утилізацією тепла
Таблиця 5. Порівняльна характеристика RDF та SRF
Таблиця 6. Приклади типових технічних вимог до RDF у галузях промисловості ЄС
Таблиця 7. SWOT-аналіз методу RDF-переробки текстильних відходів
Таблиця 8. Динаміка та структура переробки та утилізації текстильних відходів у складі ТПВ за вагою, 1960-2024 рр., США, тисяч тонн
Таблиця 9. Структура переробки та утилізації текстильних відходів у складі ТПВ у Каталонії (Іспанія) у 2020 році
Таблиця 10. Калорійність різних видів палива, ккал/кг
Таблиця 11. Характеристика категорій генераційних установок України за потужністю, МВт
Таблиця 12. Характеристика використання систем фільтрації викидів на ТЕЦ включно з оцінкою їх ефективності щодо очистки викидів від спалювання текстильних відходів (4.3.)
Таблиця 13. Характеристика універсальних твердопаливних котлів верхнього горіння українського бренду
Таблиця 14. Характеристика універсальних твердопаливних котлів нижнього горіння українського бренду
Таблиця 15. Характеристика універсальних пелетних котлів чеського бренду
Таблиця 16. Характеристика універсальних газифікаційних котлів чеського бренду
Таблиця 17. Технічні параметри універсальних піролізних котлів українського бренду
Таблиця 18. Характеристика технічних параметрів універсальних котлів верхнього горіння для промислових споживачів українського бренду
Таблиця 19. Характеристика технічних параметрів універсальних піролізних котлів для промислових споживачів українського бренду
Таблиця 20. Характеристика технічних параметрів універсальних твердопаливних промислових котлів українського бренду
Таблиця 21. Характеристика технічних параметрів універсальних твердопаливних пелетних промислових котлів українського бренду
Таблиця 22. Характеристика технічних параметрів універсальних промислових котлів на рідкому паливі українського заводу
Таблиця 23. Технічні характеристики дробарки для ТПВ (включно з текстильними відходами) китайського бренду
Таблиця 24. Технічні характеристики лінії для виробництва паливних пелет з синтетичних тканин китайського бренду
Таблиця 25. Технічні характеристики лінії для виробництва паливних пелет німецького бренду
Таблиця 26. Витрати на обслуговування котлів для термічної обробки текстильних відходів, тисяч грн/рік
Таблиця 27. Розмір санітарно-захисних зон (СЗЗ) для деяких видів складів, м
Таблиця 28. Нормативи граничнодопустимих викидів
Таблиця 29. Оцінка калорійності різних категорій відходів на звалищах у Литві, МДж/кг та ккал/кг (post-consumer текстильні та супутні відходи, зібрані на полігоні ТПВ)
Таблиця 30. Калорійність post-industrial текстильних відходів від виробництва костюмів, жіночого одягу та сорочок, визначена при дослідженні в Туреччині, ккал/кг
Таблиця 31. Результати процесу спалювання змішаних паливних пелет з тріски та текстильних відходів на підприємстві у Латвії, МДж/кг та ккал/кг (подрібнені, висушені та пелетизовані pre-consumer текстильні відходи – ткане бавовняне волокно та трикотажне поліефірсульфонове волокно)
Таблиця 32. Калорійність текстильних відходів на основі торрефікації акрилу, поліестеру та віскози, визначена при дослідженні у Туреччині, МДж/кг та ккал/кг
Таблиця 33. Калорійність традиційних видів палива, МДж/кг та ккал/кг
Таблиця 34. Склад золи після спалювання post-industrial текстильних відходів
Таблиця 35. Хімічні та фізичні властивості post-industrial бавовняної золи порівняно з цементом
Таблиця 36. Хімічна характеристика золи post-industrial текстильних відходів у Туреччині
Таблиця 37. Зольність композитних пелет з соснової тріски та post-industrial бавовняних текстильних відходів
Таблиця 38. Вміст хімічних елементів (включно з важкими металами) в ТПВ полігону с. Рибне та твердопаливних пелет у 2023 році, %
Таблиця 39. Зольність різних видів палива, %
Таблиця 40. Відсоток спожитого палива та викидів (включно з твердими частинками) під час фази горіння та тління ТПВ у ПАР, %
Таблиця 41. Середні поточні ціни на типи котлів для промислових споживачів на ринку України за їх потужністю
Таблиця 42. Наявні ціни на монтаж котельного обладнання різними будівельними компаніями України, грн.
Таблиця 43. Техніко-економічне обґрунтування виробництва тепла з деревної тріски та з гранул на котельнях
Таблиця 44. Техніко-економічне обґрунтування виробництва тепла на котельнях комерційного сектору для власних потреб з частковим заміщенням природного газу біогазом з деревної тріски та гранул
Таблиця 45. Техніко-економічне обґрунтування виробництва тепла та електроенергії на ТЕЦ у комерційному секторі
Таблиця 46. Техніко-економічне обґрунтування виробництва тепла та електроенергії з деревної тріски та лушпиння соняшнику на ТЕЦ для власних потреб та для продажу
Таблиця 47. Основні технічні характеристики ТЕС
Таблиця 48. Вартість інвестиційного проекту та показники фінансової ефективності
Таблиця 49. Окупність інвестицій американського проекту заводу піролізу шин у Європі як приклад піролізу синтетичних матеріалів
Таблиця 50. Вирівняна вартість енергії за технологіями у світі, 2023 рік
Таблиця 51. Середня вартість утилізації текстильних відходів в деяких країнах Європи та Азії, $ за кг, за даними 2022 року
Діаграма 1. Види текстильних відходів за циклом життя текстилю
Діаграма 2. Види текстильних відходів за природою походження тканини
Діаграма 3. Види текстильних відходів за текстурою
Діаграма 4. Структура текстильних відходів за походженням
Діаграма 5. Динаміка та структура видів переробки та утилізації текстильних відходів в ЄС, 2010-2024 рр., %
Діаграма 6. Структура основних технологій переробки текстильних відходів
Діаграма 7. Обсяги виходу твердих, рідких та газоподібних продуктів в процесі піролізу post-industrial спресованих текстильних відходів (бавовна та вовна), %
Діаграма 8. Принциповий алгоритм виробництва та переробки RDF
Діаграма 9. Перелік дозволів на будівництво та експлуатацію когенераційних установок
Діаграма 10. Види палива за калорійністю в середньому, ккал/кг
Діаграма 11. Характеристика обсягів викидів парникових газів традиційними видами палива і текстильними відходами при спалюванні, кг/т