Як Україна готується перетнути «психологічну» боргову позначку - коментарі старшого аналітика Pro-Consulting Ярослава Куліковського. КОМЕРСАНТ УКРАЇНСЬКИЙ
Бюджет-2026 може офіційно зафіксувати нову для України боргову реальність, коли показник держборгу перевищить 100% від ВВП. Як країні жити й працювати з такими боргами, — з’ясовував «Комерсант Український».
Прогнозний граничний обсяг державного боргу у 2026 році складе 10 472 472 млн грн та становитиме 101,6 відсотка від ВВП. Такий борговий орієнтир визначено урядом на наступний рік. Взагалі-то Бюджетним кодексом передбачено, що загальний обсяг держборгу не може перевищувати 60 відсотків річного обсягу ВВП. Але проєкт бюджету-2026 передбачає вчергове призупинити дію цієї норми.
Війна, на жаль, дорога річ і значну частину витрат Україні доводиться покривати коштом зовнішніх запозичень, тобто боргів. До речі, згідно з розрахунками МВФ, оприлюдненими на початку року у доповіді «Фінансовий монітор», загальний держборг України у 2024 році, після двох років повномасштабної війни РФ, становив 89,8% ВВП. І це один з «маяків»-параметрів, який відстежується МВФ.
Співпраця по-новому
9 вересня під час роботи в Україні чергової місії МВФ українська сторона офіційно звернулися до Міжнародного валютного фонду із проханням про започаткування нової програми. Офіційне пояснення такої потреби звучить наступним чином: нова програма має краще відповідати поточним і середньостроковим пріоритетам України. І ці пріоритети не в останню чергу визначаються потребою у збільшенні фінансування. З огляду, зокрема і на те, що базовий сценарії МВФ, який передбачав завершення активної фази війни в Україні до кінця цього року, не справджується. Потрібно визначати інші сценарії та інші обсяги фінансування.
Продовжує Олександр Паращій, директор аналітичного департаменту Інвестиційної компанії Concorde Capital.
«Ситуація змінюється і ті припущення, які закладались на початку дії нинішньої програми, вони вже не релевантні. Зокрема, що війна закінчиться за півтора року чи за рік і так далі. І, відповідно, якщо брати чинну програму, то невдовзі ми МВФ платитимемо більше, ніж вони нам. Власне, якщо в цьому році плюс-мінус десь однаково, то в наступні роки вже ми мали б більше повертати. Відповідно, в наших же інтересах отримати нову програму, де принаймні в найближчі роки ми будемо отримувати від МВФ більше, ніж сплачувати їм», — зазначає фахівець.
За словами старшого аналітика фірми Pro-Consulting Ярослава Куліковського, ключовим питанням для України у форматі нової співпраці з МВФ залишається можлива сума отриманої макрофінансової допомоги та регулярність її отримання, аби мати можливість планувати державний бюджет та забезпечувати макрофінансову стабільність України.
«Це може стати додатковою «страховкою» для України за умови тривалого продовження активних бойових дій та настання можливих супутніх ризиків. Також нова програма має передбачати певну гнучкість та можливість корекції — перегляд цілей чи графіку отримання допомоги під час настання непередбачуваних шоків», — констатує фахівець.
Якщо нову програму співпраці розпочнуть, то вже у 2026 році Україна зможе очікувати від МВФ принаймні двічі більше, ніж те, що можемо отримати за поточною програмою. Так вважає Олег Устенко, економіст, радник президента України у 2019-2024 роках.
«Я б орієнтувався на суму від 3-х мільярдів доларів протягом наступного року. Зрозуміло, що це може складати лише до 10% від загальної потреби у зовнішньому фінансуванні на наступний рік, але це буде більш ваговий внесок в порівнянні з тим, на який ми зараз можемо розраховувати», — констатує фахівець.
Але МВФ, нагадує він, це не лише додаткові кошти, але й додаткові сигнали для решти кредиторів, спонсорів, друзів, які можуть підтримувати Україну і перекривати дефіцит нашого державного бюджету. Як відомо, саме коштом міжнародної допомоги у 2026 році передбачається профінансувати дефіцит державного бюджету у 44 млрд доларів. При чому, джерела фінансування 18 млрд доларів з цієї суми ще не визначені. Власне ці запозичення і «допоможуть» Україні оновити борговий рекорд.
Боргова реальність
У МВФ ще на початку цього року прогнозували, що загальний державний борг України вже у 2025 році перетне «психологічну» позначку у 100% і сягне аж 110% від ВВП країни. Нагадаємо, українські урядовці на поточний рік прогнозували державний борг на рівні 97% ВВП. Тобто борговий прогноз на 2026 рік у 101,6% ВВП на цьому фоні видається навіть дещо стриманим. Але від цього не менш обтяжливим.
Експерти ж, з якими спілкувалось видання «Комерсант Український» радять сприймати ці цифри, як реальність, від якої нікуди не подітись. Вони нагадують, що критичність боргового навантаження визначається не тільки й не стільки його обсягами, скільки загальною борговою та бюджетною політикою і, зокрема визначенням реалістичних графіків погашення та їх дотриманням. Важливою також є максимально можлива прив’язка кредитів для України до майбутніх виплат країни агресора чи вже заморожених її активів. І ця стратегія успішно реалізовується. Як відомо, механізм Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), який вже використовується і передбачає надання загалом $50 мільярдів кредиту терміном на 30 років, погашатиметься та обслуговуватиметься коштом майбутніх прибутків, отриманих від знерухомлених російських активів.
Пояснює Олександр Паращій, директор аналітичного департаменту Інвестиційної компанії Concorde Capital.
«Тут важливо не те, що 99,9% чи 100,5%. Ця позначка ніяк не змінює нашу реальність. Нам важливо, щоб ті борги, які ми брали, погашалися взагалі не за кошти нашого бюджету, а, приміром, за кошти росіян. І вже дуже велика частина боргу, який Мінфін бере, а визнає як борг, по суті не є боргом. Наприклад, кредити за програмою ЕРА від Європейського Союзу. Ті самі гроші, які нам дає США чи Великобританія, вони не декларуються як борг. Ми ці гроші не будемо віддавати, ці гроші будуть погашатися коштом заморожених російських активів. І зусилля Мінфіну повинні бути спрямовані не на те, щоб щось там перетнути чи не перетнути, а на те, щоб гарантувати, що найближчий рік-два, краще п’ять, у нас були мінімальні платежі за державним боргом», — зазначає фахівець.
Професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександ Савченко називає прикрим той факт, що борги України перетинають позначку у 100% від ВВП, але констатує, що іншого шляху у нас немає. Українські надії вибратись з «боргової ями» він пов’язує з ЄС.
«Будемо сподіватися, що станемо членом Європейського Союзу і будемо отримувати десь 15 мільярдів євро фінансової допомоги щороку. Трошки більше, ніж Польща вже 20 років отримує. І гасити коштом таких джерел ці борги. До того ж борги стають дешевшими. Ті борги, які ми набирали раніше, були дорогі — 5-6-7 відсотків. Зараз 1-2-3 відсотки. І кредити не на 3-4 роки, а на 20 років, на 15 років. Тобто, не така страшна ситуація, якщо тільки ми будемо членом Європейського Союзу чи буде в орбіті ЄС», — наголошує експерт.
Проблема не в тому, який в тебе борг є, а в тому, скільки ти будеш виплачувати свого ВВП лише для того, щоб обслуговувати цей борг. На цьому наголошує Олег Устенко, економіст, радник президента України у 2019-2024 роках. За його словами, економічне зростання воно не може просто з’їдатися виплатами за боргами.
«Принципово важливим є те, що буде відбуватися вже в поствоєнній історії нашої країни. І я вважаю, що перший-другий тиждень переходу до післявоєнної історії, до поствоєнної економіки треба буде негайно організовувати зустріч наших кредиторів для того, щоб розв’язувати питання, пов’язані з тим, яким чином будуть обслуговуватися наші борги і яку політику щодо цього вибудовувати», — наголошує Олег Устенко.
У Міжнародному валютному фонді на післявоєнний час мають для України амбітні орієнтири: країна повинна відновити стійкість боргу та досягти поступового зниження боргового показника: до 82% ВВП у 2028 році та до 65% у 2033 році.
Джерело: КОМЕРСАНТ УКРАЇНСЬКИЙ
