Сп’янілі від кризи: коментар по ринку ігристих вин Олександра Соколова, генерального директора Pro-Consulting. Bussines.ua

Рік, що минає, запам’ятався гравцям ринку ігристих вин 
не тільки його падінням на 20%, але і справжньою битвою брендів, яка розгорілася на виробничих майданчиках 
найбільших заводів з розливу п’янкого напою.

Українці все менше п’ють шампанське. Цей напій чимдалі, тим більше переходить в категорію нечастої покупки, призначеної тільки для святкових дат. Виною тому — істотне подорожчання ігристого напою. У вересні поточного року мінімальна ціна на даний продукт збільшилась на 13,3% — до 79,19 грн. за пляшку.

Таким чином, ігристе вино українського виробництва практично наздогнало за вартістю імпортні напої. “Крім того, певна частина населення в принципі відмовилася від такого напою, як шампанське, з огляду на те, що воно стало дорожче, а гострої необхідності в ньому немає”, — додали на Київському заводі шампанських вин “Столичний”.

Динаміка виробництва теж була не дуже обнадійливою. Так, гравці ринку підрахували, що за підсумками січня — вересня поточного року ринок скоротився на 17-20% в порівнянні з показником 2016 р. У компанії “Nielsen Україна” наводять скромніші цифри.

За підрахунками компанії, темпи збільшення обсягів продажів у грошовому вираженні на ринку ігристих вин з грудня 2016 р. — січня 2017 р. по вересень поточного року, в порівнянні з показниками аналогічних періодів 2015-2016 рр., зменшилися і складають 10%.

Іншими словами, в 2015-2016 рр. (під роком мається на увазі період з грудня-січня по серпень-вересень) категорія “Ігристі вина” демонструвала зростання приблизно на 30% в грошовому вираженні, тоді як в 2017 р. вона зросте всього на 10%.

В фізичних обсягах (літрах) темпи падіння, навпаки, прискорилися і цьогоріч склали –11% в порівнянні з показником минулого року. Інакше кажучи, в 2015-2016 рр. категорія була відносно стабільною, а в 2017 р. спостері­гається падіння на 11%.

Одним словом, навіть з огляду на те, що з 2015 р. ринок почав відновлюватися, до докризових показників йому ще дуже далеко.

Битва титанів

Одним з яскравих трендів останнього часу стало перетворення багатьох підприємств, які зай­маються виробництвом ігристих вин, на майданчики для інших проектів.

Так, на одному підприємстві можуть розливатися вина марок, що не мають стосунку до нього.

Маючи бренд і кошти, бажаючі можуть стати повноцінними гравцями ринку. Це можуть бути і дистрибуційні компанії, і виробники інших алкогольних напоїв, і торгові мережі, що запускають власну марку.

“Нинішню ситуацію, скоріш, можна назвати битвою брендів, але не виробників, як це було років п’ять тому.

Підприємства ж, в свою чергу, борються за клієнта, який готовий розмістити замовлення”, — зазначила Поліна Романська, начальник відділу маркетингу Київського заводу шампанських вин “Столичний”.

Смак смаку не рівня

Що стосується споживчих переваг, то, на думку Юлії Пісоцької, керівника підрозділу по роботі з виробниками алкогольного і тютюнового ринків компанії “Nielsen Україна”, українські споживачі традиційно віддають перевагу солодким і напівсолодким ігристим.

Однак армія любителів брюту з кожним роком стає все більшою. “Це пояснюється копіткою та правильною роботою виробників ігристого вина зі своїм споживачем.

Подивіться, як багато проводять фестивалів вина і дегустаційних вечірок лише в столиці, де професійні сомельє показують і розповідають, як і з чим споживати брют й інші ігристі та тихі вина”, — пояснила пані Пісоцька.

Цінова категорія, яку може “потягнути” середньостатистичний українець, залишається низькою.

Зараз левова частка марок знаходяться саме в цьому сегменті. Тому боротьба за вибір покупця точиться досить жорстка.

Експортні перспективи

Найбільше падіння експорту ігристих вин спостерігалося в 2014 р. Це було обумовлено тим, що 44% виробництва вин­ної продукції знаходилося в Криму, а також підвищенням акцизів.

Зростання експорту в наступному періоді було пов’язане зі збільшенням виробництва ігристих вин в Україні, виходом нових і відновленням роботи старих учасників віт­чизняного ринку.

Ще одним фактором збільшення експорту в 2015 р. було зростання курсу валют в Україні та, відповідно, вигоди при продажу за кордон і отриманні експортної виручки, зазначив Олександр Соколов, генеральний директор компанії Pro-Consulting.

З 2013 р. по січень — вересень 2017 р. географія експорту ігристих вин істотно змінилася. Якщо в 2013 р. в Топ-3 споживачів української продукції входили Росія (53%), Німеччина (27,8%) і Грузія (4,5%), то в 2016 р. в лідери вийшов Азербайджан, далі йдуть Німеччина і Росія, частка експорту в яку значно зменшилася.

Ігристі прогнози

На думку експертів компанії Pro-Consulting, в найближчі роки ринок ігристих вин буде відновлюватися під впливом розвитку вітчизняного виробництва і подальшої нормалізації економічної ситуації в країні. 

У КЗШВ “Столичний” також вважають, що на ринку повин­ні відбутися зміни. “На мою думку, зараз ми переживаємо певний переломний момент.

Ринок вимагає нового. І це демонструє статистика виробництва.

Кілька років тому з’явилася “італійська” тенденція (нові форми пляшок, використання італійських назв), яка підірвала ринок. Тоді за рік він збільшився на 30%. Зараз же знову відкотився назад.

Точно можу сказати тільки одне: ситуація нестабільна, і наразі складно назвати лідером когось одного. Але той, хто зараз “зловить хвилю”, відхопить більшу частку ринку на наступні кілька років”, — підсумувала Поліна Романська.