Дефіцит пальмової олії у світі нажене ціни на продукти – коментарі гендиректора Pro-Consulting Олександра Соколова. UBR.UA

Ключові країни-виробники пальмової олії скорочують свій експорт та планують продовжувати в найближчі роки. Для України це може пророкувати як збиток, так само й вигоду

У 2023 році дефіцит пальмової олії може зумовити черговий поштовх у зростанні світових цін на основні продукти харчування. Частково нестача спричинена несприятливою погодою в Малайзії, на яку припадає 23% світового виробництва пальмової олії, однак значною мірою – цілеспрямованим обмеженням постачання з боку Індонезії, головного експортера цього продукту.

Україна не є значним споживачем олії, яка видобувається з плодів пальми, однак тут її також широко використовують у кондитерських виробах – і, як заявляють виробники, належної альтернативи серед інших рослинних олій у цій галузі не знайти.

Вас можуть зацікавити готові звіти по ринких від Pro-Consulting (звіти будуть оновлені за вашим запитом):

• Аналіз ринку гурме-шоколаду в Україні
• Дослідження цін на асортиментні позиції на ринку кондитерських виробів в Польщі та Німеччині
• Анализ рынка альтернативного масла в Украине

Хоча подорожчання пальмової олії може позначитися на вартості вафель та цукерок для кінцевого споживача, загалом українська економіка має шанс стати одним з бенефіціарів тренда. Зростання світових котирувань на пальмову олію передбачає збільшення цін також на інші рослинні жири, сировину для яких, зокрема, виробляє й Україна.

Інфляція, паливо, вирубка лісів. Чому подорожчає пальмова олія

Як зазначив у коментарі UBR.ua аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка, Індонезія, на яку припадає 58% світового виробництва пальмової олії (дані USDA), у 2016-2020 роках наростила експорт цього продукту на 8,09%. Однак в подальшому країна почала переорієнтацію на внутрішнє споживання. Прогнозується, що в період 2020-2025 років експорт пальмової олії з Індонезії скоротиться на 7,66%.

Переорієнтація продиктована кількома причинами. У квітні 2022 року, коли Індонезія запровадила повну заборону на вивезення продукту з країни, це рішення обгрунтовувалося приборканням інфляції. Реагуючи на обмеження, ціна олії на біржі в Малайзії одразу підскочила майже до історичного максимуму, до $1680/т.

Заборону було введено лише на три тижні – після її скасування ф'ючерсні котирування на вересень 2022 року опустилися до $730/т. Однак в 2023 році держава продовжила заходи зі скорочення експорту. Цього разу через підвищення частки пальмової олії у виробництві палива для транспорту – біодизеля.

Впроваджена владою країни програма B35, як видно з назви, передбачає доведення частки палива, виробленого на основі пальмової олії, до 35% (з 30%), що потрібно для скорочення залежності держави від імпорту нафти та для зниження парникових викидів. Згідно з матеріалом Nikkei, через це за підсумками 2023 року експорт пальмової олії з країни скоротиться на 20% порівняно з обсягами 2022 року.

Опитаний виданням експерт вказує, що рішення влади може бути зумовлене не лише міркуваннями екології та імпортозаміщенням, але й підтримкою внутрішнього виробника на фоні зменшення інтересу з боку іноземних покупців. Останні, насамперед в Європі, відмовляються від закупівлі продукту через вирубку лісів під пальмове дерево на шкоду різномаїттю тропічних насаджень (що теж призводить до зростання шкідливих викидів).

«У грудні Європейський союз уклав попередню угоду щодо ухвалення постанови, яка вимагає від компаній показувати, що їхня пальмова олія та інші товари, що продаються в блоці, не пов'язані з вирубкою лісів. ЄС також має директиву щодо поновлюваних джерел енергії, яка передбачає поетапну відмову від використання палива на основі пальмової олії до 2030 року», – вказується в матеріалі.

З огляду на це Джакарта прагне «збільшити місцевий попит для захисту цін», сказав співрозмовник Nikkei.

Крім того, у 2023 році до зменшення відвантажень пальмової олії на світові ринки може призвести несприятлива погода. Це стосується вже Малайзії, де, вказує Максим Гопка з УКАБ, «на початку цього року сильні повені негативно вплинули на виробництво».

«Тому перший квартал 2023 року очікується складним для виробників. Також зараз загострюється потреба у заміні непродуктивних дерев. З огляду на це малайзійські компанії з виробництва пальмової олії мають пересадити свої величезні гектари старих, непродуктивних дерев», – зазначив експерт.

Аналітик УКАБ зазначає, що хоча оцінки експертів та профільних організацій різняться, загалом прогнози зводяться до коливань ф'ючерсів на пальмову олію у 2023 році з ймовірним збільшенням тенденції до зростання в найближчі три місяці. За його зауваженням, вирішальним фактором формування ціни будуть погодні умови в провідних країнах-виробниках.

«Як наслідок, це вплине на ціни харчових продуктів», – констатує Максим Гопка.

Що з цього Україні

В Україні споживання пальмової олії є порівняно невеликим. Як вказує Гопка, в останні п'ять років перед 2022 роком обсяг імпорту коливався в межах 207-246 тис. т. Зазначимо, що попит на соняшникову олію був майже вдвічі більшим – щорічно він сягає близько 400 тис. т. А в 2022 році ввезення пальмової ще й різко скоротилося – відносно 2021 року на 54,9%, до 111,05 тис. т.

Пальмову олію здебільшого використовують під час виробництва продуктів харчування, хоча й не лише – зокрема її застосовують під час виготовлення косметики.

«Пальмова олія широко використовується в харчовій промисловості у виробництві олійно-молочних продуктів (морозиво, збиті вершки, сири, маргарини, соуси), хлібопекарських та кондитерських виробів, локшини швидкого приготування. Деякі виробники додають пальмову олію в молочні продукти (масло, сметана)», – перераховує гендиректор Pro-Consulting Соколов.

Кондитерським компаніям «пальмі» важко підшукати заміну. В 2021 році, коли до Верховної Ради подали законопроект про заборону додавання пальмової олії до харчових продуктів, профільна асоціація «Укркондпром» виступила на захист інгредієнта, назвавши думку про його негативний вплив на здоров'я людини міфом.

Насправді дуже шкідливими, розповідав президент об'єднання Олександр Балдинюк, є жири, які перетворюються з рідкого стану на твердий в процесі гідронізації (так звані трансжири). Зазначимо, що гідронізації для отримання твердих трансжирів можна піддати і рослинну, і пальмову олії. Остання у своєму первісному вигляді належить до насичених жирів – теж шкідливих, але лише за умови споживання у великих кількостях.

Як трансжири, так само й пальмову олію застосовують під час виробництва дешевих аналогів молочної продукції, зокрема спредів. Такі товари справжньою «молочкою», яка має містити лише жири тваринного походження, не вважаються.

Пальмова олія має низку переваг для виробництва випічки та солодощів. З одного боку, це обгрунтовується технологічними властивостями, вказує Максим Гопка. Завдяки тому, що ця рослинна олія – одна з небагатьох, що має природну напівтверду консистенцію, при її використанні кондитерці легше надавати форму, ніж при додаванні інших рослинних жирів.

Не менш важливим фактором є також тривалість зберігання пальмової олії, а також її дешевизна, вказує експерт УКАБ. Олександр Балдинюк, аргументуючи неможливість кондитерам підшукати заміну «пальмі», вказав на обсяги її виготовлення: на пальмову олію припадає третина світового виробництва всіх рослинних олій.

У підсумку через зростання цін на пальмову олію ризикують подорожчати насамперед кондитерські товари та дешеві аналоги молочної продукції. Втім, Максим Гопка вважає, що виробники будуть підлаштовуватися під цінову кон'юнктуру та інтереси покупців.

«Якщо пальмова олія дорожчатиме, під час виробництва продукції буде використовуватися інша рослинна олія, яка буде дешевшою. Однак зараз ціни на олійні перебувають під тиском, тож найближчим часом збільшення ціни через подорожчання інгредієнта не загрожує кінцевому споживачу», – зробив висновок Гопка.

Зі свого боку, Соколов з Pro-Consulting зауважив, що через низький вміст пальмової олії в продуктах харчування зростання її вартості суттєво не вплине на ціну товарної продукції.

«Ба більше, війна в Україні спровокувала процеси, що вплинули на зростання цін більш суттєво – зокрема енергетичну кризу, девальвацію національної валюти та зростання цін на вироблену в Україні сировину», – вказав експерт.

Плюси для української «аграрки»

Відмова європейців від закупівлі «пальми» може надати широкі перспективи для вітчизняних агровиробників. Як вказує експерт УКАБ, після харчової промисловості найбільшим споживачем пальмової олії є енергетика. Біодизель виробляють на основі олії з плодів пальми не лише в Індонезії, але й в ЄС, де для цих цілей використовується близько чверті всього імпорту продукту з Південно-Східної Азії.

Альтернативою в цьому напрямку є соєва та ріпакова олії. Ріпак вже сьогодні широко поставляється Україною для переробки європейським контрагентам. Через великий обсяг постачання минулого року пальмова олія вперше за 25 років виявилася дорожчою за ріпакову, вказує Максим Гопка.

«Продажі ріпаку здійснювалися за низькою ціною, що супроводжувалося збільшенням маржі та обсягу продажів. Попри імпорт в ЄС великих партій ріпаку попит на ріпакову олію залишається низьким як з боку біодизельної галузі, так само й харчової промисловості», – все ж таки констатував аналітик УКАБ.

Нестача пальмової олії може підтримати ціни на всі інші рослинні олії, сировину для виробництва яких Україна тільки нарощує. Так, у маркетинговому році 2022/2023 імпорт до ЄС насіння соняшнику зріс на 438% переважно завдяки поставкам з України, які склали 1,66 млн т (87% від загальних обсягів).

Збір врожаю олійних у новому сезоні, вважають у Мінагрополітики, зросте за всіма трьома основними культурами – соняшником (з 11,1 до 11,5 млн т), ріпаком (з 3,7 до 3,8 млн т) та соєю (з 3,4 до 3,9 млн т).

Джерело: UBR.UA