Як нове захоплення українців вивело ринок спорттоварів і послуг на обороти в $1,5 млрд на рік - коментарі гендиректора Pro-Consulting Олександра Соколова для NV.ua

Захоплення українців здоровим способом життя приносить все більше грошей спортклубам, дієтологам, продавцям спортивного одягу і девайсів — за рік цей ринок додасть 10−12%. Про це пише журнал НВ.

Останні років шість президент інвестгрупи Універ Тарас Козак значну частину свого вільного часу присвячує спорту: бігає, плаває, їздить на велосипеді і періодично бере участь у змаганнях. «Кілька годин біжиш, обходишся без телефону, — є можливість подумати і насолодитися краєвидом навколо», — описує він свої відчуття від марафонських забігів.

Козак долучив до фізкультури ще приблизно 20 людей — деяким показав, як потрібно правильно бігати, і пояснив тонкощі поступового нарощування навантаження. Друзям сподобалося.

Кількість спортсменів-любителів, як-от Козак, в Україні впевнено збільшується. А тому більшим стає попит на всі види спортивних товарів і послуг, розігріваючи ринок, цьогоріч, якщо не трапиться тривалого локдауну, той може додати до 10−12%. У цьому впевнений Олександр Соколов, гендиректор дослідницької компанії Pro-Consulting.

Професійний спорт теж формує достатньо попиту, проте він переважно дає собі раду власними активами — спортзалами й імпортними тренажерами. Тож саме масовий спорт задає ринку темп і напрям.

Здоровий спосіб життя неможливий без приватних інвестицій. Гаджети, харчування, абонементи в зали — все це створює екосистему продажів для інвесторів, які вкладають гроші в цей напрям. Лідирує торгівля спортивним одягом, який, за оцінкою Pro-Consulting на основі даних Euromonitor International, займає 69% усього ринку.

Приклади для наслідування

«Для мене стежити за своїм здоров’ям і займатися спортом — це не про модний напрямок, — каже Віталій Антонов, засновник Okko Group. — Це про спосіб життя». Підприємець контролює власну форму і харчування, від якого залежить тонус організму і його загальний стан. Маючи великий досвід у професійному альпінізмі, він навіть очолював Львівську обласну рятувальну службу Товариства Червоного Хреста, а також альпіністсько-туристичний клуб.

Антонов відає перевагу не тренажерним залам, а активним видам спорту на свіжому повітрі — бігові та гірські лижі, велосипед, альпінізм, скелелазіння, дайвінг. «Продовженням мого позитивного ставлення до активного способу життя є критий скелелазний центр у Львові — The Wall, який ми запустили у 2015 році», — розповідає підприємець.

У центрі облаштовано 50 трас різної складності. У планах — будівництво в Славському нового всесезонного курорту.

Макс Яковер, CEO в Babyn Yar Holocaust Memorial Center, згадує, як у 2016 році приєднався до бігової програми Live.Love для дорослих, які практично не займаються спортом. Тренером була Ірина Ліщинська, яка завоювала в 2008-ому срібну медаль на Олімпійських іграх у Пекіні в забігу на 1,5 тис. м.

Заняття проходили тричі на тиждень на Олімпійському стадіоні й на ВДНГ, яким на той час керував Яковер. «Нам пообіцяли, що процес буде веселий, компанія хороша і через 1,5 місяці ми пробіжимо свої перші в житті 10 км, — згадує він. — Це звучало красиво і нереалістично. Я погодився».

Пізніше в Live.Love відкрили програму з плавання з такою ж амбітною метою — допомогти учасникам клубу проплисти перший кілометр кролем. У новій групі за інтересами багато хто знайшов собі друзів і всі разом через кілька років бігли перший марафон і перепливали Босфор.

Аби займатися спортом, не обов’язково витрачати величезні суми, розповідає Ігор Кретов, організатор бігових змагань. Наприклад, літній одяг і взуття для бігу на розпродажах можна купити за 2,5 тис. грн, зимові — за 3,5 тис. грн.

Часто спортсмени-початківці запрошують тренерів, ціни на послуги яких стартують від 500 грн із людини. Участь у змаганнях в Україні обходиться у $10−15 з одного учасника, що відносно недорого, адже за забіг у найвідоміших міжнародних марафонах доведеться викласти кілька сотень євро. «Потрібно ще й у лотерею виграти слот для участі в змаганнях, — розповідає Кретов. — Заявок надходить багато з усіх країн світу».

Вихід на професійний рівень вимагає зовсім інших витрат. Козак наводить як приклад велоспорт — там лише велосипед професійного рівня коштує 5 тис. євро. «Можна заощадити і купити вживаний», — уточнює економіст.

Спортивний вигляд

Ємність ринку спортивних товарів і послуг у 2021-ому може сягнути близько 40 млрд грн, вважають у Pro-Consulting (оцінка на основі даних Euromonitor International). Це можна порівняти з розміром ринку транзиту природного газу.

Сегмент має багато компонентів: одяг і взуття, інвентар, харчування, оренда залів і спорткомплексів (тенісні корти і футбольні майданчики), послуги тренерів, дієтологів та інших фахівців. Дві третини витрат, за оцінкою Pro-Consulting, ідуть на перші два пункти. Ще 20% ідуть власникам залів, а 7% — продавцям харчування.

У більшості випадків продажі зростають. Наприклад, за пів року кросівок реалізовано на третину більше, ніж за аналогічний період 2020-го, каже представник мережі магазинів New Balance, який попросив не називати його імені. В середньому одна модель обходиться у 2,8 тис. грн, але є попит і на новинки по 7 тис. Це мотивує мережу розширюватися.

Підтверджує зростання інтересу співвітчизників до здорового способу життя і Юлія Шум, співзасновниця мережі спортхабів ЄБШ. Кількість учасників клубу щорічно збільшується на 30−40%. Минулий рік хоч і був складним, але не приніс мережі великих втрат — багато тренувалися онлайн.

«Ми ввели записи на групові тренування, оскільки кількість охочих нерідко перевищує можливості клубу», — каже Шум. І додає, що після кількох хвиль захворюваності зростає попит на індивідуальні заняття з тренером — люди хочуть швидше повернути форму після хвороби. Співзасновниця ЄБШ вважає, що на ринку є місце для нових спортхабів. Зараз у її мережі три зали у столиці й один — в Одесі. Компанія готується продавати франшизу, адже такий бізнес приваблює інвесторів.

Ось і один із гігантів вітчизняного ритейлу — компанія Fozzy Group буквально днями оголосила про запуск мережі власних спортклубів Apollo Next Спорт-простір. Перші з них відкриються на початку вересня у київських ТРЦ Dream Town, ТРЦ ХарьОК і ТРЦ Арена Сіті. Їхня площа — 1200−1300 кв. м.

Привести себе у форму допомагає не тільки похід у спортзал, але і правильне харчування. Олег Швець, президент Асоціації дієтологів, каже, що з клієнтами працюють дві категорії фахівців. Це нутриціолог, тобто консультант зі здорового способу життя й експерт із кількості калорій, і дієтолог — фахівець із медичною освітою, який може оцінити стан здоров’я людини і підібрати їй правильне харчування.

За останні три роки попит на послуги таких фахівців подвоївся. «Клієнти бачать результати і все частіше звертаються по допомогу до фахівців, аби схуднути або покращити стан здоров’я», — каже Швець.

За його оцінками, в Україні працює близько 500 подібних експертів, а ціни на їхні консультації коливаються у межах 500−5 тис. грн за прийом, залежно від кваліфікації та імені дієтолога. Вся ця сфера настільки популярна, що привертає велику кількість «фахівців», які схудли самі й роздають некваліфіковані поради своїм клієнтам. Але згодом, упевнений Швець, ситуація покращиться — споживачі не готові довіряти своє здоров’я абикому.