Чужина вабить і кличе: мільйони українців вважають за краще працювати за кордоном
Трудова міграція характерна практично для всіх країн світу. Люди шукають для себе і своєї сім'ї більший заробіток, ніж можуть отримати на батьківщині. Потоки заробітчан направляються з порівняно бідних країн у багатші. Для деяких держав експорт робочої сили став істотним джерелом доходів. Так, в Киргизії перекази робітників з-за кордону в 2016 році склали 30% ВВП, в Таджикистані - 27%, в Молдові - 22%.
В Україні також спостерігається витік робочих рук. Після початку політичної та економічної кризи в 2014 році, трудова міграція посилилася. При цьому змінилася і її географія. У кілька разів зросла кількість українських заробітчан в Польщі, а потік працівників до Росії зменшився.
Точне число українців, що працюють за кордоном, сьогодні назвати неможливо. На офіційному і експертному рівні називають лише оціночні дані. Неурядовий Центр економічної стратегії підрахував, що за 2015-2017 роки заробітчанами стали 4 млн українців, а одночасно за кордоном працюють близько 2,7 млн співвітчизників. За даними Держприкордонслужби, що озвучив представник згаданого Центру, з 2001 року нашу країну безповоротно покинули 6,3 млн громадян. За даними агентства з працевлаштування Work Garant, тільки Польщею у 2017 році було видано понад 706-ти тисяч дозволів на роботу для українців.
Нещодавно на тему трудової міграції висловився і міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Він заявив, що тільки в Російській Федерації знаходяться три мільйони українських заробітчан. Якщо до них додати співвітчизників, котрі влаштувалися в Польщі, Чехії, Угорщині та інших країнах, то отримаємо близько п'яти мільйонів мігрантів.
За словами заступника міністра соціальної політики Ольги Крентовської, відтік робочої сили з України в найближчі роки буде посилюватися. Польщі, для підтримки подальшого економічного зростання, необхідно залучити до п'яти мільйонів працівників. Дефіцит робочої сили в Словаччині в цьому році складе 70-100 тис. чоловік. Збільшила квоти для найму іноземців і Чехія.
І хоча в даний час, через низькі темпи економічного розвитку, в Україні поки не спостерігається гострий дефіцит кадрів, але окремі його ознаки вже проглядаються. У деяких регіонах вітчизняним компаніям стає важко наймати персонал самих ходових спеціальностей. Крім того, гостро постає питання пенсійного забезпечення, оскільки мігранти не платять соціальні внески, а значить не поповнюють солідарний пенсійний фонд.
Якщо ситуація не зміниться, то в середньостроковій перспективі наша країна зіткнеться з наслідками масової трудової міграції у вигляді гострої нестачі трудових ресурсів для забезпечення зростання економіки. Виходами з такої ситуації можуть стати або утримання працівників на території України шляхом підвищення рівня оплати праці, або запрошення гастарбайтерів з ще бідніших країн.
