Чим загрожує Україні глобальне уповільнення економіки - коментарі консультанта Аналітичного департаменту компанії Pro-Consulting Андрія Мокрякова. ФОКУС
"Глибинна проблема української економіки полягає в тому, що її макроекономічна стабільність стала занадто чутливою до рішень зовнішніх фінансово-політичних гравців", - так починається стаття Української правди, опублікована 10 років тому - в розпал кризи, одним махом обрушила нашу економіку на 20%.
Тоді вивести некеровану країну з піке допомогла допомогу МВФ. Цей же кредит, пікові виплати за яким припали на 2013 рік, став непрямою причиною метань Віктора Януковича між Брюсселем і Москвою в пошуках нової порції грошей "до виборів". Чим закінчилася та історія - добре відомо.
Сьогодні ситуація повторюється. Нам знову доведеться пройти пікові виплати МВФ в умовах безперервного тиску колишньої метрополії та дедалі більшої політичної нестабільності. Як і в 2009, і в 2013 роках доля багатомільйонної країни залежить від ін'єкцій однієї організації і рішень впливових гравців, а стан економіки вкрай чутливо до обстановки на зовнішніх ринках сировини і капіталу.
При цьому світова економіка продовжує сповільнюватися. ОЕСР (організація економічного співробітництва та розвитку, що об'єднує розвинені країни - Фокус) прогнозує в 2020-2021 роках зростання на рівні 3% - найнижчий показник з часів міжнародної фінансової кризи. Інвестиційний банк Société Générale всерйоз розглядає можливість рецесії в 2020 році в найбільшій економіці світу - США, а Bloomberg регулярно публікує дані своїх розрахунків, що дозволяють оцінити ймовірність того, що рецесія трапиться в найближчі 12 місяців. Сьогодні на приладовій дошці одного з найбільших фінансових ЗМІ світу красується 26%.
Звичайно, це не 49%, як було в грудні 2018 року, проте вивчення моделі розрахунку вкаже на не найнадійніший джерело оптимізму. Це Уолл-Стріт і рекордно високий рівень індексів американського фондового ринку, що виріс з грудня 2018 року майже на 40%. Чи не найнадійніший - оскільки напередодні всіх великих криз останніх 100 років (і Великої депресії, і Великої рецесії 2007-2009 років), вартість акцій досягала рекордно високих рівнів, а однією з причин відновлення зростання їх вартості став різкий розворот кредитно-грошової політики ФРС США , яка протягом 2019 року знизила облікову ставку з 2,4% до 1,55%.
Все це відбувається на тлі триваючого уповільнення економіки Китаю (з 12% до офіційних 6% в рік за останні 10 років), уповільнення міжнародної торгівлі товарами і посилення торгової війни між найбільшими країнами і союзами.
Те, що одними США справа може не закінчиться, попереджають і в ООН (ЮНКТАД), де зазначають, що "захлинається Північ (розвинені країни - Фокус), уповільнення на Півдні (країни, що розвиваються - Фокус) і зростаючі рівні боргу всюди послаблюють світову економіку: це накладається на зростаючу волатильність ринків, роздробленість системи міжнародних відносин і наростаючу невизначеність ".
Тому що віра без діл мертва
Як зазначається в матеріалі New York Times, присвяченому можливих сценаріїв початку рецесії (поки про повномасштабну кризу не йдеться, але це поки що), багато великих рецесії минулого починалися з усвідомлення того, що якийсь незаперечний факт більше таким не є. У 2001 році це була загальна переконаність в тому, що технологічний бум стане "вічним двигуном" економіки і фондового ринку. У 2007 це був ринок нерухомості, який раптом "здувся" у всіх регіонах країни відразу, хоча цього не повинно було статися.
Цього разу під удар потрапила переконаність в тому, що світ з часом ставатиме все більш глобалізованим, стабільним і відкритим завдяки торгівлі, фінансів і дипломатії. Як бачимо, в даному випадку мова йде не про те, що стосується виключно США або їх фондового ринку, а про поступове накопиченні системних проблем по всьому світу.
"Якщо щось піде не за сценарієм, тоді в світі почнеться рецесія", - заявляв головний економіст Moody's Analytics в ефірі CNBC. Варто відзначити, що під "сценарієм" експерт мав на увазі відсутність ескалації торгової війни з Китаєм, рішення Великобританією проблеми Brexit'а і продовження центральними банками монетарного стимулювання.
Дивлячись на птахів небесних
Що ці очікування означають для України і чи може тут повторитися ситуація 2009 року, коли через надмірно активного кредитування і перегріву цін на метал наша країна опинилася в числі найбільш постраждалих?
"В даний час українській економіці глобальна нестабільність не загрожує. По-перше, зберігаються високі ціни на сільгосппродукцію, яка становить основу українського експорту, в той же час стабільно низькими залишаються ціни на газ і нафту. По-друге, відбувається зміцнення курсу гривні за рахунок грамотної монетарної політики і успішного продажу українських ОВДП. і, по-третє, ключові реформи, які тривають в Україні, дають позитивний прогноз для зростання ", - відзначають в українській консалтингової компанії Pro Consulting.
Погодитися з таким твердженням можна, правда, частково. Оскільки тут мова йде про короткострокових та середньострокових факторах, які збережуть вплив, поки все буде йти за сценарієм.
Джерело надії. Україна рятують високі ціни на агропродукцію і низька вартість енергоносіїв
Що стосується неаграрних галузей економіки України, то тут справи йдуть не дуже добре. Про це красномовно говорять дані Держстату, згідно з якими в січні-вересні 2019 року промислове виробництво застигло на рівні минулого року. Непросту ситуацію в промисловості підтверджує економічний аналітик Андрій Блінов і зазначає галузі, за рахунок яких українська економіка здатна витримати нову хвилю економічної кризи.
"Сьогодні гальмування розвитку відбувається в секторі промисловості, де економічне зростання практично припинений. На українську економіку істотно впливає кон'юнктура світових ринків, перш за все в гірничо-металургійному комплексі", - говорить аналітик, відзначаючи, що темпи зростання обсягів виробництва в рослинництві, будівництві та торгівлі є запорукою того, що рецесії в Україні в найближчі місяці не буде.
І дійсно: ні уряд, ні Нацбанк не прогнозують і не очікують падіння економіки в 2020 році. Але не забувають про ризики. За словами заступника голови правління Нацбанку України Олега Чурія, уповільнення світової економіки може викликати зниження попиту на українські експортні товари і скоротити обсяги виручки. Однак, на його думку, це все може бути компенсовано зниженням цін енергоносії та інші товари, які імпортує наша країна.
Кесарю - кесареве
І все було б чудово, якби не значні виплати за зовнішніми боргами, які очікують Україну в найближчі роки і роблять країну досить чутливою до ситуації на світовому ринку капіталу. Адже Україна ще тривалий час доведеться перепозичати гроші для погашення боргів минулих років.
Не варто забувати і про затяжні переговори з МВФ, який, якщо вірити The Wall Street Journal, стурбований небажанням влади повертати мільярди доларів з приблизно розграбованих банків країни.
Консультант аналітичного департаменту компанії Pro-Consulting Андрій Мокряк зазначає, що крім великих боргів, серйозні ризики для економіки країни створюють негативний торговий баланс і енергозалежність.
При цьому, за даними Держстату, негативне сальдо зовнішньої торгівлі в січні-вересні 2019 року зросла з 6,5 до 7 млрд доларів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
На думку Андрія Блінова, найбільш важливим завданням для України на сьогодні є необхідність жити по грошах.
"Умовами м'якого проходження потенційного світової кризи є збалансування бюджету з дефіцитом не більше 2% ВВП, підтримання золотовалютних резервів на рівні вище тримісячного імпорту, формування ліквідності в казначействі для своєчасної сплати за державними боргами, стимулювання підприємницької ініціативи і державних капіталовкладень", - говорить експерт.
Звичайно, вушко голки, через яке найближчим часом треба буде пройти Україні, не є повністю непродолімим. Це, втім, не означає, що Україні можна не готуватися до нових викликів або сподіватися на казки, про які, словами Андрія Геруса, "жартували" представники нової влади напередодні виборів.
