Аналіз ринку послуг з розмінування в Україні. 2025 рік

Анотація до аналізу ринку:

Аналітиками компанії Pro-Consulting було проведене дослідження ринку розмінувальних послуг в Україні за 2024-2025 рр. В ході роботи було проаналізовано: ключові етапи формування ринку, оціна обсягів робіт, динаміка попиту за видами територій, структура фінансування, основні компанії, наявні потреби. Під роботою підведені висновки.
Російська агресія 2022 року перетворила Україну на одну з найбільш замінованих країн світу. Орієнтовні оцінки площі потенційно небезпечних територій зросли в рази: наприкінці 2022 року йшлося про близько 174 тис. кв. км української землі, на якій можуть знаходитися міни чи нерозірвані боєприпаси. Це приблизно 30% загальної площі країни – безпрецедентний масштаб забруднення, що становить пряму загрозу для життя населення і блокує економічну діяльність на значній частині території. Протягом наступних років, завдяки активному розмінуванню та уточненню даних, ця цифра дещо зменшилась. За даними на середину 2025 року, потенційно забрудненими були близько 137 тис. кв. км земель.
Розмінування під час війни можна умовно розділити на два види, на військове та гуманітарне. У бойових умовах сапери розчищають мінні загородження здебільшого для забезпечення безпеки наступу – чимшвидше організувати прохід для військ, навіть якщо при цьому частина мін залишається на місці. У гуманітарному розмінуванні мета – повністю звільнити територію для цивільного населення, мінімізуючи ризики для мирних мешканців і самих розмінувальників.
Українська держава відіграє центральну роль у становленні ринку розмінування. До повномасштабного вторгнення законодавча база протимінної діяльності в Україні вже існувала – зокрема, діяв Закон України «Про протимінну діяльність» (ухвалений наприкінці 2018 року). Однак після 2022 року регуляторне середовище зазнало прискореної еволюції, щоб впоратися з масштабами мінної загрози. У 2022 році було розгорнуто національну систему управління розмінуванням: створено міжвідомчий Національний орган з питань протимінної діяльності (National Mine Action Authority, NMAA) при Міністерстві оборони, а також запрацювали два центри протимінної діяльності (у Чернігові та Мерефі), наразі сертифікацію операторів ПМД проводять Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України (м. Мерефа), Орган з сертифікації Центру протимінної діяльності ДССТ (м. Чернігів), Державний центр сертифікації ДСНС (м. Київ), Центр розмінування військової частини А2641 Збройних Сил України (м. Камʼянець-Подільський). Держава взяла на себе провідну роль у координації заходів з розмінування – на відміну від деяких інших країн, де цим опікуються ООН, в Україні протимінна діяльність здійснюється під керівництвом уряду.
У 2023–2024 роках нормативна база була доповнена низкою стандартів і процедур, аби залучити нових учасників та прискорити роботи. Зокрема, запроваджено національні стандарти протимінної діяльності (наприклад, стандарт ДСТУ 8820:2023) для унормування процесів розмінування. Були спрощені процедури допуску операторів до ринку: держава здійснила дерегуляцію та цифровізацію галузі. Важливим кроком стало запуск у 2025 році електронної системи сертифікації операторів розмінування через портал «Дія», що значно спростило і прискорило бюрократичний процес. Паралельно держава затвердила довгострокове планування у сфері протимінної діяльності. У 2024 році Кабінет Міністрів схвалив Національну стратегію протимінної діяльності до 2033 року, яка передбачає очищення близько 80% звільнених територій упродовж наступного десятиліття. Стратегія визначає пріоритети та поетапні цілі розмінування, враховуючи зобов’язання України за міжнародними конвенціями.

Міжнародна спільнота істотно допомагає Україні у протимінній діяльності, що вплинуло і на формування ринку. За оцінками уряду, сукупний внесок міжнародних партнерів у гуманітарне розмінування вже сягнув близько 1,5 млрд дол. США (враховуючи як реалізовані проєкти, так і заплановані до 2030 року). Найбільшими донорами є уряди США, Японії, низка європейських країн (Швейцарія, Норвегія, Німеччина, Нідерланди, Швеція, Франція) та Європейський Союз, а також приватні благодійники на кшталт Фонду Говарда Баффета. Ці кошти спрямовуються як на закупівлю обладнання (бронетранспортерів, металодетекторів, захисного спорядження тощо) для українських саперів, так і на фінансування операцій з розмінування через міжнародні неурядові організації. У 2023 році акредитацію в Україні отримали щонайменше три великі міжнародні розмінувальні НУО, що розширило їхню присутність. Вони приносять світовий досвід і навчальні стандарти, готують місцевий персонал, а також безпосередньо здійснюють розмінування на звільнених територіях за донорські кошти. Окрім того, міжнародні структури допомагають у координації та плануванні – Програма розвитку ООН (ПРООН) спільно з урядом впроваджує інформаційні системи та цифрові рішення (наприклад, аналітичну систему пріоритизації розмінування GRIT на базі платформи Palantir для оптимального планування черговості очищення земель). ПРООН також підтримала запуск електронної сертифікації операторів у “Дії” і реалізує програми підготовки саперів за міжнародними стандартами.

Детальний зміст:

1. Аналіз ринкового середовища та ключових тенденцій розвитку ринку гуманітарного розмінування в Україні
1.1. Аналіз ключових етапів формування ринку розмінування у 2022–2025 роках (еволюція регуляторного середовища після 2022 року, роль держави, міжнародних організацій та приватного сектору; обсяги потенційно забруднених територій та темпи очищення; формування попиту та пропозиції на ринку розмінувальних послуг)
1.2. Загальні показники українського ринку розмінування
- Оцінка обсягів робіт у 2024–2025 роках (площа, кількість заявок, черговість)
- Динаміка попиту за видами територій
- Структура фінансування (державне, донорське, приватне)
2. Основні компанії та платформи на ринку (до 10 компаній)
2.1. Перелік основних компаній на ринку і їх структурування
2.2. Ступінь конкуренції і ризики
3. Роль державного та міжнародного сектору у ринку послуг з розмінування
3.1. Споживання в секторі B2G.
3.1.1. Особливості проведення державних закупівель (загальні принципи та умови проведення)
3.1.2. Аналіз державних тендерних закупівель (обсяги, структура по регіонах, організаторах і учасниках)
3.2. Вплив державної політики та донорських програм на розвиток ринку
3.3. Найбільш релевантні міжнародні практики для України
4. Аналіз потреб клієнтів ринку розмінування
4.1. Потреби агросектору (очищення полів, оцінка ризику, вимоги до швидкості робіт)
4.2. Потреби муніципалітетів та територіальних громад (розмінування доріг, об’єктів критичної інфраструктури, будинків, лісів)
5. Технологічні тренди ринку розмінування у 2024–2025 роках
6. Висновки. Прогнозні показники ринку
6.1. Основні висновки та прогнозні тенденції
6.2. Рекомендації по розвитку на ринку

Перелік таблиць:

1. Динаміка обсягів гуманітарного розмінування в Україні в 2024-11 міс. 2025 рр., в кількісних показниках, тис. га, заяв
2. Оцінка розмінування в Україні за видами в 2024-2025 рр., в кількісних показниках, млн. га
3. Оцінка конкурентного середовища на ринку розмінувальних послуг за методикою М. Портера
4. Динаміка тендерних закупівель з розмінувальних послуг за статусом в 2021- 2025 рр., в грошових показниках, млн грн
5. Регіональна представленість тендерних закупівель з розмінувальних послуг за статусом в 2021- 2025 рр., в грошових показниках, млн грн
6. Організатори тендерних закупівель з розмінувальних послуг за статусом в 2021- 2025 рр., в грошових показниках, млн грн
7. Переможці тендерних закупівель з розмінувальних послуг за видами в 2021- 2025 рр., в грошових показниках, млн грн

Перелік графіків і діаграм:

1. Структура фінансування розмінувальних послуг в Україні в 2024-2025 рр. (загалом), в грошових показниках, %