Щоб залишатися на плаву, українські виробники соків збільшують ціни на продукцію і скорочують виробництво
В Україні продовжує скорочуватися випуск соків. Так, за даними Державного комітету статистики, у січні-червні компанії виробили 115 тис. тонн натуральних соків, що на 46,5 тис. тонн менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Мінусові показники стали продовженням минулорічної тенденції, коли за підсумками року ринок соків скоротився на 5,5% в порівнянні з 2013-м.
«За результатами 2014 року в Україні було вироблено 697,4 тис. тонн соку, що на 5,5% менше (у натуральному вираженні) порівняно з 2013 роком», – зазначає Олександр Соколов, генеральний директор компанії Pro-Consulting.
Загальне зубожіння населення України на тлі девальвації гривні призвело до того, що покупка соків практично витіснилася зі споживчого кошика.
Причини падіння
Як відзначають експерти, на зменшення обсягів виробництва соків вплинуло кілька факторів.
По-перше, закриття ринку Росії. За різними даними, щорічно Російська Федерація закуповувала в Україні 40-60% від усієї експортованої продукції. Втративши ж цей ринок через заборону на поставки, виробники змушені шукати нові ринки збуту, скорочувати виробництво або взагалі закриватися.
«Зважаючи на те, що значний обсяг соків – близько 40% – наша компанія продавала на ринку РФ, природно, що виробництво продукції скоротилося. Заповнити ці втрати поки складно. Однак ми займаємося активним пошуком нових ринків збуту, як в країнах СНД, так і далекого зарубіжжя», – говорить Юлія Романова, директор з маркетингу групи компаній «Біола».
По-друге, загальне зубожіння населення України на тлі девальвації гривні призвело до того, що покупка соків практично витіснилася зі споживчого кошика.
«Частина споживачів перейшла з соків на напої домашнього виробництва – чай, компот. Ті ж, для кого цей продукт є важливим, переходять на власне виробництво», – зазначає Руслана Бутило, керівник аналітичного відділу консультаційної компанії «Дикун».
У підсумку, як прогнозують фахівці компанії «Біола», за підсумками 2015 року обсяги продажів соків в Україні скоротяться не менше ніж на 15%.
Ціни ростуть
Масла у вогонь підливає й те, що виробники – на фоні падіння попиту – змушені піднімати ціни на свою продукцію.
«Щоб залишатися на плаву, українські виробники збільшують вартість своєї продукції. Однак в умовах загального зниження платоспроможності українського населення це, безсумнівно, не веде до збільшення обсягів продажів», – каже Соколов.
Виробники соків цього року підняли ціни в середньому на 20-30%. Вартість продукції вітчизняних виробників сокових концентратів виросла на 30-100%.
«Цього року ми підняли ціни на пюре і соки в середньому на 10-15%. Це було пов'язано, в першу чергу, з девальвацією гривні. Оскільки ми імпортуємо сировину з Вірменії та Азербайджану, то природно, що вона подорожчала в перерахунку на гривню», – розповідає співробітниця Царичанського консервного заводу (соки ТМ Ani), яка побажала залишитися неназваною.
«Ціни цього року підняли абсолютно всі: виробники соків, пюре, морозивники. Всі, хто має справу з концентратами, наповнювачами. Підприємства змушені були це зробити, щоб мати можливість запуститься в новому сезоні», – пояснює Ірина Безрукова, комерційний директор компанії Аспер Трейд Лайн.
За її словами, виробники соків цьогоріч підняли ціни в середньому на 20-30%. Вартість продукції вітчизняних виробників сокових концентратів виросла, за даними Романової, на 30-100%. Наприклад, яблучний концентрат подорожчав на 50%.
Сюрпризи нового сезону
Але і в новому сезоні виробникам соків підвищення цін, схоже, не уникнути. Адже фрукти нового врожаю на порядок дорожчі, ніж торік.
«Тиждень тому ми почали закуповувати яблука. Так от, ціна на них стартує від тієї позначки, яка була минулого року в середині сезону, – 1,30 грн», – розповідає Безрукова.
Підвищення цін на сировину експерти пояснюють не так курсовими коливаннями, подорожчанням бензину тощо, як поганим врожаєм овочів і фруктів.
Головною причиною очікування слабкого врожаю стало скорочення виробничих площ через багаторазове подорожчання ресурсів для посівної та догляду за плантаціями.
«Персиків і абрикосів цього року було дуже мало. Слива вродила, але згоріла. Залишаються тільки яблука і вишні», – зазначила Безрукова.
«Очікується, що 2015 рік стане одним з найгірших для виробників фруктів і овочів за останні роки. Передбачуване виробництво плодів і ягід цьогоріч у всіх категоріях господарств складе близько 2 млн тонн», – каже Соколов.
За його словами, головною причиною очікування слабкого врожаю стало скорочення виробничих площ через багаторазове подорожчання ресурсів для посівної та догляду за плантаціями.
Втім, як пояснила Романова, в Україні виробляють в основному яблучний і томатний концентрати. Меншою мірою – ягідний. Обсяги ж випуску концентратів з плодів кісточкових фруктів (вишня, абрикос, персик) вкрай малі, тому найчастіше ця сировина закуповується за кордоном, як і всі екзотичні фрукти. А тут вже відіграють роль і коливання валют, і світові тенденції.
«Наприклад, апельсиновий концентрат – це біржовий товар, і ціни на нього визначаються на світовому ринку», – навела приклад Марія Колесник, керівник аналітичного департаменту Консалтингової групи «ААА».
Природно, що все це впливатиме на кінцеву ціну соків. «Сировина займає в собівартості соків вагому частину. Крім того, значно зросли ціни на енергоресурси. Тому вартість соків, швидше за все, також зросте», – говорить Безрукова.
Щоб зменшити собівартість і зробити продукт більш доступним для споживача, виробники соків переходять на напої та нектари (більший вміст води) і намагаються скоротити продукти зі 100% вмістом соку.
У свою чергу, Тетяна Гетьман, керівник проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти», вважає, що підвищувати ціни на соки виробники навряд чи будуть. Адже попит на них й без того знижується. Швидше за все вони ще більше скоротять виробництво.
«Ми скоротили виробництво соків, а також томатної серії та вийшли з таких великих торгових мереж, як АТБ. Зараз реалізуємо товар у менших торгових мережах – «Брусничка», «ЕКО-Маркет». Проте це дозволило нам не сильно піднімати ціни на нашу продукцію», – розповідають про кризові стратегії компанії на Царичанському консервному заводі.
Крім того, щоб зменшити собівартість і зробити продукт більш доступним для споживача, виробники соків, за словами Колесник, переходять на напої та нектари (більший вміст води) і намагаються скоротити продукти зі 100% вмістом соку. Також з цієї причини вони розширюють присутність у своїй лінійці позицій з української сировини, а частку екзотики різко скорочують.
Втім, у Європі, за словами аналітика, екзотика також слабо представлена на полицях магазинів.
«З натуральних соків у Європі продають переважно яблуко й апельсин, інші – у вигляді напоїв і нектарів. Тому наші тренди не йдуть в розріз з європейськими, хоча причина їх формування інша», – зазначає Колесник.
У Європі не чекають
Виходом із замкнутого кола для українських виробників соків було б збільшення експорту продукції в країни ЄС. Тим більше що 20 вересня цього року набирають чинності положення Закону «Про основні засади та вимоги до безпеки та якості харчових продуктів», які, нібито, дозволять запровадити на українських підприємствах стандарти безпеки харчових продуктів і наблизять нашу країну до Європи.
Однак, не все так просто, як здається. «Бажання отримати європейський сертифікат, звичайно, здорово впорядковує роботу на підприємствах. Проте він дуже дорого коштує», – говорить співробітниця Царичанського консервного заводу.
Українські виробники прив'язані до гривні, а після виходу на європейські ринки реалізовуватимуть продукцію у валюті, що зможе дати їм додаткову вигоду.
Крім того, за словами експертів, ринок ЄС давно сформований у цих категоріях продукції.
«Новому гравцеві буде складно вийти на європейський ринок через високу конкуренцію, а також через необхідність відповідати високим стандартам якості», – пояснює Соколов.
Ще один негативний момент, за словами Романової, полягає в тому, що більша частина сировини для розливу українських соків закуповується за кордоном, тому наші виробники позбавлені якихось серйозних цінових переваг у порівнянні з європейськими виробниками, що цілком забезпечені фруктами та ягодами для власного виробництва соків.
З цієї ж причини українським виробникам складно отримати сертифікат походження EUR.1, що підтверджує Україну як країну походження товару та дає право на отримання торгових преференцій з боку країн ЄС.
Втім, позитивний момент у разі виходу українських компаній на європейський ринок експерти все ж бачать.
«До позитивних сторін можна віднести те, що українські виробники прив'язані до гривні, а після виходу на європейські ринки реалізовуватимуть продукцію у валюті, що зможе дати їм додаткову вигоду», – каже Соколов.