Ранковий квест або Куди пропала восьма парна шкарпетка?

Серед різних видів одягу шкарпеткам (як одягу для нижньої частини ніг) належить особливе місце завдяки їх поширеності, універсальності та багатофункціональності. Їх носять старі й немовлята, чоловіки і жінки, спектр матеріалів для їх виготовлення найширший, серед характерних ознак також розмір, вид плетіння, забарвлення, спосіб виготовлення. В останньому розрізі виділяють безшовні (для їх створення використовуються круглочулочні (круглопанчішні) автомати, це найбільш поширений варіант) і зі швом на задній частині (відповідно, плоскочулочні або котон-автомати), а також шкарпетки з пальцями (плоскі фангові машини, застосовувані для виготовлення двосторонніх трикотажний виробів). Зауважимо, що перші в’язальні машини були сконструйовані англійцем У. Лі. в 1589 році (спочатку для в’язки зі щільної шерсті, потім для виготовлення шовкових панчіх). Однак історія шкарпеток сягає ще в Давню Грецію, де їх прообразом були тапки, що закривають п’ятку, з м’якої шкіри, які використовувались як елемент нічного одягу. 

Сьогодні серед функцій шкарпеток – гігієнічна і лікувальна (іноді шкарпетки просочують антибіотиками або протигрибковими препаратами), забезпечення комфорту, захист від холоду (збереження тепла) і, звичайно, естетична.

Шкарпетки можна носити як зі взуттям, так і без нього, вони можуть стати модним аксесуаром. Звичайно, не існує модних показів саме цього виду одягу, але елементом колекції вони цілком можуть бути, особливо їх високі варіанти – гольфи, гетри тощо. 

Шкарпетки є обов’язковим елементом щоденної одягу практично будь-якого чоловіка (за винятком періоду пляжного відпочинку або чогось схожого). Якщо для жінок робочий дрес-код іноді (у літній період) буває менш жорстким, то уявити собі чоловіка на роботі навіть влітку без шкарпеток практично неможливо. Тому питання придбання шкарпеток є звичайним і досить регулярним. В Україні відповідь на нього знайти не так вже й складно. Навіть у радянські часи, коли продукція легкої промисловості була не дуже якісною, не кажучи вже про елегантність, купити зручні різнокольорові натуральні шкарпетки досить високої якості не було складним завданням. Загальні для всіх галузей проблеми, зумовлені розвалом цілісного економічного комплексу за відсутності чіткої політики переходу до ведення господарства на принципово інших засадах на тлі фактичного розкрадання промислових підприємств у ході оперативно проведеної лжеприватизації та олігархічної перебудови виробництва, призвели в результаті до зруйнування потенціалу легкої промисловості. У цих умовах в середині 1990-х на ринки України хлинули потоки шкарпеткової продукції, виготовлені невідомими китайськими майстрами із сировини незрозумілої якості. Визначити матеріал, із якого зроблені ці шкарпетки, не представлялося можливим через незнання ієрогліфів, а відомості про склад, наведені українською мовою, з’явилися набагато пізніше. Однак попит на китайські (пізніше – турецькі) шкарпетки утримувався досить довго завдяки їх низькій вартості: дві упаковки (з десяти пар) можна було вільно купити на ринку за долар. Ці шкарпетки були блискучими в прямому сенсі слова: на світлі в них відблискує штучні нитки. І хоча поступово ситуація дещо покращилася, недорогі китайські шкарпетки продовжують виготовляти з синтетики, іноді – з матеріалів, що є продуктами переробки промислових відходів, безумовно шкідливих для здоров’я. 

Таке домінування дешевої продукції на ринку довго заважало розвивати вітчизняне виробництво на великих, але напівзруйнованих фабриках. З часом підприємства, що вистояли, почали шукати способи нового запуску виробничого процесу, для чого стали залучати інвестиції з-за кордону, насамперед для відновлення й оновлення технологічних ліній. Паралельно з цим почав розвиватися приватний бізнес, біля витоків якого стояли фахівці (як робітники, так і представники інженерно-технічного персоналу), що працювали раніше на трикотажних комбінатах. Особливо ця тенденція була характерна для Житомира, який за радянських часів був одним із найпотужніших центрів легкої промисловості Радянського Союзу. Невеликі цехи стали випускати продукцію доброї якості (істотно кращу за азіатський імпорт), яка, особливо в оптовій реалізації, була дешевше фабричної. Типова структура витрат (за напрямами) представлена на рис. 1.

Цінові переваги таких невеликих виробництв формуються завдяки ряду факторів, що дозволяють як скоротити питомі витрати в абсолютному вираженні, так і реструктурувати загальні витрати в контексті підвищення їх ефективності. Серед цих факторів зазначимо: суттєво менші витрати на просування бренду (витрати на рекламу, поліграфічні, на закріплення в торгових мережах та ін.), скорочення числа проміжних ланок у ланцюжку виробник – споживач (іноді до повної відсутності дистриб’юторів, тобто реалізація шляхом прямого постачання), оптимальний штат персоналу при скороченні до мінімуму адміністративного компонента. Однак і для невеликих компаній, і для великого фабричного панчішно-шкарпеткового виробництва важливою проблемою залишається придбання якісної сировини. На жаль, в Україні недорога натуральна сировина практично не випускається, і підприємці змушені її закуповувати, знову ж таки, в Китаї, а ще в Туреччині, Іспанії, Італії і навіть в Індії. Ще одним проблемним моментом сьогодні є брак досвідчених фахівців, насамперед технологів і робітників-автоматників. У теперішній час на ринку праці не вистачає кваліфікованих фахівців з обслуговування верстатів. При відносній простоті цієї роботи вона вимагає певних знань, навичок і великої уважності, концентрації. 

Відсутність контролю параметрів продукції, що потрапляла на ринок переважно шляхом сірого і чорного імпорту, вела до невиконання елементарних вимог щодо якості шкарпеток і панчох. Водночас для реалізації цієї продукції в Україні необхідні і сертифікат відповідності (що визначає її якість), і висновок санітарно-епідеміологічної служби. Ці документи, безумовно, мають вітчизняні виробники. Такі тенденції розвитку ринку поступово привели до скорочення попиту українців на китайський ширвжиток. Деяке зростання доходів відразу ж зумовило збільшення вітчизняного сегмента ринку, при цьому основними напрямами стали, крім підвищення якості, розширення асортименту та постійне оновлення товарної номенклатури при утриманні демократичних цін на цю продукцію, яка характеризується високою оборотністю. Зміна переваг споживачів, переміщення попиту в бік української шкарпеткової продукції стають основою подальшого зростання ринку. Наразі серед лідерів ринку фахівці зазначають: підприємство з довгою виробничою історією «Житомирська панчішна фабрика» (торгова марка «Легка хода»), ТОВ «Першотравнева Трикотажна Фабрика», що пройшло сертифікацію за стандартами ISO і виконало повну модернізацію обладнання, активно використовує європейські підходи до організації виробництва і просування продукції, панчішно-шкарпеткову і трикотажну фабрику ВіАтекс, ТОВ та ряд інших підприємств. Така ситуація призвела до парадоксу: в контрабандній продукції почали попадатися партії контрафактних шкарпеток з етикетками «Легка хода», але виготовлені в Китаї. Відмінними ознаками підробок, крім, безумовно, нижчої якості цих шкарпеток, є перекривлені букви українського алфавіту і граматичні помилки, бліді етикетки з розмитим друком, відсутність даних про виробника, а також відомостей про стандарти, згідно з якими виготовлені ці шкарпетки. Тому українському споживачеві треба бути уважним, купуючи шкарпеткову продукцію, зовнішній вигляд якої викликає запитання. 

Розвиток зазначених ринкових тенденцій призведе до подальшого зростання сегмента української продукції, активізації експорту в контексті як розширення асортименту поставок і нарощування їх обсягів, так і диверсифікації ринків збуту. Відомості про відносні показники зовнішньоекономічної діяльності представлені на рис. 2.

Наведені результати стосуються позиції 6115 (з подальшим розширенням) торгової номенклатури ЗЕД для країн Співдружності. Суцільна чорна лінія показує рівень відліку (дані щодо першого кварталу попереднього року). Як видно з рисунка, майже дві третини експорту становить продукція з кодом 6115210000, що охоплює колготки жіночі та для дівчаток трикотажні, машинної вязки, з синтетичних ниток (а саме, 90% поліамід, 10% еластан). Ця ж продукція формує близько 45% імпорту. Ще одним вагомим сегментом є панчішно-шкарпеткові вироби для дітей (бавовняні шкарпетки для дітей) під кодом 6115950000.

Розвиток шкарпеткового ринку на тлі зростання добробуту населення при стабілізації соціально-економічної ситуації дозволить реалізувати ранкову мрію багатьох чоловіків: береш взуття, а там – нова пара шкарпеток. І це цілком реально. Оптові закупівлі дозволяють придбавати шкарпетки за цілком доступною ціною.