Зниження поголів'я і високий рівень захворюваності свиней: аналітичний огляд ринку свинини України
Сьогодні розвиток ринку свинини в Україні характеризується кількома ключовими тенденціями. До них відносяться:
1. Збільшення попиту. У 2016 році споживання м'яса в країні становило 51,4 кг на людину, що на 0,5 кг більше, ніж роком раніше. Незважаючи на приріст, загальний показник споживання м'яса залишається менше раціональної норми на 36%. Найбільшою затребуваністю серед споживачів користується м'ясо птиці (46%), свинина (38%), яловичина (15%). Більш детально даний сегментування представлено на діаграмі нижче. Частка свинини в загальній структурі споживання збільшилася на 2,5% порівняно з 2015 роком. Подібна тенденція стала наслідком збільшення цін на курятину.
2. Скорочення поголів'я свиней. Період 2015-2016 років охарактеризувався скороченням поголів'я свиней. У поточному році ця тенденція збереглася: за станом на 1 січня 2017 року поголів'я свиней в країні налічувало 6,69 млн. Голів. Скорочення виробничих потужностей свинарства торкнулося 70% областей. Позитивна динаміка збереглася тільки в західному регіоні - Волинської, Івано-Франківській та Львівській областях, де поголів'я зросло на 37,2 тис. Голів. У Донецькій області також почалося поступове відновлення чисельності поголів'я свиней (приріст склав + 3,1%). Цей показник залишається лідируючим в Україні.
3. Скорочення обсягів реалізації свиней на забій до рівня 540,2 тис. Тонн в живій вазі, що на 1,6% менше, ніж у 2015 році.
4. Збільшення обсягів виробництва свинини. Це стосується як свіжої, так і охолодженої або замороженої продукції. Темп приросту в 2015 році досяг 11%, але в 2016 році цей показник знизився до 3%.
5. Різке скороченням експорту свинини. Обсяги поставок української свинини за кордон в 2016 році скоротилися в 9 разів порівняно з попереднім періодом. Однією з причин зниження обсягів продажів в інші країни стало поширення на території України африканської чуми свиней.
6. Сталість списку провідних компаній-виробників свинини (свіжа, охолоджена і заморожена продукція). Лідерами з виробництва свинини є Донецька, Полтавська, Дніпропетровська, Львівська та Київська області. П'ятірка лідерів компаній-виробників свинини на вітчизняному ринку практично не змінюється вже кілька років. До них відносяться: «АПК-Інвест», «Агропродсервіс», «Даноша», «Глобинський свинокомплекс», «Нива Переяславщини».
7. Зниження рентабельності. Рівень рентабельності виробництва продуктів свинарства досяг п'ятирічного мінімуму, що, в свою чергу, призвело до збільшення вартості свинини.
Основною проблемою галузі свинарства в Україні на сьогоднішній день залишається складна епізоотична ситуація, обумовлена спалахами африканської чуми свиней і відсутністю вакцини від цього захворювання. Виробники несуть великі грошові втрати. Зокрема, загальні збитки включають заборону на ведення господарської діяльності протягом 40-ка днів після спалаху.
Основні канали збуту свинини
До основних споживачам свинини в Україні відносяться:
• м'ясопереробні підприємства-виробники ковбасних виробів і м'ясних напівфабрикатів;
• підприємства індустрії HoReCa;
• роздрібні мережі;
• продуктові магазини;
• компанії-дистриб'ютори.
Великі підприємства реалізують продукцію безпосередньо переробним підприємствам або посередникам. Останні, як правило, закуповують продукцію малими партіями. Посередники здають продукцію на переробку, а перероблена продукція продається кінцевому споживачеві. Сільськогосподарські товаровиробники недоотримують значну частину доходу від реалізації готової продукції. Ця частина коштів «залишається» у переробних підприємств, в транспортних організаціях, оптової та роздрібної торгівлі.
Зниження доходів підприємств-виробників свинини може бути також пов'язане з рядом нюансів, до яких відносяться:
• втрата продукції через перетримки свиней при здачі в «пікові» періоди на забійних базах (0,5-1 добу);
• втрата живої маси тварин за час транспортування і очікування при здачі свиней на географічно віддалені м'ясокомбінати;
• порушення графіка прийому через недоліки в організації роботи на м'ясокомбінатах;
• недостатня кількість спеціалізованого транспорту для перевезення продукції і т.д.
Підприємства, що функціонують на досліджуваному ринку, можуть конкурувати тільки за умови мінімізації витрат або ж пропонуючи більш якісну продукцію. Ще одним варіантом є організація агрохолдингу, до складу якого входять різні підрозділи, що спеціалізуються на виробництві комбікормів, вирощування поросят, переробці м'яса та інших функціях. Крім того, хорошим рішенням може стати реалізація продукції через торгові доми для оптової торгівлі та фірмові магазини сільськогосподарських підприємств для роздрібної торгівлі. Подібний підхід дозволить самостійно реалізовувати продукцію і не залежати від посередників, які закуповують продукцію за мінімальними цінами.
