Мораторій на стягнення майна валютних позичальників - відстрочка, а не списання боргів – коментар Олександра Соколова, генерального директора Pro-Consulting. Укрінформ
Верховна Рада України заборонила банкам примусово стягувати без згоди власника майно, яке є предметом застави або іпотеки за споживчими валютними кредитами. Це стосується валютних кредитів, взятих українцями як на придбання житла, так і на покупку автомобілів.
Крім того, не може бути примусово стягнуте інше майно, якщо отриманих банком від реалізації або переоцінки предмету застави коштів недостатньо для погашення кредиту. При цьому кредитор не може поступитися, продати і передати заборгованість за такими позиками третім особам, наприклад колекторам.
Мораторій став тимчасовим заходом для вирішення проблем з валютними кредитами населення. Українці, які взяли свого часу іпотечні кредити у валюті, коли долар був по 4,5 грн., спочатку отримали девальвацію у 8 грн. (2009 рік), а потім і 12 гривень за американську одиницю. Чим керувалися позичальники, які в основній масі не отримують зарплату в доларах, - не зрозуміло. Також неясно, що думали банки, видаючи долари позичальникам, доход яких складається із гривневих надходжень. Тепер у громадян знову гостро постала проблема погашення валютних кредитів.
Гривня девальвувала з 2010 року на 120%. Стурбовані валютні позичальники майже щодня мітингують під будівлею НБУ, сподіваючись добитися того, щоб і держава і банки розділили з ними непосильний тягар кредитів, що подорожчали.
Укрінформ звернувся до експертів із запитанням, які наслідки для банківської системи матиме запровадження мораторію?
Керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік Найман вважає, що люди, які брали валютні кредити, робили це свідомо, добровільно і з метою заощадити на істотно нижчих відсоткових ставках.
"Так, якщо гривневий дорожчий за валютний на 8%, то переплата по гривневому кредиту становила за п'ять років 50%, а за десять років 115%. Це повністю перекрило девальвацію гривні за відповідний період. Тобто люди, які не ризикнули зв'язуватися з валютою і взяли гривневі кредити, опиняться у дивній позиції порівняно з валютними побратимами, якщо останнім «пробачать» частину кредитів. Адже сума гривневих кредитів українців на третину більша, ніж валютних кредитів.
Люди, які взяли валютні кредити, по суті, стали валютними спекулянтами, зробивши ставку на стабільність курсу гривні. Ця ставка не зіграла. Втім, порівняно з людьми, які обрали гривневі кредити, «валютники» особливо нічого і не втратили", - пише Найман у своєму блозі.
На думку фінансового аналітика рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг" Віталія Шапрана, це популістський закон, який буде скасовано вже новим парламентом.
"Дозволяючи не платити за кредитами, парламент порушив права банківських вкладників і переклав збитки на банки. Я вважаю, що єдино правильним вирішенням цієї проблеми є виділення із держбюджету коштів і рефінансування таких соціальних проблемних кредитів через ДІУ. А зараз є спроба за рахунок банківського сектора вирішити цю проблему, але ж деякі банки можуть і не витримати тих ризиків, які принесе їм цей закон, і тоді захищати потрібно буде вже вкладників такого банку", - вважає Шапран.
Як зазначив генеральний директор Pro-Consulting Олександр Соколов, мораторій має тимчасовий характер, однак він дає змогу знизити негативні наслідки девальвації для українців, які мають запозичення в іноземній валюті.
"При цьому не треба трактувати цей закон як «дозвіл не платити», адже надалі заборгованість все одно стягуватиметься з позичальника. Мораторій діятиме до ухвалення закону, який регулюватиме процес переведення непогашеної основної суми заборгованості у гривню. Однак тут важливим моментом є курс, за яким в майбутньому здійснюватиметься переведення боргів. Враховуючи цей спірний момент, є підстави вважати, що буде знайдено компромісний варіант, який дасть змогу банкам зменшити свої ризики, а позичальникам розраховуватися у строк", - сподівається Соколов.
Як видно із висловлювань, є кілька думок, кожна із яких підтримує одну сторону. Банкірів найбільше лякає переведення валютних кредитів у гривню за курсом на момент укладення договору. Вони передрікають серйозні потрясіння для усієї банківської системи. Водночас, подібний тайм-аут дасть змогу дещо знизити загострення пристрастей до того часу, як рішення з вкладниками буде знайдено.
Джерело: Укрінформ.
