За статистикою, близько 20% населення активно займаються спортом, але в Україні офіційно поки що не підраховано, скільки «спортивних метрів» має припадати і скільки насправді припадає на кожного мешканця. Виконавчий директор Асоціації спортивної індустрії України Георгій Копилов вважає, що якщо провести всі розрахунки станом на поточний момент, одиницею виміру буде навіть не метр, а сантиметр. Іноземний досвід свідчить, що у кожні 5 тис. чол. повинен бути один спорткомплекс площею в середньому 800-1000 кв. м, а для елітного європейського комплексу є неприпустимим і співвідношення 1 тис. чол. на 1000 кв. м. В Україні ж про такі цифри можна лише мріяти. Наприклад, у Тернополі на все місто один спортклуб, решта — підвальні приміщення розміром 100х100 м.

Кількість киян, які готові платити за рибалку, збільшується з кожним роком. За підрахунками експертів, цього року власники платних водойм залучили на 15% більше відвідувачів, ніж торік. Реальне зростання кількості рибалок-любителів значно вище, оскільки за рік кількість самих водойм, на яких пропонується подібна послуга, також збільшилася на 30%. Представники риборозвідних господарств зізнаються, що клювання нинішнього сезону не найкраще. Через теплу зиму у водоймах утворилася велика кількість фітопланктону, який є природним кормом для риби. Тому навіть найвишуканіші наживки у ситих представників підводного царства сьогодні не мають особливого попиту.

Сьогодні у столиці на ринку річкових розваг присутні два великі гравці та п'ять дрібних. У регіонах ситуація інша. У кожному порту один великий і кілька дрібних операторів. Послуги у цьому бізнесі можна умовно поділити на два напрямки: рейсові прогулянки та здача теплохода в оренду. На рейсових прогулянках задіяні легкі прогулянкові судна. Крім сидінь та бару, більше нічим вони не обладнані. Вдень вони служать для прогулянкових екскурсій, увечері судно перетворюється на повноцінну дискотеку, зі світломузикою і ді-джеєм. На сьогоднішній день найбільш популярні теплоходи місткістю 100 місць. У столиці та курортних містах годинна прогулянка коштуватиме $5, а от у регіонах — $3.

У країнах Заходу іподроми давно вже стали прибутковим бізнесом — любителів пограти на ставках, спостерігаючи за стрибками, настільки багато, що заради них змінюють самі підвалини бігу. Наприклад, українські іподроми із піщаними доріжками — вчорашній день. У Європі та США їм на зміну прийшли або трав'яні, або доріжки із спеціальним покриттям із підвищеною пружністю. Класичні формули кінної справи також дуже змінилися — у країнах Заходу конезаводи давно використовують усі біотехнологічні новинки. Кожен конезавод створює власний насіннєвий банк, що дозволяє заощаджувати витрати на розведенні бігових рисаків. У класичних конезаводах вартість однієї злучки коливається в межах $3-10 тис., використання насіннєвих банків дозволяє зменшити витрати у сто разів. Крім того, це дозволяє підвищити продуктивність племінної справи. У США нормою вважається отримання від одного рисаку-чемпіона на рік близько 200 лошат, тоді як в Україні чудовим результатом вважається два-три «чемпіонські» рисаки.

По всій Україні ведеться активне будівництво аквапарків, які обіцяють затьмарити патріархів цієї сфери розваг. 2001 року в Блакитній затоці поблизу Ялти було збудовано перший український аквапарк. Тепер їх у країні — з десяток, і кілька років тому було створено Асоціацію аквапарків України. Будівництво таких комплексів уже стало окремою галуззю зі своїми профільними організаціями, не чужою для лобіювання нових законів та будівельних норм. Наші аквапарки «тяжіють» до курортних зон — Одеси, Криму, Бердянська. Однак згідно з планами будівельних компаній, у найближчі роки кожне велике місто України матиме аквапарк.