Замість боротьби з курінням – боротьба з офіційними виробниками сигарет
Досить довгий період український ринок тютюнової продукції характеризувався стійкими темпами розвитку, широким асортиментом реалізованої продукції (більше сотні представлених брендів), представленої у всіх популярних форматах (Slim, King і Queen Size), входом провідних світових лідерів і закріпленням їх у нашій країні з формуванням високого рівня конкуренції. Інформація про ключових гравців українського ринку – PMI, BAT, JTI та ITP – представлена в табл. 1, а їх частки ринку за підсумками 2013 року становлять, відповідно, 33%, 18%, 24% і 21%.
Таблиця 1
Характеристика основних компаній-виробників тютюнової продукції в Україні
Великі виробники чітко виконують усі нормативи й вимоги, як це прийнято на світових ринках. Так, вони публікують річні звіти за результатами роботи. На своїх сайтах вони розміщують інформацію про шкоду сигарет, а також детально розповідають про швидке звикання до паління, про складові елементи тютюнових виробів, способи їх вимірювання в сигаретах, наводять дані щодо найбільш шкідливих речовин, що містяться в таких виробах, – смол, нікотину, моно- і діоксиду вуглецю. У цих матеріалах, як правило, не приховують, що в тютюновому димі можна виділити кілька тисяч складових, з яких близько 200 – отрути (формальдегід, метанол, синильна кислота), а понад десять – наркотичні.
Конкуренція між провідними виробниками в умовах серйозних обмежень на рекламування їх продукції ведеться переважно в ціновому розрізі, проте діапазон варіювання цін невеликий і залишає незначні можливості для демпінгування.
Ринок тютюнових виробів в Україні – приклад постійної боротьби виробників за можливість розвитку і держави за отримання якомога більшого обсягу надходжень до бюджету. Тютюнова галузь за кількістю законодавчих актів, що регулюють умови її розвитку, є абсолютним лідером, оскільки кількість таких документів перевалила за сотню. Приєднавшись до антитютюнової Конвенції ВООЗ, Україна в рамках реалізації її положень провела ряд заходів, спрямованих на скорочення обсягу тютюнової реклами, заборону куріння в ряді перерахованих місць, зміну дизайну сигаретної упаковки.
У всьому світі боротьба за зниження споживання тютюну ведеться все більш активно. Загальна характеристика цієї діяльності представлена на рис. 1. Наведені дані свідчать, що ситуація в Україні в аспекті законодавчо оформлених заборон (щодо куріння в громадських місцях, рекламування продукції тощо) не найбільш жорстка на тлі європейських країн у цілому. За часткою курців-чоловіків ми входимо в непочесну першу п’ятірку, а наведений показник щодо жінок викликає запитання, оскільки за оцінкою українських фахівців він не нижче 20%
Рис. 1. Куріння та боротьба з ним у різних країнах
У сформованих умовах напевно небагатьох в Україні дивує ситуація, коли галузь, податкові надходження від якої складають близько 10% усіх зібраних податків в країні, перманентно заганяється у все більш і більш жорсткі рамки. Сказане стосується тютюнової галузі, сумарні кошти від якої формують близько однієї десятої всіх бюджетних надходжень (з них майже 82% – акцизний збір, який за даними 2014 року склав близько 70% усіх акцизних доходів). Відомо, що серед ТОП-10 підприємств-лідерів за показником сплати податків знаходяться всі чотири зазначені компанії – виробники тютюнових виробів. З одного боку, зрозуміла необхідність зниження числа курців, особливо серед жінок і підлітків. З іншого боку, постійний тиск на галузь, насамперед шляхом постійного (тричі протягом року) збільшення ставки акцизу також не сприяє поліпшенню справ як у галузі, так і в соціальному аспекті.
Результатом таких дій стало досить швидке падіння, починаючи з 2008 року, показників ємності тютюнового ринку. Якщо в 2008 році, навіть з урахуванням кризи, ємність ринку становила 125 млрд штук сигарет, то в 2011 році вона впала приблизно до 86 млрд штук (або на 31,2%), у наступному році – ще на 8,3%, а за оцінками 2013 року – на 6,5-7,5% до приблизно 75 млрд штук. При цьому показники лідерів ринку впали ще сильніше. Так, компанія ITP показала скорочення абсолютного показника виробництва на майже 15%. Для утримання ринкової частки (приблизно п’ята частина українського ринку) виробник осучаснив стратегію реалізації відомих і популярних марок, а також вивів на ринок нові.
Таким чином, в Україні сформувалися дві тенденції, що суперечать одна одній, – скорочення легального виробництва сигарет і стабілізація числа курців в Україні. За оцінками фахівців як тютюнової галузі, так і МОЗ України, кількість активних споживачів тютюнової продукції у країні віком від 18 до 64 років становить понад третину населення (35–36%), а абсолютне значення дорівнює близько 9,5 млн осіб. Ці дві тенденції можуть бути справедливими лише за наявності відповідно зростаючого обсягу офіційно необлікованої продукції. Це означає поступове зростання сірого і чорного сегмента на тютюновому ринку. Частка нелегальних сигарет в останній період постійно збільшується, обсяг контрабанди і різноманіття прийомів її пересилання вражають.
Україна виходить в сумнівні лідери за показниками кримінального ввезення / вивезення сигаретної продукції. Ключовим напрямком надходжень нелегальних виробів є російський (за оцінками 2012 року – до 54%), інша частина приблизно порівну ділиться на білоруський і молдавський напрямки. При цьому потоки контрабанди та контрафактної продукції, раніше розділені, в останній період поєднуються, що ускладнює і боротьбу з ними, й оцінку їх розмірів. Що стосується швидкості зростання нелегального сегмента, то ще у 2008 році, за оцінками фахівців Асоціації «Укртютюн», що об’єднує виробників тютюнових виробів в Україні, частка контрафакту становила 1%, а в 2013 році, тобто за п’ятиріччя, її значення зросло на порядок. За даними же маркетингових досліджень, нелегальний сегмент становить 9,3%, а в ньому приблизно дві третини – контрабанда, а інше – контрафакт. Велика частина всієї цієї продукції реалізується шляхом вуличної торгівлі та на стихійних ринках, де пачках такої продукції коштує вдвічі дешевше, ніж в сусідньому сигаретному кіоску, а покупці, економлячи на недорогих сигаретах, рідко цікавляться акцизними марками.
Останньою новиною в цьому контексті стало повідомлення про те, що замість утилізації сигаретного конфіскату шляхом знищення Державна фіскальна служба наприкінці серпня поточного року запропонувала оригінальний хід: передати вилучені тютюнові вироби української армії без обкладення усіма необхідними податками (ПДВ, акциз), за єдиної умови – отримання дозволу органів СЕС.
Зазначені дві проблеми – необхідність скорочення тіньового сегмента і постійне посилення державного регулювання та громадської діяльності, спрямованих на обмеження продажу тютюнової продукції в цілому – зумовлюють досить песимістичні прогнози фахівців галузі з приводу перспектив розвитку цього ринку.
І наостанок ... Одним із першочергових кроків на шляху до Європи Кабмін вибрав прискорення підвищення сигаретного акцизу до затвердженого в ЄС рівня в 90 євро / 1000 штук. Подальша аналогія з європейськими показниками призводить до оцінки вартості стандартної пачки сигарет (20 шт.) на рівні 4 євро. Не будемо в черговий раз нагадувати про більший ніж на порядок розрив за показником, наприклад, мінімальної зарплати. Однак замість обумовленого терміну в 13 років Мінфін впевнений, що це легко можна здійснити за 10 років, тобто до 2024 року. При цьому в перший рік десятирічного періоду (а саме, 2015-й) передбачається зазначені заходи не впроваджувати, а потім щороку нарощувати акциз на 20%. Відповідний алгоритм приведений у табл. 2.
Таблиця 2
Гармонізація акцизних ставок України та ЄС на період 2015-2024 рр
Зазначимо також, що при вступі до ЄС країни Східної Європи (Польща, Болгарія і Румунія) оговорили нарощування ставок протягом 15 років. Наша країна знову рветься вперед і хоче бути першим учнем, правда, як це часто буває, не з тої дисципліни. Добре було б, щоб ЄС такими самими темпами виконував свої обіцянки Україні ...
