Аналіз ринку деталей до літальних апаратів України. 2025 рік

Анотація до аналізу ринку:

Компанія Pro-Consulting підготувала аналіз ринку деталей до літальних апаратів в Україні за 2021-6 міс. 2025 рр. Було проаналізовано виробництво, імпорт, експорт, споживання, ціни на продукцію, закони та державні закупівлі.

Від 2014 року, після перших санкцій та розриву зв’язків з рф, в українському авіапромі триває програма імпортозаміщення. У 2021–2025 рр. цей тренд тільки посилився:
• Заміна російських компонентів. Вирішення проблеми залежності від російських деталей стало питанням національної безпеки. За десятиліття з 2014 по 2024 рік вдалося досягти часткового прогресу. Як зазначалося вище, новий транспортний Ан-178-100Р вже на 90% комплектується без російських вузлів – використані українські або західні аналоги (авіоніка від канадської CMC Electronics, силові установки від Collins Aerospace тощо). Активно ведеться переобладнання старих літаків: на Ан-124 «Руслан» та Ан-26 ставлять сучасні західні прилади замість застарілих радянських. У вертолітних двигунах «Мотор Січ» опрацьовує модифікації, аби замінити агрегати, раніше отримувані з рф.
• Програми державної підтримки. У 2021 році уряд декларував курс на імпортозаміщення в авіації, плануючи модернізувати виробництво і сертифікувати техніку за міжнародними стандартами. Прийнято Стратегію розвитку авіаційної промисловості до 2030 року, де імпортозаміщення визначене одним з пріоритетів. Відповідно, держзамовлення останніх років намагаються максимально залучати локальні компоненти. Наприклад, контракт на Ан-178 для ЗСУ став першим випадком за роки незалежності, коли Міноборони замовило нові літаки саме українського виробництва.
• Виклики імпортозаміщення. Попри успіхи, лишилися «вузькі місця», де заміна особливо складна. Це передусім складні системи: бортова електроніка для бойових літаків, спеціальні сплави і матеріали, високоточні прилади. Деякі радянські компоненти не вироблялися більше ніде, і створити їх аналоги з нуля важко або економічно невигідно при малих обсягах. Як зауважували експерти, без державної програми та кооперації із західними партнерами повністю замістити радянську спадщину світовими аналогами неможливо. Наявний парк техніки все ще значною мірою залежить від старих запасів запчастин.
• Розвиток власних технологій. Позитивним наслідком імпортозаміщення стало відродження деяких українських виробництв. Приміром, харківське підприємство «ФЕД» (виробник гідравлічних систем) у співпраці з іншими заводами почало випускати вузли, які раніше купували у рф. Завдяки цьому збереглися компетенції і робочі місця. Крім того, оборонні НДІ активізували роботу над заміною компонентної бази авіоніки – вже є напрацювання у створенні власних бортових комп’ютерів, систем навігації, що відповідають стандартам НАТО.
Міжнародне співробітництво та інтеграція в глобальний ринок
За останні п’ять років українська галузь запчастин до літальних апаратів значно поглибила співпрацю з міжнародними партнерами. Це відбувалося як через залучення іноземних компаній до діяльності в Україні, так і через вихід українських підприємств за кордон.
• Залучення західних інвесторів в Україну. В умовах війни Україна змогла переконати низку західних оборонних гігантів локалізувати виробництво. У 2023–2025 рр. оголошено кілька гучних ініціатив: данська компанія Terma A/S відкрила представництво в Україні для інтеграції своєї авіоніки і радарів у літаки Повітряних Сил, британська BAE Systems та низка інших фірм також ведуть консультації щодо спільних проєктів. Уряд України підкреслює готовність всіляко підтримувати такі проєкти інструментами стимулювання інвесторів. Це стратегічний курс: отримати сучасні технології та виробничі лінії всередині країни, з перспективою як забезпечення власного війська, так і виходу на ринки союзників.
• Спільні виробництва і технологічний обмін. Уже є конкретні результати міжнародної кооперації. Наприклад, польська компанія WB Group у 2025 році розгорнула на своїй дочірній філії «WB Україна» серійне виробництво безпілотників FlyEye, які ще з 2015 року використовувалися українською армією. Раніше український підрозділ WB займався лише ремонтом та постачанням запчастин, тепер спільно з польськими інженерами виготовляє готові дрони в Україні. Також відомо про співпрацю «Мотор Січ» та «Івченко-Прогрес» з турецькими партнерами: запорізькі двигуни AI-450 постачаються для турецьких ударних БПЛА “Bayraktar Akıncı” та розробляється новий двигун ТВ3-117ВМА-СБМ1 для турецького гелікоптера T929 ATAK 2. Ці приклади демонструють, що українські виробники інтегруються у світові проєкти як постачальники критичних компонентів.
• Вихід українських компаній за кордон. Показовою тенденцією стало й те, що провідні українські високотехнологічні компанії почали інвестувати в закордонні виробничі майданчики. У 2025 році найбільший виробник БПЛА в Україні – компанія Ukrspecsystems – оголосила про будівництво заводу у Великій Британії вартістю £200 млн. На новому підприємстві (площею 11 тис. кв. м) планується з 2026 року серійно випускати дрони для потреб Британії та інших союзників, а також створено випробувальний і навчальний центр. Це безпрецедентний випадок: українська оборонна компанія стала інвестором у країні НАТО, що одночасно дає їй доступ до ринку та технологій партнерів. Подібно, державне КБ «Південне» ще у 2022 році зареєструвало дочірню компанію в США для розвитку космічних стартапів, а низка українських інженерних команд (наприклад, з проєкту супутника «Січ-2-30») тісно співпрацюють з європейськими космічними агентствами.
• Військово-технічна допомога та інтеграція в стандарти НАТО. Безпрецедентні обсяги військової допомоги, отриманої Україною від союзників у 2022–2023 рр., теж вплинули на ринок деталей. Отримання західних зразків техніки (БПЛА, засоби ППО, а згодом і літаків F-16) означає, що в країні з’являються нові стандарти обслуговування і потреба у відповідних запчастинах. Це стимулює створення локальних складів і центрів технічної підтримки для західної техніки. Наприклад, оголошено про плани будівництва в Україні сервісних хабів для обслуговування танків Leopard і, ймовірно, авіаційної техніки, спільно з європейськими виробниками. Поступово Україна синхронізує свою матеріально-технічну базу зі стандартами НАТО, що у майбутньому полегшить інтеграцію підприємств у глобальні ланцюжки постачання оборонної продукції.

Детальний зміст:

1. Загальна характеристика ринку
1.1. Опис ринку (опис меж дослідження та класифікаторів)
1.2. Аналіз тенденцій розвитку ринку (фактори впливу на ринок на всіх етапах створення доданої вартості, проблеми розвитку)
1.3. Загальні показники ринку, розрахунок ємності ринку за період
1.4 Ризики, пов’язані зі зміною структури ринку (тінь, імпорт тощо)
2. Зміни у державному регулюванні
3. Основні компанії на ринку (виробники та імпортери)
3.1. Аналіз основних операторів ринку та їх структурування (загальна інформація, види діяльності і спеціалізація; зміни в роботі протягом останнього періоду)
3.2. Частки ринку основних операторів (або зміна часток)
4. Динаміка виробництва продукції (з урахуванням аналізу сезонності)
5. Динаміка зовнішньої торгівлі та зовнішньо торгівельний баланс
6. Ціна і ціноутворення на ринку
6.1. Динаміка цін на продукцію
6.2. Середні поточні ціни на продукцію
6.3. Аналіз факторів, що впливають на формування ціни
7. Аналіз споживання на ринку
7.1. Зміни у структурі та вподобаннях споживачів
7.2. Споживання в секторі B2G. Аналіз державних тендерних закупівель
8. Канали збуту продукції (опис і оцінка структури продажів по каналах) – або зміни у системах збуту
9. Висновки. Прогнозні ринкові показники
9.1. Висновки і прогнозні тенденції розвитку ринку
9.2. Побудова гіпотез розвитку ринку. Прогнозні показники розвитку ринку
10. Інвестиції привабливість галузі
10.1. PEST LE - аналіз факторів, що впливають на ринок, та оцінка ймовірності та ступеня їх впливу.
10.2. Існуючі ризики і бар'єри входу на ринок. Побудова карти ризиків на ринку та оцінка їхньої динаміки протягом прогнозного періоду

Перелік таблиць:

1. Коди НПП досліджуваних товарів
2. Ємність ринку деталей до літальних апаратів в Україні в 2021-1 пол. 2025 рр., в грошових показниках, млрд грн
3. Найбільші компанії на ринку станом на 2025 рік
4. Динаміка виробництва деталей до літальних апаратів в Україні в 2021-1 пол. 2025 рр., в грошових показниках, млрд грн
5. Динаміка імпорту та експорту та зовнішньоторговельний баланс деталей до літальних апаратів в Україні в 2021-1 пол. 2025 рр., в грошових показниках, млрд грн
6. Динаміка тендерних закупівель деталей до літальних апаратів в Україні, 2021-1 пол. 2025 рр., в грошових та кількісних показниках, млн грн та шт.
7. Основні організатори тендерних закупівель деталей до літальних апаратів в Україні, 2021-1 пол. 2025 рр., в грошових показниках, млн грн
8. Основні переможці тендерних закупівель деталей до літальних апаратів в Україні, 2021-1 пол. 2025 рр., в грошових показниках, млн грн
9. PEST LE – аналіз галузі ринку в Україні
10. Карта ризиків на ринку

Перелік графіків і діаграм:

1. Частки ринку основних гравців на ринку деталей до літальних апаратів (виробництво для продажів на українському ринку та весь імпорт) в 2024 році, в грошових показниках, %
2. Індекс цін на імпортну продукцію на ринку деталей до літальних апаратів в Україні в 2021-1 пол. 2025 роках, в гривні, %
3. Індекс цін на імпортну продукцію на ринку деталей до літальних апаратів в Україну в 2021-1 пол. 2025 роках, в доларах, %
4. Структура собівартості деталей до літальних апаратів, %
5. Структура збуту деталей до літальних апаратів на українському ринку
6. Ємність ринку деталей до літальних апаратів в Україні в 2021-2024 рр. та прогноз показників на 2025-2026* рр. в грошовому вираженні, млрд грн