Ринку продакшен- та дизайн-послуг в Україні є що запропонувати споживачам: за цін, які відчутно нижчі, ніж у Західній Європі чи Росії, якість кінцевого продукту нерідко не поступається західному. Кілька років тому продакшен- та дизайн-студії стали рости як гриби, і в даний час конкуренція на ринку досить висока. Хоча клієнтів поки що вистачає всім, багато компаній вже говорять про необхідність запровадження загальних правил для мирного співіснування на ринку.

Об'єми розвідувального та експлуатаційного буріння

Обсяги розвідувального та експлуатаційного буріння на підприємствах нафти газового комплексу.

Сьогодні рівень розвідки потенційних запасів вуглеводнів в українському секторі Азовського та Чорного морів не перевищує 4%... щодо висновку більшості фахівців, нафтова промисловість є визнаним лідером у освоєнні мінеральних багатств морів та океанів. Сьогодні у світі на континентальному шельфі видобувається понад 34%, або 1,3 мільярда тонн нафти. Досягнуті результати зростання видобутку нафти за рахунок освоєння нових родовищ на шельфах стали можливими в результаті проведення компаніями більш гнучкої інвестиційної політики.

Українська практика демонструє: щорічно понад п'ятдесят міжнародних та міжрегіональних виставок представляють досягнення харчової промисловості та ще близько восьми десятків - суміжних з нею галузей: сільське господарство, обладнання, пакувальні матеріали та сировину. Для порівняння: таку галузь як металургія щорічно презентують сім виставок; машинобудування та металообробка – понад двадцять. Непродовольчі товари (одяг, взуття, біжутерія, меблі та ін.) представляють частіше – більш ніж на ста акціях; будівельні матеріали та технології – на більш ніж дев'яноста виставкових акціях на рік. Торгове, холодильне та виставкове обладнання – менше десятка.

Виставкова індустрія є однією зі сфер сучасної світової економіки, що розвивається швидкими темпами і характеризується збільшенням кількості організаторів та учасників виставкових заходів, а також виставкових центрів. 01.01.2007 р. у світі налічувалося 1062 виставкові зали із загальною закритою площею у 27,6 млн м2. До 2010 р. планується зростання їх кількості на 4% (1104 виставкові зали) та збільшення загальної закритої виставкової площі на 12,7%, що складе 31100 тисяч м2.

Цього року у виставці, яка давно стала провідним будівельним форумом України, взяли участь близько 800 експонентів із 20 країн світу. Експозиції учасників розмістилися одразу у трьох павільйонах виставкового центру, а також посіли все вільне місце на відкритому майданчику. За даними організаторів, загальна площа експозицій склала 38 тис. м2, що на 30% більше за аналогічний проект у 2007 році. Свої здобутки у сфері будівництва продемонстрували учасники з України, Польщі, Німеччини, Литви, Австрії, Чехії, Кіпру, Угорщини, Естонії, Греції, Італії, Нідерландів, Росії, Румунії, Словаччини та В'єтнаму. Вперше були присутні колективні експозиції з Бельгії, Фінляндії, Туреччини, Китаю – це фірми, які готові запропонувати українському ринку свої розробки та за допомогою участі у виставці апробують перспективність та доцільність подальшого розвитку бізнесу в Україні.

На участі у Ukrainian Fashion Week українські дизайнери нічого не заробляють. Але це – чи не єдиний спосіб просування, за який модельєри можуть собі дозволити. Економічна криза поки що не торкнулася українських дизайнерів одягу – вони продовжують створювати нові колекції та продавати ексклюзивні речі. При цьому рентабельність у цій сфері становить 300–400%.

Пропозиція послуг фотодруку стає все більш настирливою. Прогнози про швидку смерть друку з плівок не втілилися в життя. У столичних фотолабораторіях розповідають про високий попит на цю технологію з боку професіоналів, тоді як "цифра" знайшла відгук у менш менш розвинених користувачів. А ось за гроші клієнтів вже розпочинаються справжні маркетингові війни, до яких включаються профільні інтернет-проекти.

За даними Всесвітньої асоціації виставкової індустрії "UFI", щорічно проводиться понад 30 тис. тільки великих виставок (площею від 500 м2 і вище). У них беруть участь 3,2 млн. експонентів, а відвідують близько 350 млн. відвідувачів. Найбільший обсяг виставкового бізнесу, зі зрозумілих причин, припадає на країни Західної Європи та Північної Америки, а найбільші темпи зростання – на Південну Америку, Азію та Східну Європу. Причини цього очевидні - розвинені країни вже насичені такими інструментами, як виставкові центри, а економіки, що ростуть, вимагають більше виставок. У цьому, якщо загалом Східної Європи зростання становить близько 5-10% на рік, то темпи зростання виставкової промисловості нашій країні перебувають лише на рівні 20% на рік.

Вітчизняний виставковий бізнес розвивається стрімкими темпами. Частково завдяки тому, що українські бізнесмени вважають участь у виставках одним із найефективніших засобів PR. За п'ять років роботи українські виставкові компанії досягли разючих результатів: майже всі основні показники, за якими оцінюється галузь, зросли вдвічі-втричі. Так, кількість виставкових заходів у країні збільшилася втричі, кількість їхніх відвідувачів та учасників – у два з половиною рази. Зростання виставкової промисловості майже вдвічі перевищує середні темпи розвитку економіки нашої країни та випереджає показники розвитку на сусідніх державах. У більшості європейських країн це п'ять відсотків на рік, тоді як в Україні обсяги виставкового бізнесу 2008-го збільшилися на 20-25%. Виставки залишаються найефективнішим PR-інструментом, який зараз є дуже популярним серед українських бізнесменів.

Обсяг ринку клінінгових послуг становить близько $10-20 млн. Але виходячи з обсягу існуючих торгових центрів, офісних та готельних приміщень та враховуючи середню вартість прибирання ( 1 кв. м площі 10 грн. на місяць) потенціал українського ринку як мінімум у 10 разів більший і становить близько $200 млн. Найближчими роками очікують обсяг ринку щорічно подвоюватиметься. Клієнтами клінінгових послуг, за словами операторів ринку, є закордонні та вітчизняні компанії. На сьогоднішній день їхнє співвідношення становить 50:50. Окрім корпоративних замовників, резервом зростання ринку є приватні особи, частка яких щороку зростає на 10%,

"Надра України" – неефективна державна махіна, яку на різних рівнях неодноразово звинувачували у проїданні бюджетних коштів. Задля справедливості слід зазначити, що дрібні дотаційні порції, які вона отримує з держбюджету (менше 100 млн. грн. на рік), не дозволяють вести повноцінну розробку надр. Проте для окремо взятих чиновників це значне джерело особистого доходу. Фахівці з'ясовували, хто отримуватиме цей дохід після радикальної реформи компанії, що проводиться зараз, яку планується завершити до вересня 2007 р. Вона суттєво змінить баланс інтересів між групами осіб, які можуть використовувати "Надра України" з метою особистої вигоди.

На виконання закону Кабмін із цього року затверджує порядок проведення аукціонів, а також їх регламент. Досі основні умови практично не змінювалися. Проте 4 квітня 2007 року, ухвалюючи відповідні нормативні акти, що регулюють порядок продажу ліцензій на 2007 рік, уряд вирішив змінити алгоритм проведення аукціонних торгів. Причому суттєво. І головне – "своєчасно". Можливо, це випадковість, але поява нових правил проведення аукціонів, прописаних у постанові уряду № 611, "вдало" збіглася з першим указом президента Віктора Ющенка про розпуск парламенту.

Державна геологічна служба та геологічні підприємства галузі протягом поточного року виконували геологорозвідувальні роботи, спрямовані на виконання Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року. Підприємствами галузі, за попередніми даними, з початку року виконано геологорозвідувальних робіт коштом держбюджету на суму понад 268 млн. грн. А підприємствами, які перебувають у сфері керівництва Мінприроди – понад 303,8 млн. грн. Загальні надходження до Державного бюджету від надання надр у користування становили 31 471 519,40 грн.

Як наслідок, у 2006 р. відбулися лише три аукціони з видачі спеціальних дозволів (ліцензій) на розробку та промислове освоєння надр (23 травня, 1 вересня та 6 листопада). На них було продано всього 49 спеціальних дозволів, і держава на цьому заробила нещасних 13,5 млн грн. З різних причин до торгів "не дійшла" більшість цікавих об'єктів, які попередньо заявлялися на аукціони. Наприклад, у липні 2006 р. Мінприроди розмістило оголошення про підготовку аукціону з продажу 36 ліцензій (зокрема, стартову ціну родовища з видобутку залізняку "Поле шахти Первомайське" в Донецькій обл. було встановлено в 39,7 млн ​​грн.), у тому 14 нафтогазових (серед них найдорожчий об'єкт — Мітяївська зона структур — 18,2 млн грн.). Але цього аукціону так і не провели.

Але багато хто вже має можливість скористатися послугами професійного дизайнера інтер'єру. Зростаюча мода на професійне оформлення житла робить цей вид бізнесу досить прибутковим. Якщо п'ять років тому до дизайнерів зверталися переважно багаті та знамениті, то зараз дизайн інтер'єрів кинувся в маси. "Щомісячний дохід сім'ї в $3 тис. і більше дозволяє викликати додому спеціаліста з інтер'єру. Незважаючи на те, що в Україні, не рахуючи приватників, працюють уже сотні компаній, які займаються дизайном приміщень. Ринок не структурований і стихійний. Він дуже закритий .Клієнтів часто передають один одному з "з рук в руки".

Ринок архітектурних та дизайнерських послуг все ще залишається таємницею за сімома печатками. Якщо раніше послуги дизайну надавали працівники проектних інститутів як приробіток при виконанні архітектурних робіт, то нині на ринку з'явилася маса доморощених архітекторів та дизайнерів, яких ще називають вільними. Працюють також невеликі приватні компанії (штат – до 10 осіб), очолюють які, як правило, дипломовані архітектори чи дизайнери. Оскільки в більшості випадків розрахунки за послуги здійснюються за принципом "з рук до рук", точно оцінити обсяг ринку вкрай складно.

У сучасних умовах роботи офісний простір є важливим елементом спілкування з клієнтами та висловлювання ідей компанії, чому сприяють дизайн інтер'єру і правильне планування приміщенні. Гравці ринку радять не зневажати цих дієвих інструментів, які на Заході давно розглядаються як частина маркетингової стратегії бізнесу. Звичайно, в Україні професійне дизайн-проектування офісів знаходиться поки що лише на стадії зародження. Іноді керівники компаній не надають особливого значення оформленню офісного простору або не розуміють його функціональні особливості.

З часом попит на дизайнерський ремонт, за оцінками експертів, тільки зростатиме, не в останню чергу у зв'язку зі зростанням ринку житла, розвитком іпотеки. Причому, прогнозується збільшення кількості гравців, що спеціалізуються тільки на створенні інтер'єрів. Бо ідея жити в красиво організованому життєвому просторі стає дедалі масовішою. Одна з останніх тенденцій – змішання стилів, еклектика. Що також мотивує попит - якщо "під класику" або інші відомі стилі ще можна щось придумати і зробити самому, то вже змішувати різні варіанти інтер'єрів поодинці ризиковано. Краще порадитись.