"Надра України" – неефективна державна махіна, яку на різних рівнях неодноразово звинувачували у проїданні бюджетних коштів. Задля справедливості слід зазначити, що дрібні дотаційні порції, які вона отримує з держбюджету (менше 100 млн. грн. на рік), не дозволяють вести повноцінну розробку надр. Проте для окремо взятих чиновників це значне джерело особистого доходу. Фахівці з'ясовували, хто отримуватиме цей дохід після радикальної реформи компанії, що проводиться зараз, яку планується завершити до вересня 2007 р. Вона суттєво змінить баланс інтересів між групами осіб, які можуть використовувати "Надра України" з метою особистої вигоди.
На виконання закону Кабмін із цього року затверджує порядок проведення аукціонів, а також їх регламент. Досі основні умови практично не змінювалися. Проте 4 квітня 2007 року, ухвалюючи відповідні нормативні акти, що регулюють порядок продажу ліцензій на 2007 рік, уряд вирішив змінити алгоритм проведення аукціонних торгів. Причому суттєво. І головне – "своєчасно". Можливо, це випадковість, але поява нових правил проведення аукціонів, прописаних у постанові уряду № 611, "вдало" збіглася з першим указом президента Віктора Ющенка про розпуск парламенту.
Державна геологічна служба та геологічні підприємства галузі протягом поточного року виконували геологорозвідувальні роботи, спрямовані на виконання Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року. Підприємствами галузі, за попередніми даними, з початку року виконано геологорозвідувальних робіт коштом держбюджету на суму понад 268 млн. грн. А підприємствами, які перебувають у сфері керівництва Мінприроди – понад 303,8 млн. грн. Загальні надходження до Державного бюджету від надання надр у користування становили 31 471 519,40 грн.
Столичні хімчистки переоцінили готовність киян платити за покращення свого гардеробу. Зростання платоспроможності киян та поява в їхньому гардеробі дорогих речей припало на руку хімчисткам - за рік їм вдалося збільшити обороти на третину. Натхненні щедрістю клієнтів компанії почали експериментувати з цінами, підвищивши їх на 100% і більше. Поки що клієнти "не помітили" подорожчання, проте надалі експерти не виключають відтоку замовників.
Як наслідок, у 2006 р. відбулися лише три аукціони з видачі спеціальних дозволів (ліцензій) на розробку та промислове освоєння надр (23 травня, 1 вересня та 6 листопада). На них було продано всього 49 спеціальних дозволів, і держава на цьому заробила нещасних 13,5 млн грн. З різних причин до торгів "не дійшла" більшість цікавих об'єктів, які попередньо заявлялися на аукціони. Наприклад, у липні 2006 р. Мінприроди розмістило оголошення про підготовку аукціону з продажу 36 ліцензій (зокрема, стартову ціну родовища з видобутку залізняку "Поле шахти Первомайське" в Донецькій обл. було встановлено в 39,7 млн грн.), у тому 14 нафтогазових (серед них найдорожчий об'єкт — Мітяївська зона структур — 18,2 млн грн.). Але цього аукціону так і не провели.
Віяння часу – хімчистки-салони, де клієнт не тіснився б у черзі до віконця, а у зручних кріслах міг неквапливо обговорити стратегію чищення улюбленої речі з технологом. Такі салони розраховані на "складний" одяг (з несумісних для чищення видів тканин, з делікатними прикрасами), ризик зіпсувати який в інших хімчистках занадто великий. У салоні таку річ вручну розберуть "на запчастини", почистять кожен фрагмент окремо, а потім пошиють. Вартість послуги тут вища, але лише за рахунок опцій. Поки що такий салон має лише одна з мереж, але, за словами фахівців, за ними велике майбутнє.
Стратегічне планування, геологічне вивчення надр та наслідків надрокористування з урахуванням інтересів суспільства та екологічного законодавства, комплексна оцінка екологічного стану навколишнього середовища гірничодобувних регіонів – саме такі основні завдання покладено на Державну геологічну службу – урядовий орган державного управління у складі Мінприроди. Офіційна історія української геологічної служби розпочалася 1 лютого 1918 року, коли урядом було затверджено статут та штати Українського геологічного комітету. Це був шлях від маленького комітету зі штатом у 5 осіб до однієї з найсильніших геологічних служб, яка заслужила високий авторитет та довіру серед світової геологічної спільноти.
Зростання платоспроможності киян та поява в їхньому гардеробі дорогих речей припало на руку хімчисткам — за рік їм вдалося збільшити обороти на третину. Натхненні щедрістю клієнтів компанії почали експериментувати з цінами, підвищивши їх на 100% і більше. Поки що клієнти «не помітили» подорожчання, проте надалі експерти не виключають відтоку замовників. Учасники ринку кажуть, що, незважаючи на збільшення потоку замовників, привабливість їхнього бізнесу лише знижується. Як підтвердження своїх слів вони наводять той факт, що протягом останнього року у столиці не відкрилося жодної нової спеціалізованої компанії.
Досить цікаво й те, що напередодні Мінприроди пообіцяло перевиконати план у 150 млн. грн., які мали надійти до держбюджету країни від продажу ліцензій у 2007 році. За даними цього відомства, за неповні вісім місяців від продажу ліцензій було отримано 101 млн. грн. Тільки ось, схоже, що додаткові бонуси від такого перевиконання мали отримати чітко визначені компанії, контрольовані аж ніяк не державою. Адже не дарма кажуть, що стани робляться в смутні часи, а перевибори для таких операцій - саме те.
Сьогодні у хімчистки нова філософія, пов'язана з появою складних речей, у яких поєднані несумісні тканини, хутро, шкіра, пір'я, декор камінням, аплікацією, бісером. В Україні відкрився перший салон-хімчистка для догляду за ексклюзивними та делікатними речами. Його співробітники не мають права на помилку – надто унікальні речі, не дарма проект назвали "Оскар". Якщо плаття не піддається звичайному чищенню, його чистять вручну. Майстри можуть демонтувати необхідні аплікації чи частини костюма, а після чищення знову зібрати. Стовідсоткова гарантія видалення плям означає: дизайнери, що не виводяться, працюють в штаті, дизайнери закриють прикрасою або вишивкою. Таких унікальних фахівців у країні поки що дуже мало. Але їх і важко навчити – треба народитися з почуттям кольору, стилю, "хімічним" складом розуму.
Треба сказати, що найпопулярнішими є фінські сауни — на них припадає 80% усіх парних закладів України. А вся справа в тому, що люди хочуть високих температур та сухої пари. Крім того, їх найлегше організувати в міських умовах. Якщо для традиційної російської лазні потрібні справжня кам'яна піч, казан і вогонь, тут знадобиться електропіч. Вона забезпечує постійну температуру, а пара виникає при збризкуванні каменів водою. Хоча вологість можна наздогнати парогенератором. Задаєш будь-який температурний режим, і розумний пристрій його підтримуватиме. Любителі попаритися по-старому, звичайно, зможуть відшукати класичні лазні у когось на дачі. Але для бізнесу безпечнішим і гігієнічнішим є таки другий варіант. Не треба морочитися з установкою складних димарів, печі, думати про чадні гази та відкритий вогонь.
Навіть якщо реформаторам вдасться навести лад із договорами про спільну діяльність, це не усуне справжніх причин, через які НАК "Надра України" не розвивається і зазнає збитків (у першому кварталі цього року вони склали 7 млн. грн.). Нинішня реформа, щоб не перетворитися просто на переділ сфер впливу, має піти далі. Головне, що треба пролобіювати реформаторам, - право компанії торгувати копалинами. Адже вона проводить розвідку надр та видобуток ресурсів, але фактично не націлена на отримання прибутку від їхнього продажу. Наразі, згідно із законодавством, вона змушена передавати продукцію за символічними цінами іншим державним компаніям. Тоді як продаж ресурсів за ринковими цінами дозволив би НАК звільнитися від кабальної залежності від держбюджету та вкладати отримані кошти у свій розвиток.
В даному огляді представлено інформацію щодо ринку весільних послуг України у 2006 році. Розглядається таке: кількість весільних агенцій у м. Києві, обсяг ринку весільних послуг у грошовому вираженні, рентабельність, сезонність ринку весільних послуг, оператори ринку весільних послуг, цінова політика на організацію весілля, середній бюджет весілля.