Змінивши кілька поколінь фотокамер і випробувавши останні технології друку, кияни повертаються до витоків - у столиці почав зростати попит на художні знімки. Ринок вже відреагував на цю тенденцію. Про себе заявляють нові і нові салони, тоді як кількість традиційних лабораторій за рік скоротилася на третину.
Будівлям українських виставкових центрів (ВЦ) поки що далеко до архітектурних шедеврів. Власне, це лише кілька одноповерхових споруд. Їх будівельникам не до краси – головне, щоб центр відповідав міжнародним стандартам, міг залучити та задовольнити вітчизняних та зарубіжних клієнтів. Поки що їм це вдається – середня рентабельність виставкової нерухомості становить 25% завдяки активному зростанню виставкового бізнесу та, за словами гравців ринку, сегмент дуже перспективний. Тим часом, на сьогоднішній день кількість виставкових площ вже не може задовольнити потреби всіх орендарів, проте нові об'єкти не будуються. Вітчизняних девелоперів відлякують пов'язані з будівництвом ВЦ високі ризики та складності, які не в змозі "перекрити" навіть високу рентабельність.
Експонентам є де розвернутися на таких просторах – щороку в Європі проходить понад 10 тис. виставок, що відвідують близько 150 млн. людей. Але основу європейського виставкового бізнесу становить порівняно невелика кількість міжнародних виставок: 800 міжнародних заходів збирають 43 млн. відвідувачів та 430 тис. учасників. До найбільш популярних тематичних міжнародних виставок належать: промислові технології, текстиль та мода, відпочинок та спорт, продукти харчування, офісні товари та комунікації. Водночас найбільш популярні тематики "показів" регіонального значення – відпочинок та спорт, меблі, товари для здоров'я, будівництво, сільське господарство, а також універсальні виставки споживчих товарів.
"Надра України" – неефективна державна махіна, яку на різних рівнях неодноразово звинувачували у проїданні бюджетних коштів. Задля справедливості слід зазначити, що дрібні дотаційні порції, які вона отримує з держбюджету (менше 100 млн. грн. на рік), не дозволяють вести повноцінну розробку надр. Проте для окремо взятих чиновників це значне джерело особистого доходу. Фахівці з'ясовували, хто отримуватиме цей дохід після радикальної реформи компанії, що проводиться зараз, яку планується завершити до вересня 2007 р. Вона суттєво змінить баланс інтересів між групами осіб, які можуть використовувати "Надра України" з метою особистої вигоди.
На виконання закону Кабмін із цього року затверджує порядок проведення аукціонів, а також їх регламент. Досі основні умови практично не змінювалися. Проте 4 квітня 2007 року, ухвалюючи відповідні нормативні акти, що регулюють порядок продажу ліцензій на 2007 рік, уряд вирішив змінити алгоритм проведення аукціонних торгів. Причому суттєво. І головне – "своєчасно". Можливо, це випадковість, але поява нових правил проведення аукціонів, прописаних у постанові уряду № 611, "вдало" збіглася з першим указом президента Віктора Ющенка про розпуск парламенту.
Державна геологічна служба та геологічні підприємства галузі протягом поточного року виконували геологорозвідувальні роботи, спрямовані на виконання Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року. Підприємствами галузі, за попередніми даними, з початку року виконано геологорозвідувальних робіт коштом держбюджету на суму понад 268 млн. грн. А підприємствами, які перебувають у сфері керівництва Мінприроди – понад 303,8 млн. грн. Загальні надходження до Державного бюджету від надання надр у користування становили 31 471 519,40 грн.
Столичні хімчистки переоцінили готовність киян платити за покращення свого гардеробу. Зростання платоспроможності киян та поява в їхньому гардеробі дорогих речей припало на руку хімчисткам - за рік їм вдалося збільшити обороти на третину. Натхненні щедрістю клієнтів компанії почали експериментувати з цінами, підвищивши їх на 100% і більше. Поки що клієнти "не помітили" подорожчання, проте надалі експерти не виключають відтоку замовників.
Як наслідок, у 2006 р. відбулися лише три аукціони з видачі спеціальних дозволів (ліцензій) на розробку та промислове освоєння надр (23 травня, 1 вересня та 6 листопада). На них було продано всього 49 спеціальних дозволів, і держава на цьому заробила нещасних 13,5 млн грн. З різних причин до торгів "не дійшла" більшість цікавих об'єктів, які попередньо заявлялися на аукціони. Наприклад, у липні 2006 р. Мінприроди розмістило оголошення про підготовку аукціону з продажу 36 ліцензій (зокрема, стартову ціну родовища з видобутку залізняку "Поле шахти Первомайське" в Донецькій обл. було встановлено в 39,7 млн грн.), у тому 14 нафтогазових (серед них найдорожчий об'єкт — Мітяївська зона структур — 18,2 млн грн.). Але цього аукціону так і не провели.
Віяння часу – хімчистки-салони, де клієнт не тіснився б у черзі до віконця, а у зручних кріслах міг неквапливо обговорити стратегію чищення улюбленої речі з технологом. Такі салони розраховані на "складний" одяг (з несумісних для чищення видів тканин, з делікатними прикрасами), ризик зіпсувати який в інших хімчистках занадто великий. У салоні таку річ вручну розберуть "на запчастини", почистять кожен фрагмент окремо, а потім пошиють. Вартість послуги тут вища, але лише за рахунок опцій. Поки що такий салон має лише одна з мереж, але, за словами фахівців, за ними велике майбутнє.
Стратегічне планування, геологічне вивчення надр та наслідків надрокористування з урахуванням інтересів суспільства та екологічного законодавства, комплексна оцінка екологічного стану навколишнього середовища гірничодобувних регіонів – саме такі основні завдання покладено на Державну геологічну службу – урядовий орган державного управління у складі Мінприроди. Офіційна історія української геологічної служби розпочалася 1 лютого 1918 року, коли урядом було затверджено статут та штати Українського геологічного комітету. Це був шлях від маленького комітету зі штатом у 5 осіб до однієї з найсильніших геологічних служб, яка заслужила високий авторитет та довіру серед світової геологічної спільноти.
Зростання платоспроможності киян та поява в їхньому гардеробі дорогих речей припало на руку хімчисткам — за рік їм вдалося збільшити обороти на третину. Натхненні щедрістю клієнтів компанії почали експериментувати з цінами, підвищивши їх на 100% і більше. Поки що клієнти «не помітили» подорожчання, проте надалі експерти не виключають відтоку замовників. Учасники ринку кажуть, що, незважаючи на збільшення потоку замовників, привабливість їхнього бізнесу лише знижується. Як підтвердження своїх слів вони наводять той факт, що протягом останнього року у столиці не відкрилося жодної нової спеціалізованої компанії.
Досить цікаво й те, що напередодні Мінприроди пообіцяло перевиконати план у 150 млн. грн., які мали надійти до держбюджету країни від продажу ліцензій у 2007 році. За даними цього відомства, за неповні вісім місяців від продажу ліцензій було отримано 101 млн. грн. Тільки ось, схоже, що додаткові бонуси від такого перевиконання мали отримати чітко визначені компанії, контрольовані аж ніяк не державою. Адже не дарма кажуть, що стани робляться в смутні часи, а перевибори для таких операцій - саме те.