Бляшана тара на українському ринку останні два-три роки переживає новий життєвий цикл. Незважаючи на багато негативних прогнозів на харчовому та хімічному ринку – де вона, головним чином, використовується – на сьогодні можна говорити не лише про зростання внутрішнього споживання, а й про підвищення інтересу до неї основних споживачів. Причини криються в постійному розвитку ринків, де жерсть традиційно виступає як тара. Крім того, жерстяна тара на багатьох сегментах свого ринку зберігає високі позиції у рейтингу «ціна-якість», а також має високі технологічні показники. Завдяки цим двом факторам багато експертів віщують велике майбутнє жерстяної тарі.
Ринок коркової пробки в Україні щороку зростає. Хоча безумовна першість тут все ще належить найдешевшій закупорці. Корковій пробці належить безумовна першість із закупорювання вин у світі. У світі найбільшу частку цього ринку виборола натуральна (цілісна) коркова пробка. І винороби не намагаються економити на закупорювальних матеріалах. Для України сьогодні характерна абсолютно протилежна ситуація. На ринку засилля дешевої продукції, а саме воно, незважаючи на щорічне зростання, за оцінками експертів, розвинене слабо.
В останні роки в Україні зростає попит на малопродуктивне обладнання для виготовлення упаковки, друку етикеток з боку як невеликих компаній-початківців, так і великих гравців. За словами виробників та постачальників обладнання для випуску упаковки та етикетки, останні 2-3 роки в країні зростає попит на обладнання невисокої продуктивності. Ця тенденція обумовлена, з одного боку, тим, що на ринку з'являються нові гравці, які бажають, не влазячи в мільйонні кредити (залежно від виду обладнання коштує до $150 тис.), спробувати щастя на шляху поліграфістів або пакувальників. З іншого боку, в агрегатах невисокої потужності зацікавлені й великі компанії, які не хочуть завантажувати наявне потужне обладнання виконанням замовлень малих та середніх тиражів (20-40 тис. екземплярів).
Завдяки наявності розвиненої харчової індустрії, вітчизняним виробникам жерстяної тари є десь розвернутися. Останніми роками обсяги виробництва цієї продукції зріс більш ніж 2 разу. Якщо ще років зо три тому було випущено трохи більше 175 млн. шт. банок, то, за даними експертів, лише за 9 місяців 2005 р. обсяг виробництва становив не менше 360 млн. шт.
У 2005 р. український ринок жестекришки формувався під впливом кількох факторів – глобального та локального масштабу. Насамперед відзначено значне збільшення цін на листову тесть на світовому ринку, що в свою чергу призвело до підвищення відпускних цін на готову продукцію на внутрішньому ринку.
Цей аналітичний матеріал містить інформацію щодо ринку сухої етикетки України. Розглядаються такі показники: напрями, які формують попит на ринку, динаміка споживання етикеточного паперу для сухих процесів з січня по грудень, питома вага сухої етикетки на ринку етикеточного паперу в Україні, причини зміни імпортних/прямих поставок, структура споживання "сухої етикетки" по сферам застосування.
Незважаючи на те, що ринок жерстяної тари вже сформований, він досі продовжує розвиватись. Переломним став 2004 р., коли компанія «Арго» відкрила виробництво бляшанки на основі сучасної технології зварювання.
Цей аналітичний матеріал містить інформацію щодо ринку сухої етикетки України. Розглядаються такі показники: напрями, які формують попит на ринку, динаміка споживання етикеточного паперу для сухих процесів з січня по грудень, питома вага сухої етикетки на ринку етикеточного паперу в Україні, причини зміни імпортних/прямих поставок, структура споживання "сухої етикетки" по сферам застосування.
У більш вагомому СКО-сегменті два "затребувані" підприємства - "Таламус Лтд" та "Арго". Нагадаємо, хроніку боротьби за місце лідера: у 2003 р. на перші позиції в рейтингу експортерів СКО виходить 000 "Таламус Лтд" -36,4% загальних поставок даного виду кришки (ТОВ ПКО "Арго" - 33,1%). У 2004 р. "Арго" обходить конкурента (25,5% експорту в натуральному вираженні), проте частка обох помітно скорочується ("Таламус Лтд" - 24,8%) і впритул наближається до ЗАТ "Одеський КЗ" - ...
Завдяки наявності розвиненої харчової індустрії, вітчизняним виробникам жерстяної тари є десь розвернутися. Останніми роками обсяги виробництва цієї продукції зріс більш ніж 2 разу. Якщо ще років зо три тому було випущено трохи більше 175 млн. шт. банок, то, за даними експертів, лише за 9 місяців 2005 р. обсяг виробництва становив не менше 360 млн. шт. Такому зростанню виробництва сприяє як поліпшення функціональних показників самої банки, а й запровадження сучасних технологій у виробництво інших видів тари. Впровадження у виробництво бляшанки технології зварювання дещо покращило технологічні характеристики даної тари, що значно підвищило її попит. При цьому вартість такої ...
В останньому номері нашого журналу («Упаковка», № I, С. 27-30) надруковано статтю журналіста з Німеччини, доктора X. Мейєра «Ринок пакувального обладнання в Україні». Опублікований матеріал мав оглядовий аналітичний характер. Але саме те, що аналіз українського пакувального ринку, тенденцій та перспектив його розвитку було проведено професійним західним журналістом і стало особливістю цієї публікації. Ці нотатки для нас цінні тим, що зроблені з позиції людини з країни з розвиненою ринковою економікою, із усталеним законодавством, зі стабільними нормами та порядком ведення бізнесу.
Щоб правильно осмислити шлях, пройдений нашими пакувальниками, не зайве згадати час, коли дратівлива західна упаковка, що несподівано звалилася на наші голови, змусила повернути погляд харчовиків у бік пакувального обладнання. Безумовно, відповідних нам зарубіжних зразків знайшлося достатньо. Але залежність України від імпорту пакувального обладнання не могла тривати вічно. Тому вітчизняним машинобудівникам не залишалося нічого іншого, як форсувати освоєння виробництва цієї техніки. Незважаючи на те, що пакувальна галузь у нашій країні наймолодша з усіх і ще не в змозі забезпечити різним обладнанням ринок, проте зростання її з кожним роком очевидне.
Мінеральні води та безалкогольні напої, рослинна олія та оцет отримали нову та зручну упаковку з полімерного матеріалу — поліетилентерефталату (ПЕТ). Полімерна пляшка отримала подарунок і полімерну пробку. Пробки можуть бути різними за конструкцією, залежно від напою. Для безалкогольних напоїв, мінеральних вод та пива пробки мають внутрішнє різьблення, яке накручується на горловину пляшки, та насічки на зовнішній циліндричній поверхні. Крім цього, пробка має поясок контролю розтину. Зазвичай внутрішній діаметр такої пробки становить 28 мм і повинен відповідати типу горловини РСО або ВРЕ Кількість зовнішніх насічок зазвичай 60, 120 або 144.
Щоб правильно осмислити шлях, пройдений нашими пакувальниками, не зайве згадати час, коли дратівлива західна упаковка, що несподівано звалилася на наші голови, змусила повернути погляд харчовиків у бік пакувального обладнання. Безумовно, відповідних нам зарубіжних зразків знайшлося достатньо. Але залежність України від імпорту пакувального обладнання не могла тривати вічно. Тому вітчизняним машинобудівникам не залишалося нічого іншого, як форсувати освоєння виробництва цієї техніки. Незважаючи на те, що пакувальна галузь у нашій країні наймолодша з усіх і ще не в змозі забезпечити різним обладнанням ринок, проте зростання її з кожним роком очевидне. В даний час основна частина вітчизняного пакувального обладнання виробляється на українських машинобудівних підприємствах - це акціонерні товариства, створені на базі заводів даного профілю, що діють з радянських часів.
Насамперед, всі кришки розрізняються по діаметру. Найбільш поширені калібри - 28, 38 та 43 мм. Останній використовується в основному для закупорювання соків, інших негазованих напоїв та технічних рідин у 5-літрові ємності. Кришки 38 калібру націлені на кисломолочні продукти, соки. Але найширше застосування знайшли 28-міліметрові — щодня їх тисячами відкручують любителі пива, мінеральної та газованої води. Кришки цього діаметру надягають на горловину типу BPF (British Plastics Federation) та РСО (Plastics Closures Only). Про такі кришки і йтиметься далі мова, оскільки нас зацікавив саме їхній сегмент ринку. Всі кришки діаметром 28 мм можна розділити на дві основні групи: однокомпонентні та двокомпонентні. Однокомпонентні кришки являють собою цільне сформоване пластмасове виріб з внутрішнім ущільнювачем, що входить в горловину пляшки (або двома кільцями). Необхідна щільність прилягання такої кришки до шийки пляшки забезпечується розклинюванням кільця ущільнювача при загвинчуванні завдяки пластичним властивостям матеріалу.
Український ринок жестетари можна сміливо розділити на два автономні товарні сегменти: “харчовий” та “хімічний”. Жестебанк для упаковки продуктів харчування (рибних, м'ясних, овочевих, молочних консервів) в основному випускають самі харчовики. Як правило, вони працюють на устаткуванні, виготовленому ще за радянських часів, яке, втім, поки що задовольняє більшість виробників, тому вони й не поспішають інвестувати кошти в модернізацію застарілої техніки. У "хімічному" сегменті склалася інша ситуація.
Закупорювальне питання, звичайно, - не квартирне. Перший у подібному злодіянні помічений ні. Єдине, що може заплямувати честь і мундир порядних виробників закупорювальної продукції, - наявність на ринку не зовсім чесних колег. Ну, та в кого їх немає? Зараз підробляється все, що так чи інакше продається. Що попишеш, ми спостерігаємо в дії основний принцип здорової економіки: Попит народжує пропозицію". Принаймні, "білі" закупорі роблять все можливе, щоб розірвати порочне коло.
Виробництво кришок СКО в Україні в 2003 р. порівняно з 2002 р. зросло всього на 150 млн шт. (або 11%), що в принципі не відображає темпів зростання консервної промисловості (у 2003 р. виробництво всієї плодоовочевої консервації збільшилося на 18%, а в сегменті фруктових соків зростання склало більше 25% - див. Food & Drinks №9/2003) . Це можна пояснити дедалі більшою експансією кришок "Твіст-офф" на вітчизняному ринку. Так, за даними виробників кришок СКО, все більше великих і середніх підприємств переходять на "Твіст-офф", їм же доводиться орієнтуватися на дрібні консервні заводи та кінцевого споживача, що віддає перевагу кришці СКО.
Український ринок жерстяної тари можна розділити на два автономні товарні сегменти: харчовий та хімічний. Минулого року українські підприємства спожили близько 500 мільйонів умовних металевих банок, з яких 80% припало на харчову упаковку. Сьогодні в країні використовують переважно паяну жестебанку, оскільки освоєння виробництва зварної йде повільно через дорожнечу необхідного обладнання.