Більшості верстатобудівних підприємств України довелося змінювати профіль виробництва. Наприклад, Львівський завод фрезерних верстатів (ЛЗФЗ) наразі заробляє на виготовленні гідророзподільників для автомобільних кранів (це 60% продукції підприємства). А от верстатів він випускає не більше півтора десятка на рік, причому більшу частину цього обсягу становлять недорогі гравірувально-копіювальні верстати вартістю 13-15 тис. гривень. Справа в тому, що фрезерні верстати, що є профільним продуктом ЛЗФЗ, призначені саме для механічної обробки, що застосовується, зокрема, у станкобудуванні, а оборотних засобів на оновлення виробничих потужностей у верстатобудівних заводів.
Оптовими покупцями підшипників є різноманітні ремонтні майстерні. Зокрема, автомобільні сервіси та спеціалізуються на ремонті стиральних машин. Так, автомобілісти дуже часто звертаються за так званими ступінчастими підшипниками, адже якість наших доріг досі не позбавляє шансу уникнути ремонту ходової частини жодному автомобілю. Серед найбільш поширених причин виходу з ладу підшипників можна назвати три: використання неправильного змащування (недотримання погодних, температурних, частотних умов обертання), часте і тривале використання повної потужності механізму, фізичне зношування (робота поза терміном експлуатації). Щодо першої причини...
За останні п'ять років капіталовкладення у вітчизняні металургійні заводи становили 18 млрд. грн. Модернізація металургії обертається золотим дощем для західних машинобудівних концернів, які отримують найбільші замовлення на цьому ринку. Українські підприємства виживають за рахунок замовлень. $610 млн. обійдеться «Інтерпайпу» будівництво нового електросталеплавильного заводу. Сума контракту дорівнює дворічному доходу Новокраматорського машинобудівного заводу (НКМЗ), одного з провідних виробників обладнання для сталеварів в Україні та СНД. Але будуватиме новий завод на базі обладнання італійського виробника Danieli, однієї з трьох світових компаній, які комплексно постачають обладнання для металургії. Наші машинобудівники вже не вперше залишаються за бортом великих замовлень щодо реконструкції у вітчизняному гірничо-металургійному комплексі. А гроші тут звертаються дуже чималі.
Більший попит простежується на домашній та побутовий холод, але вистачає замовників і серед виробників та заготівельників, м'ясокомбінатів, холодокомбінатів. Щоправда, більше холодильного обладнання потребує східна та центральна Україна, де краще розвивається промисловість. Виробництво укомплектовується більш якісними компрессорами, холодильними агрегатами, пультами. Керівників цікавити комплексний підхід, аби «холодильні» спеціалісти приїхали, заміряли приміщення, зробили розрахунок холодильної системи, привезли її, змонтували, запустили та взяли на обслуговування. У супермаркетах оператор може спокійно стежити за всім обладнанням на моніторі, управління повністю автоматизоване.
Аналіз вітчизняного ринку ліфтового обладнання показав, що у 2004 році ліфтовий парк у нашій країні збільшився на 1340 ліфтів, з яких 560 (42% від загальної кількості) було вироблено в Україні, а решту 780 ліфтів (58%) – імпортовано. У 2005 ця цифра вже становила приблизно 1660. Як зазначає Михайло Гаркавцев, директор компанії WBTC Group, "враховуючи щорічний приріст річного обсягу в 300-340 ліфтів, у 2006 році обсяг українського ринку ліфтів може збільшитися на 1900-1950 одиниць. що це число є приблизним, оскільки більш точні відомості можна отримати після закінчення робіт першого півріччя на підставі даних Державного комітету статистики, а також Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду при МНС України.
Сьогодні ліфтова галузь України представлена такими компаніями: ЗАТ "ОТІС" (м. Київ) - понад 1 тис. ліфтів на рік, ТОВ "Каратліфткомплект" (м. Вишгород) - до 550 ліфтів на рік, ВАТ "Укрліфтсервіс" (м. Київ) ) - до 150 ліфтів на рік, ПІГ "Столиця" (м. Бровари). Безперечним лідером, згідно з показником ціна-якість, є ЗАТ "ОТІС". Найбільшими імпортерами ліфтового обладнання можна назвати РУП завод "Могилевліфтмаш" (Білорусь) - до 650 ліфтів на рік, ВАТ "Щербинський ліфтобудівний завод" (Росія) - до 160 ліфтів на рік, ВАТ "Карачарівський механічний завод" (Росія) - до 180 лі на рік. Щодо конкурентоспроможності вітчизняної продукції порівняно з імпортною, хотілося б сказати, що змагатися зі світовими брендами у сегменті ліфтового обладнання для муніципального житла можуть лише такі компанії, як
Український ринок систем безпеки пропонує роботу як малим підприємствам, так і науковим інститутам. Ринок систем безпеки – специфічний сектор. За обсягами цей ринок широкий (можна нарахувати до 250 підприємств, з них близько 50 великих) і дозволяє підрозділити компанії, що працюють у цьому секторі, на ті, які самі розробляють свій продукт, і такі, що займаються удосконаленням чужих винаходів. При цьому точний обсяг ринку обчислити важко, але в будь-якому випадку рахунок йде на мільйони доларів. та інші), - ВПК все ще тримає позиції в даному сегменті.
Фахівці зазначають, що у 2006 р. у сегменті ринку складської вантажної техніки не відбулося різких вартісних стрибків ні на складську техніку, ні на вилкові навантажувачі. Так, за словами ряду експертів, минулого року було незначне подорожчання цієї продукції, що склало в середньому 2-5%. Сьогодні, на жаль, можна констатувати той факт, що в нашій країні є дефіцит логістичної нерухомості. Це насамперед пов'язане з тим, що цей напрямок в Україні ще тільки починає розвиватися. Ще в недалекому минулому багато компаній орендували великі склади або задовольнялися малими складськими площами, здатними задовольнити їх потреби та потреби у зберіганні тієї чи іншої продукції. Зараз же, з приходом до нашої країни великих закордонних гравців, досить гостро постало питання про складську нерухомість, а вірніше про майже повну її відсутність. Внаслідок чого дуже швидкими темпами стали переобладнатися під склади будь-які більш менш значні за своєю корисною площею будівлі (прикладом є факт перебудови досить великої частини сільгоспспоруд). Але, як показав час, цього виявилося замало. Наступним етапом розвитку сегменту логістики в Україні стало зведення абсолютно нових, сучасних складів.
Наразі український ринок ліфтового обладнання перебуває на стадії формування. Обсяг внутрішнього ринку – близько 1 тис. витягів. Прогнозована тенденція зростання наступного року – близько 25%. Співвідношення імпортованої та вітчизняної продукції за останні роки практично вирівнялося – 50:50. Окрім бурхливого зростання столичного ринку, останнім часом активізувалося будівництво у таких містах як Одеса, Харків, Донецьк. Крім того, ми збільшуємо експортне постачання комплектуючих (наприклад, дверей для шахти ліфта) до Росії. Незважаючи на те, що на російському ринку є схожі виробництва, наша продукція виявилася дешевшою, навіть з урахуванням витрат на транспортування. На цьому фоні рентабельність за останні кілька років зросла на
За різними даними, близько 40% всієї техніки, що реалізується в Україні, для складу поглинає столиця. Дефіцит якісних складських приміщень спровокував активний розвиток сегменту логістичної нерухомості, що безпосередньо позначилося на збільшенні обсягів продажів складської техніки. , новітні технології, такі як, наприклад, використання двигунів змінного струму, що дозволяють економити енергію та спростити технічне обслуговування.
Сучасний рівень власного забезпечення України нафтою, газом і конденсатом (нижче разом визначено в узагальненому еквіваленті умовним паливом, у. Якщо за 100% прийняти початкові потенційні ресурси станом на 2005 р., то показники мають такі кількісні значення: накопичений видобуток – 23,8%, річний видобуток – 0,26%, видобувні запаси – 17,6%, ресурси – 58, 6%, потенційні поточні ресурси – 76,2%. Для реалізації видобувних запасів знадобиться близько 17,6%/0,26%/рік = 67,7 року за умови не зміни сучасного рівня чисельності та структури парку бурових установок (БО). За довідкою НАК "Нафтогаз України" станом на 01.05.2006 та НАК "Надра" станом на 01.07.2006 в Україні налічується 181 од. діючих БУ різного класу. уатаційних та інших свердловин.
Ситуація змінилася на краще п'ять років тому після впровадження загальноміської програми "Ліфт". Вона передбачає заміну та модернізацію агрегатів, проведення середніх та капітальних ремонтів. Відтоді рік у рік ситуація покращувалася. Наприклад, у 2004-му вдалося реконструювати майже 290, у 2005-му – майже 300 механізмів. їх могло бути значно більше, аби виділялося чимало коштів, вважає пан Стороженко. Сесія Київради затвердила нову програму, розраховану до 2010-го, щодо заміни та модернізації підйомників у столиці. Нинішнього року передбачено обновити 700 ліфтів, наступного – 1666 (на 457 мільйонів гривень). Загалом за п'ять років мають повернути в експлуатацію
На вітчизняному ринку підшипників ось уже півроку тліє конфлікт між вітчизняними виробниками та імпортерами. Виробники, а це АТ "Харківський підшипниковий завод" (ХАРП) та ВАТ "Луцький підшипниковий завод", які разом з ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" випускають близько 16% всіх підшипників, що споживаються в Україні, заявляють, що країну наповнила дешева китайська продукція. Щоб стримати імпорт, харків'яни та лучани пролобіювали запровадження ДМСУ обмежень на ввезення в Україну підшипників, вироблених у Китаї та інших країнах далекого зарубіжжя. Однак обмеження протрималися.
За 2005 р. обсяги імпорту китайських водяних насосів збільшились у 16 разів. Серед постраждалих – постачальники української та італійської продукції.
За 2005 р. обсяги імпорту китайських водяних насосів збільшились у 16 разів. Серед постраждалих – постачальники української та італійської продукції. Останні кілька років український ринок водяних насосів переживає поновлення. Все популярнішими стають відцентрові насоси. За даними операторів, їх продаж вдвічі перевищує продаж побратимів - вібраційних насосів. Напевно, тому основна боротьба за споживача йде саме у сегменті відцентрових помп.
Якісних вентиляційних систем на українських підприємствах стає дедалі більше. Однак добре обслуговувати обладнання поки що вміють далеко не всі компанії. Незважаючи на загальну стагнацію української економіки, зниження темпів зростання промислового виробництва тощо, обсяги продажів напівпромислових та промислових вентиляційних систем зростають із завидною швидкістю. За оцінками постачальників, минулого року порівняно з 2004 р. ринок збільшився майже на 25%, тоді як 2004 р. обсяг продажів збільшився на 30%. Це не дуже засмутило бізнесменів, оскільки в абсолютних величинах приріст ринку в 2005 р. становив $9-9,5 млн. проти $8-8,5 млн. позаминулого року. Водночас деякі постачальники обладнання зазначають, що "охолодження" ринку було ще більшим. Наприклад, за оцінками Антона Болотіна, технічного менеджера компанії "Юнайтед Елементе" (м. Київ; продаж систем вентиляції та кондиціювання), зростання продажів у 2005 р. порівняно з 2004 р. склало всього близько 20%.
Жорстка конкуренція на ринку побутових кондиціонерів змушує багато торгових і монтажних компаній активно освоювати ринок "промислового холоду, що швидко росте"