Інтенсивність поставок помп із Піднебесної не могла не позначитися на постачання інших операторів. Зокрема, загальмувалися обсяги продажів вітчизняних виробників помп, які з небажанням це визнають. А офіційна статистика свідчить, що за підсумками першого півріччя 2007 р., порівняно з аналогічним періодом 2006 р., обсяги виробництва скоротилися майже на 3%, а обсяги експорту збільшилися на 58%, тоді як обсяги імпорту збільшуються на 25-40%. рік. Постачальники європейської продукції успіхів китайських імпортерів намагаються не визнавати, вказуючи на те, що китайське та європейське обладнання знаходиться в різних цінових сегментах ринку.
Теплові насоси сьогодні лише починають входити до практики. Про них мало що знають навіть будівельники, а на більшості підприємств взагалі про них не чули. Тим часом використання теплових насосів у системах опалення дозволяє заощаджувати енергію на обігрів приміщень та кондиціювання, витягуючи її з навколишнього середовища. Самі собою теплові насоси можуть виявитися неекономічними - ефективність їх залежить від грамотного поєднання з іншими системами опалення, що використовують газ, нафтопродукти або електрику. Можливо зараз ваше підприємство обігрівається саме такою системою. В цьому випадку, доповнивши її тепловим насосом, ви зможете надати їй більшої гнучкості і при цьому значно заощадити.
Обсяги вітчизняного виробництва компресорної техніки недостатні для насичення ринку. У промисловості широко використовуються техніка, за допомогою якої одержують стиснене повітря — різні компресорні установки. Сфера їх застосування досить велика — компресори використовують на будівництві, при буровибухових роботах, у шахтах, при видобутку нафти і газу, для піскоструминних робіт, фарбування, швидкісного прокладання оптико-волоконних ліній зв'язку. Тому й компресорна техніка відрізняється різноманіттям.
Зберігати стару зброю може бути не тільки невигідно, але й небезпечно. В Україні це наочно демонструють щорічні вибухи та пожежі на складах боєприпасів. Попри це сьогодні на території країни зберігається понад 700 тис. тонн боєприпасів на 54 складах у різних регіонах. Тож від трагедії, подібної до вибухів у Новобогданівці чи пожежі в Лозовій, не застрахований жоден регіон країни. Хто винен, що Україна є суцільним складом застарілих боєприпасів, як їх утилізують, і хто на цьому заробляє?
Вже не перший рік знос основних фондів на підприємствах чорної металургії нашої країни перевищує 60%. Не секрет і те, що наднормативні терміни експлуатації відрізняють сьогодні понад 80% українських доменних та мартенівських печей, понад 25% конвертерів та 90% прокатних станів. І ще одна констатація становища речей, що склався в цій сфері - на устаткуванні з наднормативними термінами експлуатації в Україні виробляється понад 50% металопродукції. Остання далеко не завжди конкурентоспроможна на світовому ринку, в т.ч. і тому, що її енергоємність у 2-2,5 рази вища за аналогічні показники для металопродукції, що випускається в ряді країн Європи та світу.
Сучасний бойовий бронетранспортер піхоти повинен мати двомісну броньовану вежу, двигун у лобовій частині корпусу праворуч чи ліворуч від водія та десантне відділення, звідки піхотинці, що сидять по обидва боки корпусу, поспішають через кормові броньовані двері. Однак тут БТР-3 успадкував усі слабкі місця своїх попередників. Його вежа ("бойовий модуль") управляється лише однією людиною. Це не дозволяє ефективно використовувати комплекс озброєння, що включає автоматичну гармату з двостороннім живленням, спарений кулемет, телекеровані протитанкові ракети, автоматичний гранатомет та блок димових гранатометів. БТР Guardian також зберіг вихід і посадку військовослужбовців через бортові двері і моторно-трансмісійне відділення, скомпоноване в кормі поряд з десантним (у разі загоряння машини через таке розташування моторного відсіку різко зростає небезпека, що всередині військовослужбовці згорять живцем).
В Україні за останні роки збільшилась кількість великих логістичних комплексів. Поступово цей сектор комерційної нерухомості набуває цивілізованого вигляду, що обумовлено попитом, що постійно зростає не просто на складські послуги, а на якісні, добре обладнані і прийнятні за вартістю площі. Однак потреба у професійних складських комплексах сьогодні перевищує пропозицію, у зв'язку із чим піднімаються орендні ставки. Цей чинник, і навіть швидка оборотність товару стали причиною появи нашій країні устаткування зарубіжних виробників. Як така ситуація вплинула на вітчизняний ринок складської техніки ми з'ясовували у фахівців.
За часів СРСР у Миколаєві, Феодосії та Севастополі існував найбільший центр військового суднобудування, де створювалися кораблі різних класів аж до авіаносців. Проте за роки незалежності український флот поповнився лише двома кораблями ще радянської розробки: у 1997 році в дію вступив корвет "Луцьк", а 2005-го - "Тернопіль". Причому в останньому випадку з моменту закладання до введення корабля до складу флоту минуло 14 років. Обидва корвети будувалися на "Ленінській кузні", тоді як профільні заводи в Миколаєві взагалі залишалися без замовлень. За таких умов в Україні майже не лишилося ні висококласних конструкторів, ні досвідчених військових суднобудівників. Кадри, що збереглися, не мають досвіду роботи з сучасними технологіями, які за п'ятнадцять років пішли далеко вперед. Тому можливість Міноборони здійснити за чотири роки свої амбітні плани викликає у фахівців великі сумніви.
Коли після правильних теоретичних розрахунків і планів щодо організації ефективної роботи складу справа переходить у практичну площину, стає очевидним, що забезпечувати ефективність будуть конкретні люди і конкретна техніка. І завжди слід враховувати, що трудовитрати складу, як і його вантажообіг, залежать від парку вантажної техніки. Вибір же її - це ціна питання, а вартість відповіді: чи варто функції основного орієнтиру покладати на критерій ціни?
В Україні з кожним роком зростає кількість застарілих боєприпасів, які підлягають обов'язковому знищенню. До 2012 року, за різними оцінками, їх кількість становитиме від 0,5 до 1 млрд. т. На створення потужностей, здатних переробити цей вибухонебезпечний вантаж, власних коштів країна не має. Тому для цього регулярно залучається фінансова допомога від міжнародних організацій. Такий штамп давно утвердився у виступах керівних осіб різних відомств, так чи інакше пов'язаних із цією проблемою. Світова спільнота в особі Трастового фонду НАТО "Партнерство в ім'я миру" вже профінансувала два проекти: знищення запасів стрілецької зброї (завершився в липні цього року) та знищення протипіхотних мін типу ПМН (проект було реалізовано в 2002-2003 роках). Але, як виявилося, навіть міжнародна підтримка не в змозі перемогти "цибульну цифру", яка проскакує у звітах, пов'язаних із виконанням планів утилізації.
Український ринок електротехніки залежить від курсу євро. Український ринок електротехніки демонструє стабільні темпи зростання. Ні проривів, ні особливих проблем оператори ринку за останні рік два згадати не можуть. Весь цей час імпорту доводилося озиратися на євро, а вітчизняному виробнику — переважно орієнтуватися на нижній ціновий сегмент. Втім, цього року експерти теж не чекають на потрясіння і нових гравців на «полі» електротехніки. Утім, не всі виробники однаково реагували на зростання курсу євро. Дехто з імпортерів вирішив, що просте рішення — найкраще і підняло ціни на 12-20%. Дехто тримався приблизно півроку, а потім теж здався. Деякі ж фірми, схоже, мають намір не піддаватися паніці і ціни не підвищувати, тому, природно, продовжували зазнавати втрат.
Складський бізнес в Україні активно розвивається. Зростає кількість складів і терміналів, впроваджується досконаліше устаткування. Не можна виключати й те що, що вітчизняні торгові оператори часто як торговельних стелажів використовують устаткування складського типу, оскільки продукція тривалого зберігання таких операторів, як, наприклад, cash & carry, становить близько 90% їхнього торгового асортименту. Як відомо, найважливішим компонентом будь-якого складу, що визначає його ефективність, є підйомно-транспортне обладнання.
Варто зазначити, що реалізація бронетанкової техніки – один із основних напрямків діяльності українських спецекспортерів. За останні роки Україна підписала контракти на постачання 50 БТР-94 до Йорданії (2000 р.), 90 БТР-ЗУ – до ОАЕ (з 2001 р.), 31 Т-72 – до Македонії (2001 р.), 20 БРДМ- 2 – до Замбії (2002 р.), 11 БТР-80 – до Анголи (2003 р.), 36 БМП-2 та 32 Т-72 – до Ємену (2003 р.) та на складання близько 1000 бойових машин з українських комплектуючих у М'янмі (2003 р.). За оцінками Sipri (Стокгольмського інституту оборонних досліджень) Україна здатна повною мірою забезпечити оновлення приблизно 90% номенклатури озброєння власного виробництва. Причому, зазначають експерти, відмінними рисами техніки є її модульність, універсальність, простота виготовлення, експлуатації та ремонту, а також невисока вартість.