У 2008 році легка промисловість впала на 3,4%, хоча у 2007 році її зростання становило 0,4%. Нині важко всім. Це підтверджує статистика: за перші п'ять місяців 2009 року в усіх підгалузі легкої промисловості спостерігається суттєвий спад. Так, на тлі 31,9% падіння всієї промисловості (за 5 місяців порівняно з аналогічним періодом 2008 року) легпром упав на 35,3%. Якщо проаналізувати всі товарні групи, то більш-менш задовільні показники протягом перших п'яти місяців 2009 року (порівняно з аналогічним періодом 2008 року) продемонстрували лише виробники суконь та сарафанів — 101,2% та виробники валіз, господарських сумок, саквояжів, чохлів. одягу, портфелів - 112,9%. Виробники взуття досягли за п'ять місяців лише 84,4% аналогічного торішнього показника. Виробники тканин з хімічних волокон — 77,8%, ватно-бавовняних товарів — 83,7%, панчішно-шкарпеткових — 89,8%, пальто, напівпальто — 82%, чоловічих штанів та бриджів — 81,9%, верхнього трикотажного одягу - 67,7%, чоловічих костюмів - 64,9%, жакетів, піджаків, джемперів - 58,3%, тканин вовняних - 60%, лляних - 0,6%, бавовняних - 50,7%, ворсових та махрових - 37 ,6%, светрів та блайзерів - 48,8%. У нас дуже мало виробляється льону. Україна конкурентоспроможна у світі переважно завдяки швейній галузі. Отже, загалом у всіх підгалузі легкої промисловості спостерігається стабільне падіння. Нагадаю, що у 2008 році 62,8% підприємств отримало прибуток
На початок вересня 2009 р. світовий портфель замовлень на транспортний флот складався з 8271 судна загальним дедвейтом 527,38 млн. т. Як і раніше, основну частку в цьому колосальному обсязі новобудови займає балкерний тоннаж, що становить 55,7% дедвейту. За підсумками вересня аналітики відзначають зростання активності на ринку, особливо щодо балкерного тоннажу. При цьому робиться висновок, що падіння цін на балкера вже досягло своєї нижньої точки, тоді як у танкерному секторі цей процес поки що не зупинився.
Схоже, що в Україні виникла нова традиція. Щороку армійські чиновники просять уряд виділити додаткові кошти потреб армії. 2008 р. тодішній міністр оборони закликав Кабмін збільшити фінансування відомства, оскільки армії загрожує голод. Цього року роль прохача дісталася командувачу Сухопутних військ Збройних Сил України. Збройні Сили України не можуть утримувати надмірне майно, в умовах хронічного недофінансування військ – це розкіш.
На сьогоднішній день у столиці їх налічується 6,421 тис., що становить близько третини всього ліфтового господарства міста. Але з огляду на те, що для їх відновлення необхідно близько 2 млрд грн., це є непідйомною сумою для місцевої скарбниці. 2009 р., за даними Головного управління житлового господарства КМДА, програма передбачала провести модернізацію або заміну 1,637 тис. витягів, для чого з міського бюджету необхідно виділити 470 млн грн. У головному ж фінансовому кошторисі Києва на нинішній рік ці цілі передбачено в 10 разів менше - 46,8 млн грн., яких може вистачити лише на покриття заборгованості перед підрядниками за роботи, проведені в 2008 р. При цьому мерія все одно залишиться винною ,7 млн. грн. за
Загалом в енергетиці у 2008 р. освоєно 4,9 млрд. грн. капітальних вкладень, що на 17,3% більше, ніж позаминулого року. Здебільшого гроші витрачалися на розвиток магістральних ліній електропередач, що перебувають у державній власності. Ще частина коштів прямувала на спорудження Дністровської та Ташлицької ГАЕС, які вже давно перетворилися на загальнонаціональні довгобуди. Однак про здачу великих об'єктів у галузі поки не йдеться.
Традиційна осіння спеціалізована виставка обладнання для виробництва продуктів харчування Inprodmash'2009, за оцінками учасників ринку, вважалася одним із найбільших майданчиків в Україні для контактів виробників заліза з потенційними замовниками. На жаль, у 2009 р., порівняно з 2008 р., кількість експонентів та площа виставки скоротилися на 30% та 20% відповідно, тобто. повернулися до стану 2005-2006 років. На виставку не приїхали деякі великі іноземні виробники, мабуть, вважаючи, що проблеми з кредитуванням, чергове піку української національної валюти і передвиборні перегони, що стартували в країні, — не найкращі умови для місцевих компаній, щоб інвестувати в обладнання.
Росія намагається потіснити Україну з кенійського ринку озброєнь. Поки що росіяни провалюють замовлення. Контракт «Рособоронекспорту» на постачання до Кенії трьох вертольотів Мі-17 перебуває під загрозою зриву. Якщо замовник не укласти угоду, Україна може мати шанс закріпити свої позиції на ринку озброєнь Кенії. 2007 року український держпосередник з експорту та імпорту озброєння та військової техніки (ВВТ) ДК «Укрспецекспорт» відкрив для роботи ринок Кенії.
Проте за 9 місяців 2009 р. імпорт обладнання в Україну зменшився, за оцінками операторів, майже вчетверо, а частка імпортерів у структурі ринку скоротилася на 15 в.п. При цьому, як стверджують гравці ринку, ціни на закордонне обладнання та інструменти у доларовому еквіваленті залишилися на рівні минулого року, але стимулювати попит імпортери так і не змогли. В умовах вимушеної економії каменеобробники вважають за краще купувати уживане обладнання або ж віддають перевагу китайській продукції, дешевшій, ніж європейські аналоги. Той чи інший підхід оператори аргументують в такий спосіб. "Китайське обладнання (розпилювальні, камнекольні верстати) купують, коли не потрібна висока
Загальна кількість ліфтів в Україні –110 тис., з яких 21 тис. працюють у Києві. Для порівняння: в Іспанії, країні з населенням 40 млн. осіб, в експлуатації знаходиться 420 тис. ліфтів. Тобто європейські міста забезпечені уп'ятеро краще. Там усі будинки вище трьох поверхів мають бути обладнані ліфтами, середній час очікування яких не повинен перевищувати 15 секунд. На жаль, ліфти, встановлені в Україні, здебільшого не відповідають європейським стандартам. Свідченням є факт, що вітчизняні "машини" не експортуються за кордон, хіба що в країни СНД. 90% ліфтів у нашій країні мають кабіни з дощок, деревинно-стружкових плит, і у разі пожежі згоряють за 15 хвилин, що не дає пасажиру жодного шансу врятуватися. Внаслідок великої кількості автотранспорту на вулицях ліфтова аварійна служба не встигає приїхати швидко. Про те, що обладнання застаріле, експерти не втомлюються повторювати. Кількість ліфтів віком 25 років - майже
Підприємства енергетичного та нафтогазового машинобудування – єдині в галузі, на які поки що не вплинула економічна криза. За 10 місяців року виробництво у цих сегментах зросло на 25,1% та 27% відповідно. Учасники ринку пояснюють збереження темпів зростання тим, що мають велику диверсифіковану мережу замовників в Україні та за кордоном, а також тривалістю інвестиційних циклів в енергетичній галузі. Це дозволяє виробникам енергоустаткування вести свою діяльність на умовах довгострокового планування. В даний час найбільші заводи галузі сформували портфелі замовлень на 2009 р., які за своїми обсягами перевищують показники цього року.
Підприємства енергетичного та нафтогазового машинобудування – єдині в галузі, на які поки що не вплинула економічна криза. За 10 місяців року виробництво у цих сегментах зросло на 25,1% та 27% відповідно. Учасники ринку пояснюють збереження темпів зростання тим, що мають велику диверсифіковану мережу замовників в Україні та за кордоном, а також тривалістю інвестиційних циклів в енергетичній галузі.
Український енергомашинобудівний комплекс продовжує зміцнювати свої позиції на ринку Таджикистану. В результаті візиту таджицької делегації було укладено принципові домовленості щодо постачання вітчизняного обладнання. Таким чином, вітчизняні заводи можуть нарощувати постачання до інших країн, поряд із російським ринком.
Акції машинобудівних підприємств продемонстрували рух, протилежний металургам. На тлі спроб порятунку машинобудівних гігантів старого та нового світла урядами країн та міжнародними організаціями українські виробники згортають виробничі програми з надією реалізувати хоч частину зробленого раніше.
Одне із провідних вітчизняних підприємств важкого машинобудування – Новокраматорський машзавод – починає працювати на склад. Українські підприємства ГМК вже відмовилися викуповувати вироблене для них обладнання. Є ймовірність, що невдовзі можуть відмовитися від раніше укладених контрактів та російські партнери НКМЗ.
Незважаючи на те, що криза ще повною мірою не дісталася машинобудівного комплексу України, підприємствам таки потрібен державний протекціонізм. Великі держзамовлення та надання дешевих кредитних ресурсів у держбанках може запобігти масштабній стагнації в машинобудуванні, на кшталт тієї, що спостерігалася у металургії.
Американські та європейські торговельні мережі, починаючи з 2004 р., вимагають, щоб кожна паллета, що надходить до них, з товаром мала штрих-код. Наприклад, мережа магазинів Wal-Mart не тільки відмовляється приймати товар без штрих-кодів, але також штрафує постачальників по 5 доларів за кожну палету, штрих-код якої не читаємо. Аплікатор із вбудованим термотрансферним принтером – найкращий тип обладнання для маркування коробів, палет та ін. вторинної упаковки. Такі аплікатори забезпечують високу якість друку з високою роздільною здатністю та контрастністю, дозволяють наносити велику кількість найрізноманітнішої інформації, включаючи текст, штрих-коди, логотипи, забезпечують надійне та точне приклеювання етикеток у різних місцях короба або палети завдяки різноманітності модулів переносу етикеток, а також мають розширеними комунікаційними можливостями, що забезпечують зв'язок із іншим обладнанням. Все це забезпечує зручність застосування принтерів-аплікаторів для автоматизації складського обліку
Домінуючі у промвиробництві України та експорті сировинні галузі – металургія та хімія – виявилися безсилими перед обвалом ринків споживання цієї продукції. Банківський сектор та будівництво протримаються лише до першого великого банкрутства. Машинобудування та агропром можуть стати локомотивом, який витягне з кризи українську економіку. На тлі кризи єдина галузь, яка поки що «тримається» – це вітчизняне машинобудування.
Українські автовиробники починають освоювати новий сегмент – випуск трамваїв. Високий ступінь зношеності комунального транспорту, а також очікуване проведення Євро-2012 в Україні сприяє розширенню внутрішнього ринку вже в найближчій перспективі. Проте, непослідовна політика держави та місцевої влади, що супроводжується корупційними схемами, може раз і назавжди остудити цей порив. В Україні трамвайне сполучення діє у 24 містах, а парк рухомого складу налічує майже 3,3 тис. трамвайних вагонів. Проте більшість трамваїв термін служби вже давно відпрацювали. Незважаючи на те, що нормативний термін експлуатації трамвая становить 10 років, в Україні термін їхньої експлуатації збільшили майже в 3 рази. Однак підтримувати вагони в робочому стані стає все складніше, тому вже найближчим часом муніципалітети волею не волею будуть змушені закуповувати нову техніку.