Початкова вартість постачання 96 машин серії БТР-ЗЕ1 Guardian оцінена тайською пресою в $117,6 мпн. За масштабами цей контракт поступається лише аналогічним контрактом 2009 р. між Україною та Іраком. Багдаду протягом двох років має бути поставлено 336 бронетранспортерів класу БТР-4 Busefalus на $400 млн. Торік іракський контракт змусив українську бронетанкову промисловість рухатися. Але початок роботи розкрив проблеми, що давно накопичилися, зокрема
Співпраця у сфері розробки бронетехніки та тренажерних комплексів до неї, роботи з військово-морської тематики демонструють поступовий відхід України від іміджу постачальника ремонтних послуг до радянської та російської техніки. Це приємно подвійно, оскільки пакистанський танковий контракт довгий час був опудалом військово-технічного співробітництва України та Індії. Робота з відновлення репутації велася довго, і лише зараз стали помітні позитивні тенденції. Першим сигналом стало підписання 2009 року одразу двох контрактів з авіаційної тематики — на переобладнання парку Ан-32 ВПС Індії та постачання двигунів до цих літаків.
Ситуація на ринку підйомного обладнання в Україні у 2009-му та 2010 роках суттєво відрізняється від картини попередніх років. Через кризу у сфері будівництва попит на ліфти у 2009 році порівняно з 2008-м упав більш ніж удвічі, а на ескалатори скоротився на 30%. На початку 2009 року ліфтові компанії жили за рахунок незавершених проектів, у другому півріччі ситуація почала стабілізуватись – будівельні компанії повернулися до роботи, почали з'являтися нові проекти. І все-таки поки що досить складно говорити про повноцінне становлення ринку в 2010 році. Тим більше, якщо згадати нещодавні невтішні прогнози, які передрікають, зокрема, що у 2010 році показники обсягу продажів будуть зіставні з 2003-2004 роком. Така регресія у сегменті підйомного устаткування пояснюється низкою зовнішніх чинників. Насамперед йдеться про фінансову нестабільність, відсутність допомоги кредитування та іпотечних програм. Фінансові можливості замовника суттєво скоротилися, що у свою чергу не могло не вплинути на рівень попиту. Говорячи про економічну історію ринку ліфтів та ескалаторів, слід зазначити, що динаміка розвитку сегмента простежується
На обсяги виробництва підприємств енергетичного машинобудування криза вплинула найменше. Виручка компаній цього сектору економіки минулого року зросла на 10% у доларовому еквіваленті, у гривні оборот галузі збільшився на 65% рік до року. продукції. Клієнти українських компаній зазвичай іноземні держмонополії зі стабільним фінансуванням.
Ще рік тому ситуація на ринку складської техніки та обладнання розвивалася за стандартним кризовим сценарієм. Компанії перебували в очікуванні краху і не мали особливих надій на порятунок. Однак зростання сегменту та активна позиція його гравців допомогли бізнесу подолати труднощі. Про стан справ фахівці висловлюються з оптимізмом. Заповнюють втрати виробники складського обладнання – кількість замовників у цьому сегменті зростає з кожним місяцем. Багато великих компаній-замовників зайнялися облаштуванням складів для тривалого зберігання своєї продукції, чого вони не могли зробити раніше, коли не було можливості ні закуповувати, ні продавати товар. Тепер стелажне обладнання користується великою популярністю. Дещо пожвавилася з початком 2010 року ситуація і на ринку складської техніки, зокрема навантажувачів. «Безумовно, це не 2007-й, і, тим більше, не 2008-й рік, – коментує Віктор Михальченко, менеджер СП «Южтехсервіс». – Але все-таки порівняно з депресивним 2009 поточний рік показує стабільне зростання цього напряму». Варто відзначити значне пожвавлення низки компаній (активних покупців перевантажувального обладнання), які у 2009 році перебували у «сонному» стані або займали вичікувальну позицію. «У 2010 році вони активно почали купувати нову техніку, оновлювати існуючий парк та розширювати виробництво (наприклад, виробники напоїв, соків, пива; заводи молочної промисловості; є пожвавлення і у компаній, які займаються виробництвом та обробкою паперу)», – зазначає Віктор Михальченко. Проте підвищення попиту продукцію ще гарантує безперешкодного просування над ринком. У посткризовий період виробникам доводиться йти на
Найбільшу активність у питаннях створення СП виявив дніпропетровський «Південмаш», який зараз організує потужності для збирання та обслуговування своєї продукції в Казахстані та на Кубі спільно з тамтешніми партнерами (одне СП підприємства вже працює в Єгипті). Керівництво тракторного виробництва ракетного заводу не коментує подробиці зарубіжних проектів. Але зрозуміло, що розраховувати на реалізацію техніки там підприємству дозволяють його колишні заслуги. У 60–70-х роках минулого століття «Південмаш» розпочав постачання тракторів до Африки, Азії та Латинської Америки. Лише на Чорний континент у свій час було поставлено понад 30 тис. тракторів та комплектів навісного обладнання. Тепер завод розраховує за допомогою своїх кубинських партнерів повернутися в Америку.
Власне, реальних підстав для успішного просування продукції НКМЗ на сьогодні достатньо. На перший квартал 2010 року підприємство завантажене замовленнями на 90%, при цьому основне виробництво — прокатне — на всі 100%. тис. грн. До технічного переозброєння підприємства передбачається спрямувати 450 млн. гривень.
Офіційно це було зроблено за непридатними цінами - у 10-100 разів дешевше за нові аналоги. Наприклад, загальна вартість дев'яти проданих вертольотів Мі офіційно становила лише менше ніж $1,5 млн., тобто. кожен вертоліт продано приблизно за ціною нового автомобіля "Мерседес". Понад сто машин БТР офіційно продано ще дешевше – за 6,8 млн. грн., тобто. менш ніж за $1 млн. при середній ціні за одну машину менш ніж $10 тис. Наприклад, нові зразки російських БТР коштують близько $250 тис., американські аналоги (типу ASV Guardian) - до $700 тис. Не дивно, що навіть за існування тіньових схем , що подорожчали б/у-техніку, на неї існує значний попит у країнах Африки та Південно-Східної Азії. Основними покупцями виступили
В огляді подано інформацію щодо ситуації на українському ринку газобалонного обладнання (ГБО). Розглядається таке: найбільші компанії, торгові марки яких представлені на українському ринку газобалонного обладнання, сегментація ринку газобалонного обладнання у розрізі торгових марок, особливості вибору газобалонного обладнання (ГБО), первинний та вторинний ринок ГБО в Україні, державне стимулювання переведення автомобілів на альтернативне паливо.
Обсяг промислового виробництва у 2009 році скоротився на 21,9%, повідомив учора Держкомстат. Таким чином, рецесія триває вже другий рік поспіль (спад 2008 року становив 3,1%). Найбільший спад у промисловості був зафіксований лише у 1992 та 1994 роках – на 26,4% та 27,3% відповідно. При цьому темпи падіння виявилися більшими, ніж очікували експерти. На початку 2009 року вони прогнозували спад на 12-16%. Результати роботи промисловості у грудні другий місяць поспіль демонструють позитивні показники порівняно з аналогічними періодами 2008 року, але темпи приросту скоротилися з 8,6% у листопаді до 7,4% у грудні. Позитивні показники зафіксовані у семи галузях, найвищі – у металургії (+27,3%) та деревообробці (+22,1%). Втім, жодна із галузей не показала позитивних результатів за підсумками року. Найменший спад зафіксовано у сфері виробництва коксу та нафтопереробки (-3,2%), що пов'язано з високими темпами падіння у 2008 році – на 21,4%. У харчовій галузі спад становив 6,1% через зниження реальних доходів населення.
За різними оцінками, у 2009 р. Україна "споживала" 0,8-1 тис. ліфтів, що більш ніж у 2 рази менше, ніж у 2008 р. У 2009 р., порівняно з 2008 р., обсяги продажу ліфтів у нашій компанії зменшилися на 34% у грошах і на 47% - у кількісному. При цьому оператор компанія виготовила стільки ж ліфтів, скільки і компанія "ОТІС", але своїх даних по структурі ринку не надала. Про ще більше зниження продажів говорять постачальники зарубіжної продукції. У 2009 р. імпорт ліфтів з країн ЄС та СНД до України зменшився у
В огляді представлена наступна інформація: ситуація на українському ринку підшипників, основні гравці на українському ринку підшипників, особливості ринку, внутрішній ринок кулькових підшипників, обсяги виробництва основними операторами, фактори, що впливають на ринок підшипників, інформація про харківський підшипниковий завод, порівняльний аналіз випуску продукції двома найбільшими підприємствами галузі, обсяги виробництва найбільших підприємств підшипникової галузі України, сильні та слабкі сторони ринку та інше.
Виторг компаній цього сектора економіки минулого року зріс на 10% у доларовому еквіваленті, у гривні оборот галузі збільшився на 65% рік до року. Основні ринки збуту вітчизняного енергетичного машинобудування – Росія та країни Середньої Азії: у середньому підприємства сектора експортують понад 80% виробленої продукції. Клієнти українських компаній зазвичай іноземні держмонополії зі стабільним фінансуванням.