Проте українські ЛЕП швидше за все залишаться висіти в повітрі. У затвердженій Кабміном у 2006 році Енергетичній стратегії України передбачено, що загальна сума інвестицій у розвиток магістральних, міждержавних та розподільчих електромереж та трансформаторних підстанцій має становити 82,9 млрд гривень до 2030 року. Кілька років тому це був еквівалент 16,5 млрд доларів, сьогодні значно менше. Крім того, більшість існуючих ліній зносилося, часто їх просто не вистачає. Особливо ця проблема стосується атомних електростанцій, які не можуть видати до системи передбачену їх обладнанням потужність. При цьому деякі регіони та майже всі міста-мільйонники зазнають дефіциту електроенергії. Велика системна аварія в мережі, подібна до московської, у будь-який момент може статися в Києві, Одесі або в Криму. Це найвужчі місця української енергосистеми.
Після проведення травневих торгів «Керміконд» фактично перестав існувати, проте остаточно розпрощатися з ним ліквідатору заважали малоцінні активи, що залишилися у боржника (розукомплектоване обладнання та залишки нерухомості). Їх продаж та списання зайняли майже півтора роки, поки на початку 2010 р. не було зведено ліквідаційний баланс. З нього було зроблено нехитрий висновок: реалізація майна держпідприємства із Верхньодніпровська дозволила погасити всі його борги, проте жодних активів у боржника не лишилося. Наслідком цього стало винесене днями рішення Господарського суду Дніпропетровської області про завершення процедури ліквідації заводу та офіційне припинення його існування.
Співпраця у сфері розробки бронетехніки та тренажерних комплексів до неї, роботи з військово-морської тематики демонструють поступовий відхід України від іміджу постачальника ремонтних послуг до радянської та російської техніки. Це приємно подвійно, оскільки пакистанський танковий контракт довгий час був опудалом військово-технічного співробітництва України та Індії. Робота з відновлення репутації велася довго, і лише зараз стали помітні позитивні тенденції. Першим сигналом стало підписання 2009 року одразу двох контрактів з авіаційної тематики — на переобладнання парку Ан-32 ВПС Індії та постачання двигунів до цих літаків.
На вітчизняному ринку фотовольтаїки (використання сонячної енергії та відновлюваних джерел енергії) можна виділити три помітні гравці. Лідером у галузі є завод «Квазар». Це єдине підприємство в Україні, яке виготовляє фотовольтаїчні модулі, сонячні батареї та портативні системи енергопостачання, а також займається інсталяцією цих систем. Виробнича потужність заводу становить 190 МВт на рік - лише близько 0,1% світового ринку. Для виробництва фотовольтаїчних модулів використовують так званий «сонячний» кремній. У цьому сегменті в Україні працюють ще два гравці – «Пілар» та «Пролог Семікор». «Пілар» виготовляє як кремній у злитках, так і пластини з нього на двох заводах в Україні та Іспанії. Підприємство працює з 1991 року та є головним гравцем на українському ринку з часткою близько 80%. Його потужність з «вирощування» кремнію становить близько 160 МВт на рік (815 тонн). Завод в Іспанії виготовляє ще 600 МВт, що дозволяє йому бути помітним гравцем у світі. У свою чергу "Пролог Семікор" займається виключно виготовленням кремнію. Виробляє в середньому 170 тонн продукції на рік. Частка ринку підприємства в Україні – близько 20%.
За помірно-оптимістичного сценарію розвитку економіки передбачається зниження виробництва електрообладнання, електронного та оптичного обладнання у 2010 р. порівняно з 2008 р. на 19,9% (зокрема, виробництво лічильників електричних скоротиться в середньому на 17%). Дану динаміку зумовить прийняття нормативних правових актів, що стимулюють економію використовуваних ресурсів (води, електрики) у частині ЖКГ через використання електролічильників.
У 2009 р. обсяги виробництва в галузі впали на 45,1% порівняно з 2008 р. Найбільше падіння зафіксовано у виробництві транспортних засобів та обладнання (-58%), у виробництві машин та обладнання (-47,6%), у виробництві Відзначимо більше, ніж очікувалося на початку минулого року, зниження випуску вантажних вагонів (-58%), металоконструкцій (-45-50%), вантажних автомобілів (-79%). , тракторів (-77%). Прогнози на 2010 р. помірно позитивні. Зазначимо, що з кінця 2009 р. з повним завантаженням працюють такі великі машинобудівні підприємства як Новокраматорський машзавод (цього року планує завершити реконструкцію основних фондів), «Азовмаш» (торік завдяки великому контракту на постачання «ВЕБ-лізингу» 500 цистерн зумів). збільшити випуск цистерн на 7,5%), «Мотор-Січ» (виторг компанії за 9 міс. 2009 р. зріс на 78%, чистий прибуток у 24 рази – до 517 млн. грн., рекордні за всю історію компанії показники) , «Турбоатом», «Зоря-Машпроект», «Запоріжтрансформатор», «Електроважмаш», Стаханівський вагонобудівний завод (2010 р. має намір збільшити обсяги випуску вантажних вагонів у 3 рази), Херсонський суднобудівний завод (2009 р. збільшив обсяг виробництва на 20%).
На обсяги виробництва підприємств енергетичного машинобудування криза вплинула найменше. Виручка компаній цього сектору економіки минулого року зросла на 10% у доларовому еквіваленті, у гривні оборот галузі збільшився на 65% рік до року. продукції. Клієнти українських компаній зазвичай іноземні держмонополії зі стабільним фінансуванням.
Обсяг промислового виробництва у 2009 році скоротився на 21,9%, повідомив учора Держкомстат. Таким чином, рецесія триває вже другий рік поспіль (спад 2008 року становив 3,1%). Найбільший спад у промисловості був зафіксований лише у 1992 та 1994 роках – на 26,4% та 27,3% відповідно. При цьому темпи падіння виявилися більшими, ніж очікували експерти. На початку 2009 року вони прогнозували спад на 12-16%. Результати роботи промисловості у грудні другий місяць поспіль демонструють позитивні показники порівняно з аналогічними періодами 2008 року, але темпи приросту скоротилися з 8,6% у листопаді до 7,4% у грудні. Позитивні показники зафіксовані у семи галузях, найвищі – у металургії (+27,3%) та деревообробці (+22,1%). Втім, жодна із галузей не показала позитивних результатів за підсумками року. Найменший спад зафіксовано у сфері виробництва коксу та нафтопереробки (-3,2%), що пов'язано з високими темпами падіння у 2008 році – на 21,4%. У харчовій галузі спад становив 6,1% через зниження реальних доходів населення.
Власне, реальних підстав для успішного просування продукції НКМЗ на сьогодні достатньо. На перший квартал 2010 року підприємство завантажене замовленнями на 90%, при цьому основне виробництво — прокатне — на всі 100%. тис. грн. До технічного переозброєння підприємства передбачається спрямувати 450 млн. гривень.
Виторг компаній цього сектора економіки минулого року зріс на 10% у доларовому еквіваленті, у гривні оборот галузі збільшився на 65% рік до року. Основні ринки збуту вітчизняного енергетичного машинобудування – Росія та країни Середньої Азії: у середньому підприємства сектора експортують понад 80% виробленої продукції. Клієнти українських компаній зазвичай іноземні держмонополії зі стабільним фінансуванням.
Продажі камнеобробного обладнання скоротилися у 2009 р. у 10 разів, інструментів – у 2 рази. Оператори залишають ринок, але обіцяють повернутися. Устаткування для каміння сьогодні майже не продається. Нема попиту, стверджують гравці цього ринку. "Найменший рівень продажів був у грудні минулого року, а зараз можна реалізувати хіба що дешеве китайське обладнання для невеликої приватної каменеобробної майстерні. Хоча і це велика удача", - каже В'ячеслав Плеханов, приватний підприємець з Києва (продаж каменеобробного обладнання та інструментів). ;з 2006 р.; 4 чол.). Як пояснюють оператори, падіння продажів спровоковане насамперед скороченням попиту на продукцію каменеобробки. До того ж, за словами гравців ринку, каменеобробники через кризу відклали плани нарощування виробництва.
Гравці ринку обладнання для каменеобробки стверджують, що сьогодні майже немає попиту на цей вид обладнання. Істотний рівень продажів було відзначено лише у грудні 2008 року. Причиною падіння продажів є скорочення попиту продукцію каменеобработки. До того ж, за словами гравців ринку, каменеобробники через кризу відклали плани з нарощування виробництва.
Енергетична галузь закінчила 2008 р. з рекордним падінням виробництва електроенергії та в умовах заморожування тарифів. Це означає, що інвестиційне навантаження на ціну кіловат-години вкотре переноситься на невизначене майбутнє. За мізерні цифри інвестицій у оновлення галузі чинний міністр ніколи не відповідає. Юрій Продан про це чудово знає, а тому повністю віддається рейтинговим газовим склокам. За даними Мінпаливенерго, у грудні минулого року виробництво електрики в об'єднаній енергосистемі скоротилося порівняно з груднем 2007 р. на 11,9% - до 16 863 млн. кВт-год. Крім падіння товарної виручки, енергетиків наприкінці року очікував і ще один сюрприз - у листопаді уряд заморозив тарифи по всьому технологічному ланцюжку виробництва та постачання електроенергії до 1 квітня 2009 р.
Проте за 9 місяців 2009 р. імпорт обладнання в Україну зменшився, за оцінками операторів, майже вчетверо, а частка імпортерів у структурі ринку скоротилася на 15 в.п. При цьому, як стверджують гравці ринку, ціни на закордонне обладнання та інструменти у доларовому еквіваленті залишилися на рівні минулого року, але стимулювати попит імпортери так і не змогли. Як уже згадувалося, в умовах вимушеної економії каменеобробники вважають за краще купувати уживане обладнання або ж віддають перевагу китайській продукції, дешевшій за європейські аналоги. Той чи інший підхід оператори аргументують в такий спосіб. “Китайське обладнання купують, коли не потрібна висока точність обробки каменю. Але в процесі експлуатації таке обладнання найчастіше не виправдовує очікувань каменеобробників, і через 2-3 роки їм доводиться купувати нові верстати. Знаючи це, покупці віддають перевагу італійському вживаному обладнанню, яке, до речі, дешевше нового китайського.
Схоже, що в Україні виникла нова традиція. Щороку армійські чиновники просять уряд виділити додаткові кошти потреб армії. 2008 р. тодішній міністр оборони закликав Кабмін збільшити фінансування відомства, оскільки армії загрожує голод. Цього року роль прохача дісталася командувачу Сухопутних військ Збройних Сил України. Збройні Сили України не можуть утримувати надмірне майно, в умовах хронічного недофінансування військ – це розкіш.
Проблеми з ліквідністю, які зазнавали вітчизняні метпідприємства наприкінці минулого року, негативно позначилися на економічній діяльності машинобудівних заводів, які виготовляють обладнання для гірничо-металургійного комплексу. Більшість контрактів було або скасовано, або у разі відкладено за термінами. Наприклад, "Азов-маш", у 2008 р. збільшив випуск продукції вагонобудування на 13,2%, тоді як виробництво продукції важкого машинобудування у зв'язку зі скороченням замовлень від металургів скоротилося на 33%. У листопаді вітчизняні замовники (зокрема, Полтавський ГЗК та "Азовсталь") повідомили Новокраматорський машзавод про свою нездатність розплатитися за замовлене обладнання.
Росія намагається потіснити Україну з кенійського ринку озброєнь. Поки що росіяни провалюють замовлення. Контракт «Рособоронекспорту» на постачання до Кенії трьох вертольотів Мі-17 перебуває під загрозою зриву. Якщо замовник не укласти угоду, Україна може мати шанс закріпити свої позиції на ринку озброєнь Кенії. 2007 року український держпосередник з експорту та імпорту озброєння та військової техніки (ВВТ) ДК «Укрспецекспорт» відкрив для роботи ринок Кенії.
За радянських часів основою нашої промисловості були наукомісткі галузі з високим ступенем переробки — понад 30% промвиробництва складали машинобудування та металообробка. Сьогодні це місце зайняла металургія, яка в усьому світі вже вважається "сировинною". Безумовно, держава має систематично підтримувати сьогоднішню основу нашого експортного потенціалу. Але для забезпечення прискореного економічного зростання на найближчі два десятиліття нам життєво важлива структурна перебудова економіки, значне підвищення частки високотехнологічних виробництв.
При низькій купівельної спроможності споживачеві часто доводиться відмовляти собі у придбанні досконалого, але дорогого йому механізму, здатного виконувати цілий комплекс функцій. Споживач може жертвувати іншими перевагами механізму. Проте, вирішальним чинником є надійність. Нею споживачі дорожать найбільше і тому часто роблять вибір на користь якісного, нехай і дорогого механізму. Особливо, якщо йдеться про складну багатоелементну машину, коли від надійності елементів принципово залежить працездатність та можливість використання машини.
Загальна інформація від сенсорів збирається в системі крейтинга і з'являється на моніторі комп'ютера. Регулювання закладено у програму та здійснюється лише автоматично. Система управління може бути від фірми Siemens покоління S7/M7 або ін. Зауважимо, що за висновком, зробленим німецькими дослідниками, нові листоштампувальні преси продуктивно працюють лише 58% часу, 13% часу потрібно для усунення збоїв самого преса, 7% часу відбирають несправності інструменту , стільки ж витрачається на налагодження, решта втрат - технологічні проблеми. Завдання – скорочення непродуктивного часу шляхом більш точного моделювання процесу.