У липні 2012 року українські метизні підприємства виробили 17,5 тис. тонн продукції, що на 3,8% менше, ніж у червні поточного року. Порівняно з липнем 2011 року виробництво скоротилося на

Представник міністерства також повідомив, що гірничорудні підприємства можуть збільшити видобуток залізняку на 1% – до 80,565 млн. т, випуск залізорудного концентрату – також на 1% до 66,763 млн. т, підготовленої залізорудної сировини – на 3% до 66,377 млн. т, у тому числі агломерату – на 4% до 43,698 млн. т, котунів – на 1% до 22,679 млн. т. Водночас співрозмовник агентства зазначив, що прогнозні показники можуть змінитися залежно від

Все це разом взяте сприяє зниженню завантаження окремих підприємств. На ЗСПЗ цей показник загалом становить 24,8% від проектної потужності, з випуску дроту – 26,3%, сітки – 16,4%, цвяхів – 3,1%, емальованого посуду – 33%. Хоча, наприклад, на Дружківському метзаводі, який має великі замовлення на машинобудівне кріплення, ці показники набагато вищі. Там обладнання з виробництва кріпильних деталей для машинобудування працювало у тризмінному режимі, залізничним кріпленням – 3 міс. у двозмінному режимі та інші 9 міс. в однозмінному. У "Стальканату" середнє завантаження на рівні 60%. Загалом у галузі приблизно 35% від усього обсягу реалізації становлять відвантаження на внутрішній ринок. В умовах його стагнації основні зусилля українських металовиробів зосереджені на пошуку можливостей для експорту. Найбільш ємним та перспективним ринком на перший погляд виглядає Росія. Але запровадження там спеціального захисного мита на імпорт кріпильних деталей значно звузило можливості підприємств “Укрметизу”. Не відчував проблем із поставками хіба що

Перспективи роботи української метизної галузі наприкінці 2011 – на початку 2012 рр. передусім залежатимуть від кон'юнктури світових ринків. Минулого року, до речі, експорт металовиробів з України становив лише 60 тис. т, тоді як докризові обсяги поставок коливалися в межах 130-150 тис. т. Якщо виправдаються найгірші прогнози і на економіку ЄС чекає рецесія, це позначиться і на українському експорті металовиробів. (На Європу припадає близько половини його). І це якраз після того, як у ЄС (2010 р.) закінчився термін дії 51,8% мита на імпорт тросів та канатів з України. Мало оптимістична ситуація і на російському ринку, іншому важливому напрямі нашого експорту (25 тис. т 2010 р.). З березня 2011 р. в РФ діє 3-річне спецмито в

За даними центру "Укрпромзовнішекспертиза", за товарною підгрупою УКТ ЗЕД 7318000000, до якої входять гвинти, болти, гайки, шайби, загальний обсяг експорту в 2010 році склав 28,6 тис. тонн на суму трохи більше ніж 48 млн. доларів. При цьому загальний обсяг експортних поставок вітчизняних металовиробів минулого року становив менше 60 тис. тонн. Зазначена товарна група зайняла у структурі експорту (у тоннажі) майже половину – 48%. У країни СНД за цією підгрупою у 2010 році було поставлено 27,5 тис. тонн продукції на 41,4 млн. доларів, повідомив голова аналітичного відділу “Укрпромзовнішекспертизи” Олександр Крайніков. У тому числі до Росії – 21,8 тис. тонн на 32,3 млн. доларів. Як можна помітити, і в "ваги", і в "грошах" основний експорт по товарній підгрупі, що розглядається, йшов саме в Росію: 76,2% і 67,3% відповідно. Таким чином, очевидно, що нові мита Москви здатні серйозно вдарити по українських метизниках. Однак необхідно уточнити, яку частину в постачанні металовиробів зазначеної категорії в Росію займає саме машинобудівне кріплення. У галузевому об'єднанні “Укрметиз” оцінюють його частку як незначну з огляду на те, що у 2010 році в нашій країні його було випущено лише 1,6 тис. тонн, при цьому значна частина була спожита внутрішнім ринком. Генеральний директор “Укрметизу” Ігор Буравльов оцінює масштаб торішнього експорту машинобудівного кріплення до Росії не більше ніж у

У січні-вересні українські метизні підприємства наростили виробництво порівняно з аналогічним періодом минулого року на 4,8%,

У 2011 р. виробництво металовиробів в Україні зросте на 1,5-2% порівняно з 2010 р. – до 274-276 тис. т. У січні-серпні металовироби, що входять до “Укрметизу”, наростили випуск продукції на 6% до рівня АППГ, до

Зокрема, у серпні виробництво металовиробів знизилося порівняно з липнем на 4,8% до

Зокрема, у липні 2011 р. виробництво металовиробів зросло порівняно з червнем на 5%, до 23 тис. т. У 2010 р. метизні підприємства України наростили виробництво порівняно з

Зокрема, у червні 2011 р. виробництво металовиробів знизилося порівняно з травнем на 4% до 22 тис. т. У 2010 р. металовироби України наростили виробництво

Зокрема, у травні виробництво металовиробів зросло на 5% до 23 тис. т. У 2010 р. металовироби України наростили виробництво порівняно з 2009 р.

У січні-квітні українські металовироби наростили виробництво порівняно з аналогічним періодом минулого року на 4% до

Зокрема, у березні виробництво металовиробів зросло порівняно з лютим на 10%, до 22 тис. т. У 2010 р. метизні підприємства України наростили виробництво порівняно з 2009 р.

Метизна галузь України за минулий рік надолужила майже все втрачене в невдалому 2009 році. Обсяг виробництва зріс на 20%, причому по всій номенклатурі виробів, за винятком цвяхів. Забивати цвяхи стали помітно менше. Схоже, настав час закручувати гайки. Принаймні випуск кріплення в країні збільшився майже на 70%. Але не єдиним кріпленням живі метизники. Канати, арматурні пасма та дріт (навіть колючий) теж продавалися досить жваво. Випуск перших та других збільшився приблизно на 40%, дротяної продукції – на 20%. При цьому з усього обсягу випущених українськими підприємствами металовиробів (а це 270 тис. тонн) понад 200 тис. тонн припало саме на дріт. Якщо говорити про тоннаж в інших категоріях, то минулорічні результати такі: сталевих канатів вироблено близько 29,4 тис. тонн, фібри – 10 тис. тонн, арматурних пасм – 8,4 тис. тонн, сітки – 6,8 тис. тонн, машинобудівного кріплення – 1,6 тис. тонн. Виробництво цвяхів хоч і склало 13,3 тис. тонн, але це на 14,3% менше, ніж було у 2009. Розстановка сил у метизній галузі за рік суттєво не змінилася. Позиції лідера міцно утримує

За даними Національної академії наук України, наша країна за запасами скандію займає перше місце в Європі, входячи до п'ятірки світових лідерів. В Україні руди родовищ ільменітових та ільменіт-титаномагнетитових руд габро-анортозитової формації (Стремигородське та Торчинське) містять до 0,005 % Sc2O3; основні концентратори скандію – ільменіт (до 0,015% Sc2O3) та піроксен (до 0,024% Sc2O3). На ільменіт припадає до 60% скандію, що міститься в рудах. Серед інших родовищ, що містять скандій у складі комплексних руд, виділимо

Магнезит - карбонат магнію - Mg(CO3), основні властивості: вміст MgO - 47,8 %, висока температура розплавлення, абразивність, в'язкість. Тальк використовують у таких галузях промисловості, як керамічна, лакофарбова, паперова, вогнетрівка, гумотехнічна, текстильна, будівельні матеріали. Також він застосовується при виробництві косметики та інсектицидів. Приймаючи до уваги властивості магнезиту, його використовують у таких галузях промисловості, як: вогнетрівка, металургійна, хімічна, промисловість в'яжучих матеріалів. Щодо України, можна зазначити, що на даний час розробка власних родовищ та збагачення талько-магнезитової сировини

Сьогодні для проведення якісної геологічної розвідки та оцінки родовища потенційному інвестору необхідно буде викласти $3-10 млн. «Для того, щоб підняти родовище до розробки, ще потрібно як мінімум $100 млн.», — каже експерт Інституту геологічних наук НАН України. А якщо інвестор планує побудувати на базі мідної копальні ще й завод зі збагачення руди та налагодити інфраструктуру, загальний кошторис зросте як мінімум до $300 млн. і коливатиметься в залежності від обсягів видобутку, що плануються. Але гра коштує свічок — заробити на українській міді у світлі зростання її вартості можна досить добре. За підрахунками експертів, грошовий потенціал лише Волинського рудного району становить близько

Мідь була відома людині вже на початку сьомого тисячоліття до н. е. Завдяки своїм унікальним властивостям – високій електропровідності, хімічній стійкості та ковкості – вона широко використовується в різних галузях економіки: електроніці, будівництві, машинобудуванні. У різних галузях техніки широко використовуються сплави з використанням міді, найбільш використовуваними з яких є бронза та латунь. Світовий попит на мідь минулого року виріс на

В Україні поклади мідних руд на територіях сьогоднішніх Рівненської та Житомирської областей було знайдено ще у ХІХ столітті, а перші серйозні пошукові роботи проводились польськими геологами у 1929-1939 роках. У період 60-90-х років пошуки міднорудних покладів було відновлено вже вітчизняними геологорозвідниками, внаслідок чого на кордоні з Польщею було виділено Волинський міднорудний район загальною площею близько 10 тис. кв. м. На його території було визначено найперспективніші ділянки: Рафалівське родовище, а також родовища «Жиричі» та «Шменьки-Заліси» Турсько-Лугівського рудного поля. Мідна руда тут залягає на глибині 200-600 м, а в окремих місцях – до 70-90 м із вмістом близько 1% чистого металу у руді. Варто відзначити також наявність рудопроявів медистих пісковиків Бахмутської улоговини на Донбасі. Але порівняно з Волинським районом цих запасів не достатньо для того, щоб хоч би розпочати промислову розробку. Загалом на території України відомо близько

Україна має невеликі запаси силікатів нікелю, пов'язаних із корою вивітрювання ультрабазитів у Побужжі та Центральному Наддніпрянщині. Проте, Україна зазнає виснаження запасів нікелю. Зокрема запаси нікелевого родовища Липовенківське в центральній Україні можуть бути виснажені за 5 років. Раніше Мінпромполітики України розглядало розробку запасів нікелевого родовища Тарноватське, що містить за оцінками 4,94 млн т руди з 16-річною тривалістю розробки. Руди родовища Тарноватське містять 0,96% нікелю, порівняно з 0,65% рудами Липовенківського родовища. Попит на нікель в Україні традиційно практично повністю