Сьогодні для проведення якісної геологічної розвідки та оцінки родовища потенційному інвестору необхідно буде викласти $3-10 млн. "Для того, щоб підняти родовище до розробки, ще потрібно як мінімум $100 млн.", - каже експерт Інституту геологічних наук НАН України. А якщо інвестор планує побудувати на базі мідної копальні ще й завод зі збагачення руди та налагодити інфраструктуру, загальний кошторис зросте як мінімум до $300 млн. і коливатиметься в залежності від обсягів видобутку, що плануються. Але гра коштує свічок – заробити на українській міді у світлі зростання її вартості можна досить добре. За підрахунками експертів, грошовий потенціал лише Волинського рудного району становить близько

Розвиток мідної промисловості на Волині неминуче призведе до величезних екологічних проблем у цьому регіоні, який має значний рекреаційний потенціал. Крім того, розробка родовищ означатиме вилучення з обороту до мільйона гектарів сільгоспугідь, лісів і боліт, які можливо будуть перетворені на отруйний навколо "місячний ландшафт". Крім того, потрібно врахувати, що виникнуть величезні відвали порожньої породи в міру роботи гірничо-збагачувальних комбінатів, які займатимуть також сільгоспугіддя та землі лісового фонду. Різко збільшиться рівень забруднення вод у басейні Прип'яті, а відтак – і Дніпра; і це - "на довершення" до радіаційного забруднення після аварії на ЧАЕС. Потрібно також врахувати, що видобуток і збагачення мідних руд, а також виплавка міді - виробництва надзвичайно енергоємні, а в України в найближчі роки - у міру виведення з експлуатації енергоблоків на АЕС, що відпрацювали свій рядок, - можуть зменшитися

За експертними оцінками, запаси самородної міді тут становлять понад 25 млн т чистого металу на площі 10 тис. кв. км, у тому числі на двох зазначених родовищах – мінімум 2 млн. т. Ще за радянських часів тут допускалося будівництво мідного гірничо-збагачувального комбінату для отримання концентрату з подальшим виплавленням металевої міді на одному з металургійних підприємств УРСР. І навіть з урахуванням високих потреб Союзу та слабкої включеності його до глобальної торгівлі констатувалося, що створення такого виробництва дозволить СРСР стати великим експортером міді до Європи. Не говорячи про те, що мідним пластам на Волині, за геологічними даними, супроводжують золото, срібло, платина, паладій, комерційне використання яких не менш вигідне. Загалом країною відомо близько 150 рудопроявів міді. Інакше кажучи, за належного підходу Україна здатна стати лідером світової мідної промисловості, а також пов'язаних з нею перспективних напрямків.

За вісім місяців 2007р. з України було експортовано 40,5 тис. мтварів мідної групи на суму $242,3 млн. Порівняно з аналогічним періодом 2006р. кількісний показник експорту збільшився на 6,2%, показник валютних надходжень на 29,3%. Основу структури товарів, що переважають в українському експорті товарів мідної групи, за вісім місяців 2007р. склали:

У січні-лютому 2011 року імпорт марганцевої руди збільшився на 20%, або на 41,51 тис. тонн порівняно з січнем-лютим 2010 року до 248,78 тис. тонн на 116,06 млн дол. Як повідомлялося, у січні 2011 року року порівняно з груднем 2010 року імпорт марганцевої руди збільшився на 19,7%, або на 20,99 тис. тонн до 127,39 тис. тонн на 70,06 млн дол. У 2010 році імпорт марганцевої руди збільшився на

У січні-квітні 2010 року порівняно з січнем-квітнем 2009 року експорт марганцевої руди з України зріс у 6,9 раза і склав 2,33 тис. тонн, на 160 тис. дол. Як повідомлялося, у березні експорт марганцевої руди становив 0 ,14 тис. тонн, на 10 тис. дол. У 2009 році порівняно з 2008 роком експорт марганцевої руди зменшився на 82,3% і склав

Так, за 4 місяці 2010 р. Марганецький ГЗК збільшив виробництво марганцевого концентрату в 9,47 раза, до 228,3 тис. т. У той же час Орджонікідзевський ГЗК за вказаний період наростив виробництво марганцевого концентрату майже в 4 рази, до 203,9 тис. т. Також підприємство виробило 109,1 тис. т марганцевого агломерату (у січні-квітні ця продукція не випускалася). Нагадаємо, що у січні-березні 2010 р. українські гірничорудні підприємства виробили

Так, за 4 місяці 2010 р. Марганецький ГЗК збільшив виробництво марганцевого концентрату в 9,47 раза, до 228,3 тис. Водночас Орджонікідзевський ГЗК за вказаний період наростив виробництво марганцевого концентрату майже в 4 рази, до 203,9 тис. т. Також підприємство виробило 109,1 тис. т марганцевого агломерату (у січні-квітні ця продукція не випускалася). Нагадаємо, що у січні-березні 2010 р. українські гірничорудні підприємства виробили

У рамках української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) у цей період завозилися такі групи як: магнезія перепалена агломерована - 6 тис. тонн (51%); магнезія перепалена агломерована інша – 6 тис. тонн (49%); оксид магнію, крім кальцинованого природного карбонату магнію - до 1% постачання. Значна частина імпорту магнезиту була завезена без визначення марок із поділом за фракційним складом. В основному імпортувалися такі марки (фракційний склад) як:

У рамках української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), у період, що розглядається, завозилися такі групи як: магнезія перепалена агломерована - 11 тис. тонн, або 54%; магнезія перепалена агломерована інша – 9 тис. тонн, або 46%; оксид магнію, крім кальцинованого природного карбонату магнію і природний карбонат магнію - 1 % поставок. Значна частина імпорту магнезиту була завезена без визначення марок із поділом за фракційним складом. В основному імпортувалися такі марки (фракційний склад) як:

У рамках української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), у період, що розглядається, завозилися такі групи як: магнезія перепалена агломерована - 11 тис. тонн (53%); магнезія перепалена агломерована інша – 10 тис. тонн (45%); оксид магнію, крім кальцинованого природного карбонату магнію і природний карбонат магнію - 2% поставок. Значна частина імпорту магнезиту була завезена без визначення марок із поділом за фракційним складом. В основному імпортувалися такі марки (фракційний склад) як:

У натуральному вираженні обсяг постачання магнезиту з Росії становив 178 тис. тонн за середнього рівня цін 362,6 USD/mt. Зі Словаччини було завезено 138 тис. тонн магнезиту при середньому рівні цін 325,7 USD/mt. У рамках української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) у період, що розглядається, завозилися такі групи як: магнезія перепалена агломерована інша - 215 тис. тонн (57%); магнезія перепалена агломерована – 159 тис. тонн (42%); оксид магнію, крім кальцинованого природного карбонату магнію -

У рамках української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (YKT ЗЕД), у період, що розглядається, завозилися такі групи як: магнезія перепалена агломерована (інша) - 66 тис. тонн (54%); магнезія перепалена агломерована – 56 тис. тонн (45%); оксид магнію, крім кальцинованого природного карбонату магнію – 0,7 тис. тонн (1%); карбонат магнію природний – до 1%, або до 1 тис. тонн. Значна частина імпорту магнезиту була завезена без визначення марок із поділом за фракційним складом. В основному імпортувалися такі марки (фракційний склад) як:

В рамках української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), у період, що розглядається, завозилися такі групи як: магнезія перепалена агломерована (інша) - 132тис. тонн (53%); магнезія перепалена агломерована – 113 тис. тонн (46%); оксид магнію, крім кальцинованого природного карбонату магнію -1%; карбонат магнію природний – до 1 %. Значна частина імпорту магнезиту була завезена без визначення марок із поділом за фракційним складом. Здебільшого імпортувалися такі марки (фракційний склад) як

У рамках української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) у цей період завозилися такі групи як: магнезія перепалена агломерована інша - 271 тис. тонн (53%); магнезія перепалена агломерована – 238 тис. тонн (46%); оксид магнію, крім кальцинованого природного карбонату магнію ~ 1%; карбонат магнію природний – до 1 %. Значну частину імпорту магнезиту було завезено без

Україна належить до країн, які мають значні запаси елементарного брому. В останні роки видобуток брому у ВАТ "Бром" (Красноперекопськ) становив близько 2 тис. т. За 11 місяців 2010 р. у ВАТ "Бром" вироблено 3493 т брому та 7575 т бромідів. Незначна частина елементарного брому (близько 6% 2010 р.) експортується. За 10 місяців на експорт поставлено 194,5 т брому на $529,8 тис. Світовий ринок брому нині контролюють три компанії: ICI, Albemarle та Chemtura, з яких остання поступово набуває статусу торгової компанії. На ці компанії припадає понад 80% усіх світових потужностей (790 тис. т на 2008 рік). Ціна на бром та його сполуки на світовому ринку останніми роками підвищувалася внаслідок розширення ринків збуту, значного подорожчання електроенергії та сировинних матеріалів, а також зростання витрат на транспортування. Компанія Albemarle (США) оголосила про підвищення з 1 січня 2011 р. цін на елементарний бром

У цьому огляді міститься інформація щодо ринку графіту України на прикладі компанії, що спеціалізується на виробництві електродної продукції та компонентів промислового призначення для металургії, а саме: основні акціонери компанії; структура капіталу; організаційна структура; сировинна база; виробництво; географія продаж; структура експорту продукції; основні проблеми компанії; показники рентабельності; динаміка виручки від продукції; компанії-аналоги-фундаментальні показники; порівняльні показники; розрахунок підсумкового цінового орієнтиру; баланс та інше

В останні роки українська вогнетривка промисловість зіткнулася зі скороченням попиту на свою продукцію з боку металургів, які сьогодні віддають перевагу імпортним вогнетривам, які в основному поставляються з Китаю. Про це неодноразово заявляли представники асоціації «Укрвогнетупор». За нашою інформацією, власники деяких заводів шукають покупців своїх активів. Нервовість у роботу галузі додає і минулорічна зміна власників на ВАТ «Запоріжсталь» та ПрАТ «ММК ім. Ілліча», яким належать ВАТ «Запорожогнеупор» та ВАТ «Кондратьєвський ОЗ» відповідно. Для нових власників металургійних комбінатів вогнетривкий бізнес непрофільний, тому не виключено, що після завершення аудиту активів і ці підприємства будуть виставлені на продаж.

У березні в Україні очікується нове пожвавлення виробництва металургійної продукції. На цьому тлі стійка думка, що посткризове відновлення гірничо-металургійного комплексу покращить ситуацію і в суміжних областях, включаючи вогнетривку галузь. Проте реальна картина вітчизняного ринку вогнетривів залежить не лише від загального кризового стану металургії.

Українська вогнетривка промисловість виробляє більшість видів вогнетривів, починаючи від широко поширеної алюмосилікатної та динасової до магнезіальної продукції. Лідер галузі - "Запорожогнеупор". Крім нього, діють Часовоярський та Великоанадольський вогнетривкі комбінати, Красногорівський, Кондратьєвський, Пантелеймонівський вогнетривкі та Червоноармійський динасові заводи. Магнезіальні вогнетриви в Україні випускає “Запоріжвогнетрив” та Пантелеймонівський завод. Як повідомили у Міністерстві промислової політики, вся магнезіальна сировина імпортується — переважно з Китаю та Росії. Втім, пострадянський лідер із виробництва магнезіальної сировини — однойменна російська група “Магнезит” багато в чому вичерпала свою традиційну сировинну базу на Уралі і тепер розвиває нові родовища в Китаї, маючи намір освоювати Західний Сибір.