З осені 2011 року колектори, можливо, не зможуть займатися стягненням боргів. Уряд планує накласти тимчасовий мораторій на діяльність колекторських компаній щонайменше на рік.
Частка банківських «проблемних» кредитів у портфелях колекторських компаній цього року поступово зменшується. Зараз колектори диверсифікують портфелі за рахунок страхового та телеком-секторів. Втім, активна видача банками високоризикових споживчих кредитів може повернути статус-кво.
Потреба у очищенні кредитних портфелів змушує банкірів щільніше збільшувати співробітництво з колекторськими структурами. Такий інтерес з боку банків може подвоїти кількість збирачів прострочення у найближчі два роки. З початку року, за оцінками учасників ринку коллекшну, українські банки вже встигли продати близько 6 млрд. грн. поганих боргів. Портфелі заборгованостей, що викуповуються колекторами, й надалі зростають, як на дріжджах. Але незважаючи на темпи, сьогодні у роботі не більше 10% усієї проблемної заборгованості банківського сектору.
Складачі боргів уже почали купувати не лише бланкові дрібнокаліберні кредити, а й забезпечені заставами автомобільні позики. У 2011 році колекторські компанії мають намір сконцентрувати у себе щонайменше третину проблемних автокредитів, а також зайнятися активною скупкою боргів за регресами страхових компаній.
Компанії з управління активами (КУА), створені банками, скористалися активним припливом депозитів до банківської системи та переорієнтували частину коштів найбільш ризикованих клієнтів у керовані ними фонди. Завдяки цьому їхня частка зросла за рік більш ніж удвічі – до 18% від активів пайових фондів. Основною перевагою банківських КУА є доступ до мережі мережі материнських компаній. Решта учасників ринку мережу своїх офісів розширювати не планують, але обіцяють посилення конкуренції.
Підвищення комунальних тарифів та зростання заборгованості у сфері ЖКГ роблять цей ринок ласим видобутком для колекторських компаній. За даними Держкомстату, на початок травня заборгованість населення за комунальні послуги становила 11,445 млрд. грн. І це при тому, що справно оплачується зараз приблизно 90% усіх рахунків, що виставляються. Однак після підвищення цін на газ рівень розрахунків може суттєво погіршитися. Адже за даними численних соціологічних досліджень, при підвищенні тарифів на 30% половина населення, що сплачує сьогодні, відмовляється це робити. В уряді не виключають такого варіанта розвитку подій. А тому мають намір застосовувати до боржників санкції.
За оцінками учасників ринку, у 2010 р. колектори викуплять понад 1 млрд. грн. прострочених банківських боргових зобов'язань за суму близько 100 млн. грн., причому дисконтна ставка зберігатиметься на рівні 90-95%. Порівняно з четвертим кварталом 2009 р. дисконти практично не змінилися, виняток становлять заборгованості з більшим терміном прострочення. Вартість старих боргів знижується, але це цілком логічно та закономірно. Серед уже проданих портфелів найдорожче оцінили активи «ІНГ Банку (Україна)», продані CCG за 18% від номінальної вартості. Щоправда, фінансова установа продавала кредити роздрібного підрозділу, який закривався, тож далеко не всі боржники банку були проблемними.
На думку учасників ринку, одна з головних відмінностей роботи in house collections (внутрішньої структури банку, що займається стягненням боргів) та колекторської компанії полягає у вищому рівні оперативності та гнучкості останньої. Збір боргів у банку - це частина одного з банківських процесів, який узгоджений та закріплений у положеннях та регламентах. Узгодження тієї чи іншої активності чи механізму впливу позичальника у банку відбувається негаразд швидко. Водночас, робота в колекторському агентстві — насамперед бізнес. І цей бізнес вимагає оперативних рішень та їх впровадження буквально відразу.
СК найчастіше передають колекторським агентствам борги з КАСКО (80%), ОСАЦВ (15%) та фінансові ризики, які утворюються при невиплаті кредитів банківськими позичальниками (до 5%). І якщо раніше передавалися майже безнадійні борги двох-трирічної давності, то зараз СК готові передавати борги на кілька місяців. Ефективність стягнення колекторами боргів з регресу перевищує 40%. Ціна питання — 15-25% від суми боргу, що стягується. Важко оцінити ефективність роботи колекторських компаній загалом.
Після реформи ЖКГ, що обіцяється більшістю кандидатів у президенти, більше чверті боргів у цій сфері буде передано колекторам. За підрахунками, під час реформування ЖКГ колекторські компанії працюватимуть із понад 25% прострочених боргів за воду, енергоносії та інші послуги комунальників. На даний момент із професіоналами зі збору боргів стикаються не більше 5% комунальних боржників, директор з маркетингу та продажу колекторської компанії Verdict.
Потенційні заробітки колекторських компаній у найближчі роки становитимуть 2-3 млрд грн. За прогнозами експертів, до кінця поточного року обсяг проблемних кредитів у банківській системі зросте до 50-65 млрд. грн. При цьому 60% проблемної заборгованості припадатиме на корпоративних клієнтів банків. Це і є потенційним фронтом робіт для колекторських компаній. Проте досі колектори не можуть похвалитися значним охопленням ринку невигідних кредитів. Причин тому кілька.
Небанківські фінансові компанії витісняють банки із ринку факторингу. Багато банків майже повністю припинили надання послуг факторингу своїм корпоративним клієнтам. Ринок факторингу швидше мертвий, ніж живий. Банки зазнають дефіциту фондування під такі операції, тому змушені відмовлятися від їх надання
27 жовтня уряду вдалось зібрати 1,25 млрд. грн. За традицією останнього місяця більше половини залучених грошей дав продаж ОВДП з погашенням відразу після виборів — у квітні 2010 р. Їх розміщення дало 725,6 млн. грн. Ще одну велику суму – 303,4 млн. грн. - дали бюджету півторарічні папери.
Держфінпослуг просить на порятунок кредитної кооперації 1 млрд. грн. В іншому випадку близько 30% кредитних спілок ризикують розоритися. Минулого тижня голова Держфінпослуг Віктор Суслов, а також представники ринку кредитних спілок (КС) заявили, що система кредитної кооперації потребує рефінансування у розмірі 1 млрд грн. Більше того, стало відомо, що регулятор і асоціації, що представляють ринок КС, направили відповідну програму антикризових заходів до Кабміну, Верховної Ради та Нацбанку. За словами Віктора Суслова, найближчим часом очікується розгляд цього питання Кабміном. "Стабілізувати ситуацію в КС, не вклавши туди жодної гривні рефінансування, неможливо", - заявив голова Держфінпослуг на прес-конференції 6 липня. При цьому представники ринку зазначають, що близько 500 млн. грн. могли б бути спрямовані на допомогу КС у поверненні депозитів населенню, на підтримку короткострокової ліквідності установ, а ще 500 млн грн. - На підтримку основного виду діяльності КС - кредитування населення.
Інвестиційні фонди зазнали відпливу коштів. Найбільше постраждали відкриті фонди, менше — закриті. Проте сьогодні експерти констатують — відтік майже припинився. Дані Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) показують, що з початку цього року відбулася зупинка відтоку коштів з відкритих фондів — найчутливішої до настрою населення групи фондів. Якщо за минулий рік вони втратили майже 57% коштів, то з початку 2009 р. лише 4%. Щоправда, кількість фондів суттєво зросла, і з різних ІСІ картина припливу-відтоку різна.
Обсяг інвестицій в основний капітал за перший квартал упав майже на 40% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 25,1 млрд. грн., а порівняно з торішнім середньорічним квартальним значенням — більш як удвічі, повідомив Держкомстат. У першому кварталі відзначається згортання інвестиційної активності компаній щодо своїх проектів практично у всіх секторах. З іншого боку, змінилася структура джерела фінансування. Зокрема, у рази впали інвестиції з держбюджету, суттєво скоротилася частка кредитування (з 15-20% останніми роками – до 11,8%). Відповідно, різко зросла частка власних коштів підприємств — майже до 70% (21,1 млрд. грн.).
Криза змусила фонди прямих інвестицій (private equity funds) змінити лідерів. Більшість інвесторів, які працюють на ринках, що розвиваються, вірять у перспективи бізнесу — на відміну від фондів, націлених на розвинені держави. 78% інституційних інвесторів планують розширити свою присутність у деяких країнах, що розвиваються, протягом найближчих п'яти років. Для порівняння: лише 43% фондів, що вкладають в активи західних економік, планують у той же період збільшити інвестиції. Такі результати п'ятого щорічного дослідження, проведеного Асоціацією фондів прямих інвестицій на ринках, що розвиваються (EMPEA) і фондом Coller Capital. Аналітики опитали 156 інституційних інвесторів (представників пенсійних та хедж-фондів, страхових компаній та багатих сімей з різних регіонів світу).
Найбільш висока ймовірність дефолтів до кінця року існує за облігаціями компаній сектору нерухомості та роздрібних торгових мереж. Отже, головним механізмом виживання на ринку залишиться реструктуризація запозичень. Альтернативою домовленостей із кредиторами буде банкрутство компаній, що не завжди дозволяє повернути вкладені кошти. Ситуація з борговим навантаженням рітейлерів подібна до ринку нерухомості. Банки не рефінансують борги, а терміни виконання зобов'язань по облігаціях порушуються, і з паперів з'являється дедалі більше технічних дефолтів. Останні півроку компанії заявляли, що шукають інвестора чи продають якісь об'єкти. Але угод поки що не відбулося жодної. Отже, зараз ринок починає намацувати можливості реструктуризації зобов'язань.
Українські компанії перестають платити за своїми боргами. За підрахунками експертів, на початок квітня кількість дефолтів за корпоративними облігаціями вже досягла 90 і продовжує збільшуватися. Щоправда, поки що у більшості випадків йдеться про так звані технічні дефолти: боржники намагаються домовитися з інвесторами про відстрочки, реструктуризацію та інші поступки, не відмовляючись від виплат загалом. Проте вже у другому півріччі фінансисти прогнозують стрімке зростання кількості справжніх дефолтів із повною відмовою від погашення корпоративних облігацій. У першому кварталі 2009 р. було зафіксовано 16 випадків технічних дефолтів: дев'ять із них припало на будівельний сектор, і вони були пов'язані зі зривом термінів здачі нової нерухомості в експлуатацію, а сім — на корпоративний сектор. Вітчизняні інвесткомпанії, які є одними з основних покупців цінних паперів (після банків), дали менш оптимістичні оцінки.
За оцінкою колекторської компанії (КК) X-Point, вже восени обсяг замовлень на повернення боргів з боку банків збільшився на 25—30%, і ця цифра постійно зростає. Водночас, сьогодні, за оцінками Асоціації колекторського бізнесу України (АКБУ), в роботу колекторським компаніям передано не більше 10—15% проблемної заборгованості фінансово-кредитних установ. Ринок колекторських послуг поки що відкритий, проникнення в банківський сегмент порівняно невелике, а послуги з повернення проблемних та безнадійних боргових зобов'язань недостатньо структуровані. З іншого боку, за підрахунками АКБУ обсяг ринку вже зараз становить близько 2,5 млрд. грн. — тобто послуги колекторів стають уже популярнішими. "Безумовно, у такій ситуації фінансово-кредитні установи все частіше вдаються до допомоги колекторських компаній, - коментує експерт. - Підвищений попит на послуги колекторів не може не позначитися на тенденціях розвитку цього ринку. Практично щодня ми дізнаємося про появу нових і нових гравців. За нашими оцінками, сьогодні в Україні працюють до 15 великих колекторських компаній, а також близько 40—50 невеликих регіональних структур, які позиціюють себе такими: поточного року ми очікуємо, що ринок колектингу пройде стадію формалізації, доформування, і до кінця року залишиться близько 10 сильних гравців.