У більшості бізнес-шкіл ціни у валютному еквіваленті (найпоширенішому до кризи) завмерли на рівні 2008-го. З початком фінансових негараздів і зростанням курсу долара багато шкіл зафіксували свої прайси в національній валюті, але вже за новим курсом. А визначальним трендом у лінійці пропозицій стали mini-МВА, які з'явилися ще в докризові часи, але тоді розглядаються швидше як дивина. Сьогодні "короткий курс МВА" позиціонується школами, що втрачають клієнтуру, як чи не як найпрестижніший і вигідний за співвідношенням ціна/якість варіант. Серед рекламованих плюсів міні-диплома - практично той же обсяг знань, що і за "материнською" програмою, але при цьому

У 2008 році 43,75% українських слухачів західних МВА-шкіл планували продовжити свою кар'єру у фінансовому та банківському секторах. У 2009 році їх кількість різко впала до 26,92%, знову наблизившись до показника 2007 року - 20%. Аналогічні перепади спостерігаються й у промисловій та інженерній індустрії, у якій у 2007-му планували працювати 8,89%. У 2008 році охочих працювати у цій сфері взагалі не виявилося (0%). Але вже наступного року сплеск інтересу до цієї сфери зріс до

Але якщо підходити до питань акредитації цих організацій, як навчальних, так і допоміжних, у міжнародних структурах із граничною строгістю, то можна сказати, що серйозних закладів такого штибу в Україні не більше двох десятків. Вітчизняний абітурієнт, який бажає мати ступінь магістра ділового адміністрування, донедавна мав два шляхи: здобути освіту або за кордоном, або на Батьківщині. Сьогодні деякі українські школи за окремими програмами тісно співпрацюють з

Сьогодні багато українських топ-менеджерів можуть похвалитися "корочкою" про закінчення МВА. Показово, але в світі отримувати подібний ступінь йдуть в основному студенти та менеджери-початківці. У нашій країні простіше простого зустріти власника великого бізнесу, який навчається за цією програмою. Багато хто просто не знає про альтернативу такої освіти - ЄМВА

Різко зріс попит на бізнес-освіту, зокрема за програмами МВА, з особистої ініціативи, причому люди готові оплачувати її зі своєї кишені. Це при тому, що зі зростанням та розвитком попиту, популярності бізнес-освіти його вартість зросла. Так, за дворічне навчання за програмою МВА в Україні наразі треба заплатити від 150 до 180 тис. грн. Вартість програми МВА у нас

Щороку добувати диплом рейтингових бізнес-шкіл вирушає близько 50-70 українців, що надійшли туди. Щороку в жовтні QS привозить до Києва представників понад 30 топових навчальних закладів, і менше тисячі відвідувачів на ці заходи не реєструється. Вчитися на МВА, за досвідом МВА Strategy, відправляються три категорії людей: наймані менеджери, які прагнуть кар'єрного зростання або зміни діяльності, підприємці та керівники, які бажають покращити свої знання, та третя категорія, яку

Щодо вітчизняного ринку МВА, то за останні роки він, звичайно, "подорослішав". Нині 20-90 закладів пропонують ті чи інші програми МВА (залежно від різновиду акредитації). Найбільш помітними учасниками українського ринку є Києво-Могилянська бізнес-школа (kmbs), Київська бізнес-школа (КБШ), Львівський інститут менеджменту (ЛІМ), Міжнародний інститут бізнесу (МІБ), Міжнародний інститут менеджменту (МІМ), Школа бізнесу КІБІТ (ШБ) КІБІТ) та Вища школа бізнесу та менеджменту (Graduate School of Business&Management - GSBM). Місткість ринку ніхто оцінити не береться, насамперед через

Цього літа на ринку, який самі учасники називають не інакше як закритим та сформованим, спостерігався небувалий ажіотаж. У парламенті з'явилося одразу кілька законопроектів, які мають радикально змінити правила гри на ринку оцінки. Момент обраний не випадково: держава влаштовує останній розпродаж ласих шматків. В умовах зменшення станів олігархів, порожньої скарбниці та прийдешніх президентських виборів. На кону стоять такі великі суми, що вирішили змінити законодавство. Серед об'єктів, які спровокували владу змінити правила гри, називають ОПЗ, 100% акцій ДАК "Титан", ВАТ "Сумихімпром", 22,4% акцій компанії "АероСвіт".

Хто стоїть за ідеєю врегулювання оцінного бізнесу. До оцінки нерухомості або землі завжди можна причепитися. Особливо під час кризи. Оцінка - суб'єктивний процес, хоч і заснований на об'єктивних факторах. Так побудовано систему - не порушуючи закон, оцінка однієї й тієї ж об'єкта може відрізнятися кардинально. Не секрет, що існують відомі оцінювачі, які обслуговують інтереси певних бізнес-груп чи місцевої влади. Іноді це відбувається на законних підставах. Правила проведення оцінки існують, питання в тому, наскільки ці правила дотримуються учасниками ринку та замовниками. Помиляються не тільки дрібні, але і відомі оціночні компанії. Минулого року після публічних претензій ГоловКРУ потрапила репутація однієї з чотирьох провідних міжнародних компаній з надання професійних послуг "Ернст енд Янг", яка оцінювала активи "Укрзалізниці". Ревізори вимагали у ФДМУ позбавити організацію права займатися оціночною діяльністю. Але рецензію сумнівної оцінки не дано досі.

Криза не ставить хрест на роботі оцінювачів, а змінює її характер та сферу докладання зусиль. Оцінка нерухомості в умовах кризи ліквідності стає найбільш актуальною та затребуваною. За останні кілька місяців попит на подібні послуги збільшився у кілька разів. Більшість звернень з боку девелоперів та забудовників стосуються мінімізації витрат та визначення вартості власних об'єктів нерухомості та проектів, які можуть бути виставлені на продаж. Ринок оціночних послуг динамічно розвивався протягом останніх кількох років. За цей період зазнали змін методи державного та громадського регулювання ринку, сформувалися українські лідери, які надають якісні послуги з оцінки нерухомості, майнових прав, земельних ділянок, а також цілісно-майнових комплексів, цінних паперів тощо. Сьогодні в Україні налічується п'ять професійних саморегулівних організацій, серед яких найстарішою та найбільш авторитетною є Українське товариство оцінювачів, створене у 1994 р. та об'єднує 1 400 оцінювачів – фізичних осіб та акредитованих при ньому понад 20 СОД. Загалом в Україні (з урахуванням оцінювачів землі) налічується близько 8 000 осіб, які надають цю послугу.

Столичні компанії відмовляються платити за красиво упаковані, але часто абсолютно марні навчальні програми. Тренінгові компанії, яким останніми роками вдалося настільки зачарувати своїх клієнтів, що ті готові були купувати буквально будь-які навчальні програми, ризикують виявитися без справ. Фінансова криза, що накрила країну, змусила їх переоцінити важливість навчання персоналу, внаслідок чого 70% київських підприємств урізали витрати на семінари. Тренерів не рятують навіть готовність вчити за півціни та нові модні програми, що обіцяють легкий та безболісний вихід із кризи. Тренінги виходять із моди. Якщо раніше у столичному бізнес-середовищі вважалося просто непристойним економити на семінарах та навчальних програмах для персоналу, то криза кардинально змінила систему корпоративних цінностей. Зіткнувшись із фінансовими труднощами, підприємства почали різати насамперед такі статті витрат, як реклама та навчання.

Оцінка нерухомості, яка раніше влітала українцям у копійчину, стрімко дешевшає - з жовтня минулого року до нинішнього лютого ціни обвалилися на 30%. Якщо раніше громадяни зверталися за оцінкою житлоплощі переважно для отримання іпотечного кредиту або продажу майна, то тепер просять оцінити квартири для обміну. А ось автоекспертиза, як при продажу б/в машин, так і за ДТП, за останні три місяці подорожчала в середньому на 20%. При цьому незадоволеність клієнтів компенсується готовністю експертів особисто прибувати на місце аварії, щоправда, лише за додаткову плату. Водночас громадянам стало простіше домовитися з оцінювачами про суму комісійних – розцінки на рекомендовану експертизу поступово знижуються. Стагнація ринку житла та заморожування іпотечного кредитування перевели оцінку нерухомості в ранг малозатребуваної послуги. За інформацією Українського товариства оцінювачів, якщо у 2007 р. – на початку 2008 р. компанії отримували не менше 500 замовлень з іпотеки щомісяця, то у лютому нинішнього року – п'ять-сім у кращому випадку. Що не забарилося позначитися на вартості послуг – оцінка квартири обійдеться громадянинові сьогодні не більше ніж у 400 грн. Раніше вважалося соромним проводити оцінку квартир менш ніж за $100. У деяких містах мінімальні ставки були ще вищими через корпоративні домовленості. Сьогодні таку роботу багато хто виконує і за 200-300 грн.

Більшість компаній взагалі відмовилися від зовнішніх тренінгів у короткостроковій перспективі. У деяких галузях, де періодичні тренінги щодо підвищення кваліфікації - одна з умов отримання ліцензії, зовнішнє навчання звели до необхідного мінімуму. Про скорочення витрат на Т&О-напрямок у компаніях говорять відкрито. У корпораціях бюджети на розвиток та навчання персоналу у I кварталі 2009 р. скоротилися на 25%. В автоцентрі HR-бюджети на навчання загалом зменшились на 70%, на зовнішнє навчання – на всі 100%.

Щоб компенсувати відтік клієнтів, тренінгові компанії вирішили швидко навчити топів, як боротися з кризою. Ціна три-п'ятиденного курсу – $200-300 на день. Проте за такий короткий період навіть теоретично неможливо навчитися боротися із кризою. "Антикризові" стратегії впроваджуються і на ринку бізнес-освіти. Тренінгові та консалтингові компанії під соусом антикризових програм пропонують топ-менеджерам та керівникам середньої ланки короткострокове навчання. Однак більшість експертів сумніваються в ефективності такого навчання нашвидкуруч. Падіння ринку короткострокових тренінгових програм. Навчання значної частини слухачів цих курсів оплачували компанії.

В Україну ринули іноземні бізнес-гуру. За нечувані гонорари вони вчать вітчизняних менеджерів заробляти величезні гроші. Парад генералів бізнесу. Поява на українському ринку світових бізнес-гуру, радників та експертів. У 2008 році поділитися досвідом в Україну приїхала рекордна кількість професорів престижних бізнес-шкіл, успішних підприємців, авторів усіляких бестселерів та просто мультимільйонерів. Основними споживачами імпортної ділової мудрості стали українські білі комірці - менеджери та бізнесмени, які, як виявляється, легко купуються на анонси, особливо ті, де йдеться про "фокуси позиціонування" або про "сім чудес маркетингу".

Експерти виступили проти ухвалення у другому читанні законопроекту, який може знищити незалежну оцінку. Законопроект про внесення змін до ЗУ "Про товарну біржу" та інші законодавчі акти України (№0971 від 17.09.2008) несе низку загроз. Шляхом внесення змін до цивільного, господарського та земельного законодавства документ визначає обов'язковість проведення оцінки для будь-яких операцій з майном, які здійснюватимуться всіма громадянами та суб'єктами господарювання, що призведе до їх додаткових багатомільярдних витрат. Передбачає обов'язкову (щомісячно) звітність нотаріусів про сутність, зміст та вартість угод з майном, які ними засвідчені, шляхом надання відповідної інформації до створюваної відповідно до цих змін ради з питань оціночної діяльності. Це призведе до обов'язковості оприлюднення особистої конфіденційної інформації з порушенням цивільних прав людини на приватне життя, свободу розпорядження власністю, створюючи умови для рейдерства в бізнес-середовищі.

Маркетинговий аудит (або, як його ще називають маркетингова ревізія), по суті, це оцінка комерційної спроможності бізнесу, сфери господарської діяльності, та пошук відповіді на питання: чи є перспективи цього підприємства чи фірми на ринку. Тому мета маркетингового аудиту — сформулювати питання, на які необхідно отримати відповіді (бажано за допомогою керівництва того підприємства, де такий аудит проводиться), обговорити їх для того, щоб виявити наявні проблеми та намітити шляхи їх усунення.

Ринок оцінки в Україні тримається сьогодні на кількох великих міжнародних компаніях. Така ситуація провокує останніх на особливу вибірковість у виборі клієнтів. Так, за словами директора однієї з відомих девелоперських компаній, перша консалтингова структура, до якої звернулися під час виходу на IPO, відмовила у послугах. Через відсутність гідної конкуренції, навіть нехтуючи пропозиціями про співпрацю, кити інвестиційної аналітики залишаються у виграші. Можливо, тому компанії, які потрапили до обраних, неохоче здають контакти своїх партнерів. Великі гравці ринку нерідко обмежуються абстрактною відповіддю Міжнародна компанія, якій довіряють у світі. Крім статусних гравців із зарубіжним корінням, певний сегмент ринку займають локальні компанії. Щоправда, якість їхніх послуг – предмет спірний.

Основною складовою будь-якої угоди є ціна активу, який виступає як об'єкт купівлі-продажу. При цьому порівняно з іншими галузями економіки у сфері комерційної нерухомості оцінка має досить специфічний характер, що пов'язано зі значними обсягами оцінюваних активів, ускладненістю механізму ціноутворення та, відповідно, процедурами та методиками оцінки, а також широким спектром управлінських рішень, що ґрунтуються на використанні результатів оцінки . Усе це в результаті визначає досить високі вимоги до оцінювачів, від професіоналізму яких значною мірою залежить ефективність та надійність ведення бізнесу у сфері комерційної нерухомості. За словами Іллі Величко, спеціаліста відтіла продажів компанії "Українська Торгова Гільдія", дохідність об'єкта визначається сукупністю кількох факторів. Основними є: концепція та формат; місце розташування та конкурентне середовище; орендарі та орендні ставки; технічні параметри (площа, паркінг, транспортна доступність, можливість збільшення та ін.). Прибутковість об'єкта розраховується усім етапах його втілення у реальність - від вибору земельної ділянки і до 2-3-х років його функціонування.

Існують загальноприйняті підходи та міжнародні стандарти, на яких засновані локальні зразки оцінки нерухомості у всьому світі та яких дотримуються всі оціночні компанії. При цьому вони можуть мати свою специфіку в кожній країні, проте, як зазначають фахівці, у будь-якому випадку реалізовувати її будуть оцінювачі з певним досвідом роботи та відповідними знаннями. Тим часом складність полягає в тому, що поки що у нас досить низький рівень кваліфікації оцінювачів, які працюють з комерційною нерухомістю. У процесі оцінки увага звертається на всі, навіть найдрібніші деталі. У кожного оцінювача є свої підходи, але, у будь-якому випадку, для початку складається докладна анкета про стан об'єкта, що оцінюється. Важливе значення має місце об'єкта, також враховується фізичний стан, наявність комунікацій (що дуже важливо в оцінці земельної ділянки), розвиненість інфраструктури у районі розташування об'єкта оцінки. Професійні оцінювачі мають фото- та відеотехніку, тому об'єкт оцінки фотографується, а знімки додаються до звіту.