Сегмент побутового електроінструменту в Україні міцно зайнятий дешевою продукцією з Китаю. У 2005 році закордонні компанії мають намір боротися за ринок професійного інструменту
На відміну від інших типів драбин драбини абсолютно самодостатні - незалежно від конструкції стійко "тримаються на ногах" без допомоги будь-яких вертикальних поверхонь в якості опори.
З 1995 року в Україні активно розвивається ринок домашніх саун, 2003 року його ємність становила 97,6 млн. грн.
Вітчизняний ринок інструментів зростає як на дріжджах
Як тільки перша людина почала будувати собі житло, він задумався над створенням інструментів, що полегшують його роботу. І з того часу, з'явившись на світ ще в незапам'ятні часи, будівельний інструмент безперервно розвивався, удосконалювався, і цей процес триває. За останні кілька років ринок будівельного інструменту розвивається настільки динамічно, що фахівці до 2005 року прогнозують його зростання майже наполовину, що не може не тішити як великі будівельні організації, так і кожного домашнього майстра.
Останні кілька років ємність українського ринку витратних матеріалів для електроінструменту щороку зростає на 15-20%. За прогнозами операторів ринку, в 2004 році потреба країни в цих матеріалах (у грошах) складе близько $30 млн.
Темпи зростання кількості торгових точок з продажу будівельних та оздоблювальних матеріалів збільшуються з кожним роком. Бізнесмени зазначають, що цивілізовані форми торгівлі відвойовують дедалі більшу частку будівельного ринку. Гравці ринку проводять аналогію з торгівлею продовольчими товарами, яка за рівнем розвитку випередила будівельний ритейл на 2-3 роки. Але суттєві зміни намітилися й у торгівлі будматеріалами – збільшився приплив інвестицій, зокрема через закордон.
У компанії "Вант" оцінюють річний обсяг українського ринку зварювальних матеріалів у $40 млн., що порівняно з європейськими або найбільшими азіатськими (Індія, Китай) досить небагато. Однак якщо аналізувати ринок у динаміці, то фахівці зазначають, його структура, відображаючи загальносвітові тенденції, поступово зміщується на користь матеріалів для автоматичних способів зварювання - дроту суцільного перерізу, порошкових дротів, флюсів та ін. ніж інші види зварювальних матеріалів, наприклад, дріт суцільного перерізу або порошковий дріт, а флюс - ще простіше. Відповідно, знижується споживання і, як наслідок, випуск зварювальних електродів, виробники переорієнтуються на вироби малих діаметрів, спеціальні марки (для зварювання нержавіючих сталей, аустенітних, жароміцних, наплавних сталей, сталей з особливими властивостями та ін.).
На ринку зварювальних матеріалів СНД пропозиція перевищує попит і у "традиційних", і у високотехнологічних сегментах. Але проблеми з сировинним забезпеченням і зростаюча кількість дрібних конкурентів урізають можливості великих внутрішніх виробників, відкриваючи ринок імпорту. Аналізуючи виробництво зварювальних матеріалів в Україні та СНД, зазначимо, що рівень випуску подібної продукції дуже сильно залежить від масштабу виробництва сталі та прокату. Тому зафіксоване у 2004 р. збільшення випуску сталі та прокату в СНД, безсумнівно, покращило сировинну базу виробництва зварювальних матеріалів.
Наші співвітчизники вже встигли звикнути та оцінити переваги різноманітних будівельних супер- та гіпермаркетів, спеціалізованих магазинів. Через деякий час захоплення встигло вщухнути. І покупці, особливо регулярні, зіткнулися з деякими, скажімо так, незручностями та недоліками будівельних магазинів.
Темпи зростання кількості торгових точок з продажу будівельних та оздоблювальних матеріалів збільшуються з кожним роком. Проте торгівля будматеріалами в Україні (через специфіку самого товару та нерозвиненості ринку) виглядає дуже різнорідно та хаотично. Канали збуту та торгові формати ще постійно видозмінюються, рітейлори шукають свої ніші, визначаються з цільовою аудиторією та напрямками розвитку.
На столичному роздрібному ринку будматеріалів планується справжній бум. До 2006 р. у Києві кількість супермаркетів формату "зроби сам" перевалить за десяток. Не без допомоги іноземних рітейлорів
Сьогодні зоною особливої уваги експерти називають торгівлю будматеріалами. Невипадково у цьому сегменті прогнозується суттєве збільшення кількості будівельних супермаркетів. Так, найближчим часом очікується відкриття ще одного "Епіцентру", "Нової Лінії" у Києві та "Слону" у Харкові. Українські інвестори, з одного боку, поспішають "застовбити" місце на ринку до приходу потужних західних мереж, а з іншого боку - намагаються випередити своїх місцевих колег. Причому роблять це переважно вибираючи з двох форматів: DIY або Professional.
Ринок електроінструментів наситився, конкуренція загострилася. Споживачі дедалі більше уваги звертають на сервіс. Тому, наприклад, компанія Bosch вирішила відкрити власний сервіс-центр, який має "очолити" мережу авторизованих центрів партнерів.
Ринок електроінструменту 2003 р. виріс на 15-20%. При цьому обсяг продажу електроінструменту досяг $25-30 млн, витратних матеріалів - S18-20 млн (дані наведені у роздрібних цінах). "Левова" частка ринку належить імпортній продукції -85%. Електроінструмент вітчизняного виробника займає 15%, що залишилися. Кількість операторів обчислюється 10-12 великими імпортерами, трьома українськими виробниками. Компаній, що торгують інструментом, лише у Києві налічується близько 200.
Монолітне будівництво сьогодні вважається найбільш перспективною технологією зведення будівель та споруд найрізноманітнішого призначення. Загалом цей метод виглядає наступним чином: на місці будівництва бетоновмісна суміш заливається в спеціальну форму (опалубку), що надає необхідну форму монолітним бетонним або залізобетонним конструкціям. Особлива роль у даній технології відводиться опалубці - саме вона багато в чому визначає терміни будівництва та якість конструкцій, що споруджуються.
Сьогодні будівництво басейнів – перспективний напрямок у вітчизняному будівництві, тим більше, що жорсткої конкуренції поки немає, а попит на них однозначно існує.
Активний продаж закордонних захисних систем для вікон в Україні розпочався майже шість років тому. Готові вироби без прив'язки до конкретного віконного "отвору" та складання завозилися в Україну лише на першому етапі впровадження товару на ринок. Наразі вся продукція збирається всередині країни народними умільцями.
Український ринок зварювальних матеріалів застиг на одному рівні: ні 2002 р., ні 2003 р. суттєвих змін не відбулося, не було ні різких сплесків чи спадів обсягів виробництва, ні рішучих стартів компаній-новачків.
Все частіше постачальники відмовляються від порочної практики придбання дешевих приладів, розуміючи, що орієнтуватися потрібно на вартість пробитих отворів, забитих дюбелів, відшліфованих метрів деревини... При великих обсягах робіт і додаткових витрат на позаплановий ремонт перевантаженого інструменту або купівлю нового замість " вимушених простоях у роботі та проблемах з її якістю вигідніше, виявляється, набувати високотехнологічного, професійного електроінструменту.