Незважаючи на те, що в 2009 р. ринок ОС-плит не збільшився в 2 рази, скорочення його обсягів всього на 21,6% (тоді як обсяги продажів більшості будматеріалів зменшилися в 1,5-2 рази) виглядає більш ніж підбадьорювально. Причиною незначного, за нинішніми мірками, скорочення обсягів реалізації, за словами гравців ринку, є популярність ОС-плит серед населення України. Адже вони використовуються як підкладки при облаштуванні покрівель з бітумної черепиці, так і основи під підлогу з паркету або лінолеуму. Крім того, ОС-плити широко застосовуються в обробці та декоруванні, а також у каркасно-панельному будівництві. Зокрема, за оцінками Максима Марініна, заступника директора ТОВ "СіпекоБуд" (м.Київ; виробництво каркасних панелей з ОС-плит, будівництво котеджів та будинків з них; з 2007 р.; 20 чол.), у 2009 р. обсяги будівництва каркасно-панельних котеджів та будинків в Україні збільшилися порівняно з 2008 р. приблизно на

Дорога продукція іноземних компаній, які до кризи лідирували у верхньому ціновому сегменті, практично з ринку, але на їхнє місце приходять нові гравці. "Раніше в цьому сегменті превалювала продукція ТМ Egger (Австрія) та Termopal (Німеччина). Зараз їхня присутність на ринку зведена до нуля, зате з'явився новий гравець - Kaindl (Австрія) - основний конкурент фірми Egger в Європі", - каже Ігор Кашапов, директор компанії "Міф" (м.Київ; меблевий консалтинг; з 1998 р.; 5 чол.). Тож у 2009 р. частка верхнього цінового сегмента майже не змінилася порівняно з 2008 р. А ось середній ціновий сегмент за цей період "схуд" більш ніж у 2 рази. Серед найбільш відомих в Україні ТМ, представлених у цьому сегменті, як і раніше, залишаються марки Interspan, FALCO (обидві - Угорщина), Buchina (Словаччина). З початку року ситуація почала змінюватися, зокрема нижній ціновий сегмент став "танути", а середній - відновлювати свої позиції. Але справа не в тому, що змінилися уподобання споживачів, просто дерев'яні плити почали дорожчати: за вісім місяців 2010 року їхня вартість у середньому збільшилася на

У 2010 р. ринок басейнів збільшиться порівняно з 2009 р. і локомотивом продажів стануть басейни для індивідуального користування. Хоча у 2009 р. перспективним вважали субринок громадських басейнів, припускаючи, що завдяки підготовці до проведення в Україні Євро-2012 у країні розпочнуться активні реконструкції та будівництво готелів. Гравці ринку прогнозують, що в поточному році частка басейнів для індивідуального користування в загальному обсязі ринку збільшиться.

Протягом 2004-2006 років. продаж басейнів в Україні збільшувався на 30-40% щорічно. Позитивну динаміку ринку забезпечувало насамперед активний розвиток котеджного будівництва. Щоправда, починаючи з 2007 р. темпи приросту продажу басейнів почали сповільнюватися. Зокрема, за підсумками року в кількісному вираженні ринок виріс лише на

Експерти відносять басейни зі скловолокна до середньоцінового сегменту. Ціни на ці вироби коливаються в діапазоні $5-15 тис. Але іноді вартість такого басейну може становити $40 тис. і більше. Будівництво бетонного басейну, як правило, на 30-40% дорожче. Основний критерій при виборі покупцем басейну зі скловолокна – швидкість його спорудження.

На ринку скатних покрівельних матеріалів (шиферу, метало-, бітумної, натуральної черепиці, бітумних хвилястих матеріалів та ін.) настав "високий" сезон, пов'язаний з осінніми ремонтними та будівельними роботами. У цей період гравці ринку зазвичай реалізують не менше 50% продукції. Тому постачальники та виробники скатної покрівлі повністю зосереджені на тому, щоб заробити більше.

Український ринок металочерепиці потроху зростає. Позитивна тенденція намітилася за підсумками 2010 р., коли його обсяг у кількісному вираженні збільшився на 10%. Щоправда, приріст зафіксували не всі гравці. Втім, і дані про споживання металочерепиці досить приблизні, оскільки цей покрівельний матеріал виготовляють з пофарбованого металу, що використовується при виготовленні профнастилу.

Ринок віконної та дверної фурнітури, за даними операторів, у січні — серпні 2009 р. порівняно з аналогічним періодом 2008 р. скоротився у грошовому вираженні майже в 2 рази. Якщо рівень продажів, що спостерігається, збережеться, то за підсумками цього року ринок зменшиться до $21 млн.

У кризові 2009-2010 р.р. на ринку ПВХ-мембран, що використовуються як покрівельний матеріал при облаштуванні в основному плоских покрівель, з'явилися нові гравці. Одним із таких стало ТОВ “Флекс-Україна”, яке з початку 2009 р. почало постачати в Україну ПВХ-мембрани ТМ Bauder. У перший рік роботи підприємство, за його оцінками, зайняло понад 6% ринку, а за 9 місяців 2010 р. — 17,5%. За підсумками року цей показник новачок планує довести до 18%. У січні — вересні 2010 р. обсяг збуту продукції, що постачається підприємством, зріс порівняно з аналогічним періодом 2009 р. майже вчетверо (у кількісному вираженні).

У зв'язку зі скороченням обсягів будівництва житлових та комерційних будівель та зниженням купівельної спроможності населення не в кращому становищі виявилися виробники та імпортери підпокрівельної плівки. За їхніми словами, цього року суттєвого зростання обсягів збуту не відбулося, а зараз зараз дешевий товар. А якщо товар недорогий, то й вимоги до його якості невисокі. Вадим Богацький, керівник відділу “Партнерські продажі” компанії “ТПК”, зазначає, що, прагнучи реалізувати заплановані на 2010 р. обсяги збуту та зберегти конкурентоспроможність, деякі закордонні виробники помітно знизили якісні характеристики продукції, що випускається.

Сучасний ринок характеризується іншим розподілом попиту. За оцінкою, комерційного директора компанії ТОВ «ТеплоБуд ХБК», національного менеджера з продажу італійської керамічної черепиці компанії «ФБМ», як мінімум половина замовників віддають перевагу металочерепиці. За нею слідує шифер та єврошифер з 27% нових продажів, бітумна черепиця – 10%, натуральна черепиця – 6,3%. У 2006-2008 роках. поступово зростала популярність таких матеріалів, як металочерепиця та профнастил, поступово набувала більшого поширення натуральна черепиця, а шифер здавав свої позиції.

Щоб здешевити собівартість етилену та поліетилену відповідно, а також звільнитися від давальницьких умов співробітництва, лобі інвестора підприємства — компанії «Лукойл» — домагалося у Верховній Раді скасування мита та акцизу на сировину, що ввозиться. Першої перемоги на заводі в цьому питанні вже здобули — 8 липня 2010 р. депутати скасували акциз, що діє, у розмірі EUR50/т і 6% ввізного мита на продукти нафтохімії, які використовуються для піролізу. Це, очевидно, сприяло запуску етиленового виробництва на ТОВ. Раніше народні обранці та чиновники перешкоджали впровадженню цієї ініціативи, оскільки побоювалися, що цією схемою здешевленого постачання інвестор скористається для просування зазначеної продукції на український ринок. Документ посилив би конкурентні переваги «Лукойлу» на нафтовому ринку в сегменті дизпалива, чому б не зраділи інші виробники нафтопродуктів.

Загальний обсяг ринку скатних покрівельних матеріалів у 2009 році спеціалістами компанії «ТПК» оцінюється приблизно в 54,5 млн. м2. При цьому структура продажів була такою: шифер – 61,19%, металочерепиця – 17,9%, єврошифер – 7,94%, бітумна черепиця – 5,46%, керамічна черепиця – 0,6%, цементнопіщана черепиця – 0,35 %, цинкова покрівля – 3,12%. За останній рік скоротилася частка дорогих матеріалів, і, відповідно, зріс продаж дешевшого шиферу.

Підвісні стелі з мінерального волокна є виключно закордонними торговими марками, такими як AMF, Armstrong, Ecophon, OWA, USG, а також численними виробами з Азії. Сегмент металевих підвісних стель наповнений такими зарубіжними брендами як Armstrong, Aspen, Geipel, «Албес». Випускають стелі з алюмінію та оцинкованої сталі і вітчизняні підприємства: АМТТ, ІБК «Малахіт», «Скіф» та ін. склад операторів. «Компанія USG залишила стельовий сегмент. Практично немає активності з боку OWA, – повідомляє Олексій Ляпін. – Були перебої постачання азіатських плит через відсутність кредитування. Скоротилося і кількість імпортерів, але, на щастя, неістотно. Сильно позначилися на операторах коливання курсів валют, що почалися ще наприкінці 2008 року: деяких обвал гривні призвів до банкрутства. Майже всі оператори закрили свої кредитні лінії навіть для VIP клієнтів». Суттєво скоротилася кількість фірм, що перепродують

У виробництві систем підвісних стель використовують різні види матеріалів, починаючи мінеральним волокном, скловолокном, пластмасою, металом (сталь, алюміній), гіпсокартоном і закінчуючи деревом (це може бути ДВП, МДФ, ДСП зі шпоном або обробкою ламінатом). Український ринок, на думку Олега Майданюка, насичений різними видами підвісних стель. У багатьох будинках різного призначення лідером у використанні були стелі з мінераловолокнистих плит та гіпсокартону. Але дизайнерські студії, архітектурні бюро та інтер'єрні майстерні завжди намагаються йти на кілька кроків попереду свого часу та пропонувати клієнтам нові унікальні рішення для оформлення стельового простору. Цю ж тенденцію підтримує і Дарія Кузнєцова: «У споживчих колах простежується відхід багатьох замовників від важких гіпсових плит. Більше йде орієнтація на дизайнерські стелі. Наразі замовники, архітектори, будівельники відмовляються від

Якщо всі оператори у 2010 році продадуть 3 млн кв. м підвісної стелі це буде дуже непоганий результат. Наразі справи у "стельових" компаній не надто хороші, але з розморожуванням у найближчі місяці деяких об'єктів обсяги продажів у сегменті мають збільшитися. Проте показників 2007 року слід очікувати не раніше як за два роки.

Ринок покрівельних матеріалів, хоч і дуже повільно, але все ж таки виходить з кризи. Наприклад, ще взимку багато компаній проводили різні стимулюючі акції зі знижками до 35% і більше, що свідчило про екстремально низький попит. Перші весняні місяці порадували фірми, що займаються продажем покрівельних матеріалів. У березні реалізація продукції за деякими позиціями зросла більш ніж на 30–45% порівняно із зимовим періодом. Якщо вірити оптимістичним прогнозам, споживання покрівельних матеріалів цього року залишиться на рівні минулого, а можливо, за певними категоріями зросте на 10–15%.

2010 року в Україні з'явиться перший вітчизняний виробник модульних підвісних стель. Позиції імпортерів можуть похитнутися. Фінансова криза та зниження продажів матеріалів для обробки стель, природно, призвели до посилення конкуренції між їхніми постачальниками і, як результат, до перерозподілу ринкових часток компаній. Наприклад, у сегменті модульних підвісних стель із мінеральних волокон, які в Україні не виробляють, спостерігається зменшення частки китайської продукції. Зокрема, за оцінками представництва компанії Knauf AMF в Україні, у 2009 р. порівняно з 2008 р. частка підвісних стель із Піднебесної у структурі субринку зменшилася з 60% до 51%. Як стверджують експерти, цим не преминули скористатися постачальники модульних стель підвісних торгових марок AMF і Armstrong. За 2009 р. їх частки збільшились на 4 п.п. кожна.

Українська влада дає можливість білоруським виробникам ДВП стати ближчими до наших меблярів. Минулого тижня Мінекономіки України повідомило про досягнення домовленості з компанією «Могилівенерго», яка погодилася обмежити постачання деревноволокнистих плит мокрого способу виробництва до нашої країни на цей рік лімітом у 1,4 млн кв. м. Про те, що українська та білоруська сторони знайшли «мокрий» дерев'яний консенсус, стало відомо за підсумками консультацій у Мінську, учасниками яких стали Міністерство економіки України та Міністерство закордонних справ Білорусі. Минулої середи прес-служба українського економічного відомства повідомила про досягнення принципової домовленості між найбільшим вітчизняним виробником ДВП «Уніпліт» та білоруським підприємством «Могилівенерго».

Восени цього року коростенський завод має вийти на повну потужність близько 900 куб. м деревних плит на добу, що відповідає річній продуктивності на рівні 300 тис. куб. м. Передбачається, що тут випускатимуть плити МДФ, що використовуються в меблевій промисловості та при виготовленні стінових панелей, а також ХДФ, що є основою для покриття для підлоги. Більша частина їх ламінуватиметься і застосовуватиметься для випуску паркетних панелей на потужностях підприємства. Судячи з інформації представників ТОВ «Арт-Прогрес», свої амбіції вирішив реалізовувати з розмахом. Загальна вартість проекту створення деревообробного заводу в Коростені оцінюється в 120 млн. євро.