В матеріалі розглянуто наступне: частка споживачів, які вважають, що поточний стан соціальних медіа станом на 2023 рік занепав порівняно з попереднім роком або станом п’ятирічної давнини, основні причини спаду довіри до соціальних мереж та ЗМІ, очікувана частка брендів, які будуть орієнтуватися на позиціонування та диференціацію на основі відсутності штучного інтелекту в їх бізнесі та продуктах, частка споживачів, які вважають, що генератори контенту на основі ШІ можуть поширювати неправдиву або оманливу інформацію, частка передових творчих ролей, яка до 2026 року матиме завдання використовувати GenAI для досягнення диференційованих результатів, очікуваний до 2028 року органічний пошуковий трафік брендів, частка організацій, що управляють комерційною рекламою, які впровадять технологію перевірки автентичності контенту, посилений моніторинг та схвалений брендом користувацький контент до 2028 року.
В матеріалі мітситься наступне: стать, вік подкастерів, чи працюють вони над подкастами зараз, геограія походження подкастерів, професійний портрет подкастерів, з якою метою знімаються подкасти, галузь в якій працюють подкастери поза записами, теми, які висвілюються, оптимальна тривалість епізоду, середня кількість прослуховувань, частота випуску епізодів, кількість подкастів випущених у 2022 році, плани на 2023 рік, чи мають автори команду, якими мовами прослуховують подкасти, способи монетизації.
В матеріалі міститься наступне: кількість правовласників подкастів в Україні, портрет українських подкастерів, причини з яких записуються подкасти, цілі запису подкасту, як розвивається ринок подкастів, фінансовий аспект подкастів, кількість подкастерв, що монетизують свою роботу, шляхи фінансування діяльності, найбільш та найменш популярні теми подкастів, формати випуску подкастів, регулярність та тривалість подкастів, показники прослуховувань подкастів, чого бракує в Україні на ринку подкастів.
В огляді наведено наступні аспекти: дотримання Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо україномовних версій сайтів, тренд на ліквідацію російськомовних версій сайтів, завантаження україномовних версій за умовчанням, порушення на регіональному рівні, заключний висновок.
У цьому тексті розглянуто такі питання та аспекти: зміни в соціальних мережах після вторгнення росії в Україну, українську мову в соціальних мережах, динаміка змін за останні роки, порівняльний аналіз за останні три роки, збільшення ролі української мови в Instagram, Twitter, Facebook, YouTube та інших соціальних мережах, регіональний розріз змін у використанні української мови, відзначені позитивні тенденції у західних, центральних, південних та східних макрорегіонах України, ситуація в російських соціальних мережах, збільшення використання української мови в TikTok, оцінка загального посилення присутності української мови.
У звіті подано аналітичну інформацію щодо ринку ЗМІ в Україні. Розглянуто: ключові результати дослідження медіаспоживання в Україні, довіра українців до джерел інформації, оцінка матеріалів, що висвітлюють хід війни, дезінформаційні наративи, фактчекінг, інші дані дослідження.
У даному тексті розглянуто такі питання: наявність мовних версій на сайтах українських медіа, наявність російської та української мовних версій, які медіа-ресурси мають як українську, так і російську версії, та які з них відмовляються від російської мови, розподіл мовних версій серед загальнонаціональних та регіональних медіа, статистика з медіа-ресурсів у розбивці на те, які мають лише українську версію, українську та російську, лише російську та інші, а також у розрізі національних та регіональних медіа, мовну версію сайту за умовчанням, результати та висновки.
У даному матеріалі представлена аналітична інформація щодо медіаспоживання українців на прифронтових територіях. Розглянуто: інтерес населення до новин України та загальні тенденції медіаспоживання, частота споживання новин, джерела інформації, основні теми громадян новин, популярні формати споживання інформації, критерії вибору джерел інформації та довіра до них, найавторитетніші джерела інформації, структура використання конкретних джерел інформації, ставлення населення до комунікації влади та громадян, довіра до різних постачальників інформації.
У матеріалі розглядаються особливості поведінки та споживчих переваг молодого покоління (зумерів) у сфері інформації, новин та покупок, а також очікування від брендів у контексті особистого захисту та надійності. Розглянуто: як зумері (молоде покоління) споживають інформацію та вибирають бренди, переваги зумерів щодо джерел інформації та новин, вплив соціальних медіа на споживання новин та контенту зумерами, ставлення зумерів до дезінформації та їх рівень довіри до різних джерел інформації, споживча поведінка зумерів у плані покупок та ставлення до брендів, потреба зумерів у комерційній відповідальності брендів та їх лояльність до брендів.
Матеріал містить аналітичну інформацію щодо результатів дослідження медіаполя Житомирської області. Розглянуто таке: вплив повномасштабної війни на кожне видання Житомирської області, як змінився медіаландшафт Житомирської області з початку повномасштабного вторгнення.
Публікація містить аналітичну інформацію щодо результатів дослідження медіаполя Сумської області. Розглянуто таке: вплив повномасштабної війни на кожне видання Сумської області, як змінився медіаландшафт Сумської області з початку повномасштабного вторгнення.
Огляд містить аналітичну інформацію щодо результатів дослідження медіаполя Тернопільської області. Розглянуто таке: вплив повномасштабної війни на кожне видання Тернопільської області, як змінився медіаландшафт Тернопільської області з початку повномасштабного вторгнення.
У публікації представлено інформацію щодо результатів дослідження медіаполя Полтавської області. Розглянуто таке: вплив повномасштабної війни на кожне видання Полтавської області, як змінився медіаландшафт Полтавської області з початку повномасштабного вторгнення.
В даному огляді наведено інформацію за результатами дослідження медіаполя Запорізької області. Розглянуто таке: вплив повномасштабної війни на кожне видання Запорізької області, робота частини медіа онлайн медіа, газет, телебачення, медіа тимчасово окупованих територій.
В даному матеріалі подано інформацію за результатами дослідження медіаполя Чернівецької області. Розглянуто таке: вплив повномасштабної війни на кожне видання Чернівецької області, як змінився медіаландшафт Чернівецької області з початку повномасштабного вторгнення (порушення прав журналістів, закритих кримінальних провадженнях, шляхах розвитку, важливості грантів, порятунку районок, взаємопідтримці та документальних проектів).
В даному матеріалі представлена інформація щодо результатів дослідження популярних онлайн-медіа України. Розглянуто таке: результати моніторингу розділів "Новини" популярних онлайн-медіа України, проведеного у травні 2023 року, середній показник якості досліджених інтернет-видань.
У звіті подано аналітичну інформацію щодо споживання медіа та активності українців, які переїхали до Польщі. Розглянуто таке: джерела отримання новин українців, які після 24 лютого 2022 року знайшли тимчасовий притулок від війни в Республіці Польща, наскільки респонденти залучені до політичного та суспільного життя та зацікавлені в ньому.
В даному матеріалі наведено результати дослідження споживання медіа в Україні. Розглянуто: частка українців, які читають або переглядають новини постійно, частка українців, які читають або переглядають новини кілька разів на день, 1 раз на день, найбільш популярні канали інформації.
У цьому дослідженні представлена інформація щодо результатів дослідження популярних онлайн-медіа України у 2022 році. Розглянуто таке: кількість матеріалів, які досконало відповідають професійним стандартам, результати моніторингу розділів "Новини" популярних онлайн-медіа України, середній показник якості досліджених інтернет-видань.