Ринок аквапарків в Україні знаходиться на початку свого розвитку. Сьогодні в Україні є 11 досить успішних аквапарків. Ще близько десятка знаходяться у проектній стадії або планується побудувати, такі як: проект у Борисполі, чотири аквапарки у Херсонській області, аквапарк у Чернівцях, ТРК вздовж Київ – Житомирського шосе, київський аквапарк у Гідропарку. Старт розвитку аквабізнесу було закладено на південних берегах Криму, де є відповідні кліматичні та екологічні умови, а також значні туристичні потоки. Саме на ПБК у 2001 р. на околицях Ялти поблизу селища Сімеїз розпочав свою роботу піонер галузі – аквапарк «Блакитна затока». Актуальність водних розважальних послуг після появи першого вітчизняного аквапарку стала очевидною, що спонукало інвесторів вітчизняного ринку нерухомості вкладати гроші у будівництво схожих розважальних комплексів.
Феєрверк, собівартість якого складає 3 долари, у нас продається за 300 гривень. Однак не варто думати, що все це двадцятикратне "підйом" дістається торговцям на місцях. Для того, щоб закуповувати піротехніку там, де вона виробляється, потрібно спочатку, умовно кажучи, поїхати в Китай і пожити там не один місяць (щоб обрости потрібними зв'язками). У разі вдалої закупівлі, партію товару доведеться везти морем до Гамбурга (у Європі всього два порти, призначені для подібних вантажів), потім суходолом через Польщу в Україну. З урахуванням усіх транспортних витрат та митних витрат, все це "задоволення" може обійтися в
Експерти відзначають зростання та сегменту піротехнічних послуг. Розвиток корпоративної культури у столиці призвело до того, що суттєво зросла кількість замовлень на організацію піротехнічних шоу, скажімо, з нагоди корпоративної вечірки. Дедалі частіше такі шоу замовляють і приватні особи. Фінансова ємність цього сегмента зростає набагато швидше, ніж кількісна складова. Компанії готові витрачати на шоу дедалі більше. Наприклад, якщо кілька років тому середнє замовлення на такі заходи не перевищувало $500–1000, то зараз воно досягає
За статистикою, близько 20% населення активно займаються спортом, але в Україні офіційно поки що не підраховано, скільки «спортивних метрів» має припадати і скільки насправді припадає на кожного мешканця. Виконавчий директор Асоціації спортивної індустрії України Георгій Копилов вважає, що якщо провести всі розрахунки станом на поточний момент, одиницею виміру буде навіть не метр, а сантиметр. Іноземний досвід свідчить, що у кожні 5 тис. чол. повинен бути один спорткомплекс площею в середньому 800-1000 кв. м, а для елітного європейського комплексу є неприпустимим і співвідношення 1 тис. чол. на 1000 кв. м. В Україні ж про такі цифри можна лише мріяти. Наприклад, у Тернополі на все місто один спортклуб, решта — підвальні приміщення розміром 100х100 м.
Кількість киян, які готові платити за рибалку, збільшується з кожним роком. За підрахунками експертів, цього року власники платних водойм залучили на 15% більше відвідувачів, ніж торік. Реальне зростання кількості рибалок-любителів значно вище, оскільки за рік кількість самих водойм, на яких пропонується подібна послуга, також збільшилася на 30%. Представники риборозвідних господарств зізнаються, що клювання нинішнього сезону не найкраще. Через теплу зиму у водоймах утворилася велика кількість фітопланктону, який є природним кормом для риби. Тому навіть найвишуканіші наживки у ситих представників підводного царства сьогодні не мають особливого попиту.
Сьогодні у столиці на ринку річкових розваг присутні два великі гравці та п'ять дрібних. У регіонах ситуація інша. У кожному порту один великий і кілька дрібних операторів. Послуги у цьому бізнесі можна умовно поділити на два напрямки: рейсові прогулянки та здача теплохода в оренду. На рейсових прогулянках задіяні легкі прогулянкові судна. Крім сидінь та бару, більше нічим вони не обладнані. Вдень вони служать для прогулянкових екскурсій, увечері судно перетворюється на повноцінну дискотеку, зі світломузикою і ді-джеєм. На сьогоднішній день найбільш популярні теплоходи місткістю 100 місць. У столиці та курортних містах годинна прогулянка коштуватиме $5, а от у регіонах — $3.
У країнах Заходу іподроми давно вже стали прибутковим бізнесом — любителів пограти на ставках, спостерігаючи за стрибками, настільки багато, що заради них змінюють самі підвалини бігу. Наприклад, українські іподроми із піщаними доріжками — вчорашній день. У Європі та США їм на зміну прийшли або трав'яні, або доріжки із спеціальним покриттям із підвищеною пружністю. Класичні формули кінної справи також дуже змінилися — у країнах Заходу конезаводи давно використовують усі біотехнологічні новинки. Кожен конезавод створює власний насіннєвий банк, що дозволяє заощаджувати витрати на розведенні бігових рисаків. У класичних конезаводах вартість однієї злучки коливається в межах $3-10 тис., використання насіннєвих банків дозволяє зменшити витрати у сто разів. Крім того, це дозволяє підвищити продуктивність племінної справи. У США нормою вважається отримання від одного рисаку-чемпіона на рік близько 200 лошат, тоді як в Україні чудовим результатом вважається два-три «чемпіонські» рисаки.
По всій Україні ведеться активне будівництво аквапарків, які обіцяють затьмарити патріархів цієї сфери розваг. 2001 року в Блакитній затоці поблизу Ялти було збудовано перший український аквапарк. Тепер їх у країні — з десяток, і кілька років тому було створено Асоціацію аквапарків України. Будівництво таких комплексів уже стало окремою галуззю зі своїми профільними організаціями, не чужою для лобіювання нових законів та будівельних норм. Наші аквапарки «тяжіють» до курортних зон — Одеси, Криму, Бердянська. Однак згідно з планами будівельних компаній, у найближчі роки кожне велике місто України матиме аквапарк.