Сучасні матеріали та технології дозволяють кожному власнику заміської нерухомості, створити повноцінне автономне водопостачання. Відомо, що автономна система водопостачання може бути реалізована за допомогою різних варіантів водозабірної споруди, у тому числі подачі води за допомогою автоматичної гідропневматичної установки з розташованого поруч | водоймища. Крім цього вона може бути реалізована: спорудою колодязя, що складається з трубчастої шахти, що фільтрує, діаметром не менше 50 см і глибиною до 10 м, автоматичної гідропневматичної установки і системою контролю рівня води в колодязі.
Якщо первинний ринок деревообробного обладнання переживає не найкращі часи, то вторинний почав розвинутися інтенсивніше. Хоча, як стверджує Василь Хлуд, голова наглядової ради АТ “Маркетліс”, до кризи він перебував на початковому етапі формування. Нині ж уживаного обладнання продається чимало. За різними оцінками, частка “беушних” верстатів у структурі продажів зросла з 10% у 2008 р. до 30-35% у 2010 р. “І якщо раніше уживане обладнання в Україну імпортували, то тепер оператори...
Проте українські ЛЕП швидше за все залишаться висіти в повітрі. У затвердженій Кабміном у 2006 році Енергетичній стратегії України передбачено, що загальна сума інвестицій у розвиток магістральних, міждержавних та розподільчих електромереж та трансформаторних підстанцій має становити 82,9 млрд гривень до 2030 року. Кілька років тому це був еквівалент 16,5 млрд доларів, сьогодні значно менше. Крім того, більшість існуючих ліній зносилося, часто їх просто не вистачає. Особливо ця проблема стосується атомних електростанцій, які не можуть видати до системи передбачену їх обладнанням потужність. При цьому деякі регіони та майже всі міста-мільйонники зазнають дефіциту електроенергії. Велика системна аварія в мережі, подібна до московської, у будь-який момент може статися в Києві, Одесі або в Криму. Це найвужчі місця української енергосистеми.
Деякі оператори запевняють, що дороге обладнання зараз продати легше, ніж просте та дешеве. Лідери ринку деревообробки (виробники меблів, вікон, дверей), незважаючи ні на що продовжують, хай і не в таких обсягах, як до кризи, інвестувати в обладнання, чого не скажеш про дрібні та середні компанії, яким не до інвестицій. Лідери продовжують купувати верстати. Майже однаково скоротилися обсяги реалізації і простого дешевого, і високоточного дорогого обладнання". Крім того, багато операторів запевняють, що порівняно добре продається обладнання для ...
Після проведення травневих торгів «Керміконд» фактично перестав існувати, проте остаточно розпрощатися з ним ліквідатору заважали малоцінні активи, що залишилися у боржника (розукомплектоване обладнання та залишки нерухомості). Їх продаж та списання зайняли майже півтора роки, поки на початку 2010 р. не було зведено ліквідаційний баланс. З нього було зроблено нехитрий висновок: реалізація майна держпідприємства із Верхньодніпровська дозволила погасити всі його борги, проте жодних активів у боржника не лишилося. Наслідком цього стало винесене днями рішення Господарського суду Дніпропетровської області про завершення процедури ліквідації заводу та офіційне припинення його існування.
Причому, за даними Держкомстату, якщо з Італії та Польщі обладнання якось імпортується, то постачання з Піднебесної зійшли нанівець. Гравці ринку також зазначають, що з вересня 2008 р. помітно зменшилася кількість операторів, що активно працюють. "Багато компаній перестали рекламувати свою продукцію, брати участь у спеціалізованих виставках, відмовилися від складських та частини офісних приміщень, скоротили кількість співробітників" - каже пан Плеханов. За чутками, не найкращі часи переживають навіть порівняно великі гравці ринку деревообробного обладнання, зокрема деякі київські оператори. За словами Павла Колесникова, насамперед постраждали компанії, які продавали обладнання.
На вітчизняному ринку фотовольтаїки (використання сонячної енергії та відновлюваних джерел енергії) можна виділити три помітні гравці. Лідером у галузі є завод «Квазар». Це єдине підприємство в Україні, яке виготовляє фотовольтаїчні модулі, сонячні батареї та портативні системи енергопостачання, а також займається інсталяцією цих систем. Виробнича потужність заводу становить 190 МВт на рік - лише близько 0,1% світового ринку. Для виробництва фотовольтаїчних модулів використовують так званий «сонячний» кремній. У цьому сегменті в Україні працюють ще два гравці – «Пілар» та «Пролог Семікор». «Пілар» виготовляє як кремній у злитках, так і пластини з нього на двох заводах в Україні та Іспанії. Підприємство працює з 1991 року та є головним гравцем на українському ринку з часткою близько 80%. Його потужність з «вирощування» кремнію становить близько 160 МВт на рік (815 тонн). Завод в Іспанії виготовляє ще 600 МВт, що дозволяє йому бути помітним гравцем у світі. У свою чергу "Пролог Семікор" займається виключно виготовленням кремнію. Виробляє в середньому 170 тонн продукції на рік. Частка ринку підприємства в Україні – близько 20%.
Постачальники як одне з основних джерел припливу техніки в Україну відзначили південно-східну Азію. Проте на ринку пропонувалося також італійське обладнання, техніка турецьких виробників, а також обладнання німецьких фірм. Серед популярних компаній виділялося обладнання фірми Sigma – італійського виробника, відомого на вітчизняному ринку своїми тістомісами та міксерами. Популярністю користувалися тістоміси виробництва італійської фірми VimaEberto, а також тісторозгортальні машини ряду інших італійських компаній: Rollmatic, Technopast, Fiorini. У секторі обладнання для шокової заморозки на ринку були популярними агрегати компанії Irtek (Італія). У секторі конвекційних печей найчастіше запитували печі італійських компаній Unox та Technoeсo. На ринку також позиціонувалися пароконвектомати виробництва фірми
За помірно-оптимістичного сценарію розвитку економіки передбачається зниження виробництва електрообладнання, електронного та оптичного обладнання у 2010 р. порівняно з 2008 р. на 19,9% (зокрема, виробництво лічильників електричних скоротиться в середньому на 17%). Дану динаміку зумовить прийняття нормативних правових актів, що стимулюють економію використовуваних ресурсів (води, електрики) у частині ЖКГ через використання електролічильників.
Великі м'ясопереробні підприємства активізували свої закупівлі обладнання цього року. Наприклад, компанія «Глобинський м'ясокомбінат», яка сьогодні займає одне з лідируючих місць за обсягами виробництва, вкладала кошти не лише у технічне оснащення, а й створила власну сировинну базу. Якщо ж оцінювати рівень обладнання в цілому по всіх підприємствах галузі, то «десятка» лідерів ринку має в своєму розпорядженні таку виробничу техніку, аналогів якої в ряді випадків немає і на великих європейських підприємствах. Тобто, у плані технічному, вітчизняні компанії мають все необхідне для виробництва якісного та безпечного м'ясного продукту, і здатні забезпечити обсяги виробництва набагато більші, ніж
Україна посіла 14-те місце у світовому рейтингу експортерів озброєнь СІПРІ, або ту ж позицію, що й у 2008 р. з обсягом експорту $233 млн. Тим часом, у 2007 р., за уточненими даними СІПРІ, країна була на 7-му місці з обсягом $774 млн. Трійку лідерів світового рейтингу СІПРІ в 2009 р. очолили США з експортом $6,795 млрд., 2-е місце у РФ -$4,469 млрд., 3-є у Німеччини - $2,473 млрд. Показники експорту обсягом понад $1 млрд за підсумками 2009 р. також у Франції - $1,851 млрд., що посіла 4-ту позицію в рейтингу, і у Великобританії - $1,024 млрд. - 5-е місце. За підсумками 2005-2009 років. Україна вийшла на
Так склалося, що реалізація підйомного устаткування – ліфтів, ескалаторів, траволаторів – нерозривно пов'язані з будівництвом об'єктів житлового і комерційного призначення. Враховуючи, що будівництво таких об'єктів у 2010 році було більш ніж мізерним, попит на ліфтове обладнання теж був невисоким: за оцінками гравців, нижче на 50%, ніж у докризовий час. На даний час в Україні налічується 92 тис. ліфтів, з яких 45% повністю відпрацювали свій термін. У 2010 році до ліфтового господарства було направлено 68 млн.грн., на які було замінено 37 т, відремонтовано 870 ліфтів. У 2011 році на подібну мету виділяти кошти взагалі не планується. Хоча прем'єр-міністр України Микола Азаров запевняє, що наразі уряд розробляє спеціальні програми, щоб упродовж п'яти найближчих років вирішити проблему заміни ліфтів, які перебувають в аварійному стані…». У цьому огляді містяться найактуальніші тенденції розвитку ринку підйомних механізмів, коментарі, прогнози провідних експертів та інше.
У 2009 р. обсяги виробництва в галузі впали на 45,1% порівняно з 2008 р. Найбільше падіння зафіксовано у виробництві транспортних засобів та обладнання (-58%), у виробництві машин та обладнання (-47,6%), у виробництві Відзначимо більше, ніж очікувалося на початку минулого року, зниження випуску вантажних вагонів (-58%), металоконструкцій (-45-50%), вантажних автомобілів (-79%). , тракторів (-77%). Прогнози на 2010 р. помірно позитивні. Зазначимо, що з кінця 2009 р. з повним завантаженням працюють такі великі машинобудівні підприємства як Новокраматорський машзавод (цього року планує завершити реконструкцію основних фондів), «Азовмаш» (торік завдяки великому контракту на постачання «ВЕБ-лізингу» 500 цистерн зумів). збільшити випуск цистерн на 7,5%), «Мотор-Січ» (виторг компанії за 9 міс. 2009 р. зріс на 78%, чистий прибуток у 24 рази – до 517 млн. грн., рекордні за всю історію компанії показники) , «Турбоатом», «Зоря-Машпроект», «Запоріжтрансформатор», «Електроважмаш», Стаханівський вагонобудівний завод (2010 р. має намір збільшити обсяги випуску вантажних вагонів у 3 рази), Херсонський суднобудівний завод (2009 р. збільшив обсяг виробництва на 20%).
Офіційної статистики продажів вантажно-транспортного обладнання в Україні немає, тому точно сказати, наскільки скоротився ринок, неможливо. Оператори розпливчасто відповідають: «У рази». Міжнародна статистика це підтверджує. Так, за даними WITS, повідомляє маркетинг менеджер ТОВ «Ліфтек» Наталія МОРОЗОВА, за 11 місяців 2009 р. в Україну було ввезено 411 одиниць вантажної та складської техніки, тоді як за аналогічний період 2008 р. – 4047 одиниць. Для порівняння, в Росію з січня по листопад минулого року було офіційно ввезено 2549 одиниць техніки (24 344 – роком раніше), до Австралії – 9169, до Ізраїлю – 2179, до Туреччини – 2557. Навіть Нова Зеландія закупила майже вдвічі більше обладнання , Чим наша країна – 818 одиниць. Адже це острів, на який всі постачання здійснюються морем, що впливає на кінцеву вартість обладнання. Начальник відділу зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Мікро Ф» Мирослава БРОВЧУК поділилася даними статистики JIVA: за 3 квартали 2009 р. з Японії в Україну імпортовано всього 18 навантажувачів з двигуном внутрішньої згоряння (за той же період 2008 р. – 570) та 13 електричних (199 роком раніше). Краще виглядає ситуація згідно зі світовою статистикою (FEM, ITA, JIVA): кількість техніки, ввезеної в Україну з Європи, США та Японії, за січень–вересень
Чергу лідерів споживчих переваг продовжує компанія Autotherm (Німеччина), яка виготовляє коптильне обладнання: камери гарячого копчення, установки для смаження та запікання, універсальні камери. На даний момент ця техніка користується гарним попитом, оскільки патентні розробки на неї варті особливої уваги, адже допомагають м'ясопереробним підприємствам почуватися впевненіше у виробничому процесі. Лідером попиту також є обладнання фірми Deighton (Англія) для формування, паніровки та обсмажування напівфабрикатів, а також техніка компанії Formcook (Швеція). У секторі пакувального обладнання добре зарекомендувала себе техніка виробництва таких німецьких фірм як Vama, Comet, Variovac, італійських – PFM, G.Mondini та інших відомих на ринку компаній. У секторі обладнання для нарізки та сортування м'ясоковбасної продукції дуже популярна техніка виробництва фірми Tries (Німеччина). Оператори українського ринку обладнання вважають, що список його основних гравців до кінця 2009 р. залишиться незмінним. У компаній, що складають корпус великих та середніх постачальників обладнання, асортимент пропозицій добре збалансований:
Огляд містить інформацію щодо ринку дорожньо-будівельної техніки України. Розглядається ситуація на ринку, а також основні тенденції, оператори українського ринку дорожньо-будівельної техніки, обсяги імпорту дорожньо-будівельної техніки, тенденції попиту та інше.