У вересні 2007 р. компанія Otis Investments, L..L.C. (США), яка володіє 51% закритого акціонерного товариства "Отіс" (Київ), приватизувала шляхом викупу державний пакет акцій цієї компанії 46,75%, сконцентрувавши таким чином 97,75% її акцій. Міністерство житлово-комунального господарства має намір направити на модернізацію, ремонт та заміну ліфтів 200 млн. гривень у 2007 р. В Україні діє понад 86 тис. ліфтів, 32% із них пропрацювали понад 25 років. У Києві необхідно замінити близько

панорамних (1,6 м/с) Висота підйому пасажирських ліфтів у вежі - 128 м. Крім цього, ThyssenKrupp Elevator Ukraine бере участь у проекті багатофункціонального комплексу "Мост Сіті Центр" у Дніпропетровську (16 ліфтів, швидкість підйому - 1,75 м/с). с, висота підйому в вежах - 80 метрів, управління ліфтами здійснюється інтелектуальною системою DSC) Компанія Schindler вийшла на український ринок 3 роки тому, проте на сьогоднішній день у неї поки немає реалізованих проектів зі встановлення швидкісних ліфтових систем у сегменті комерційної нерухомості України. відзначити, що Schindler, як і ThyssenKrupp Elevator, бере участь у проекті найвищої будівлі Європи - вежі "Федерація" компанії Mirax Group у Мос кве. Проект складається з двох різновисотних веж (висота вежі "Схід" – 360 метрів, вежі "Захід" – 242 метри). Максимальна висота підйому ліфтів компанії ThyssenKrupp Elevator у цьому проекті дорівнює 230 метрам. Ліфти компанії Schindler покриватимуть всю будівлю за висотою. Загальна сума всіх ліфтів ThyssenKrupp становитиме 30 одиниць, їх

Аналіз вітчизняного ринку ліфтового обладнання показав, що у 2004 році ліфтовий парк у нашій країні збільшився на 1340 ліфтів, з яких 560 (42% від загальної кількості) було вироблено в Україні, а решту 780 ліфтів (58%) – імпортовано. У 2005 ця цифра вже становила приблизно 1660. Як зазначає Михайло Гаркавцев, директор компанії WBTC Group, "враховуючи щорічний приріст річного обсягу в 300-340 ліфтів, у 2006 році обсяг українського ринку ліфтів може збільшитися на 1900-1950 одиниць. що це число є приблизним, оскільки більш точні відомості можна отримати після закінчення робіт першого півріччя на підставі даних Державного комітету статистики, а також Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду при МНС України.

Сьогодні ліфтова галузь України представлена ​​такими компаніями: ЗАТ "ОТІС" (м. Київ) - понад 1 тис. ліфтів на рік, ТОВ "Каратліфткомплект" (м. Вишгород) - до 550 ліфтів на рік, ВАТ "Укрліфтсервіс" (м. Київ) ) - до 150 ліфтів на рік, ПІГ "Столиця" (м. Бровари). Безперечним лідером, згідно з показником ціна-якість, є ЗАТ "ОТІС". Найбільшими імпортерами ліфтового обладнання можна назвати РУП завод "Могилевліфтмаш" (Білорусь) - до 650 ліфтів на рік, ВАТ "Щербинський ліфтобудівний завод" (Росія) - до 160 ліфтів на рік, ВАТ "Карачарівський механічний завод" (Росія) - до 180 лі на рік. Щодо конкурентоспроможності вітчизняної продукції порівняно з імпортною, хотілося б сказати, що змагатися зі світовими брендами у сегменті ліфтового обладнання для муніципального житла можуть лише такі компанії, як

Наразі український ринок ліфтового обладнання перебуває на стадії формування. Обсяг внутрішнього ринку – близько 1 тис. витягів. Прогнозована тенденція зростання наступного року – близько 25%. Співвідношення імпортованої та вітчизняної продукції за останні роки практично вирівнялося – 50:50. Окрім бурхливого зростання столичного ринку, останнім часом активізувалося будівництво у таких містах як Одеса, Харків, Донецьк. Крім того, ми збільшуємо експортне постачання комплектуючих (наприклад, дверей для шахти ліфта) до Росії. Незважаючи на те, що на російському ринку є схожі виробництва, наша продукція виявилася дешевшою, навіть з урахуванням витрат на транспортування. На цьому фоні рентабельність за останні кілька років зросла на

Ситуація змінилася на краще п'ять років тому після впровадження загальноміської програми "Ліфт". Вона передбачає заміну та модернізацію агрегатів, проведення середніх та капітальних ремонтів. Відтоді рік у рік ситуація покращувалася. Наприклад, у 2004-му вдалося реконструювати майже 290, у 2005-му – майже 300 механізмів. їх могло бути значно більше, аби виділялося чимало коштів, вважає пан Стороженко. Сесія Київради затвердила нову програму, розраховану до 2010-го, щодо заміни та модернізації підйомників у столиці. Нинішнього року передбачено обновити 700 ліфтів, наступного – 1666 (на 457 мільйонів гривень). Загалом за п'ять років мають повернути в експлуатацію

Найбільший обсяг проектів цього типу передбачається реалізувати в Донецькій області (сумарний прогнозований обсяг фінансування – 77,5 млн. дол. США), Дніпропетровській області (58,8 млн. дол. США), Харківській області (48,5 млн. дол. США) ), а також м. Києві (48,1 млн. дол. США). Нагадаємо, найбільш ємним сегментом українського ринку електрогенеруючого обладнання для малої енергетики є дизель-генераторні установки. На даний сегмент припадає близько

За час роботи підприємств до 2008 р. під час постановки на серійне виробництво газових ПЕ труб в Україні було задіяно: – 22 трубні лінії «Більшовика» випуску 1974-1993 рр.; - 12 ліній випуску 1995-2003 років. різних вітчизняних виробників з частковим або повним використанням технічної документації УкрНДІпластмаш; - 20 ліній випуску 1975-2006 років. зарубіжних фірм, зокрема. 6 китайських, 5 німецьких, 5 польських, по 2 австрійських та італійських. Який же розподіл обладнання існує зараз? На сьогоднішній день тими ж підприємствами для виробництва одношарових поліетиленових труб (щоправда, не тільки для газопостачання, а й напірних труб – для води) використовуються:

За прогнозами Міністерства економічного розвитку України, ці заходи, що стимулюють, дозволять збільшити обсяги виробництва на 35 %. За попередніми оцінками, суднобудівники зможуть щорічно будувати не менше 30 суден і здійснювати поточний ремонт ще близько 100. На нашу думку, зазначені заходи (насамперед пільговий режим оподаткування) покликані стимулювати насамперед експортний потенціал галузі. Це дозволить зробити «прорив» як у суднобудуванні, так і в...

Світова фінансова криза негативно позначилася на всіх підгалузях машинобудування, що призвело до скорочення первинного ринку підшипників. Так, у 2009 році більшість машинобудівних підприємств країни простоювали, або працювали нестабільно, що вплинуло на скорочення обсягів виробництва. Проте вже у І півріччі 2010 року намітилася тенденція до відновлення галузі. Так, за даними Державного комітету статистики України протягом січня-червня 2010 року приріст виробництва продукції машинобудування у співставленні з аналогічним періодом попереднього року...

В Україні, повторюючи західний тренд, збільшується кількість міні-пивоварень із виробництва «живого пива». Але якщо за кордоном невеликі підприємства виробляють понад половину всього пива, то у нас менше 10%.

За оцінками АТ УГМК, у 2010 р. ємність українського ринку судоліста склала 16,7 тис. т, за сім місяців 2011 р. суднобудівні та судноремонтні заводи закупили 19,2 тис. т. Проте ці показники в рази нижчі за рівень 2008- 2009 р., коли завантаження українських верфей було набагато вищим. У 2010 р. основними постачальниками сталевого листа, сертифікованого для використання у суднобудівній галузі, були...

Постачальники як одне з основних джерел припливу техніки в Україну відзначили південно-східну Азію. Проте на ринку пропонувалося також італійське обладнання, техніка турецьких виробників, а також обладнання німецьких фірм. Серед популярних компаній виділялося обладнання фірми Sigma – італійського виробника, відомого на вітчизняному ринку своїми тістомісами та міксерами. Популярністю користувалися тістоміси виробництва італійської фірми VimaEberto, а також тісторозгортальні машини ряду інших італійських компаній: Rollmatic, Technopast, Fiorini. У секторі обладнання для шокової заморозки на ринку були популярними агрегати компанії Irtek (Італія). У секторі конвекційних печей найчастіше запитували печі італійських компаній Unox та Technoeсo. На ринку також позиціонувалися пароконвектомати виробництва фірми

Великі м'ясопереробні підприємства активізували свої закупівлі обладнання цього року. Наприклад, компанія «Глобинський м'ясокомбінат», яка сьогодні займає одне з лідируючих місць за обсягами виробництва, вкладала кошти не лише у технічне оснащення, а й створила власну сировинну базу. Якщо ж оцінювати рівень обладнання в цілому по всіх підприємствах галузі, то «десятка» лідерів ринку має в своєму розпорядженні таку виробничу техніку, аналогів якої в ряді випадків немає і на великих європейських підприємствах. Тобто, у плані технічному, вітчизняні компанії мають все необхідне для виробництва якісного та безпечного м'ясного продукту, і здатні забезпечити обсяги виробництва набагато більші, ніж

Чергу лідерів споживчих переваг продовжує компанія Autotherm (Німеччина), яка виготовляє коптильне обладнання: камери гарячого копчення, установки для смаження та запікання, універсальні камери. На даний момент ця техніка користується гарним попитом, оскільки патентні розробки на неї варті особливої ​​уваги, адже допомагають м'ясопереробним підприємствам почуватися впевненіше у виробничому процесі. Лідером попиту також є обладнання фірми Deighton (Англія) для формування, паніровки та обсмажування напівфабрикатів, а також техніка компанії Formcook (Швеція). У секторі пакувального обладнання добре зарекомендувала себе техніка виробництва таких німецьких фірм як Vama, Comet, Variovac, італійських – PFM, G.Mondini та інших відомих на ринку компаній. У секторі обладнання для нарізки та сортування м'ясоковбасної продукції дуже популярна техніка виробництва фірми Tries (Німеччина). Оператори українського ринку обладнання вважають, що список його основних гравців до кінця 2009 р. залишиться незмінним. У компаній, що складають корпус великих та середніх постачальників обладнання, асортимент пропозицій добре збалансований:

Енергомашспецсталь” (Краматорськ, Донецька область) планує найближчим часом вийти на перспективний ринок обладнання для вітроенергетики. Спільно з німецькою Fuhrlander, що спеціалізується на виготовленні обладнання для вітроелектростанцій (ВЕС), краматорське підприємство розраховує освоїти сотні мільйонів євро на бажання власників енергокомпаній заробити на зеленому тарифі.

Для ринку шахтного обладнання минулий рік ознаменувався завершенням концентрації групою СКМ акцій підприємств гірничого машинобудування, які належали до орбіти її впливу. Так, днями вітчизняні інформагентства повідомили про зміни у складі акціонерів ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» (Луганська обл.), що спеціалізується на випуску гірничо-шахтного обладнання. Свою частку у власності заводу віддала якась Nowestic Investments Limited, яка продала 11,5548% акцій іншої офшорної компанії Ukrainian Machine Building Holding Limited (UMBHL), афілійованої з СКМ. Таким чином частка цієї групи на ВАТ зросла з 50% до 61,5548%. Втім, великим акціонером заводу залишився Василь Макаренко, керівник підприємства упродовж багатьох років, а у його власності 28,32% акцій.

Енергетичне машинобудування в усьому світі постраждало від кризи значно менше за інші галузі з низки причин, основна з яких – тривалий виробничий цикл. Підприємства встигли набрати портфель замовлень ще на початок економічної рецесії. А вартість бареля нафти, що перевищила влітку психологічний рубіж $70, не дає передумов для зменшення замовлень енергомашу.

Поточний рік для Старокраматорського машзаводу вочевидь не буде врожайним, а на підприємстві вже прогнозують значне зменшення обсягу продажу готової продукції, проблема повернення накопичених боргів для заводу родини Близнюків стала вкрай гострою. Лише банкам СКМЗ заборгував близько 120 млн. грн. (Більше половини з них припадає на Брокбізнесбанк). Не варто забувати про зобов'язання машинобудівників на суму 42 млн. грн. за випущеними у 2006 р. облігаціями. У цьому світлі процес банкрутства підприємства, розпочатий сторонньою структурою, дозволяє боржнику вбити одразу двох зайців.

Вітчизняні домовласники про економію енергоресурсів поки що замислюються мало через найнижчі ціни на електрику та газ в Україні в порівнянні з усією Європою та СНД. Однак такими низькими енерготарифи залишатимуться недовго, і нашому населенню незабаром доведеться озброюватися енергозберігаючим обладнанням за корпоративним сектором. За словами члена правління компанії Bosch Thermotechnology, у концерні розглядають Україну як один із найпривабливіших ринків у Східній Європі як для збуту продукції, так і для інвестування. Ринок України для нас є одним із найпріоритетніших ринків у Східній Європі. Це другий за величиною ринок після Росії. І ми бачимо великі перспективи для розвитку у вашому регіоні, незважаючи на те, що поточна економічна ситуація поки не говорить про це.