запевняє Тетяна Марченко, менеджер із продажу швейних машин у магазині "МегаМаркет". Крім того, на ціну може вплинути, як реалізовані додаткові функції, наприклад, режим виконання петель. Останній буває двох видів: петля-автомат (петля виконується автоматично за один прийом, при цьому машина сама розгортає тканину) та напівавтомат, коли необхідно перемикати режими вручну. За "автомат" доведеться доплатити, проте жінки, які часто займаються шиттям, запевняють, що якщо йдеться про одиничні вироби, то на "автоматі" можна заощадити. Хоча не дуже часто шиють, швидше за все, не заощаджують. У київських магазинах найчастіше можна знайти машинки, вартість яких - $110-400 і які стосуються електромеханічного типу, який вважається базовим для приватного використання (особистих потреб). Найдешевшою машинкою, знайденою автором у традиційних столичних магазинах, виявилася Brother JS-23 за 545 грн. (її ж в інтернет-магазині пропонують за 508 грн.). Такі машини виконують базові рядки і мають електронну педаль, від інтенсивності натискання яку залежить швидкість шиття. "Крім того, зручно, якщо є автоматичний заправник нитки - тоді не потрібно докладати зусиль для її заправки, особливо якщо зір неважливий", - радить Тетяна Марченко.

Зокрема, було наголошено, що у вітчизняну легку промисловість практично не інвестуються кошти. Якщо у 1990 році інвестиції в основний капітал становили 909 млн.грн., то у 2007 році цей показник зменшився у 15 разів, тоді як основне технологічне обладнання зношене на 70-80%. Також було порушено питання упорядкування ввезення на митну територію України одягу та інших виробів, які вже використовувалися. "Масове ввезення в Україну товарів групи "секонд хенд" має негативний вплив на внутрішній ринок і створює негативний імідж країни, - зазначалося в дискусії. Так, обсяги імпорту тільки товарів групи "секонд хенд" за 2007 рік перевищили майже в 4 рази обсяги вітчизняного виробництва одягу Коментуючи ситуацію, учасники зустрічі вказали на необхідність забезпечення галузі сировиною, матеріалами та технологічним обладнанням:

У цьому огляді наведено інформацію про ринок обладнання для легкої промисловості. Розглядаються тенденції у сегменті швейного обладнання, оператори ринку, ситуація у регіонах, ціни на продукцію, прогнози.

Наразі легка промисловість України налічує понад 10 тис. підприємств, з яких менше 1% перебуває у державній власності. Галузь складається з 17 підгалузей, має потужний виробничий потенціал, здатний виробляти широкий спектр товарів широкого вжитку та промислового призначення та сприяти підвищенню якості життя. У той самий час легка промисловість пов'язані з багатьма суміжними галузями і обслуговує весь господарський комплекс країни. Однак останні два роки виробництво продукції в галузі сповільнилося і приріст його становив лише 0,3%. Зумовлено це насамперед високою собівартістю вітчизняних товарів легкої промисловості, а також значною часткою імпортних товарів, що ввозяться за демпінговими цінами чи контрабандою. Так, за даними Мінпромполітики, минулого року українські підприємства легкої промисловості виготовили продукції на 2,7 млрд. грн., а лише легальний імпорт відповідних товарів становив 4,6 млрд. грн. Запропонована стратегія розвитку легкої промисловості передбачає максимальне використання потужностей підприємств усіх форм власності, оснащення їх сучасним обладнанням та впровадження високоефективних технологій, глибшу переробку власних сировинних ресурсів. Розроблена на цій основі Державна цільова програма розвитку легкої промисловості на період до 2011 року дозволить

За словами менеджера з продажу обладнання компанії Roland Group (ТМ Kreber), Артема Спаського щодо типів машин, найбільший попит мають однороторні машини з бензиновим або електричним двигуном з диметром диска 900 мм, і 1200 мм і т.зв. "пристінні" машини з бензиновим двигуном з діаметром диска 600 мм. На другому місці за популярністю стоять двороторні машини з бензиновим двигуном та діаметром диска 900 та 1200 мм. Незважаючи на велику продуктивність і більш високу якість підлог, що виробляються ними, досить висока ціна (в середньому близько 100 000 грн) є стримуючим фактором і відштовхує покупців. Екзотичні для ринку двороторні машини - гіганти з шириною поверхні, що затирається понад 2400 мм, на даний момент користуються.

Крім того, у більшості забудовників просто не вистачає коштів для придбання техніки. «Наприклад, вартість баштового крана може досягати $0,5-1 млн. і вище. Природно, що акумулювати подібні кошти в кризу практично нереально, а банки зараз не кредитують ці покупки», - розповів один із столичних забудовників. Розвитку оренди у цьому сегменті сприяє й те, що техніки сьогодні, на відміну докризового періоду, вистачає. «Дефіциту обладнання зараз немає, і ми можемо задовольнити всіх бажаючих», – розповідають у «Будмеханізації». За словами учасників ринку, за останні три роки пропозиція з оренди техніки зросла у рази. Багато в чому завдяки тому, що техніку пропонують не лише спеціалізовані компанії, які придбали її цілеспрямовано для здачі в оренду (включаючи лізингові компанії та банки), а й забудовники, які скоротили обсяги будівництва або проекти, що заморозили. Втім, виручених від здачі в оренду обладнання коштів будівельникам вистачає лише на його обслуговування, ще трохи залишається на обов'язкові платежі. Крім цього, на київський ринок почали активно виходити компанії із регіонів. «На ринку також з'явилися бізнесмени-посередники, які допомагають підібрати весь перелік обладнання та доставити його на будівельний майданчик. Причому їх розцінки

Тісто для пісочно-відсадних сортів печива можна готувати як у тістомісильних машинах різних конструкцій (Еscher, Effedue, Laser), так і в планетарних міксерах (StarMix, Еscher, Steno). Оскільки пісочне печиво за способом формування буває відсадним та виїмним, то для цієї стадії процесу використовують тістовідсадну машину та різання струною. Ці операції можуть бути виконані однією машині. Відсаджувальні машини ABM серії MUF (Італія) завдяки набору насадок призначені для виробництва широкого асортименту печива відсадного, крім того, вони можуть комплектуватися штампами для струнного різання. Машини фірми АВМ прості та зручні в обслуговуванні, дозволяють легко переходити з одного виду печива на інше та забезпечують продуктивність до

Головним критерієм вибору за наявності альтернатив є ціна. Покупці воліють дешевше обладнання, навіть якщо воно дає випічку найгіршої якості, і дуже неохоче переходять на дороге. Виняток становлять ті компанії, які вже використовують якісне дороге обладнання – купивши його вкотре, вони вже не хочуть купувати найгірше. Дороге обладнання має незаперечні переваги. Наприклад, пароконвектомати Convotherm (Німеччина) дозволяють пекти вироби в закритому обсязі, де створюється підвищений тиск. Це скорочує втрату вологи та зменшує температуру випічки – до 140°С проти 165°С у звичайних пароконвектоматів, а також скорочує час випічки та знижує упікання на 15-25%. Має значення і вентиляція – у дорогого пароконвектомату повітря рухається поступово, що покращує якість. Однак за все це треба платити – ціна конвектомату Convotherm приблизно вдвічі вища порівняно з

В результаті аналізу вдалося, зокрема, з'ясувати, що якщо середня цифра зростання ринку порівняно з 2010 роком склала 9%, то, скажімо, однофазні ДДУ малої потужності (в т.ч. для побутового застосування) показали збільшення на 15-20 %, досягаючи максимальних значень систем потужністю 5-20 кВА. Середній сегмент зріс на 8-10%, старший - додав 5-7% порівняно з 2010 роком. Зазначимо, що йдеться лише про фінансові показники, кількісні оцінки продажів у цьому дослідженні відсутні. Загальний обсяг українського ринку ДДУ, за нашими оцінками, отриманими вищевикладеним чином, становить $36 млн. Значний вплив на зростання ринку ДДУ у 2011 році надали процеси, пов'язані з підготовкою до Євро-2012 (це, перш за все, рішення середньої та високої потужності ). Проте вже в другій половині року це джерело проектів практично вичерпалося. Також деяке пожвавлення внесли проекти для великих та середніх за розміром ЦОД, введених в експлуатацію у 2011 році. Були відзначені проекти у сфері

За підсумками II кварталу чистий прибуток підприємств галузі досяг 11,3 млн. дол. при плані 1,8 мільйона. До бюджетів усіх рівнів виплачено близько 19 мільйонів доларів. Середньомісячна заробітна плата з початку року збільшилась на 14%. З початку року підготовлено проекти документів для підвищення ефективності космічної діяльності, прийнято зміни бюджетного кодексу щодо надання гарантій на залучення кредиту з метою забезпечення подальшого виконання проекту "Циклон-4", підготовку до запуску за програмою "Дніпро" космічного апарату "Січ-2", розвиток російсько-української співпраці (підготовка проекту програми

Більшості верстатобудівних підприємств України довелося змінювати профіль виробництва. Наприклад, Львівський завод фрезерних верстатів (ЛЗФЗ) наразі заробляє на виготовленні гідророзподільників для автомобільних кранів (це 60% продукції підприємства). А от верстатів він випускає не більше півтора десятка на рік, причому більшу частину цього обсягу становлять недорогі гравірувально-копіювальні верстати вартістю 13-15 тис. гривень. Справа в тому, що фрезерні верстати, що є профільним продуктом ЛЗФЗ, призначені саме для механічної обробки, що застосовується, зокрема, у станкобудуванні, а оборотних засобів на оновлення виробничих потужностей у верстатобудівних заводів.

Економісти прогнозують, що якщо темпи модернізації обладнання найближчим часом суттєво не прискоряться, то до 2005 р. близько 90% основних фондів машинобудівних підприємств будуть повністю зношеними. Вже сьогодні зношування верстатного парку вітчизняної промисловості перевищує 52%. 60-95% машин у заводських цехах старше 20-25 років. Фахівці вважають перспективним розвиток ринку модернізації обладнання. Поки промислові монстри з багатотисячними колективами зайняті зміцненням власних позицій на зовнішніх ринках, за задоволення попиту місцевих верстатників взялися невеликі інноваційні компанії, що пропонують капітальний ремонт металорізального обладнання всіх типів.

Обладнання для обробки дерева в Україні виробляють асоціація «Укрспецлісмаш» (16584) 000 «Астра»(2055), 000 «Говер» (8011) 000 «Ліс та К» (3834), ВАТ «Лесдеревмаш» (5065), ПП «Магр »(4248), 000 «Катран»(22110), ін. З розвалом СРСР ситуація не покращилася - швидше, навпаки Для розробки та постановки у виробництво будь-яких верстатів (в т. ч. і деревообробних) необхідні значні інвестиції, які у 90- х роках не давали ні держава, ні представники приватного капіталу. Не дають грошей і сьогодні. За відгуками операторів ринку, сьогодні не менше 95% продукції українських виробників купують малі приватні виробництва - майстерні, артілі та цехи, що виготовляють заготовки (дошка та брус) або готову продукцію поштучно (не серійно) та з великою часткою ручної праці. з'явилися лише

Проте сьогодні близько 80% продукції, що виробляється українськими "космічними" підприємствами, поставляється до Росії. Але у довгостроковій перспективі цей ринок є ненадійним. Москва планує до 2012 вийти на замкнутий цикл свого ракетного виробництва. Тому Україні необхідно співпрацювати не лише з Росією, а й активніше працювати в альянсах із західними агентствами. Але у серйозних спільних проектах із ЄС наша країна не бере участі. Для цього потрібно платити гроші. Вступний квиток до Європейської космічної асоціації коштує близько 10 млн. євро – гроші для держави некритичні. Натомість натомість Україна могла б отримати частку у реальному спільному проекті. Цього року Україною заплановано здійснити лише п'ять

Проте реалізація бразильського проекту постійно відкладалася. За українсько-бразильським договором 2002 р. перший український запуск мав відбутися не пізніше 30 листопада 2006 р. У 2004 р. час запуску перенесли на 2007 р., потім на 2009 р. Остання озвучена дата - 2010 р. ракети "Циклон-4", спроектовані конструкторським бюро "Південне". Це модифікація сімейства ракет "Циклон", створених на базі балістичної ракети Р-36 (за класифікацією НАТО – SS-9 Scarp). Також на базі балістичної ракети створено "Дніпро". Фактично, це РС-20 (SS-18 Satan). Унікальна конструкція має стартову масу 211 т, довжину 34 м, діаметр 3 м і здатна вивести на орбіту висотою 300-900 км космічний апарат або групу супутників масою до 3,7 т. Один запуск "Дніпра" коштує близько

У 2010 році на космічну програму планується виділити 200 млн. грн. за необхідних обсягів фінансування у 300 млн. грн. На утилізацію твердого ракетного палива мають спрямувати 270 млн. грн. за запитом 310-320 млн. грн. У 2008 р. із 253 млн. грн. на космічну програму перераховано 223 млн. грн. (90%), на утилізацію ракетного палива – 236 млн. грн. із 240 запланованих (98%). У 2009 р. за прогнозного показника фінансування космічної програми на рівні 272 млн. грн. у бюджеті передбачили лише 90 млн. грн. грн., із яких виділили 82 млн. грн. За програмою утилізації твердого ракетного палива із необхідних 374 млн. грн. у бюджеті 2009 р. передбачили

Проте за 9 місяців 2009 р. імпорт обладнання в Україну зменшився, за оцінками операторів, майже вчетверо, а частка імпортерів у структурі ринку скоротилася на 15 в.п. При цьому, як стверджують гравці ринку, ціни на закордонне обладнання та інструменти у доларовому еквіваленті залишилися на рівні минулого року, але стимулювати попит імпортери так і не змогли. В умовах вимушеної економії каменеобробники вважають за краще купувати уживане обладнання або ж віддають перевагу китайській продукції, дешевшій, ніж європейські аналоги. Той чи інший підхід оператори аргументують в такий спосіб. "Китайське обладнання (розпилювальні, камнекольні верстати) купують, коли не потрібна висока

Незважаючи на те, що в Україні попит на вироби з натурального каменю щороку збільшується на 20%, поки що не всі вітчизняні покупці готові платити від $50 за 1 кв. м плитки з вітчизняного граніту, якщо на ринку є китайська продукція, яка в кілька разів дешевша. А ось у країнах з жорсткішим кліматом, в яких продукція з Азії не витримує перепадів температур, український граніт стає найбільш затребуваним через вищі міцності. Українські граніти мають дві важливі переваги перед російськими: вони мають велику різноманітність кольорів і структур, а також більш високу якість. Тому минулого року попит на українську кам'яну продукцію, наприклад, у Росії збільшився на

В останні роки у роботі газотранспортної системи України виникли серйозні проблеми. Перша з них пов'язана з тим, що понад 70% ДПА із газотурбінним приводом вже практично виробили свій ресурс (100 тис. годин). У період з 2008-го по 2015 рік плановій заміні підлягають 204 ВМД: у 2008 році - 20, у 2009-му - 23, у 2010-му - 25, у 2011-му - 26, у 2012-му - 28, 2013-му – 29, у 2014-му – 26 та у 2015 році – 27 двигунів. Іншою проблемою є низька економічність (к.п.д.) застарілих ВМД, яка становить лише 18-25%. Сьогодні основні показники більшості експлуатованих ВМД нижчі від зарубіжних двигунів аналогічної потужності, які мають повний ресурс до 150 тис. годин і к.п.д. лише на рівні 34-38%. Вихід із ситуації полягає у якнайшвидшій розробці нового покоління українських газотурбінних двигунів, призначених для експлуатації на ГТС України. Найбільш важливими якостями таких ВМД у порядку ранжирування є

Україна посіла 14-те місце у світовому рейтингу експортерів озброєнь СІПРІ, або ту ж позицію, що й у 2008 р. з обсягом експорту $233 млн. Тим часом, у 2007 р., за уточненими даними СІПРІ, країна була на 7-му місці з обсягом $774 млн. Трійку лідерів світового рейтингу СІПРІ в 2009 р. очолили США з експортом $6,795 млрд., 2-е місце у РФ -$4,469 млрд., 3-є у Німеччини - $2,473 млрд. Показники експорту обсягом понад $1 млрд за підсумками 2009 р. також у Франції - $1,851 млрд., що посіла 4-ту позицію в рейтингу, і у Великобританії - $1,024 млрд. - 5-е місце. За підсумками 2005-2009 років. Україна вийшла на