У даному матеріалі представлена аналітична інформація щодо ринку ліфтів в Україні. Розглянуто таке: стан та тенденції ринку ліфтового обладнання, частка імпорту ліфтового обладнання в Україні у 2019 та 2022 рр., основні гравці ринку, коментар учасника індустрії.

У цьому матеріалі представлена аналітична інформація щодо ринку ліфтів Австрії. Розглянуто таке: стан та тенденції австрійського ринку ліфтів, прогнози щодо ринку на 2022 рік, прогнози щодо попиту на нові системи у 2022 р. порівняно з 2021-м, прогнози щодо зростання середньої ціни на ліфти у 2022 р., ключові провайдери ринку.

Рентабельність «Отіс Україна» становить 10%, що, за європейськими мірками, вважається не дуже привабливим показником. Світовий ринок ліфтів у 2009 році становив 400 тис. штук, з них 250 тис. було продано у Китаї. «Минулого року нам вдалося виготовити лише тисячу ліфтів», - з жалем каже керівник Otis в Україні. Наприклад, у Росії за аналогічний період було випущено 25 тис. ліфтів. А ще три роки тому ринок України складав 3,5 тис. ліфтів, констатує пан Пономаренко. За словами топ-менеджера, у 2008 році оборот компанії склав

Станом на 1 січня 2011 р. у житловому фонді країни зареєстровано 92100 ліфтів, якими обладнано понад 28,9 тис. житлових будинків загальною площею 196,8 млн. м2. Кількість ліфтів, що експлуатуються понад 25 років, становить 41,7 тис. одиниць, або 45,2% від загальної кількості ліфтів у будинках житлового фонду країни. Контролюючими органами (територіальні відділення Держгірпромнагляду) у процесі планових перевірок призупинено роботу на невизначений термін 3,6 тис. ліфтів, або 4%, з яких більше року не працює 3 тис. ліфтів. На думку фахівців, ліфти, які не працюють більше року, не підлягають ремонту. Незадовільний стан ліфтового господарства через вимушену зупинку витягів зафіксовано практично у всіх регіонах країни. Найбільший відсоток непрацюючих ліфтів – у Луганській (29,3%), Закарпатській (12%), Херсонській (9,8%), Дніпропетровській (6,9%), Донецькій (60%) областях. Таким чином, позбавлені можливості користуватися ліфтами або отримувати послугу тривалий час близько 10 млн. громадян України, зокрема інваліди та люди похилого віку. Велике значення має стан диспетчерського зв'язку ліфтів, адже від цього залежить безпечна робота та оперативність вжиття заходів при аварійних зупинках ліфтів. Практично у всіх регіонах України у занедбаному стані знаходяться диспетчерські системи. Більшість їх відпрацювали 20 і більше років і потребують заміни чи модернізації. Практично не будуються та не вводяться в експлуатацію нові диспетчерські системи. Все це призвело до зменшення кількості диспетчеризованих ліфтів в Україні.

Так склалося, що реалізація підйомного устаткування – ліфтів, ескалаторів, траволаторів – нерозривно пов'язані з будівництвом об'єктів житлового і комерційного призначення. Враховуючи, що будівництво таких об'єктів у 2010 році було більш ніж мізерним, попит на ліфтове обладнання теж був невисоким: за оцінками гравців, нижче на 50%, ніж у докризовий час. На даний час в Україні налічується 92 тис. ліфтів, з яких 45% повністю відпрацювали свій термін. У 2010 році до ліфтового господарства було направлено 68 млн.грн., на які було замінено 37 т, відремонтовано 870 ліфтів. У 2011 році на подібну мету виділяти кошти взагалі не планується. Хоча прем'єр-міністр України Микола Азаров запевняє, що наразі уряд розробляє спеціальні програми, щоб упродовж п'яти найближчих років вирішити проблему заміни ліфтів, які перебувають в аварійному стані…». У цьому огляді містяться найактуальніші тенденції розвитку ринку підйомних механізмів, коментарі, прогнози провідних експертів та інше.

Ситуація на ринку підйомного обладнання в Україні у 2009-му та 2010 роках суттєво відрізняється від картини попередніх років. Через кризу у сфері будівництва попит на ліфти у 2009 році порівняно з 2008-м упав більш ніж удвічі, а на ескалатори скоротився на 30%. На початку 2009 року ліфтові компанії жили за рахунок незавершених проектів, у другому півріччі ситуація почала стабілізуватись – будівельні компанії повернулися до роботи, почали з'являтися нові проекти. І все-таки поки що досить складно говорити про повноцінне становлення ринку в 2010 році. Тим більше, якщо згадати нещодавні невтішні прогнози, які передрікають, зокрема, що у 2010 році показники обсягу продажів будуть зіставні з 2003-2004 роком. Така регресія у сегменті підйомного устаткування пояснюється низкою зовнішніх чинників. Насамперед йдеться про фінансову нестабільність, відсутність допомоги кредитування та іпотечних програм. Фінансові можливості замовника суттєво скоротилися, що у свою чергу не могло не вплинути на рівень попиту. Говорячи про економічну історію ринку ліфтів та ескалаторів, слід зазначити, що динаміка розвитку сегмента простежується

За різними оцінками, у 2009 р. Україна "споживала" 0,8-1 тис. ліфтів, що більш ніж у 2 рази менше, ніж у 2008 р. У 2009 р., порівняно з 2008 р., обсяги продажу ліфтів у нашій компанії зменшилися на 34% у грошах і на 47% - у кількісному. При цьому оператор компанія виготовила стільки ж ліфтів, скільки і компанія "ОТІС", але своїх даних по структурі ринку не надала. Про ще більше зниження продажів говорять постачальники зарубіжної продукції. У 2009 р. імпорт ліфтів з країн ЄС та СНД до України зменшився у

У Києві функціонує 19,5 тис. ліфтів, з яких близько 7 тис. перевищили допустимий термін експлуатації. До 2009 р. на їхній ремонт виділялися гроші з міського бюджету за програмою "Твій дім, твій двір". Влітку 2008 р., на хвилі економічного підйому, ГУ житлового господарства КМДА навіть збиралося виділити у бюджеті 2009 р. 2,1 млрд грн. на повну заміну всіх зношених ліфтів, мотивуючи це тим, що жодна інша комунальна проблема не становить такої загрози життю людей. Але цим планам не судилося збутися. У бюджет минулого року на ці цілі було закладено лише 56 млн грн., яких вистачило лише на погашення колишніх боргів перед обслуговуючими організаціями. Цілком імовірно, що на фінансування програми "Твій дім, твій двір" у бюджеті-2010 взагалі не буде виділено жодної копійки. Мабуть, тому міська адміністрація підготувала проект рішення Київради, який рекомендує РДА перераховувати на ремонт та заміну витягів 50% надходжень від оренди та

Щодо ескалаторів, то тут можна досягти ще більшої економії. Так, стандартний ескалатор рухається весь час (якщо його не відключити) і з однаковою швидкістю. А ескалатор із системою підвійної (змінної) швидкості автоматично визначає, чи йде хтось на ньому в даний момент чи ні, і за відсутності пасажирів замедлює рух. Ескалатори із системою stop&go в останньому випадку взагалі зупиняються. Залежно від режиму експлуатації вони можуть заощаджувати до 80% електроенергії порівняно зі стандартними. Зрозуміло, що максимальний ефект ці ескалатори дають тоді, коли потік пасажирів невеликий або коли його інтенсивність коливається: після пікового навантаження на деяку годину потік людей припиняється. Такі режими експлуатації ескалаторів є у готелях, кінотеатрах (розташованих на верхніх поверхах ТРЦ) тощо. Натомість там, де потік людей постійний, ці ескалатори все одно працюватимуть майже весь час і суттєвої економії чекати не варто. Тим часом виробники ліфтів не зупиняються на досягнутому. Усі ширше впроваджуються ліфти без машинного відділення. У них зведені до мінімуму габарити приямки або оголовка шахти, а привід ліфта знаходиться у верхній частині шахти. У цьому випадку глибину приямку можна зменшити з традиційних 1300-1400 до 300-400 мм. Наприклад, модель Synergy, від компанії ThyssenKrupp Elevator-ліфт зі зменшеними габаритами приямка, і оголовок шахти (висота оголовка становить 2600 мм, що на

На сьогоднішній день у столиці їх налічується 6,421 тис., що становить близько третини всього ліфтового господарства міста. Але з огляду на те, що для їх відновлення необхідно близько 2 млрд грн., це є непідйомною сумою для місцевої скарбниці. 2009 р., за даними Головного управління житлового господарства КМДА, програма передбачала провести модернізацію або заміну 1,637 тис. витягів, для чого з міського бюджету необхідно виділити 470 млн грн. У головному ж фінансовому кошторисі Києва на нинішній рік ці цілі передбачено в 10 разів менше - 46,8 млн грн., яких може вистачити лише на покриття заборгованості перед підрядниками за роботи, проведені в 2008 р. При цьому мерія все одно залишиться винною ,7 млн. грн. за

Загальна кількість ліфтів в Україні –110 тис., з яких 21 тис. працюють у Києві. Для порівняння: в Іспанії, країні з населенням 40 млн. осіб, в експлуатації знаходиться 420 тис. ліфтів. Тобто європейські міста забезпечені уп'ятеро краще. Там усі будинки вище трьох поверхів мають бути обладнані ліфтами, середній час очікування яких не повинен перевищувати 15 секунд. На жаль, ліфти, встановлені в Україні, здебільшого не відповідають європейським стандартам. Свідченням є факт, що вітчизняні "машини" не експортуються за кордон, хіба що в країни СНД. 90% ліфтів у нашій країні мають кабіни з дощок, деревинно-стружкових плит, і у разі пожежі згоряють за 15 хвилин, що не дає пасажиру жодного шансу врятуватися. Внаслідок великої кількості автотранспорту на вулицях ліфтова аварійна служба не встигає приїхати швидко. Про те, що обладнання застаріле, експерти не втомлюються повторювати. Кількість ліфтів віком 25 років - майже

На цінову політику та динаміку зміни вартості на ринку підйомного обладнання впливає низка факторів, серед яких гравці ринку називають політичну та економічну нестабільність у країні, подорожчання енергоносіїв, металу тощо. Минулого року, за даними гравців ринку, вартість на ліфти та ескалатори деяких операторів збільшилася трохи на 5-7 %. Також зростання курсу євро впливає на конкуренцію та ринкову вартість обладнання, що постачається з Європи. Але загалом, ціни на ліфти та ескалатори дуже індивідуальні, оскільки кожен ліфт виготовляється під певний об'єкт і має унікальні доповнення. Також існують різні проблеми, з якими доводиться стикатися як виробникам, і імпортерам цієї продукції. Постачальники закордонного обладнання нарікають на проблему взаємодії з митними органами, які самостійно ухвалюють рішення про збільшення вартості ліфта чи ескалатора. До основних труднощів, що вплинули на ринок минулого року, можна віднести

Потреба у ліфтах та, відповідно, обсяги вітчизняного ринку ліфтового обладнання в Україні зростають з кожним роком. Набувають розвитку нові сегменти ринку нерухомості, на яких особливу активність виявляють іноземні компанії. Розвиток вільного підприємництва, лібералізація зовнішньої торгівлі, а також виникнення таких ринкових інститутів як банківська та фінансова діяльність, страхування, торгівля нерухомістю, рекламний бізнес, аудит та консалтинг, що спричинили появу величезної кількості різних фірм, товариств та організацій, ініціювали різке зростання потреби в офісних приміщеннях. найвищого класу. А офісний сегмент - це сегмент ринку ліфтів, що пред'являє попит на високоякісне ліфтове обладнання престижних марок. Експерти ринку стверджують, що ще одним фактором, що сприятиме розвитку ліфтового ринку, є

Ліфти, як ескалатори та інше підйомне обладнання - це товар не повсякденного попиту. Коло потенційних покупців даного "продукту" жорстко обмежене - це компанії, що інвестують у будівництво комерційних та промислових будівель, бюджетні організації, а також приватні особи, яким ліньки підніматися сходами у своїх хоромах. Найбільший прибуток виробникам і продавцям ліфтів, природно, приносить перший канал збуту. За різними оцінками, його частка у загальному обсязі продажу складає 90-95%. Другий канал – оснащення будівель ліфтами за рахунок місцевих бюджетів – забезпечує 5-10% продажів. Щодо приватних замовників, то вони поки що займають менше 1%. Проте збирачі ліфтів відзначають, що останні два-три роки даний сегмент ринку розвивається обнадійливо і в недалекому майбутньому може зайняти в структурі продажів до

У 2007 р. загальний обсяг постачання ліфтів становив 2,5 тис.-3 тис. одиниць обладнання, включаючи ліфти, вироблені в Україні. Щоправда, не всі вони були змонтовані і введені в експлуатацію того ж року. Зростання ринку ескалаторів минулого року на 25%, що становило близько 150-200 одиниць. Підвищений попит на цей вид підйомної техніки. Він зріс у 2-2,5 рази порівняно з попередніми періодами. Стабільний розвиток галузі підйомного обладнання підтверджується наступними даними. Відомо, що наприкінці 80-х щорічна потреба країни у цій продукції становила близько 5 тис. одиниць щорічно, наприкінці 90-х вона впала до рекордно низького показника - лише 200 одиниць. Але вже до 2005 року вітчизняні потреби в ліфтовому устаткуванні були зафіксовані експертами на високій позначці - 1,5 тис. А сьогодні дані ще більш оптимістичні, і оцінюються фахівцями в межах

У вересні 2007 р. компанія Otis Investments, L..L.C. (США), яка володіє 51% закритого акціонерного товариства "Отіс" (Київ), приватизувала шляхом викупу державний пакет акцій цієї компанії 46,75%, сконцентрувавши таким чином 97,75% її акцій. Міністерство житлово-комунального господарства має намір направити на модернізацію, ремонт та заміну ліфтів 200 млн. гривень у 2007 р. В Україні діє понад 86 тис. ліфтів, 32% із них пропрацювали понад 25 років. У Києві необхідно замінити близько

панорамних (1,6 м/с) Висота підйому пасажирських ліфтів у вежі - 128 м. Крім цього, ThyssenKrupp Elevator Ukraine бере участь у проекті багатофункціонального комплексу "Мост Сіті Центр" у Дніпропетровську (16 ліфтів, швидкість підйому - 1,75 м/с). с, висота підйому в вежах - 80 метрів, управління ліфтами здійснюється інтелектуальною системою DSC) Компанія Schindler вийшла на український ринок 3 роки тому, проте на сьогоднішній день у неї поки немає реалізованих проектів зі встановлення швидкісних ліфтових систем у сегменті комерційної нерухомості України. відзначити, що Schindler, як і ThyssenKrupp Elevator, бере участь у проекті найвищої будівлі Європи - вежі "Федерація" компанії Mirax Group у Мос кве. Проект складається з двох різновисотних веж (висота вежі "Схід" – 360 метрів, вежі "Захід" – 242 метри). Максимальна висота підйому ліфтів компанії ThyssenKrupp Elevator у цьому проекті дорівнює 230 метрам. Ліфти компанії Schindler покриватимуть всю будівлю за висотою. Загальна сума всіх ліфтів ThyssenKrupp становитиме 30 одиниць, їх

Аналіз вітчизняного ринку ліфтового обладнання показав, що у 2004 році ліфтовий парк у нашій країні збільшився на 1340 ліфтів, з яких 560 (42% від загальної кількості) було вироблено в Україні, а решту 780 ліфтів (58%) – імпортовано. У 2005 ця цифра вже становила приблизно 1660. Як зазначає Михайло Гаркавцев, директор компанії WBTC Group, "враховуючи щорічний приріст річного обсягу в 300-340 ліфтів, у 2006 році обсяг українського ринку ліфтів може збільшитися на 1900-1950 одиниць. що це число є приблизним, оскільки більш точні відомості можна отримати після закінчення робіт першого півріччя на підставі даних Державного комітету статистики, а також Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду при МНС України.

Сьогодні ліфтова галузь України представлена ​​такими компаніями: ЗАТ "ОТІС" (м. Київ) - понад 1 тис. ліфтів на рік, ТОВ "Каратліфткомплект" (м. Вишгород) - до 550 ліфтів на рік, ВАТ "Укрліфтсервіс" (м. Київ) ) - до 150 ліфтів на рік, ПІГ "Столиця" (м. Бровари). Безперечним лідером, згідно з показником ціна-якість, є ЗАТ "ОТІС". Найбільшими імпортерами ліфтового обладнання можна назвати РУП завод "Могилевліфтмаш" (Білорусь) - до 650 ліфтів на рік, ВАТ "Щербинський ліфтобудівний завод" (Росія) - до 160 ліфтів на рік, ВАТ "Карачарівський механічний завод" (Росія) - до 180 лі на рік. Щодо конкурентоспроможності вітчизняної продукції порівняно з імпортною, хотілося б сказати, що змагатися зі світовими брендами у сегменті ліфтового обладнання для муніципального житла можуть лише такі компанії, як

Наразі український ринок ліфтового обладнання перебуває на стадії формування. Обсяг внутрішнього ринку – близько 1 тис. витягів. Прогнозована тенденція зростання наступного року – близько 25%. Співвідношення імпортованої та вітчизняної продукції за останні роки практично вирівнялося – 50:50. Окрім бурхливого зростання столичного ринку, останнім часом активізувалося будівництво у таких містах як Одеса, Харків, Донецьк. Крім того, ми збільшуємо експортне постачання комплектуючих (наприклад, дверей для шахти ліфта) до Росії. Незважаючи на те, що на російському ринку є схожі виробництва, наша продукція виявилася дешевшою, навіть з урахуванням витрат на транспортування. На цьому фоні рентабельність за останні кілька років зросла на