Через скорочення виробництва у 2007 р. зменшився і за вагою, і за кількістю та експортом шинної продукції. Так, за підсумками 11 місяців у ваговому відношенні експорт шин порівняно з аналогічним періодом 2006 р. зменшився на 1,9%, а в кількісному – на 8,6%. Значна частина зовнішньоторговельного обороту України у торгівлі шинами припадає на Росію. Так, за 10 місяців 2007 р. на Росію припадає 36,8% загального експорту шин за тажем, 49,6% - за кількістю та 33,2% - за вартістю.

Шинна продукція займає істотну частку зовнішньої торгівлі продукцією гумової галузі. На неї припадає понад 75% всього експорту та понад 35% імпорту. В імпорті гумової промисловості значну частину займають каучуки (натуральний та синтетичний). На них припадає близько 25% імпорту галузі. Решта посідає різні види РТИ.

На українському ринку шин відбуваються суттєві зміни. Зменшилися обсяги виробництва та експорту, натомість значно збільшилася пропозиція імпортного товару. Якщо за підсумками 8 місяців 2006 р. у зовнішній торгівлі шинами спостерігалося позитивне сальдо у $8,4 млн., то поточного року перевищення імпорту над експортом становило $24,9 млн. Так, експорт легкових шин скоротився на 197187 шт. як імпорт легкових шин зріс на 708 705 шт.

Імпорт вантажних шин більш диверсифікований, ніж легкових. Більшість вантажних шин (за кількістю) експортується до країн СНД - ними у першому півріччі припадає 67% всього експорту. За вартістю частка країн СНД значно нижча – 36,6%. За тоннажем країни СНД припадає 45,9% всього експорту.

Визначальними факторами розвитку промисловості РТІ в Україні є рівень розвитку галузей, що споживають, і ціни на сировину та допоміжні матеріали. Україна практично не має власного виробництва каучуків і змушена імпортувати більшість компонентів для виготовлення РТІ. Ціни на них останнім часом мають стійку тенденцію до зростання. Крім того, обладнання багатьох українських заводів застаріле або досить амортизоване. Існує багато дрібних підприємств, які не мають сучасного резиносмесительного обладнання та працюють на готових сумішах, що виробляються великими заводами галузі. Асортимент їхньої продукції досить обмежений.

Метан є природним продуктом, що виникає під час розкладання органічних речовин. Оскільки поклади кам'яного вугілля утворювалися протягом тривалого геологічного періоду, частина виробленого метану була адсорбована вугіллям. У той час як у природних резервуарах природного газу – таких як пісковик, газ зберігається в порожнинах породи, метан у вугіллі утримується за рахунок внутрішнього тиску у земній корі. Якщо тиск падає, газ вивільняється з вугільного пласта, створюючи великі проблеми через можливе мимовільне займання. Крім того, метам є парниковим газом, у 21 раз сильнішим, ніж вуглекислий.

Майже 1 млрд куб. м метану, які зараз Україна просто викидає у повітря, могли б нас озолотити. Якщо цей обсяг метану пустити на виробництво енергії, можна заощадити вугілля, яке використовується шахтами на виробництво теплоенергії для своїх потреб, яке коштує щонайменше $51 за тонну - на суму $35 млрд. Плюс - дозволило б отримати тим самим шахтам від EUR44 млрд. до 220 млрд. зовсім не зайвих зарубіжних грошей - виходячи із середніх розцінок на одиницю заощаджених викидів за Кіотським протоколом (від EUR3 до 15). Заощаджені одиниці скорочених викидів готові купувати уряди інших країн та окремі компанії.

Розглядаючи майбутнього партнера, інвестори насамперед звертають увагу на його гаманець. У вугільній галузі фінансових проблем хоч греблю гати. Більшість шахт є нерентабельною, тому гарантувати повернення грошей у разі недоотримання необхідної кількості квот вони не можуть. Тих коштів, які сягають шахт від Міністерства вугільної промисловості, ледве вистачає на підтримку гірничих робіт. Державні шахти ще й не є юридичними особами, тож здійснювати будь-які проекти без дозволу Мінвуглепрому вони не можуть.

З початку року найбільші виробники хлористого калію — основної сировини для комплексних добрив — один за одним оголосили про зниження виробництва. На такий крок пішли найбільший у світі виробник — канадська компанія Potash Corp., а також Уралкалій і Білоруськалій, на частку яких припадає майже 60% світового виробництва калію. Учасники ринку не виключають, що виробники зробили це навмисно, щоб підтримати і без того високі ціни на свою продукцію. Першою про скорочення виробництва ще в середині грудня заявила Potash Corp., яка контролює третину світового ринку хлористого калію.

Проте, за оцінками фахівців, серйозних потрясінь на внутрішньому ринку хлору не варто очікувати. По-перше, сукупні українські можливості з виробництва хлору та каустика надмірні (коли всі три виробники працюють). По-друге, найбільшим споживачем хлору в країні є його найбільший у недавньому минулому виробник - ТОВ "Карпатнафтохім" (понад 50%), який використовує хлор для виготовлення вініл-хлориду. Товарним же хлором основних покупців - комунальні господарства (33% у загальному обсязі споживання) - повною мірою забезпечували "ДніпроАЗОТ" та ДП "Хімпром". Ці ж підприємства задовольняли потреби хімічних і целюлозно-паперових підприємств. Деякі експерти припускають, що незначне зростання цін може мати місце, але лише протягом найближчих двох-чотирьох тижнів, поки брак пропозиції каустика не буде компенсований поставками з-за кордону. Найімовірніше — із Росії та Румунії. Цілком ринок стабілізується, на думку експертів, протягом двох найближчих місяців.

Підвищуюча тенденція у світових цінах на аміак тривала і в жовтні. Експортні ціни на аміак у порту «Південний» 5-12 жовтня становили $240-242/т, FOB. На листопад Мінекономіки України встановило рівень індикативної ціни на аміак у розмірі $237/т.

У виробництві хімічних волокон обсяги продукції за січень-жовтень знизилися на 9,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року (за січень-вересень зниження становило 8,1%). У жовтні вироблено 3,2 тис. т хімічних волокон, що на 11% менше, ніж у жовтні 2005 р.

Випуск гумових виробів у січні-жовтні збільшився на 2,8%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте у виробництві шин спостерігається відставання на 4,3%. У жовтні в країні вироблено 624 тис. шин, або 89,7% до рівня жовтня 2005 року.

У вересні в Україні вироблено 428,2 тис. т аміаку, що на 2% перевищує показник попереднього місяця.

У вересні, за даними Держкомстату, в Україні вироблено 596 тисяч шин.

У вересні в Україні, за даними Держкомстату, вироблено 3,2 тис. т хімічних волокон та ниток.

За даними Держкомстату, у червні виробництво хімічних волокон та ниток у країні становило 2,8 тис. т, за січень-червень -17,1 тис. т, на 12,5% менше, ніж за 1-е півріччя 2005 р.

За даними Держкомстату, у травні випущено 553 тис. шин, що на 14,1% менше, ніж у травні 2005 р. Зниження обсягів випуску (на 3,7%) спостерігається і в січні-травні.

У зв'язку з різким зменшенням виробництва кальцинованої соди у ВАТ "Лисичанська сода" загальний випуск цього продукту у серпні знизився на 18% і становив 31,2 тис. т.

За даними Держкомстату, у серпні в Україні вироблено 3,1 тис. т хімічних волокон та ниток, на 5,4% більше, ніж у липні.