Водночас підлітки — споживачі більш “заможні”, ніж їхні молодші брати-сестрички. За даними спеціалізованої маркетингової агенції Kids Market Consulting (м.Київ; з 2002 р.; 10 осіб), 26% підлітків щотижня отримують на кишенькові витрати не менше 30 грн., а 63,9% копять отримані гроші. Крім цього, у віці 13-16 років у дитини виникає бажання заробляти самостійно — інакше кажучи, самостверджуватись. Мовляв, не проситиму грошей у батьків і річ, що сподобалася, куплю за свої кревні. Як зазначає Біденко, якщо у тінейджера з'являється мета накопичити гроші на певну річ, то імпульсивні покупки (снеків, шоколадок тощо) він робитиме рідше. В основному підлітки мріють про новий мобільний телефон або ноутбук, але й одяг теж. Як показують опитування, частки бажаючих мати одягову чи взуттєву обновку, велосипед чи плеєр приблизно однакові. А якщо є бажання, то підлітки "розкручують" батьків і родичів на предмет

Oysho спеціалізується на нижній білизні та пропонує не тільки класичні моделі стандартних кольорів, але й яскравіші та легковажніші, у тому числі дитячу продукцію та білизну для тінейджерів. Крім того, під цією маркою випускаються аксесуари. На сьогодні Inditex володіє більш ніж 4,7 тис. магазинів у 76 країнах світу, що робить її одним із найбільших гравців на ринку роздрібної торгівлі одягом. Компанія завоювала симпатії покупців у всьому світі демократичними цінами та якістю. Її засновник Амансіо Ортега серед найбагатших європейців (журнал Forbes оцінює його стан більш ніж у

Існують і малі кустарні ферми, але їхня частка в бізнесі зовсім незначна. Їхня точна кількість не відома у зв'язку з тим, що такі господарства ніхто не реєструє. В останні роки спостерігається значне зростання попиту на українське хутро. Обсяги експорту "м'якого золота" більш ніж на 40% перевищують імпорт. Активізація руху Зелених змусила парламенти Англії та Нідерландів ухвалити закони про повну заборону звірівництва в країні. Розгляд відповідного законопроекту ведеться і в Данії, чиє хутро славиться у всьому світі високою якістю та унікальністю. Активна протидія хутряному звірівництву призвела до того, що зараз подібні виробництва переносять до країн, де до цього бізнесу поки що не застосували законодавче табу. Наприклад, в Україну. Експансія світового ринку може принести власникам

Відсутність грамотних ветеринарів змушує кожного підприємця вивчати хвороби та проблеми своїх звірів самостійно. Якщо власник ферми займається цією справою 4–5 років, він знає вже набагато більше будь-якого ветеринара. «Сім'я шиншил складається з чотирьох самок та одного самця. Для здорового потомства важливо, щоб не було кровозмішення - схрещування пар-родичів (до чотирьох поколінь). Тому селекційна робота має на увазі співпрацю між фермерськими господарствами — обмін самцями (або їхня купівля) для схрещування. Їздити ж за кордон із цією метою — величезна морока: для того, щоби привезти легально кількох звірків, потрібно зібрати безліч документів, дозволів та висновків, — ділиться досвідом Орест Стахів. — До того ж, європейським фермерам значно легше возити шкурки на аукціон до Данії, ніж нашим. У нас перевезти хутро через митницю проблема». Ще одна складність - вироблення шкірки. В Україні дуже мало спеціалістів, які вміють якісно обробляти хутро. «Ми, якщо плануємо продати шкурки за кордон, відправляємо їх на вичинку до Польщі ($5

За даними Держстату, у 2011 р. кролівники виростили в Україні близько 27 тис.т кролів у живій вазі (див. “Реалізація на забій”). За оцінками пана Вакуленка, цей показник не перевищує 20 тис.т. Офіційні дані з виробництва кролів та оцінки експертів хоч і відрізняються, проте свідчать про те, що за 25 років воно скоротилося більш ніж у шість разів. За різними оцінками, у країні 4-6 великих виробників кролятини. Це компанії, які містять понад 1,5 тис. кроликоматок (“потужність” кроликоферми визначається за кількістю маточного поголів'я — кролиць, які приносять кроликів, яких потім відгодовують та забивають). Крім того, вирощуванням кроликів займаються як мінімум 20-30 фермерських господарств (з маточним поголів'ям у 300-500 особин). Але згадані гравці утримують не більше ніж 5% вітчизняного ринку кролятини — близько 95% загального поголів'я кролів в Україні розводять

70-80% собівартості хутряних виробів посідає сировину – хутряні шкурки. За останні роки поголів'я хутрового звіра в Україні різко скоротилося. У промислових масштабах вирощується лише норка. Найбільша ферма з вирощування цього популярного хутрового звіра розташована на Черкащині і становить близько 20 тис. особин. Усього ж українське поголів'я налічує 65 тис., хоча ще п'ять років тому було 85 тис. Виною тому – постійне зниження попиту на вигляд норки, яке розводиться в Україні. Сьогодні в ціні хутро скандинавського вигляду, довжина ворсу якого набагато коротше. Вітчизняні ферми лише починають обзаводитися такими звірятками. І в найближчому майбутньому їхнє хутро буде дуже дорогим і

Більш ніж удвічі впав і обсяг закупівель заморського хутра – з $10 млн у 2008 році до $3,9 млн у 2009-му. Замінити імпорт на вітчизняну продукцію було складно. Найбільша звіроферма у сусідньому селі Павлівка, за словами Шкабрія, наприкінці 2009 року практично припинила постачання шкурок норки та песця. Більше того, частина кустарних виробників, каже Зарубінський, під час кризи взагалі на якийсь час відійшли від справ і, щоб вижити, розпродували раніше закуплену сировину за непридатними цінами до сусідньої Угорщини. Втім, у нинішньому році, зазначає колишній льотчик, справи пішли на поправку, і початок осені показав попит, що зростає.

Пошити капелюх - премудрість не з легких. Замкнутий цикл виробництва, скажімо, фетрового головного убору включає 72 операції, кожна з яких проводиться на окремій машині. Один тільки формувальний прес німецького походження коштує близько $48 тис. Не дивно, що виробників фетрових капелюхів повного циклу не те що в Україні - у світі лише дев'ять. Причому одне з них має українське коріння. На заготівлях цього підприємства роблять бізнес і новачки-самоуки, і відомі дизайнери. Якщо говорити про таку схему роботи, то для організації виробництва буде достатньо $40-50 тис., основна частина яких буде спрямована на придбання сушильних камер, парогенераторів, швейних машин. Але обладнання – ще не все. Де знайти спеціаліста – ось у чому питання, бо майстрів-капелюшників в Україні, виявляється, ніколи не готували. За Союзу капелюшних майстрів вирощували в Казані. І тому тепер доводиться вишукувати працівників з підприємств, що розорилися, переманювати у конкурентів. Ну, і, звичайно, навчати самотужки. Справді, виробництво фетрових капелюхів

В останній місяць почастішали запити на сумки нових колекцій. Однак підприємниця поки що не поспішає задовольняти клієнтські забаганки. І так вже модельний ряд поповнювався двічі. Але якщо запити на новинки почастішають, доведеться вирушати на шопінг - до Польщі та Італії. Каже, що купувати брендові речі в українських бутіках навіть на розпродажах економічно недоцільно. Плюс уже з'явилися напрацьовані зв'язки, а тому можна і про індивідуальну знижку домовитись. При цьому недорогі сумочки окупаються за два-три місяці прокату. Дорогі вироби приносять зиск лише у випадку

Пошиттям сумок в Україні сьогодні займаються близько 15 великих компаній та понад сто дрібних цеховиків. Столицею українського швейного бізнесу вважається Харків, на другому місці — Одеса (у цьому місті переважно працюють приватні підприємці), далі йдуть Київ, Дніпропетровськ, Херсон. Серед великих гравців варто виділити харківські компанії "Олімп", "Харбел", "Доллі", столичні ТОВ "AiK" (ТМ Derby), ТОВ "ВТП Ліо", херсонське ПП "Соловйов" (TM Beltguys). Кожен більш-менш великий гравець воліє вибирати досить вузький сегмент, і вже в ньому виступати повноправним господарем: одні роблять акцент на валізах, інші відточують майстерність у пошитті дамських сумочок, ну, а треті спеціалізуються на діловій шкіргалантереї або, наприклад, шиють косметички або перукарські сумки. Такий розподіл дозволяє компаніям знизити рівень

Обсяг попиту жіночі сумки з найближчі 3 місяці: загальна кількість всіх потенційних споживачів – близько 900 тис. чол., понад 60% їх схильні купити сумку протягом 1-3 місяців; обсяг попиту в натуральних одиницях – близько 544 тис. сумок, у грошовому вираженні – близько $11,6 млн. Призначення жіночих сумок: більшість споживачів (близько 88%) використовують жіночі сумки для того, щоб носити гроші, косметику та різні дрібниці, близько 18 % жінок використовують сумочки для носіння ділових документів, приблизно така ж частка споживачів (16%) використовують жіночу сумку як деталь туалету та прикраси. Місця купівлі сумок:

Цікаво, що статистика зафіксувала стрімке (на 31%) зростання імпорту панчішно-шкарпеткових виробів у 2010 р., тоді як попередні роки темпи приросту становили 2-3%. Але оператори запевняють, що заморського товару на ринку більше не стало, оскільки ця статистика здебільшого свідчить про часткову легалізацію минулого року “сірого” імпорту. Більше того, вони запевняють, що у 2010 р. імпорт із Китаю та інших країн

Цей огляд містить інформацію щодо ситуації на ринку дитячого взуття, а саме: обсяги виробництва продукції асортиментного ряду "Сандалії з верхом зі шкіри дитячі" в Україні в 2011 р., обсяги експорту та імпорту продукції.

Огляд містить інформацію щодо обсягів виробництва дитячого одягу в Україні, а також обсягів експорту та імпорту дитячого одягу за другий та третій квартал 2011 року.

У цьому огляді наведено інформацію щодо ринку дитячого взуття в Україні. Розглядається ситуація над ринком, і навіть обсяги виробництва дитячого взуття, зовнішньоекономічні показники: експорт, імпорт.

Сьогодні імпортери, постачаючи на український ринок приблизно 60% товарів масового асортименту дитячого одягу, активно нарощують обсяги. Так, за підсумками минулого року реалізація імпортного дитячого одягу збільшилася на 34% - у кількісному вираженні та майже на 42% - у грошовому. Помітивши цю тенденцію, ретейлери зосередили свою увагу на розвитку дитячого асортименту у своїх магазинах. «З початку 2011 року продаж дитячого асортименту в наших магазинах зріс на третину, частково і за рахунок його розширення» - додає Тетяна Конюшенко. Імпортери стверджують, що за останні 1-2 роки дитячий одяг в Україні подорожчав незначно - відповідно до зростання курсу євро та долара. Після різкого стрибка валюти у 2008-2009 роках. ретейлери обережно формують ціну на дитячий товар, наскільки можна намагаючись домовитися з постачальниками про знижки. За словами Тетяни Конюшенки, ціни на непродовольчі дитячі товари в Україні є адекватними: вони відображають вартість самого виробу, курс валюти, доставку та

У січні 2011 р. порівняно з аналогічним періодом 2010 р. імпорт дитячого одягу в Україну скоротився на 51% у кількісному вираженні та на 22% — у грошовому. Хоча початок року не завжди є показовим. Слід зазначити, що у 2010 р. порівняно з 2009 р. ринок зріс. Принаймні обсяг імпорту збільшився на 34% у кількісному вираженні та майже на 42% — у грошовому. Не дивно, що минулого року гравці ринку були налаштовані набагато оптимістичніше. Йдеться не лише про імпортерів, які постачають приблизно 60% товарів масового асортименту, а й про виробників, більшість яких торік змогли утримати свої позиції на ринку. Щоправда, замістити своєю продукцією імпорт, який у 2009 р. скоротився майже на 55% у кількісному вираженні, їм торік не вдалося. Невеликі обсяги випуску продукції не дозволили виробникам суттєво знизити витрати за закупівлю матеріалів, які, до того ж, переважно імпортного виробництва. Про те, що для ринку дитячого одягу цей рік буде нелегким, побічно свідчить скорочення кількості учасників профільного розділу виставки Baby Expo, що відбулася у березні. Якщо 2009 р. таких було 158, то 2011 р.

Цікава ситуація складається на ринку спідньої білизни. Зважаючи на прогнози, після останніх двох невдалих років ринок цього року може вийти на показники докризового 2008 р. у кількісному вираженні. Одночасно гравці ринку, включаючи імпортерів, які організували реекспортні поставки, продовжать експансію на привабливі ринки сусідніх Росії, Білорусії та Польщі.

Близько 70% шуб, що продаються в Україні, — імпортні. По-перше, гравцям хутряного ринку цей вид діяльності приносить найбільший прибуток – дохідність становить від 200 до 400%. По-друге, виробництво хутряних виробів в Україні слабшає з кожним роком. За даними асоціації «Укрлегпром», 2008 року вітчизняні фабрики випустили майже 15 тис. одиниць одягу з натурального хутра, але вже 2009-го цей показник скоротився до 5,5 тис.

Цей огляд містить інформацію щодо ринку модного дитячого одягу в Україні. Представлено ситуацію на ринку, а також основні тенденції, оборот ринку дитячого одягу, попит на дитячий одяг, модні бренди дитячого одягу, оборот та рентабельність бізнесу.