Метизна галузь України за минулий рік надолужила майже все втрачене в невдалому 2009 році. Обсяг виробництва зріс на 20%, причому по всій номенклатурі виробів, за винятком цвяхів. Забивати цвяхи стали помітно менше. Схоже, настав час закручувати гайки. Принаймні випуск кріплення в країні збільшився майже на 70%. Але не єдиним кріпленням живі метизники. Канати, арматурні пасма та дріт (навіть колючий) теж продавалися досить жваво. Випуск перших та других збільшився приблизно на 40%, дротяної продукції – на 20%. При цьому з усього обсягу випущених українськими підприємствами металовиробів (а це 270 тис. тонн) понад 200 тис. тонн припало саме на дріт. Якщо говорити про тоннаж в інших категоріях, то минулорічні результати такі: сталевих канатів вироблено близько 29,4 тис. тонн, фібри – 10 тис. тонн, арматурних пасм – 8,4 тис. тонн, сітки – 6,8 тис. тонн, машинобудівного кріплення – 1,6 тис. тонн. Виробництво цвяхів хоч і склало 13,3 тис. тонн, але це на 14,3% менше, ніж було у 2009. Розстановка сил у метизній галузі за рік суттєво не змінилася. Позиції лідера міцно утримує
Українська вогнетривка промисловість виробляє більшість видів вогнетривів, починаючи від широко поширеної алюмосилікатної та динасової до магнезіальної продукції. Лідер галузі - "Запорожогнеупор". Крім нього, діють Часовоярський та Великоанадольський вогнетривкі комбінати, Красногорівський, Кондратьєвський, Пантелеймонівський вогнетривкі та Червоноармійський динасові заводи. Магнезіальні вогнетриви в Україні випускає “Запоріжвогнетрив” та Пантелеймонівський завод. Як повідомили у Міністерстві промислової політики, вся магнезіальна сировина імпортується — переважно з Китаю та Росії. Втім, пострадянський лідер із виробництва магнезіальної сировини — однойменна російська група “Магнезит” багато в чому вичерпала свою традиційну сировинну базу на Уралі і тепер розвиває нові родовища в Китаї, маючи намір освоювати Західний Сибір.
Розвиток мідної промисловості на Волині неминуче призведе до величезних екологічних проблем у цьому регіоні, який має значний рекреаційний потенціал. Крім того, розробка родовищ означатиме вилучення з обороту до мільйона гектарів сільгоспугідь, лісів і боліт, які можливо будуть перетворені на отруйний навколо "місячний ландшафт". Крім того, потрібно врахувати, що виникнуть величезні відвали порожньої породи в міру роботи гірничо-збагачувальних комбінатів, які займатимуть також сільгоспугіддя та землі лісового фонду. Різко збільшиться рівень забруднення вод у басейні Прип'яті, а відтак – і Дніпра; і це - "на довершення" до радіаційного забруднення після аварії на ЧАЕС. Потрібно також врахувати, що видобуток і збагачення мідних руд, а також виплавка міді - виробництва надзвичайно енергоємні, а в України в найближчі роки - у міру виведення з експлуатації енергоблоків на АЕС, що відпрацювали свій рядок, - можуть зменшитися
За експертними оцінками, запаси самородної міді тут становлять понад 25 млн т чистого металу на площі 10 тис. кв. км, у тому числі на двох зазначених родовищах – мінімум 2 млн. т. Ще за радянських часів тут допускалося будівництво мідного гірничо-збагачувального комбінату для отримання концентрату з подальшим виплавленням металевої міді на одному з металургійних підприємств УРСР. І навіть з урахуванням високих потреб Союзу та слабкої включеності його до глобальної торгівлі констатувалося, що створення такого виробництва дозволить СРСР стати великим експортером міді до Європи. Не говорячи про те, що мідним пластам на Волині, за геологічними даними, супроводжують золото, срібло, платина, паладій, комерційне використання яких не менш вигідне. Загалом країною відомо близько 150 рудопроявів міді. Інакше кажучи, за належного підходу Україна здатна стати лідером світової мідної промисловості, а також пов'язаних з нею перспективних напрямків.
У рамках української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) у цей період завозилися такі групи як: магнезія перепалена агломерована - 6 тис. тонн (51%); магнезія перепалена агломерована інша – 6 тис. тонн (49%); оксид магнію, крім кальцинованого природного карбонату магнію - до 1% постачання. Значна частина імпорту магнезиту була завезена без визначення марок із поділом за фракційним складом. В основному імпортувалися такі марки (фракційний склад) як:
У рамках української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), у період, що розглядається, завозилися такі групи як: магнезія перепалена агломерована - 11 тис. тонн, або 54%; магнезія перепалена агломерована інша – 9 тис. тонн, або 46%; оксид магнію, крім кальцинованого природного карбонату магнію і природний карбонат магнію - 1 % поставок. Значна частина імпорту магнезиту була завезена без визначення марок із поділом за фракційним складом. В основному імпортувалися такі марки (фракційний склад) як: